ОсобливостСЦ фСЦтоценозСЦв Корецького лСЦсництва РСЦвненського лСЦсгоспу
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
?ом типологСЦчного вивчення зараз стають не тСЦльки пралСЦси. А бСЦльшою мСЦрою лСЦси, змСЦненСЦ людиною, внаслСЦдок рСЦзних видСЦв рубок, пожеж, лСЦсокультурноi дСЦяльностСЦ тощо.
Рис. 3. ЕдафСЦчна сСЦтка основа класифСЦкацСЦйноi схеми типСЦв лСЦсСЦв за П. С. Погребняка.
На мСЦсцСЦ старого лСЦсу, знищеного людиною, формування нового типу лСЦсу може йти рСЦзними шляхами. Тому вивчаючи типи лСЦсу треба звернути увагу на: походження даного типу лСЦсу, на етапи його формування; та зясувати тенденцСЦю подальшого розвитку з урахуванням можливого впливу людини [36].
Головну увагу треба звернути на деревостан на основний компонент лСЦсу. Але потрСЦбно також враховувати динамСЦку СЦнших компонентСЦв лСЦсу, оскСЦльки, в процесСЦ змСЦни деревостану вСЦдбуваються також змСЦни СЦ в нижнСЦх ярусах.
КласифСЦкацСЦя СФ важливим елементом будь-якоi науки. У фСЦтоценологСЦi вона даСФ можливСЦсть не лише впорядковувати результати фСЦтоценологСЦчних дослСЦджень, встановлювати особливостСЦ рослинного покриву, узагальнювати характернСЦ риси рослинностСЦ як конкретного регСЦону, так СЦ земноi кулСЦ загалом, а й використовувати отриманСЦ данСЦ в практичнСЦй дСЦяльностСЦ людини, прогнозувати на майбутнСФ змСЦни рослинного покриву зСЦ змСЦною факторСЦв середовища тощо [22].
Адже на вСЦдмСЦну вСЦд конкретно СЦснуючих рослин, рослиннСЦ угруповання (фСЦтоценози) це умовнСЦ одиницСЦ, обСФднанСЦ в багатомСЦрний континуум. Тобто мСЦж категорСЦями, що класифСЦкуються, досить часто важко встановити чСЦткСЦ, не розпливчастСЦ межСЦ. Тому при видСЦленнСЦ певних синтаксономСЦчних одиниць необхСЦдно видСЦлити такСЦ критерСЦi, якСЦ б дали можливСЦсть наблизитися до реальноi СЦснуючоi картини рослинного покриву, якнайкраще провести його диференцСЦацСЦю. СкладнСЦсть класифСЦкацСЦi полягаСФ СЦ в тому, що рослиннСЦ угруповання (фСЦтоценози) мають вСЦдносно невисокий рСЦвень цСЦлСЦсностСЦ. Все це породжувало, певний рСЦзнобСЦй (до 70-х рокСЦв XX столСЦття) в пСЦдходах до класифСЦкацСЦi рослинностСЦ [22].
КласифСЦкацСЦя рослинного покриву будуСФться за принципом фСЦтоцено-логСЦчноi спорСЦдненостСЦ СЦ пСЦдпорядкування синтаксономСЦчних одиниць рСЦзного рангу. Вона створюСФться таким чином, щоб будь-якСЦ синтаксономСЦчнСЦ одиницСЦ були найбСЦльш подСЦбнСЦ мСЦж собою (за однСЦСФю чи групою ознак) СЦ розмСЦщувалися поряд, ii побудова ТСрунтуСФться на ознаках, якСЦ притаманнСЦ самому фСЦтоценозу його структурСЦ, видовому складу рослин тощо, а не особливостям екотопу.
ДСЦагностичними ознаками фСЦтоценозу СФ:
1) певний флористичний склад;
2) ступСЦнь флористичного насичення;
3) спСЦввСЦдношення рясностСЦ компонентСЦв фСЦтоценозу;
4) переважаючСЦ життСФвСЦ форми;
5) характер розподСЦлу рослин;
6) ступСЦнь зСЦмкнутостСЦ травостою, деревостану, мохово-лишайникового покриву;
7) ярусний склад, його специфСЦка;
8) синузСЦальна структура;
9) характер розташування СЦ взаСФмозалежнСЦ вСЦдношення кореневих систем;
10) певна сезонна ритмСЦка фСЦтоценозСЦв;
11) процес СЦ тип вСЦдновлення;
12) розвиток пСЦдросту;
1З) специфСЦка сукцесСЦi тСЦСФi чи СЦншоi одиницСЦ рослинностСЦ тощо [21].
