ОсобливостСЦ фСЦтоценозСЦв Корецького лСЦсництва РСЦвненського лСЦсгоспу
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
?слин (найперше солСЦ азоту, фосфору калСЦю тощо). РЖз коренСЦв вони надходять в надземну частину стебла СЦ листя; мСЦж лСЦсовим фСЦтоценозом СЦ ТСрунтовим середовищем йде неперервний обмСЦн поживними речовинами, проходить постСЦйне iх проходження з ТСрунту в рослину СЦ навпаки [29].
Важливу роль в цьому процесСЦ вСЦдСЦграСФ лСЦсова пСЦдстилка шар з опалого листя, чи хвоiнок, кори СЦ особливо пагонСЦв на поверхнСЦ ТСрунту. ПСЦдстилка мСЦстить багато поживних речовин, але завжди всСЦ вони входять в склад складних органСЦчних сполучень СЦ для зелених рослин недоступнСЦ. Вона володСЦСФ значною пружнСЦстю СЦ водопроникнСЦстю [29].
ЛСЦсовий фСЦтоценоз знаходиться в тСЦсному звязку не тСЦльки з ТСрунтом, але й з атмосферою. Багато лСЦсових фСЦтоценозСЦв отримують необхСЦдну для життя рослин воду з атмосфери, з опадами (вода попадаСФ в ТСрунтовий шар звСЦдкСЦля поглинаСФться коренями).
ЛСЦс не тСЦльки поглинаСФ воду, але СЦ повертаСФ частину ii назад у виглядСЦ водяних парСЦв, а, отже, вСЦн зволожуСФ атмосферу. Це проходить в результатСЦ транспСЦрацСЦi видалення водяноi пари СЦз внутрСЦшнСЦх тканин листкСЦв СЦ хвоi через продихи, а також фСЦзичного випаровування води з поверхнСЦ змочених дощем надземних органСЦв рослин, особливо листкСЦв.
ЛСЦс складна природна система, в склад якоi входять рослиннСЦ СЦ твариннСЦ органСЦзми, лСЦтосфера СЦ атмосфера. ВсСЦ цСЦ частини взаСФмодСЦють мСЦж собою на визначенСЦй територСЦi, утворюючи особливе природне цСЦле, яке отримало назву бСЦогеоценоз, що складаСФться з елементСЦв живоi СЦ не живоi природи, як визначене природне явище, що утворюСФ складну цСЦлСЦсну систему [29].
У фСЦтоценоз входять вищСЦ СЦ нищСЦ рослини лСЦсу. Якщо змСЦнюСФться породний склад лСЦсу чи пСЦдлСЦску значить змСЦнюються СЦ кормовСЦ ресурси, захиснСЦ умови, а вСЦдтак змСЦнюСФться СЦ фауна. Тваринний свСЦт лСЦсу становить зооценози (вСЦд грецького слова "зоон" тварина).
Атмосфера, грунт, атмосфернСЦ опади СЦ ТСрунтовСЦ води становлять основу розвитку такого складного природного комплексу, як лСЦс, а дерева, кущСЦ, трави, тварини СЦ мСЦкроорганСЦзми (мСЦкробоценоз). Життя, все живе на грецькСЦй мовСЦ бСЦос, земля гео, тому вся сукупнСЦсть живого в лСЦсСЦ СЦ його середовища академСЦком В. М. Сукачовим, названо бСЦогеоценозом [35]. Паралельно з цим поняттям, за кордоном розвивалися аналогСЦчнСЦ вчення вже СЦз своСФю термСЦнологСЦСФю екологСЦчна система, екосистема, екосом [39].
ТипологСЦя лСЦсу за B. М. Сукачовим маСФ велике загальнонаукове значення. На ii основСЦ розвинулася бСЦогеоценологСЦя. Тому фСЦтоценотична типологСЦя В. М. Сукачова ТСрунтуСФться на бСЦогеоценотичному пСЦдходСЦ. Основними ознаками однорСЦдностСЦ бСЦогеоценозу вважаСФться СЦдентичнСЦсть рослинного покриву СЦ ТСрунтових умов. Перевага надаСФться рослинностСЦ. МежСЦ бСЦогеоценозу визначаються границями фСЦтоценозу [36].
Рис. 1. КласифСЦкацСЦйна схема соснових типСЦв лСЦсу (В. М. Сукачов).
