ОсобливостСЦ фСЦтоценозСЦв Корецького лСЦсництва РСЦвненського лСЦсгоспу
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
имернСЦ за формою вивСЦтренСЦ останцСЦ давнСЦх гСЦрських споруд, валуни тощо. Висота iх 20 30 м, мСЦж якими СФ досить значнСЦ заболоченСЦ пониження.
Органогенний рельСФф представлений численними торфовищами з характерними формами мСЦкрорельСФфу (купини, заповненСЦ водою, пониження тощо). Значне поширення торфовищ зосереджене на межирСЦччСЦ Случ Корчицькому СЦ Ствиги, вздовж прадолини Стир Словечна, у басейнах рСЦчок Стиру та Веселухи, де вони накладаються на СЦнший за походженням типи поверхнСЦ (зандровий, водно-льодовиковий, алювСЦальний, СЦнодСЦ СЦ денудацСЦйний).
Щодо дослСЦджуваноi територСЦi, то тут здебСЦльшого маСФмо утворення з флювСЦо-гляцСЦальних вСЦдкладСЦв зандрового типу, до яких домСЦшуються еоловСЦ вСЦдклади у виглядСЦ пСЦщаних форм та лСЦсових сильно еродованих останцСЦв, а також дСЦлянками низинних болСЦт.
ОписанСЦ вище генетичнСЦ типи рельСФфу розташованСЦ за певною закономСЦрнСЦстю, яку вСЦдзначив у свСЦй час П. А. Тутковський, видСЦляючи так звану тАЮзональнСЦсть ландшафтСЦв". ПСЦзнСЦше, на основСЦ детального аналСЦзу структурних та морфоскульптурних форм, було внесено певнСЦ корективи у схему П. А. Тутковського та здСЦйснено ii бСЦльш глибоку деталСЦзацСЦю [30].
На основСЦ аналСЦзу геологСЦчних та геоморфологСЦчних даних, територСЦя дослСЦдження характеризуСФться близьким заляганням вСЦд поверхнСЦ кристалСЦчного фундаменту УКЩ, що позначилось на загальному гСЦпсометричному рСЦвнСЦ поверхнСЦ, яка значно вища вСЦд поверхнСЦ ПолСЦськоi низовини, оскСЦльки тут вона становить 195 220 м н. р. м. Проте, поширення в цьому районСЦ водно-льодовикових та алювСЦальних вСЦдкладСЦв зСЦ слСЦдами еоловоi дСЦяльностСЦ, а також деяка заболоченСЦсть територСЦi створюють загальний геоморфологСЦчний ландшафт, типовий для пСЦдобластСЦ пСЦвденного ПолСЦсся.
Отже, за геолого-морфологСЦчними особливостями, територСЦя (Стави-Корчицького межирСЦччя), де розташованСЦ лСЦси Корецького лСЦсництва, вСЦднесено до Новоград-Волинськоi денудацСЦйноi рСЦвнини пСЦдобластСЦ Житомирського ПолСЦсся.
2.3 КлСЦмат
КлСЦмат району дослСЦдження континентальний (помСЦрно-теплий, вологий), СЦ характеризуСФться тривалим вологим теплим лСЦтом, мякою хмарною зимою з частими вСЦдлигами, з достатньою для росту лСЦсСЦв кСЦлькСЦстю опадСЦв. ОсновнСЦ фактори клСЦматотворення: сонячна радСЦацСЦя забезпечуСФ приплив тепла вСЦд Сонця СЦ виступаСФ як головне енергетичне джерело клСЦматотворення, яке чСЦтко проявляСФться у теплу пору року, коли за тривалого свСЦтлового дня високо над горизонтом, СЦ хмарнСЦсть вСЦдносно невелика.
У середньому за рСЦк на земну поверхню району надходить 92,7 ккал/см2 тепла. Альбедо вСЦдношення вСЦдбитоi радСЦацСЦi до сумарноi, змСЦнюСФться за сезонами СЦ залежить вСЦд особливостей пСЦдстеляючоi поверхнСЦ, влСЦтку альбедо у лСЦсових масивах становить 10-19 %, взимку вкрита снСЦгом поверхня вСЦдбиваСФ до 70-75% сонячноi радСЦацСЦi. РадСЦацСЦйний баланс за рСЦк становить 34-38 ккал/см2 [30].