Вся сукупнСЦсть класифСЦкацСЦй рослинностСЦ на сьогоднСЦ, зводиться до виявлення синтаксонСЦв за такими пСЦдходами: фСЦзСЦономСЦчними (домСЦнантними) СЦ еколого-флористичними. Перший пСЦдхСЦд застосовуСФться для класифСЦкацСЦi рослинностСЦ (частСЦше лСЦсовоi), яка характеризуСФться стСЦйкими домСЦнантами. З допомогою СЦншого пСЦдходу класифСЦкують частСЦше травянистСЦ СЦ чагарниковСЦ угруповання.
Застосування домСЦнантноi або фСЦзСЦономСЦчноi класифСЦкацСЦi характерно для фСЦтоценологСЦчних шкСЦл колишнього СРСР, в тому числСЦ й Украiни. ДомСЦнантний пСЦдхСЦд СЦснував у вСЦтчизнянСЦй фСЦтоценологСЦi до 70-х рокСЦв ХХ столСЦття та використовувався для класифСЦкацСЦi всСЦх типСЦв рослинностСЦ та фСЦтоценозСЦв. ТаксономСЦчними категорСЦями такоi класифСЦкацСЦi СФ: клас типСЦв, група типСЦв, тип, клас формацСЦй, група формацСЦй, формацСЦя, клас асоцСЦацСЦй, групи асоцСЦацСЦй, субасоцСЦацСЦя, варСЦант асоцСЦацСЦi, фацСЦя (цит. за Ю.Р. Шеляг-Сосонком, 1974). РЗi основнСЦ одиницСЦ - асоцСЦацСЦя СЦ формацСЦя. Рослинна асоцСЦацСЦя (за В. М. Сукачовим, 1928) обСФднуСФ фСЦтоценози, то характеризуються однорСЦдним складом, будовою СЦ, в основному, однаковою будовою синузСЦй, що iх складають, мають однаковий характер взаСФмовСЦдношень як мСЦж рослинами, так СЦ мСЦж ними та середовищем. Основою видСЦлення асоцСЦацСЦй е перевага декСЦлькох домСЦнантних видСЦв, серед яких часто СФ види едифСЦкатори, що визначають характернСЦ риси структури фСЦтоценозу СЦ створюють в ньому своСФрСЦдне, притаманне йому фСЦтосередовище. Прикладом асоцСЦацСЦi дубових лСЦсСЦв Украiни може бути дСЦброва лСЦщиново-яглицева, де в першому ярусСЦ пануСФ дуб звичайний, в третьому - домСЦнантом СФ лСЦщина звичайна, а в травянистому покривСЦ яглиця звичайна. Назва асоцСЦацСЦi формулюСФться латинською мовою так: Querceto-Corylloso-Aegopodietum (закСЦнчення etum) [22].
ПодСЦбнСЦ асоцСЦацСЦi за спСЦльними домСЦнантами бСЦльшостСЦ ярусСЦв обСФднуються в групи асоцСЦацСЦй. Наприклад, в групу асоцСЦацСЦй можна обСФднувати дСЦброву лСЦщиново-яглицеву СЦ дСЦброву лСЦщиново-копитнякову. Наступною СЦ однСЦСФю з основних одиниць домСЦнантноi класифСЦкацСЦi СФ формацСЦя. Вона обСФднуСФ групу асоцСЦацСЦй, якСЦ мають спСЦльного едифСЦкатора. Групи асоцСЦацСЦй, де едифСЦкатором СФ дуб звичайний, обСФднуються в формацСЦю дуба звичайного лСЦси формацСЦi дуба звичайного. ОстаннСЦ, в свою чергу, обСФднуються в групи формацСЦй, якСЦ видСЦляються вже не за особливостями структури фСЦтоценозСЦв (подСЦбнСЦстю чи вСЦдмСЦннСЦстю ярусСЦв), а на основСЦ екологСЦчноi фСЦзСЦономСЦчноi схожостСЦ едифСЦкаторСЦв, тобто приналежностСЦ iх до певних життСФвих форм. Наприклад, ф