Проте вона маСФ недолСЦки (рис. 2): 1) не всСЦ типи лСЦсу вкладаються в цю схему; 2) ялина майже не входить в зону дуба, а в природСЦ досить часто росте разом СЦз ним; 3) чорниця маСФ широку екологСЦчну амплСЦтуду СЦ може зростати не тСЦльки на вологих (за В. М. Сукачовим), але й на свСЦжих ТСрунтах.
Рис. 2. Узагальнююча класифСЦкацСЦя типСЦв лСЦсу едафофСЦтоценотичнСЦ ареали деревних порСЦд В. М. Сукачова.
ЕдафофСЦтоценотичнСЦ схеми вСЦдображають звязок типСЦв лСЦсу з багатством СЦ зволоженням ТСрунту, а також можливСЦ взаСФмозвязки рСЦзних типСЦв лСЦсу. Тип лСЦсу визначаСФться тСЦльки для покритоi лСЦсом площСЦ.
ПСЦд поняттям "тип лСЦсу" П. С. Погребняк розумСЦв "усСЦ дСЦлянки лСЦсу СЦ навСЦть вирубки, що пСЦдлягають залСЦсненню, з екологСЦчно-однорСЦдними умовами". На цСЦй основСЦ вСЦн побудував едафСЦчну сСЦтку лСЦсСЦв по двох ординатах: трофнСЦсть СЦ зволоження. Кожна дСЦлянка СФ вСЦдображенням одночасно СЦ трофотопних, СЦ гСЦгротопних умов СЦ називаСФться едафотопом [36]. П. С. Погребняк видСЦляСФ корСЦннСЦ СЦ похСЦднСЦ насадження.
КорСЦнний тип лСЦсу визначаСФться за типовою породою. Наприклад, вологий дубово-сосновий субСЦр.
ПохСЦдний тип лСЦсу за назвою фактично зростаючоi породи. Наприклад, сосняк вологого дубового субору.
Однак класифСЦкацСЦя типСЦв лСЦсу маСФ недолСЦки:
1. ВСЦднесення до одного типу лСЦсу дСЦлянок з рСЦзними деревними породами СЦ навСЦть без таких назавжди виправдана.
2. Поняття "бСЦр" СЦ "болото" в сСЦтцСЦ поСФднуються в дСЦйсностСЦ вони несумСЦснСЦ, а часто протилежнСЦ за своСФю природою.
3. Автор не вважаСФ рослиннСЦсть головною типологСЦчноi ознакою, а використовуСФ iх тСЦльки як СЦндикатор умов зростання. В дСЦйсностСЦ умови середовища в березових СЦ дубово-соснових лСЦсах навСЦть на однакових грунтах зовсСЦм рСЦзнСЦ (мСЦкроклСЦмат, освСЦтлення, травяний покрив тощо); важко практично розрСЦзнити свСЦжСЦ, вологСЦ СЦ сирСЦ типи лСЦсу [36]. Новий крок в розвитку класифСЦкацСЦi лСЦсСЦв за типами, провСЦв П. С. Погрeбняк, що вСЦдСЦграли велику роль у розвитку вчення про типи лСЦсу СЦ маСФ також практичне значення [25]. Отже, екологСЦчна типологСЦя лСЦсу за П. С. Погребняком СФ системою типСЦв умов зростання. Поняття "тип лСЦсу" включаСФ не тСЦльки дСЦлянки лСЦсу, але й територСЦi, що пСЦдлягають залСЦсненню. ЕдафСЦчна сСЦтка лСЦсСЦв побудована на двох ординатах, якСЦ вСЦдображають трофнСЦсть СЦ зволоження ТСрунтСЦв. Кожна дСЦлянка одночасно СФ трофотопом (бори, субори, складнСЦ субори, дСЦброви) СЦ гСЦгротопом (дуже сухСЦ, сухСЦ, свСЦжСЦ, вологСЦ, сирСЦ, болота) СЦ називаСФться едафотопом. За останнСЦй час значно посилився антропогенний вплив на лСЦси тут проходять швидкСЦ змСЦни. Тому назрСЦла необхСЦднСЦсть розглядати тип лСЦсу не тСЦльки в природСЦ, але й у часСЦ, тобто сучасна типологСЦя повинна бути динамСЦчною. ОбСФк?/p>