Geum.ru

Информация

  • 67281. Фінал дев’ятої симфонії л. Бетховена до питання виконавської інтерпретації
    Разное

    В цьому звязку хотілося б зупинитись на фігурі чудового майстра маестро Фуртвенглера. Його світова слава обумовлена не лише тим, що він звертався в диригентській практиці до стилів різних авторів ( Гайдн, Моцарт, Бетховен, Брамс, Шуберт, Малєр та інші ) , а в першу чергу його неординарними здібностями диригента інтерпретатора , музиканта. При прослухованні творів під керівництвом Фуртвенглера стає абсолютно ясно, що він є центральним ланцюгом в тріаді “ композитор виконавець слухач “, саме він як тонкий диригент виконує функцію виконавця інтерпретатора . Тому мені дуже цікаво подивитись на авторський текст 9 ої симфонії Бетховена крізь призму сприйняття видатного інтерпретатора музики Фуртвенглера. “ Ледве чи що небудь ще у сфері музичної діяльності так явно , так відкрито і бачене для всіх, як мистецтво керування хором та оркестром. Слухачі стають прямими свідками всіх таємниць передачі “флюідів” від диригента до колектива і від колектива до диригента. В основі диригування і лежить мистецтво такої “передачі” . За допомогою порівняно простих рухів диригент визначає до найменших дрібниць характер ритма, звучання , експресії всього ансамбля.

  • 67282. Фінанси Київської Русі
    Экономика

    Олег. Князювання Олега в Києві (882-912) почалося, як про те свідчить "Повість временних літ", зі створення опорних пунктів центральної влади (міст) у племінних княжіннях, зі встановлення попервах приблизного порядку стягнення данини на підвладних князеві землях. Далі поступово поширюється влада Києва на землі незалежних раніше племінних княжінь: "Почав Олег воювати древлян і примучив (підкорив) їх, збираючи з них данину по чорній куниці". [8, c.30] По тому до складу держави, що формувалася, ввійшла більшість південно-руських племінних княжінь: спочатку сіверян і радимичів, потім уличів. Давньо-руська держава почала складатися на Півдні. Землі інкорпорованих до держави князівств одразу ж обкладалися даниною, на них поширювалися системи судочинства й адміністрації. Так формувалася державна територія Давньої Русі, в якій проживало понад 20 різних народів. Давньо-руська держава часів Олега залишалася все ж таки не досить консолідованою. Влада київського князя в землях племінних княжінь була ще слабкою, часом формальною, а системи управління, стягнення данини й судочинства примітивними й діяли час від часу, коли наїжджали княжі дружинники з Києва. Та країна була, як на свій час, економічно-розвинутою й мала велику військову потугу, про що свідчить сама можливість здійснення грандіозного воєнного походу Русі на Візантію 907 р. Завдяки переможному походові Русі на Царгород Олег підписав вигідний для своєї держави мир з імператором. Візантійському урядові довелося сплатити русам велику контрибуцію й надати особливі пільги руським купцям і послам, яких не мала жодна інша країна. Зокрема, греки повинні були протягом шести місяців годувати купців, постачати їм вітрила, снасті й інше корабельне спорядження на зворотний шлях. А в 911 р. русько - грецька угода була суттєво доповнена. В ній було окреслено правові норми взаємин, правило розв'язання конфліктів.

  • 67283. Фінанси корпорацій
    Экономика

    Питання стосовно кількісного складу портфеля можна вирішувати як з позиції теорії інвестиційного аналізу, так і з точки зору сучасної практики. Згідно з практичними дослідженнями, проста диверсифікація, тобто випадковий (інтуїтивний або навмання) розподіл коштів портфеля за принципом "не клади всі яйця в один кошик" в багатьох випадках не гірша, ніж аналітично обґрунтована диверсифікація активів за територією, галузями, емітентами тощо. Крім того, на думку багатьох аналітиків, збільшення різних активів, тобто видів цінних паперів, що перебувають у портфелі, до 89 не дає значного реального зменшення портфельного ризику. Відчутне на практиці скорочення ризику досяжне, якщо в портфелі сконцентровано від 10 до 15 різних видів цінних паперів. Подальше урізноманітнення складу портфеля майже недоцільне з огляду на виникнення ефекту надмірної диверсифікації. Надмірної диверсифікації потрібно уникати, бо вона через високі питомі операційні витрати може призвести до негативних результатів.

