ОсобливостСЦ фСЦтоценозСЦв Корецького лСЦсництва РСЦвненського лСЦсгоспу
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
?тва загальною площею 5844 га, що СФ складовою РСЦвненського держлСЦсгоспу РСЦвненського державного лСЦсогосподарського обСФднання. АдмСЦнСЦстративно територСЦя обСФкта дослСЦдження розташовуСФться у пСЦвденно-схСЦднСЦй частинСЦ РСЦвненщини. ЛСЦсовСЦ масиви Корецького лСЦсництва розмСЦщеннСЦ на пСЦвнСЦчному сходСЦ Корецького району, в межах РСЦчецькоi, Устянськоi, СторожСЦвськоi, ГоличСЦвськоi та ВеликоклецкСЦвськоi сСЦльських рад.
Контора даного лСЦсництва знаходиться в м. Корець по вул. РадянськСЦй.ЗгСЦдно фСЦзико-географСЦчного районування Украiни лСЦсовСЦ масиви Корецького лСЦсництва знаходяться у пСЦвденно-захСЦднСЦй частинСЦ СхСЦдно-РДвропейськоi рСЦвнини в межах так званоi Новоград-Волинськоi денудацСЦйноi рСЦвнини та СФ складовою Житомирського ПолСЦсся.
2.2 ГеотектонСЦка, геоморфологСЦя
По схСЦдному краю територСЦi дослСЦдження проходить захСЦдна межа Украiнського КристалСЦчного Щита (УКЩ), тобто територСЦя знаходиться на межСЦ УКЩ СЦ Волино-ПодСЦльськоi плити (ВПП), оскСЦльки РСЦвненська область розташована на захСЦднСЦй окраiнСЦ Руськоi (ДокембрСЦйськоi, або СхСЦдно-РДвропейськоi) платформи, то на ЗахСЦд вСЦд лСЦнСЦi Березове Блажове КлесСЦв Соснове Корець, кристалСЦчний фундамент заглиблюСФться СЦ перекриваСФться комплексами молодих вСЦдкладСЦв фанерозою. "асне тут починаСФться ЗахСЦдний схил Украiнського Щита, який широкою смугою (70 120 км) простягаСФться у межах областСЦ зСЦ сходу на захСЦд. В межах територСЦi дослСЦдження древнСЦ кристалСЦчнСЦ породи перекриваються лише тонким шаром четвертинних вСЦдкладСЦв, а мСЦсцями по долинах рСЦчок виходять на донну поверхню (див. дод. 13, [30]). В цСЦй частинСЦ Украiнський Щит становить собою перемяте у складки, пронизане магматичними тСЦлами та значною мСЦрою метаморфСЦзоване тАЮкорСЦння" докембрСЦйськоi (архею-протерозою) гСЦрськоi системи, що простиралася вСЦд схСЦдних меж РСЦвненськоi областСЦ у пСЦвденно-схСЦдному напрямку сягаючи берегСЦв Азовського моря. Вважають, що середня висота цих гСЦр наприкСЦнцСЦ протерозою (близько 600 млн. р. т.) перевищувала 2500 м.
Волино-ПодСЦльська плита становить основну тектонСЦчну структуру в межах територСЦi, яка розташовуСФться вСЦд Березове КлесСЦв Корець до захСЦдних границь областСЦ. ОднСЦСФю з характерних ознак ВПП СФ досить чСЦткий багатоповерховий характер ii будови: на урвистих схСЦдцях блоках кристалСЦчного фундаменту з виразним стратиграфСЦчним неузгодженням послСЦдовно залягають пласти осадових СЦ вулканогенних утворень пСЦзнього протерозою, раннього СЦ середнього палеозою та мезозою (останСЦ утворюють менш спадисту моноклСЦналь) [17]. ВерхнСЦй поверх ВПП складають кайнозойськСЦ утворення палеогену та неогену, що майже повсюдно перекриваються рСЦзноманСЦтними за генезисом нашаруваннями четвертинного (антропогену) перСЦоду.
