Органiзацiя та шляхи вдосконалення облiку доходiв i видаткiв в бюджетнiй установi (на прикладi Ямпiльськоi районноi державноi адмiнiстрацii)

Дипломная работа - Менеджмент

Другие дипломы по предмету Менеджмент



це, вважаiмо за доцiльне затвердити форму касовоi книги з розподiлом готiвкових надходжень i витрат на кошти загального i спецiального фондiв, що не тiльки полегшить роботу касирiв i бухгалтерiв, усуне передумови для вчинення порушень, а й сприятиме здiйсненню контролю за цiльовим i правильним використанням готiвки. Крiм того, слiд розглянути доцiльнiсть внесення змiн до тАЮРЖнструкцii про форми меморiальних ордерiв бюджетних установ та порядок iх складання", передбачивши надання керiвнику бюджетноi установи права щодо самостiйного обрання одного з варiантiв ведення бухгалтерського облiку готiвкових касових операцiй: в одному меморiальному ордерi № 1 тАЬНакопичувальна вiдомiсть за касовими операцiямитАЭ (форма № 380, бюджет) за коштами загального та спецiального фондiв або в окремих меморiальних ордерах такоi ж форми окремо за коштами загального та спецiального фондiв.

Перевiрками зафiксовано недостатнiй рiвень касовоi диiиплiни у бюджетних установах. В результатi значна кiлькiсть матерiалiв щодо виявлених порушень порядку здiйснення операцiй з готiвковими коштами передаються податковим органам для застосування штрафних санкцiй. Якщо сплата штрафних санкцiй здiйснюiться за рахунок загального фонду, то отриманi з бюджету кошти повертаються до бюджету. При сплатi штрафних санкцiй з коштiв спецiального фонду вони спрямовуються не за iх спецiальним призначенням на певну мету, як це встановлено законодавством, а знов-таки перераховуються до бюджету. Беручи до уваги обмеженiсть фiнансових ресурсiв бюджетних установ, багато ревiзорiв схиляiться до того, що i потреба розглянути доцiльнiсть внесення змiн до Указу Президента Украiни вiд 23.06.95 № 436/95 в частинi виключення бюджетних установ з перелiку юридичних осiб, до яких застосовуються штрафнi санкцii за порушення норм з регулювання обiгу готiвки, та встановити адмiнiстративну вiдповiдальнiсть службових осiб бюджетних установ за це порушення у максимальному розмiрi вiдповiдно до ст. 164.2 Кодексу Украiни про адмiнiстративнi правопорушення.

Починаючи з 1 сiчня 2000 року бюджетнi установи переведено на новий план рахункiв бухгалтерського облiку, а у вереснi того ж року було введено в дiю iнструкцiю про форми меморiальних ордерiв та порядок iх складання [20]. Одним з нововведень (у порiвняннi зi старими правилами) i вимога щодо ведення облiку розрахункiв з iншими дебiторами (на субрахунку 364) окремо вiд ведення розрахункiв з iншими кредиторами (на субрахунку 675) не тiльки на рiзних рахунках бухгалтерського облiку, якi належать до рiзних класiв плану рахункiв, а й в окремих бухгалтерських регiстрах (меморiальнi ордери №№ 4, 6). Перевiрками встановлено, що значна кiлькiсть бухгалтерiв бюджетних установ iгноруi цi вимоги i продовжуi вести облiк розрахункiв з дебiторами та кредиторами на одному рахунку та в одному регiстрi. Звичайно, з точки зору перевiряючого зазначене i порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського облiку незалежно вiд того, чи призвело таке порушення до негативних наслiдкiв, чи обмежилося лише тим, що заборгованiсть i зобовязання на певнi дати вiдображенi у правильних сумах за/перед вiдповiдними юридичними та/або фiзичними особами, але на "некоректних" рахунках. Однак таке масове протистояння бухгалтерiв нововведенню свiдчить не тiльки про iх небажання вносити змiни до звичного для них регламенту роботи, а й про те, що новi правила i нерацiональними. Як один з аргументiв слiд врахувати й те, що у багатьох випадках та сама юридична або фiзична особа по вiдношенню до бюджетноi установи протягом року може неодноразово виступати то у ролi дебiтора, то у ролi кредитора,! для того, щоб простежити динамiку розрахункiв з нею впродовж певного перiоду, потрiбно брати iнформацiю не з одного, а з двох регiстрiв. Крiм того, з однiiю i тiiю самою юридичною чи фiзичною особою може бути укладено декiлька до говорiв, iнформацiю про стан розрахункiв за якими доцiльно концентрувати на одному бухгалтерському рахунку та в одному бухгалтерському регiстрi. До речi, при правильному перенесеннi дебетових залишкiв по рахункам розрахункiв з дебiторами i кредиторами до активу форми .№ 1 "Баланс виконання кошторису видаткiв", а кредитових - до пасиву цiii ж форми жодних неузгодженостей з вимогами щодо розкриття iнформацii у фiнансовiй звiтностi не виникаi. Враховуючи зазначене, i сенс скасувати норму, яка все одно не працюi, та повернутися до старого порядку облiку розрахункiв з дебiторами i кредиторами на одному i тому самому рахунку та в одному й тому самому меморiальному ордерi при умовi заборони згортання сальдо на активно-пасивних рахунках. Впевненi: це не вiдiбiться негативно на якостi роботи бухгалтерii.

У звязку з вiдсутнiстю сучасних, чiтких, розроблених у вiдповiдностi до загальнодержавноi нормативно-правовоi бази регламентiв щодо бухгалтерського облiку музейних цiнностей, сьогоднi нi вартiсний балансовий, нi позабалансовий iх бухгалтерський облiк не ведеться; вартiсть музейних колекцiй у фiнансовiй звiтностi бюджетних установ не вiдображаiться; бухгалтерськi працiвники у проведеннi iх iнвентаризацii участi не беруть; при виявленнi недостач або надлишкiв результати iнвентаризацii в облiку не вiдображаються. Немаi затвердженоi методики визначення розмiру збиткiв вiд недостач, розкрадання, знищення та псування музейних цiнностей, якi не мiстять дорогоцiнних металiв та дорогоцiнного камiння. Загальну вартiсть музейних цiнностей (читай - нацiонального ба?/p>