  • 67284. Фінанси підприємства контрольна
    Экономика

     

    1. Антикризисное управление: Учебное пособие / В.Г. Крыжановский, В.И. Лапенков, В.И. Лютер и др.; под ред. Э.С. Минаева и В.П. Панагущина. М.: Издательство ПРИОР, 1998.
    2. Балабанов И.Т. Финансовый менеджмент. - М.: Финансы и статистика, 1994.
    3. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. К.:Ника-центр, -1999.
    4. Бланк И. А. Стратегия и тактика управления финансами. К., 1996.
    5. Ворст Й., Ревентлоу П. Экономика фирмы. - М.: Высшая школа, 1993.
    6. Закон України “Про аудиторську діяльність” від 22.04.1993 року N 3125-XII
    7. Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” N 2343-XII від 14 травня 1992 року.
    8. Закон України “Про підприємства в Україні” // Голос України. 1991. 27 бепезня
    9. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. Москва "Финансы и статистика", 1996.
    10. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз субєктів господарювання.: Монографія. К.:КНЕУ, 2001.
    11. Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч.. посібник. К.: КНЕУ, 2000.
    12. «Финансы» ред. А.М. Ковалева, М. 1997г.
    13. Финансовый менеджмент: теория и практика /под ред. Стояновой Н.М.-М.: Перспектива, 1996.
    14. Финансовый менеджмент /Уч.-практ. Рук-во. -М.: Перспектива, 1993.
    15. Финансы предприятий. Бородина Е.И., Голикова Ю.С., Колчина Н.В., Смирнова З.М. - М., 1995. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. - М.: Инфра-М, 1995.
    16. Харламова Г.В, Экономический анализ финансово-хозяйственной деятельности предприятий. - Х., 1995.
    17. Экономика предприятия /Под. ред. проф. В.Я. Горфинкеля. - М.,1996.
  • 67285. Фінанси світу в глобалізаційних процесах
    Юриспруденция, право, государство

    Ризик інфляції активів. Доступ до валютного ринку Економічного Валютного Союзу і скорочення відсоткових ставок несе загрозу надмірного зростання відсотка по кредиту як для польських підприємств, так і для родин. Кредитний бум повинен викликати або консолідувати економічне стимулювання чи навіть хороший діловий клімат, але в той же час він може призвести до зростання цін на землю, на ділянки для забудови й нерухомість, зокрема квартири. Це може також впливати на підвищення цін за акції і викликати зріст ділової активності на фондовій біржі. Проте загроза, яка була втілена в життя відносно Португалії та Іспанії, не обов'язково повинна відбутися в Польщі, принаймні як безпосередній наслідок вступу до Економічного Валютного Союзу. Існує можливість уникнути цього, оскільки, по-перше, інфляція в Польщі оцінюється як найнижча в країнах Європейського союзу і, здається, її низький рівень зміцнився назавжди. Незважаючи на деякі факти форсованого підвищення цін наприкінці 2007 року, інфляційний тиск легко контролювати. Крім того, так звана «основна інфляція» все ще залишається вельми низькою. По-друге, Польща вже впоралася з "інфляцією активів" в 2006 і 2007 роках. Скорочення відсоткових ставок і величезне надходження капіталу привели до здешевлення кредиту, до розвитку іпотечного кредиту і зростання заборгованості родин. Крім того, спостерігалося значне зростання інвестицій, здійснюваних підприємствами. Унаслідок підвищення попиту ціни на нерухомість, зокрема квартири, значно збільшилися. Таким чином, бум капіталовкладень у підприємства й будівництво житла наприкінці 2007 року втрачає свою силу природним способом.

  • 67286. Фінанси, як економічна категорія
    Экономика

    Як об`єктивна економічна категорія фінанси абстракція, що виявляється у грошових відносинах, тобто матеріальною основою існування фінансів є грошові кошти. Фінанси виражають економічні відносини, оскільки повязані з рухом грошової форми вартості. Це означає, що фінанси базуються на економічних відносинах, відносинах власності як первинних. Суспільне відтворення передбачає наявність таких стадій, як виробництво, розподіл, обмін і споживання. Фінанси відображають не всі економічні відносини, а лише ті, що виникають на стадії розподілу. Кожний субєкт ділить дохід на дві частини: споживання і нагромадження. У розподільному процесі бере участь держава, яка централізує частину коштів через податки, обовязкові платежі, позики, а потім їх перерозподіляє між територіями, галузями, сферами діяльності, підприємствами, фізичними особами. Підприємства, отримавши дохід від своєї діяльності, сплачують податки в бюджети, обовязкові внески - у позабюджетні фонди. З особистих доходів громадяни сплачують різні послуги, сплачують податки, погашають позички банків. У суспільстві перерозподільні відносини відбуваються неперервно [10, с. 42].