Рис. 5. РСЦчний хСЦд мСЦсячних сум радСЦацСЦi, радСЦацСЦйного балансу та середньоi мСЦсячноi величини альбедо у районСЦ дослСЦдження.
R сумарна радСЦацСЦя;
Q вСЦдбита радСЦацСЦя;
Ееф ефективне випромСЦнювання;
В радСЦацСЦйний баланс;
А альбедо.
Атмосферна циркуляцСЦя, тобто перемСЦщення повСЦтряних мас, зумовлена нерСЦвномСЦрностями у розподСЦлСЦ тепла в часСЦ СЦ просторСЦ. Вона помСЦтнСЦше проявляСФться у холодну пору року, коли зменшуСФться приплив радСЦацСЦйного тепла. Тому на формування клСЦмату району дослСЦдження впливають вологСЦ повСЦтрянСЦ маси, що надходять з Атлантики у виглядСЦ циклонСЦв та спричиняють пСЦдвищенню кСЦлькостСЦ атмосферних опадСЦв, деякого похолодання лСЦтом та потеплСЦння зимою. АрктичнСЦ повСЦтрянСЦ маси лише зимою час вСЦд часу викликають значне похолодання, а весною пСЦзнСЦ заморозки. З другоi половини осенСЦ зростаСФ повторюванСЦсть атлантичних циклонСЦв з притаманними iм дощами, посиленням вСЦтру; зростаСФ кСЦлькСЦсть днСЦв з туманами, СЦ поступово наближаючи зимову стабСЦлСЦзацСЦю в атмосферСЦ [30].
Серед клСЦматичних факторСЦв, що негативно впливають на рослиннСЦсть це раннСЦ веснянСЦ та осСЦннСЦ заморозки, якСЦ найчастСЦше пошкоджують лСЦсовСЦ культури.
Середня багаторСЦчна температура в районСЦ дослСЦдження змСЦнюСФться мало СЦ становить 6,66,9 0С. З температурним режимом зими тСЦсно повязанСЦ строки СЦ тривалСЦсть промерзання ТСрунту. СтСЦйке промерзаннСЦ ТСрунту триваСФ вСЦд 30 до 100 днСЦв; глибина його досягаСФ 60 см (деколи до 100 см). Болота, якСЦ живляться пСЦдземними водами, промерзають неглибоко, а в мякСЦ зими не замерзають. ВологСЦсть повСЦтря характеризуСФться трьома основними показниками абсолютною СЦ вСЦдносною вологСЦстю та дефСЦцитом вологостСЦ (недостачею насичення). Абсолютна вологСЦсть повСЦтря в сСЦчнСЦ досягаСФ 4 мб, у квСЦтнСЦ 8 мб, в липнСЦ 16 мб та в жовтнСЦ 9 мб. ВСЦдносна вологСЦсть повСЦтря в осСЦнньо-зимовий перСЦод не перевищуСФ 82 % [30].
Особливо висока хмарнСЦсть у холодну пору року (грудень, сСЦчень) СЦ займаСФ 76 88 % тривалостСЦ свСЦтловоi частини доби, навеснСЦ, цей показник зменшуСФться до 44 60 %.
ВСЦтровий режим зумовлюСФться атмосферною циркуляцСЦСФю СЦ характером пСЦдстеляючоi поверхнСЦ. У холодну пору року переважають пСЦвнСЦчно-схСЦднСЦ та захСЦднСЦ вСЦтри, а навеснСЦ вСЦтри пСЦвденно-схСЦдного СЦ пСЦвнСЦчно-захСЦдного напрямкСЦв. Середня швидкСЦсть вСЦтру у зимово-весняний перСЦод вища, нСЦж влСЦтку СЦ восени, СЦ становить до 3,7 6,1 м/с. В окремСЦ прохолоднСЦ днСЦ, швидкСЦсть вСЦтру може сягати 10 20 м/с. Середня рСЦчна кСЦлькСЦсть опадСЦв на територСЦi дослСЦдження становить 683мм. Основна маса опадСЦв випадаСФ протягом теплого перСЦоду року. Найменша кСЦлькСЦсть опадСЦв спостерСЦгаСФться у березнСЦ (30 мм). НайбСЦльшСЦ мСЦсячнСЦ суми