ОсобливостСЦ фСЦтоценозСЦв Корецького лСЦсництва РСЦвненського лСЦсгоспу
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
одовикових та давньоалювСЦальних легкосупСЦщаних СЦ супСЦщаних вСЦдкладах утворився торфово-пСЦдзолистий легкопупСЦщаний грунт.
4. ДерновСЦ ТСрунти. ЦСЦ грунти мають добре виражений дерновий СЦ слаборозвинений пСЦдзолистий горизонти, високий вмСЦст гумусу, слабокислу або найтральну реакцСЦю, мСЦцну грудкувату структуру та СЦншСЦ позитивнСЦ властивостСЦ, якСЦ забезпечують йому високу родючСЦсть.
5. Лучно-болотнСЦ ТСрунти. Вони сформованСЦ у понижених дСЦлянках рельСФфу та в заплавах рСЦчок на алювСЦальних СЦ льодовикових вСЦдкладах пСЦд травянистою рослиннСЦстю. ЦСЦ ТСрунти мають глибокий гумусний горизонт СЦ порСЦвняно високий вмСЦст гумусу (3-5%), мають високу потенцСЦальну природну родючСЦсть СЦ з успСЦхом використовують для вирощування овочевих СЦ кормових культур.
На водно-льодовикових СЦ давньоалювСЦальних легкосупСЦщаних СЦ супСЦщаних вСЦдкладах утворився лучно-болотний супСЦщаний. На мергелСЦзованих суглинках лучно-болотний супСЦщаний осушений грунт. На водно-льодовикових та давньоалювСЦальних суглинистих вСЦдкладах лучно-болотнСЦ суглинистСЦ СЦ лучно-болотнСЦ легкосуглинистСЦ ТСрунти. На сучасних алювСЦальних вСЦдкладах лучно-болотнСЦ супСЦщанСЦ.
6. БолотнСЦ ТСрунти. Вони сформувалить у понижених мСЦсцях озерно-льодовикового СЦ рСЦчкового походження, де на сучасних елювСЦальних вСЦдкладах сформувався муловато-болотний супСЦщаний грунт.
Торфувато-болотнСЦ грунти мають шар торфу близько 20 см, торфово-болотнСЦ 20-50 см, торфовища 50 см. Глибина шару торфу 75-300 см Переважаючим типом водного живлення низинних болСЦт СФ грунтово-напСЦрне, води якого мСЦнералСЦзованСЦ дещо бСЦльше, нСЦж поверхневСЦ; рСЦзноманСЦтний рослинний покрив (очеретянСЦ, осоковСЦ), характеризуСФться значним ступенем розкладу (20-50 %), вмСЦст золи коливання у межах 8-20 % (50 %).
НизиннСЦ торфовища мають великСЦ запаси N (2,6-4%), Р (0,6-0,8%), К (0,01-0,1%), щоправда азот мСЦститься в них в важкодоступнСЦй для рослин формСЦ. ДоступнСЦсть його залежить вСЦд СЦнтенсивностСЦ процесСЦв мСЦнералСЦзацСЦi органСЦчних речовин торфу, мають карбонатну (слабокислу) реакцСЦю ТСрунтового розчину.
У профСЦлСЦ цих ТСрунтСЦв видСЦляють такСЦ горизонти: лСЦсова пСЦдстилка, торфовий, глейовий та материнська порода. В умовах СЦнтенсивного розкладу органСЦчноi маси мСЦж торфовим СЦ глейовим горизонтами формуСФться гумусний горизонт (Н). Залежно вСЦд режиму ТСрунтових вод СЦ iх мСЦнералСЦзацСЦi на певнСЦй глибинСЦ формуСФться рудяковий горизонт сполучення болотноi руди(дод.15, дод. 16 ).
Основними дСЦагностичними ознаками торфових ТСрунтСЦв СФ потужнСЦсть торфового горизонту, величина зональностСЦ, ступСЦнь розкладання СЦ гумСЦфСЦкацСЦя органСЦчних речовин.
Основними мелСЦоративними заходами на цих ТСрунтах СФ зниження рСЦвня ТСрунтових вод.