  • 67287. Фінансова підтримка інноваційної діяльності
    Экономика

     

    1. Доповідь Голови Держінвестицій на парламентських слуханнях 20.06.07 на тему «Становлення та розвиток національної інноваційної системи України як передумова побудови конкурентоспроможної економіки держави». // режим доступу: http://www.invest.gov.ua/index.php?get=141&id=432
    2. Закон України «Про інноваційну діяльність» від 31.03.2005 із змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2002. № 36. С. 266.
    3. Проект Концепції державної інноваційної політики України, 2009 р. // режим доступу: http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/publish/article/129791
    4. Проект Концепції розвитку національної інноваційної системи та план заходів на 2009-2013 роки щодо її реалізації, 2007 р. // http://www.in.gov.ua/index.php?get=226&id=1533
    5. Аблов А. С., Довгий О. С., Гальперіна Л. П., Грищенко А. А. Інституційні засади інноваційної економіки: міжнародний досвід та вітчизняна практика: Монографія / За заг. ред. В. Є. Новицького. К.: Книжкове вид-во НАУ, 2005. 198 с.
    6. Батура А.В., Дедіков О.І. Інвестиції як чинник оптимізації відтворювальних процесів в Україні. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 1998. 154 с.
    7. Вербівська Л.В. Оптимізація забезпечення інноваційної складової економічного зростання в Україні // Науковий вісник Чернівецького університету. Випуск 139. Чернівці, 2002. С.71-75.
    8. Гринев В. Ф. Инновационный менеджмент: Учеб. пособие. 2-е изд., стереотип. К.: МАУП, 2001. 152 с.
    9. Дмитренко М.А. Роль держави у підтримці та стимулюванні інноваційної діяльності // Вісник української академії банківської справи. 2003. № 1(14). С. 77-81.
    10. Ілляшенко С. М. Управління інноваційним розвитком: проблеми, концепції, методи: Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів. Суми: Університетська книга, 2003. 278 с.
    11. Кириллов В.Д. Державне регулювання інвестиційного клімату в Україні // Дні науки: Зб. тез доповідей в 3 т. Запоріжжя: ГУ «ЗІДМУ», 2004. Т. 2 С. 28-29.
    12. Петрушевська В.В. Державне регулювання інноваційно-інвестиційних пріоритетів динамічного розвитку економіки України // Збірник наукових праць. Стратегія інноваційного розвитку підприємств України. К.: КНУТД. 2003. С. 137-141.
    13. Проблеми та пріоритети формування інноваційної моделі розвитку економіки України. / Жаліло Я. А., Архієреєв С. І., Базилюк Я. Б. та ін. К.: НІСД, 2006. 120 с.
    14. Стан, перспективи розвитку інноваційних процесів в Україні та можливості їх впливу на формування ВВП // режим доступу: http://www.vox.com.ua/data/publ/2007/12/06/stan-perspektyvy-rozvytku-innovatsiinyh-protsesiv-v-ukraini-ta-mozhlyvosti-ih-vplyvu-na-formuvannya-vvp.html
    15. Пашута М.Т. , Шкільнюк О. М. Інновації: понятійно- термінологічний апарат, економічна сутність та шляхи стимулювання: Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів. К.: ЦНЛ, 2005. 117 с.
  • 67288. Фінансова політика
    Экономика

    1. Робота з удосконалення бюджетної політики має спрямовуватися на виконання завдань з напрацювання механізмів забезпечення високих темпів економічного зростання у напрямах удосконалення інституційних умов, активізації ролі держави у господарському житті країни, забезпечення макроекономічної стабільності, недопущення прийняття популістських рішень, не забезпечених фінансовими ресурсами.

