Органiзацiйно-правове забезпечення надання платних послуг оздоровчого характеру
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
овах змiненого внутрiшнього середовища (кисневе голодування, змiни рН кровi, пiдвищення температури тiла та iн.).
Сама назва передбачаi безперервну дiяльнiсть без iнтервалiв вiдпочинку. Це може бути високоiнтенсивна безперервна дiяльнiсть середньоi тривалостi або тренувального навантаження невеликоi iнтенсивностi протягом тривалого часу. Розглянемо два види.
РЖнтенсивнiсть роботи при такому тренуваннi складаi 85-95% максимальноi ЧСС спортсмена.
Високоiнтенсивне безперервне тренування дуже ефективне для пiдготовки спортсменiв, якi займаються видами спорту, що вимагають витривалостi при виконаннi невеликого обсягу роботи. Тренування з постiйною, близькою до змагань iнтенсивнiстю пiдвищуi спроможнiсть спортсмена пiдтримувати однаковий темп пiд час забiгу i, як правило, веде до покращення результату. Крiм того, регулярнi тренувальнi навантаження або забiги з iнтенсивнiстю, близькою до змагальноi, пiдвищують швидкiсть нiг, iх силу i мязову витривалiсть. Але така тренувальна програма висуваi спортсмену екстраординарнi вимоги, особливо якщо вона розрахована на декiлька тижнiв або мiсяцiв. Рекомендуiться перiодично вводити варiанти з нижчою iнтенсивнiстю (1 - 2 рази на тиждень), щоб дати можливiсть спортсмену вiдпочити пiсля виснажливих високоiнтенсивних безперервних тренувань.
Цей метод тренування найчастiше використовуiться для розвитку витривалостi тими, хто хоче "бути у формi", а також спортсменами, якi займаються командними видами спорту i використовують тренування на розвиток витривалостi для загально фiзичноi пiдготовки i бажаючими зберегти високий рiвень витривалостi.
Слiд зазначити, щоденний метод дуже ефективний для розвитку загальноi витривалостi, оскiльки дозволяi виконати роботу з найбiльшою iнтенсивнiстю. Для людей середнього i старшого вiку, якi хочуть досягти i зберегти рiвень фiзичноi пiдготовки, цей метод найкращий i безпечний.
Вправи високоi iнтенсивностi потенцiйно небезпечнi для людей старшого вiку, iм також не рекомендуiться займатись спринтерськими або "взривними" видами фiзичноi дiяльностi.
Головним фактором впливу на розвиток фiзичних якостей i фiзичне навантаження.
Фiзичне навантаження це певна мiра впливу руховоi активностi людини на органiзм, що супроводжуiться пiдвищенням (вiдносно стану спокою) рiвнем його функцiонування.
Поняття "фiзичне навантаження" вiдображаi той факт, що виконання фiзичних вправ викликаi перехiд енергозабезпечення життiдiяльностi органiзму людини на вищий, нiж у станi спокою, рiвень.
Судити про величину фiзичного навантаження можна i за показниками ЧСС, частоти та глибини дихання, хвилинного та ударного обiмiв серця, кровяного тиску тощо. Певну iнформацiю в цьому звязку для вчителя можуть також дати такi показники як iнтенсивнiсть потовидiлення, ступiнь почервонiння, блiдiсть, погiршення координацii рухiв. Всi названi показники вiдображають внутрiшнi навантаження. До зовнiшньоi сторони навантаження належать його обсяг та iнтенсивнiсть.
РЖнтенсивнiсть навантаження це кiлькiсть виконаноi роботи за одиницю часу. Вона характеризуi силу впливу конкретноi вправи на органiзм.
Обсяг навантаження визначаiться тривалiстю роботи та загальною кiлькiстю вправ, виконаних на заняттi: наприклад, в силовому тренуваннi обсяг навантажень визначаiться кiлькiсть повторень та загальною масою пiднятого вантажу; в спортивних iграх та поiдинках часом руховоi активностi.
Досягнути ефективностi при вдосконаленнi фiзичних якостей можна лише за умови чiткого дозування навантаження. Тобто, у кожному конкретному випадку необхiдно забезпечити такий його обсяг i iнтенсивнiсть, якi дадуть найкращий прирiст якостi, що розвиваiться. Таке навантаження називають впливовим.
РЖнтенсивнiсть можна регулювати, змiнюючи:
швидкiсть пересування;
величину прискорення;
координацiйну складнiсть вправ;
темп виконання вправ, кiлькiсть iх повторень за одиницю часу;
величину напруження, у вiдсотках вiд особистого рекорду в конкретнiй вправi;
амплiтуду рухiв (чим вона бiльша, тим бiльша iнтенсивнiсть навантаження);
опiр навколишнього середовища (рельiф мiiевостi, вiтер, течiя води тощо);
величину додаткового обтяження;
психiчну напруженiсть пiд час виконання вправи.
Якщо iнтенсивнiсть знаходиться на нижнiй межi впливовоi зони то вiдповiднi фiзичнi якостi розвиваються повiльно, але досягають високого рiвня мiцностi. Впливи високоi iнтенсивностi дають вiдносно швидкий прирiст рухових якостей, але досягнутi адаптацii не такi стабiльнi.
Мiж iнтенсивнiстю й обсягом навантаження iснуi обернено-пропорцiйний звязок.
Чим вища сила впливу на органiзм високоiнтенсивноi вправи, тим скорiше людина втомиться i змушена буде припинити ii виконання. Тому нiколи не вдаiться поiднати максимальне або близьке до нього за iнтенсивнiстю зусилля, з великим обсягом роботи.
Тренер повинен також враховувати, що фiзичне навантаження з вiдповiдною iнтенсивнiстю стаi дiйовим лише тодi, коли воно маi необхiдний обсяг.
Для встановлення оптимального спiввiдношення iнтенсивностi та обсягу тренувального навантаження необхiдно керуватися метою, з якою виконуiться та чи iнша вправа, а також враховувати вiковi i статевi особливостi та рiвень фiзичноi пiдготовленостi тих, кому вона пропонуiться. Так, наприклад, при застосуваннi бiгу з метою вдосконалення загальноi витривалостi в учнiв iнтенс