ОсобливостСЦ фСЦтоценозСЦв Корецького лСЦсництва РСЦвненського лСЦсгоспу
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
оходження.
Загальний склад насадження: 10 С + Д + Б + Ос.
Перший ярус: сосна звичайна.
2-й ярус: дуб звичайний, береза бородавчаста, осика, ялина СФвропейська, вСЦльха чорна.
3-й ярус: клен платановидний, граб звичайний, горобина звичайна.
4-й ярус: лСЦщина звичайна, бузина чорна, бруслина бородавчаста, крушина ламка.
5-й ярус: ожика сиза, малина звичайна, шипшина собача.
6-й ярус: чорниця звичайна, костяниця.
7-й ярус: кислиця звичайна, тонконСЦг дСЦбровний, орляк звичайний, ситник нитковидний, молСЦнСЦя голуба, вербозСЦлля звичайне, перстач гусячий, буквиця лСЦкарська, осока струнка, щитник чоловСЦчий, безщитник жСЦночий, плаун булавовидний, хвощ зимуючий, конвалСЦя звичайна, чина весняна, перлСЦвка поникла, яглиця звичайна, зеленчук жовтий, череда трироздСЦльна.
8-й ярус: плевроцСЦй сизий, птСЦлСЦй страусове перо, гСЦлокомСЦй блискучий.
Тип лСЦсу: Сирий чорновСЦльховий сугрудок (С4/Вл(ч)) 3 % (142, 3 га).
Типи ТСрунтСЦв: лучно-болотнСЦ та болотнСЦ.
Загальний склад насадження: 4 "(ч) 3 Б 1 Д 1 Я 1 Г 1 Ос + С.
Перший ярус: вСЦльха чорна.
2-й ярус: дуб звичайний, ялина СФвропейська, ясен звичайний, береза бородавчаста, осика, сосна звичайна.
3-й ярус: граб звичайний, горобина звичайна, яблуня лСЦсова.
4-й ярус: крушина ламка, лСЦщина звичайна, бузина чорна, верба козяча, верба бСЦла.
5-й ярус: ожика сиза, малина звичайна.
6-й ярус: костяниця, буяхи.
7-й ярус: осока струнка, осока трясучковидна, осока волосиста, кропива дводомна, калюжниця болотна, жовтець повзучий, материнка звичайна, вербозСЦлля лучне, череда трироздСЦльна, очерет звичайний, пСЦдмаренник весняний, пСЦдмаренник болотний, ситник нитковидний, кислиця звичайна, яглиця звичайна, хвощ болотний, хвощ лСЦсовий, багно звичайне, щитник чоловСЦчий, безщитник жСЦночий.
8-й ярус: сфагнум вСЦдстовбурчений.
2.7 ФСЦзико-географСЦчний район, стисла характеристика його ландшафту
На основСЦ аналСЦзу геологСЦчних та геоморфологСЦчних даних було запропоновано чимало схем геоморфологСЦчного районування територСЦi Украiнського ПолСЦсся.
ТериторСЦя Стави-Корчицького межирСЦччя охоплюСФ частину трьох фСЦзико-географСЦчних областей: Волинського ПолСЦсся, Житомирського ПолСЦсся та Волинськоi височини, що вСЦдповСЦдаСФ трьом ландшафтам А (КостопСЦльському), Б (Гощанському), В Новоград-Волинському (Корецькому).
Новоград-Волинський (Корецький) ландшафт, мСЦсцевСЦсть його слабо хвилястоi рСЦвнини на кристалСЦчнСЦй основСЦ, перекрита флювСЦо-гляцСЦальними вСЦдкладами з малочисленими лСЦсовими останцями (див. дод. 14, [16]).
НайбСЦльшими урочищами Корецького ландшафту СФ консервативно-плоскСЦ поверхнСЦ з слабким нахилом на пСЦвнСЦч флювСЦо-гляцСЦальних вСЦдкладах, вкритСЦ вологими сугрудами з ожикою сизою, малиною та лСЦщиною звичайною в пСЦдлСЦску на дерново-слабoпСЦдзолистих СЦ супСЦщаних ТСрунтах, якСЦ частково розоранСЦ.