ЕрозСЦйнСЦ процеси в зонСЦ дСЦяльностСЦ лСЦсництва, спостерСЦгаються лише на зрСЦзаних ярами СЦ балками дСЦлянках шляхом змиву верхнього родючого шару грунту. ТРрунтовСЦ СЦ клСЦматичнСЦ умови, сприятливСЦ для вирощування високопродуктивних насаджень головних лСЦсоутворюючих порСЦд (сосни звичайноi, дуба звичайного, ясена звичайного, вСЦльхи чорноi, берези бородавчастоi та СЦн.).
Основними заходами для пСЦдвищення родючостСЦ цих ТСрунтСЦв СФ вапнування, поглиблення орного горизонту, внесення високих доз органСЦчних СЦ мСЦнеральних добрив, осушення перезволожених ТСрунтСЦв, глинування пСЦщаних ТСрунтСЦв.
2.6 БотанСЦко-морфологСЦчна характеристика основних деревних лСЦсоутворюючих видСЦв
Сосна звичайна (Pinus silvestris L.) дерево з конусоподСЦбною або пСЦрамСЦдною кроною. Кора внизу сСЦро-бура, ближче до вершини червоно-бура. Хвоiнки (2,5-7см, довжиною 1-1,5см шириною) по два в пучку, на вкорочених побСЦгах, вони жорсткСЦ, гладкСЦ, темно-зеленСЦ. Рослина однодомна. ЧоловСЦчСЦ шишки (3-7мм довжиною) сСЦро-жовтСЦ, яйцевиднСЦ, зрСЦлСЦ повислСЦ, сСЦро-бурСЦ, тусклСЦ. НасСЦння буре або чорне. Запилюються в травнСЦ, свСЦтлолюбива рослина. Деревину використовують як будСЦвельний матерСЦал. ВСЦдходи деревини застосовують в цеюлозно-паперовСЦй СЦ хСЦмСЦчнСЦй промисловостСЦ. З живого матерСЦалу отримують скипидар, канСЦфоль, дьоготь СЦ вугСЦлля.
Дуб звичайний (Quercus robur L.) дерево з сильно гСЦлчастою шатровидною чи шарокомСЦрамСЦдальною кроною, товстим стволом СЦ мСЦцними гСЦлками. Кора темно-сСЦра, у молодих гСЦлках сСЦра чи червоно-бура, гладенька, гола. Листя (7-15см, СЦнодСЦ 30см), почергове, короткочерешковСЦ, перисто-лопатевСЦ. КвСЦтки дрСЦбнСЦ, одностатевСЦ, рослина однодомна. ТичинковСЦ квСЦтки в повислах сережках, вони складаються з 6-8 радСЦального вСЦночка СЦ 6-10 тичинок. МаточковСЦ квСЦтки на довгих квСЦтколожах з редукованим вСЦночком, зСЦбранСЦ по 1-3 в пазуxах верхнСЦх листочкСЦв. Маточка 1, з нижньою завяззю СЦ червонуватим трилопатевим рильцем. ПлСЦд довгий овальний жолудь рослина свСЦтло- СЦ теплолюбива. Рослина лСЦкарська, дубильна, декоративна СЦ фСЦтомелСЦоративна.
ВСЦльха чорна, або клейка (Alnus glutinosa L.) дерево з темно-бурою трСЦщинуватою корою. МолодСЦ гСЦлки голСЦ, клейкСЦ, червонувато-бурСЦ. Листя (4-10 см довжиною, 3-9 см шириною) почергове, з клиновидною основою, старСЦ майже голСЦ, зверху темно-зеленСЦ, блискучСЦ, знизу свСЦтлСЦ, молодСЦ дуже клейкСЦ. КвСЦти одностатевСЦ, розвиваються до розпускання листя. Рослина однодомна. Тичинок 4, маточка 1, з нижньою завяззю, 2 стовбура СЦ 2 рильця. ПлСЦд плоский, червоно-бурий, яйцеподСЦбний горСЦшок. ЦвСЦте IV-V. ЛСЦкарська, декоративна рослина, в медицинСЦ використовують кору СЦ шишечки.
Береза повисла, або бородавчаста (Betula pendula Roth.) дерево з гладенькою бСЦлою корою. Крона ажурна. МолодСЦ побСЦги голСЦ, блискучСЦ, покритСЦ як СЦ лится, смолистими бородавочками. Листя почергове (3,8 см довжиною, 2,5-5 см шириною). КвСЦтки одностатевСЦ, в сережках. Рослина однод?/p>