Органiзацiйно-правове забезпечення надання платних послуг оздоровчого характеру
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
, як засiб досягнення соцiальних цiлей.
У бiльшостi випадкiв пiки соцiальних i економiчних ефектiв не збiгаються. Так, витрати на пiдготовку олiмпiйських чемпiонiв нерентабельнi, однак одержуваний соцiальний ефект спонукуi суспiльство вкладати всi новi i новi засоби в цю область дiяльностi. Навпаки, найбiльший касовий виторг спортивним органiзацiям найчастiше дають видовищнi масовi заходи, що, однак, йде на шкоду соцiальним цiлям, що полягають у максимальному використаннi iх для спортивно-оздоровчих, а не комерцiйних заходiв.
Одночасний облiк не тiльки економiчних, але i соцiальних результатiв обумовлюi необхiднiсть диференцiювання норм економiчних витрат: чим вище значимiсть соцiального результату, одержуваного на пiдставi витрат ресурсiв рiзного виду, тим вище повиннi бути встановленi нормативи економiчних витрат, i навпаки.
При розрахунку показникiв, що характеризують соцiально-економiчну ефективнiсть у iерi фiзичноi культури i спорту, виникають наступнi труднощi.
По-перше, загальнi методологiчнi труднощi оцiнки соцiально-економiчноi ефективностi в iерi фiзичноi культури i спорту полягають у наявностi безлiчi цiльових настанов. Незважаючи на те що цiльовi настанови характеризуються, внутрiшньою iднiстю, що випливаi з iдностi культурно-виховноi функцii сучасноi держави, iера фiзичноi культури i спорту функцiонуi як цiлiсна система з безлiччю рiзнорiдних державних цiлей. Серед них - полiтичнi установки, вимоги економiки й оборони, цiннiснi орiiнтири, соцiальнi iнтереси населення i т.д.
В даний час у рамках iери фiзичноi культури i спорту можна видiлити принаймнi три рiвнi органiзацii, кожний з яких орiiнтуiться на своi власнi довгостроковi цiлi розвитку. Це олiмпiйський спорт i спорт вищих досягнень, масовий спорт, фiзична культура.
iера фiзичноi культури i спорту як багатоцiльова система припускаi безлiч соцiальних результатiв. Це спричиняi труднощi визначення ii загальноi ефективностi, оскiльки якiсно рiзнi соцiальнi результати працi але порiвнювати мiж собою, як i порiвнювати результати за витратами.
Дiйсно, якщо економiчнi результати оцiнюються в матерiальнiй або вартiснiй формi, то соцiальнi результати можуть виражатися в натуральних, трудових, вiдносних показниках, таких, як рiзнi коефiцiiнти, питомi величини i т.д.
У натуральних показниках виражаiться, наприклад, пропускна здатнiсть, мiсткiсть спортивних споруд (число мiiь на трибунах у розрахунку на 1000 жителiв при дотриманнi прийнятих будiвельних нормативiв).
У вiдносних показниках може виражатися якiсна оцiнка обiктiв (наприклад, бальна оцiнка якостi футбольних полiв).
При цьому вiдзначимо, що якщо економiчний ефект вимiрюiться однозначно i може бути пiдрахований за даними iснуючоi статистики, то соцiальний ефект як результат розвитку фiзичноi культури i спорту може бути визначений лише пiсля проведення спецiальних дослiджень. Наприклад, для оцiнки таких соцiальних ефектiв, як фiзичний стан, комфорт, естетичне сприйняття, рiвень обслуговування, iнструментом для вимiрювання може служити тiльки субiктивне ставлення людей. Але вiн, власне кажучи, не даi однозначноi вiдповiдi, i оцiнка може бути отримана лише в результатi масових дослiджень на базi спецiально формульованих принципiв, розроблених методiв вимiрiв.
На соцiальнi ефекти, одержуванi в результатi дii фiзичноi культури i спорту, впливають також удосконалювання системи охорони здоровя, пiдвищення матерiального добробуту народу, зростання культурного рiвня i т.д. Виявлення мiри такого впливу також вимагаi спецiальних дослiджень.
Розрахунки й обТСрунтування соцiально-економiчноi ефективностi iери фiзичноi культури i спорту повиннi виконуватися з дотриманням народногосподарського пiдходу, тобто з урахуванням соцiально-економiчних наслiдкiв планованих заходiв i програм поза межами самоi галузi.
Складнiсть оцiнки "внутрiшньоi" ефективностi повязана з безлiччю специфiчних факторiв, властивих розглянутiй областi, i насамперед зi складною органiзацiйною структурою iери фiзичноi культури i спорту. Специфiка полягаi в тому, що iера фiзичноi культури i спорту мiстить у собi ряд пiдсистем, керiвництво в кожнiй з яких здiйснюiться рiзними органами керування в рамках своii компетенцii.
Органiзацiйна структура органiв фiзичноi культури i спорту маi "кущову" будову, оскiльки кожна з пiдсистем маi один або кiлька центрiв управлiння.
У пiдсистемах фiзкультурна i спортивна дiяльнiсть вiдбуваiться в рiзних економiчних умовах: по-рiзному вирiшуються питання матерiально-технiчного забезпечення, оплати працi, капiталовкладень, амортизацiйних вiдрахувань, використання прибутку. Так, у iерi фiзичноi культури i спорту склалася система фiнансування, при якiй велика частина фiнансових ресурсiв, якi видiляються у краiнi на розвиток фiзичноi культури i спорту, проходить по не пiдвiдомчих каналах, тобто по лiнii мiнiстерств i вiдомств, а також громадських органiзацiй. При цьому основним джерелом фiнансування розвитку фiзичноi культури i спорту i засоби профспiлок.
Аналогiчна структура фiнансових витрат збережеться й у перспективi.
Здатнiсть iери фiзичноi культури i спорту функцiонувати як iдине цiле залежить вiд наявностi системоутворюючих фiнансово-господарських звязкiв, iх числа, потужностi i значимостi для окремих пiдсистем iери. Одний з таких звязкiв (задачi координацii) здiйснюi Спорткомiтет, що у межах с?/p>