Отже, ВПП це розбита розломами земна кора, через якСЦ вСЦдбувався СЦнтенсивний вилив лави базальтового типу; кристалСЦчний фундамент перекритий моноклСЦнальними нашаруваннями палеозою, на якому у свою чергу горизонтально залягають карбонатнСЦ вСЦдклади вапняки та уламковСЦ пСЦщано-глинистСЦ осади кайнозою.
БСЦльшСЦсть палеогеологСЦв вважають, що створенСЦ у докембрСЦю гСЦрськСЦ системи Украiнського Щита протягом фанерозою (палеозою + мезозою + кайнозою) залишалися суходолом, а прилеглСЦ територСЦi ВПП перСЦодично заливалися морем.
Перший поверх осадових утворень фанерозою у межах ВПП формувався протягом байкальського, каледонського та герцинського етапСЦв тектогенезу (горотворення). Байкальський (верхньорифейський) комплекс у межах даноi територСЦi представлений осадовими та вулканогенними вСЦдкладами трьох серСЦй полСЦськоi (рифей), волинськоi та валдайськоi (венд) [17].
ПолСЦська серСЦя (в часСЦ це 1055 800 млн. р. т.) являСФ собою найдавнСЦшу товщу осадових вСЦдкладСЦв (ритмСЦчнСЦ чергування свСЦтло-сСЦрих СЦ рожево-червоних пСЦсковикСЦв, алевролСЦтСЦв та аргСЦлСЦтСЦв). Середня потужнСЦсть серСЦi становить 550 600 м.
Волинська серСЦя (в часСЦ це 680 570 млн. р. т.) в нижнСЦй частинСЦ складена уламковим матерСЦалом (пСЦсковиками, СЦнодСЦ гравелСЦтом та конгломератами), потужнСЦстю 20 50 м. Верхню частину становлять вулканогеннСЦ породи берестовецькоi свСЦти (тАЮтрапова формацСЦя ВолинСЦ"), що представлена товщами базальтСЦв, туфСЦв, туфСЦтСЦв, загальна потужнСЦсть яких сягаСФ 150 200 м.
Валдайська серСЦя завершуСФ комплекс осадових вСЦдкладСЦв пСЦзнього протерозою СЦ представлена уламковими нагромадженнями стирськоi СЦ канСЦловськоi товщСЦ. У нижнСЦй (стирськСЦй) товщСЦ переважають буро-сСЦрСЦ пСЦсковики з численними прошарками темно-коричневих алевролСЦтСЦв та червоних аргСЦлСЦтСЦв, потужнСЦстю 150 290 м. Верхня (канСЦловська) товща представлена прошаруваннями сСЦрих аргСЦлСЦтСЦв та алевролСЦтСЦв, потужнСЦстю 100 120 м.
Ранньопалеозольський (каледонський) етап проявляСФться у повСЦльних коливальних рухах, що змСЦнювали умови осадонагромадження.
НаприкСЦнцСЦ силуру почалося загальне пСЦдняття територСЦi. Це пСЦдняття знаменувало завершення каледонського тектонСЦчного циклу СЦ пСЦдготовку нового герцинського (пСЦзньопалеозойського) тектонСЦчного етапу, що розпочався з раннього девону, хоча головнСЦ подСЦi його розгорнулися за межами описуваноi територСЦi. ДевонськСЦ вСЦдклади представленнСЦ ранньодевонськими (пСЦсковиками, алевролСЦтами, аргСЦлСЦтами) та середньодивонськими, у виглядСЦ пСЦсковики, доломСЦтСЦв, гСЦпсСЦв тощо, товщами, потужнСЦстю 200 м [17].
Мезозойський комплекс ВПП. ДослСЦдження останнСЦх рокСЦв показали, що на глибинах 70 150 м були виявленСЦ рештки розмитих вСЦдкладСЦв ранньоi крейди, що дозволяСФ вести мову про карбонатнСЦ комплекси, що залягають на розмитСЦй поверхнСЦ протерозойсько-п