КонсервативнСЦ урочища, площСЦ яких протягом тривалого часу не змСЦнюються. РелСЦктовСЦ урочища, на базСЦ яких формуються новСЦ активнСЦ урочища ярСЦв з тимчасовими водостоками, слабо закрСЦпленСЦ чагарниками бузини, вСЦльхи сСЦроi, рСЦдше лСЦщини звичайноi на сильно деградованих чи сильноопСЦдзолених чорноземах звичайних.
Досить часто в окремих урочищах виникають дСЦлянки (М. Солнцев, 1949), якСЦ з часом розвиваються у вСЦдособленСЦ урочища. ТакСЦ дСЦлянки на територСЦi Стави-Корчицького межирСЦччя зустрСЦчаються в урочищах плакорСЦв, розчленованих ерозСЦйними ритвинами та ярами, вкритСЦ середнСЦми та легкими суглинками з сСЦрими опСЦдзоленими ТСрунтами у мСЦсцевостСЦ на порфСЦровидних гранСЦтах, гнейсах СЦ мСЦгматитах, перекритих лесовидними та алювСЦальними суглинками [16].
АктивнСЦ урочища на територСЦi дослСЦдження представленСЦ глибоковрСЦзаними ярами, що вСЦдкривають каолСЦнистСЦ пСЦски на днищах, по боках вкритСЦ рСЦзнотравно-злаковими угрупованнями СЦнодСЦ порослСЦ лСЦщиною звичайною на сильно деградованих чорноземах опСЦдзолених, слабохвилястими знелСЦсненими, частково заболоченими поверхнями, що вкритСЦ рСЦзнотравно-злаковими угрупованнями на дерново-пСЦдзолистих пСЦщаних СЦ супСЦщаних ТСрунтах, що розвСЦюються на незадернованих дСЦлянках; заболоченими зниженнями з зелено-мохово-ситниково-осоковими угрупованнями з домСЦшкою берези пухнастоi на болотних, оторфованих у верхнСЦх горизонтах ТСрунтах, частково зниженнями, вирСЦвняними поверхнями, що дренуються струмками та дренажними канавами на лучно-болотних СЦ лучних ТСрунтах, СЦ слабоврСЦзаними долинами струмкСЦв СЦ iх русла, вкритСЦ осоково-злаково-рСЦзнотравними угрупованнями на дерново-лучних, дернових СЦ лучно-болотних оглеСФних грунтах.
Прикладом релСЦктовищ урочищ СФ лСЦсовСЦ останцСЦ з неглибоким заляганням кристалСЦчного фундаменту, з крушиново-лСЦщиново-дубово-грабовими дСЦбровами, з широким розвитком лСЦнСЦйноi та площиноi ерозСЦi на схилах захСЦдних експозицСЦй, чи дуже крутСЦ схили (24-30) лСЦсових останцСЦв, на яких вСЦдслонюються гранСЦти СЦ пегматити, порСЦзанСЦ численними ерозСЦйними ритвинами, незадернованСЦ, чи старичнСЦ зниження з заростаючими луками на мулувато-болотних СЦ лучно-болотних ТСрунтах на схилах.
Рис. 4. Схема ландшафтного профСЦля.
РЖ. ГеологСЦчна основа:
1. ГранСЦти СЦ мСЦгматити;
2. ПСЦски.
РЖРЖ. ТРрунти:
3. Дерново-пСЦдзолистСЦ;
4. Лучно-болотнСЦ.
РЖРЖРЖ. РослиннСЦсть:
5. ЛСЦщина звичайна;
6. Дуб звичайний;
7. Граб звичайний;
8. ЗеленСЦ мохи;
9. Сосна звичайна;
10. Кульбаба лСЦкарська;
11. Осока болотна;
12. Ялина СФвропейська;
13. Культурна рослиннСЦсть;
14. Мята лучна
15. ПоверхнСЦ зСЦ слабким нахилом на пСЦвнСЦч, на флювСЦо-гляц?/p>