    1. На етапі формування ринкового середовища і створення сприятливих умов для господарювання надто важливим є здійснення податкової реформи. Головними завданнями, на вирішення яких вона має бути спрямована, є забезпечення стабільного надходження грошових ресурсів до бюджетів усіх рівнів для виконання державними і місцевими органами влади покладених на них функцій, подальша координація дій, спрямованих на вдосконалення бюджетного законодавства і податкового адміністрування, а також активізації діалогу уряду з бізнесом стосовно умов, що сприятимуть виведенню бізнесу з тіні.
    2. На підставі тези про те, що надання населенню суспільних благ є однією з найважливіших функцій держави в економіці вільної конкуренції, слід чітко визначити напрями фінансового забезпечення піднесення життєвого рівня народу, зосередивши увагу на питаннях матеріального стимулювання та ліквідації надмірного соціального розшарування населення за обсягами доходів.
    3. З метою забезпечення подальшої координації діяльності центральних органів державної влади у питаннях державного регулювання економіки, їх взаємодії у розробці та реалізації фінансової політики слід розробити та закріпити на законодавчому рівні спільні принципи та правила формування показників розвитку економіки й соціальної сфери, внести уточнення і зміни до відповідних нормативно-правових актів, що регулюють ці питання.
    4. Трансфертна політика має передбачати поступове, економічно обґрунтоване зниження рівня державного дотування через механізми інвестування виробництва і підприємницької діяльності у поєднанні із швидким оборотом капіталу, більшим товаронавантаженням споживчого ринку, розширенням дохідної бази місцевих бюджетів.
  • 67289. Фінансова санація та стабілізація діяльності підприємства
    Экономика

     

    1. Закон України “Про аудиторську діяльність” від 22.04.1993 року N 3125-XII
    2. Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” N 2343-XII від 14 травня 1992 року.
    3. Закон України “Про підприємства в Україні” // Голос України. 1991. 27 бепезня
    4. Закон України “Про страхування” від 7.03.1996 №85/96-ВР.
    5. Наказ Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій „Про затвердження методики проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій” від 27 червня 1997 р. N 81.
    6. Наказ Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій „Про затвердження методики інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій” від 23.02.98 N 22.
    7. Наказ Міністерства економіки України „Про затвердження Методичних рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства” від 17 січня 2001 р. N 10.
    8. Наказ Міністерства фінансів України та Фонду державного майна України „Про затвердження Положень про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації” від 26.01.2001 N49/121.
    9. Положення Міністерства фінансів України. Фонд держмайна України. „Про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації”. - N 49/121 від 26.01.2001.
    10. Положення Міністерства фінансів України „Про затвердження Положень (стандартів) бухгалтерського обліку” від 31.03.1999 № 87. Зареєстровано: Міністерство юстицій України від 21.06.1999 №391/3684.
    11. Постанова правління НБУ „Про затвердження положення про застосування Національним банком України заходів впливу до комерційних банків за порушення банківського законодавства” від 04.02.98 №38.
    12. Постановою Кабінету Міністрів України „Про порядок проведення санації державних підприємств” від 08.02.94.
    13. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку проведення досудової санації державних підприємств” від 17/03/2000 № 515.
    14. Антикризисное управление: Учебное пособие / В.Г. Крыжановский, В.И. Лапенков, В.И. Лютер и др.; под ред. Э.С. Минаева и
      В.П. Панагущина. М.: Издательство ПРИОР, 1998. 432 с.
    15. Анализ и прогнозирование результатов производственной и финансовой деятельности предприятий, объединений, региона (методические пособия) / Прокопенко Н.Д., Белый Е.Л., Богачев С.В. и др. Донецк: ИЭП НАН Украины, 1999. 111 с.
    16. Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента; Уч, пособие. М.: Финансы и статистика, 1998.
    17. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. К.:Ника-центр, -1999.
    18. Бланк И. А. Стратегия и тактика управления финансами. К., 1996.
    19. Булеев И.П., Брюховецкая Н.Е. Антикризисное управление предприятием. Донецк: ИЭП НАН Украины, 1999. 179 с.
    20. Горфинкель В.Я., Швандар В.А. Экономика предприятия. - М., "Банки и биржи", 1998.
    21. Економічний аналіз господарської діяльності./Іващенко В.І., Болюх М.А., - К., -1999р.
    22. Економічний аналіз: Навч. Посібник/М.А. Болюх, В.В. Бурчевський, М.І. Горбатюк; За ред. Акад.НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. К.: КНЕУ, -2001.
    23. Енциклопедичний словник бізнесмена: Менеджмент, маркетинг, інформатика/За заг. ред. М.І. Молдованова. - К.: Техніка, 1993.
    24. Кононенко О. Аналіз фінансової звітності. Х.: Фактор, 2002.
    25. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. Москва "Финансы и статистика", 1996.
    26. Колпина Л.Г., Марочкина В.М. Финансовые планы предприятий. Под редакцией М.И. Плотницкого, Минск, "Вышейшая школа" 1997 г.
    27. Коробов М. Я. Фінанси промислового підприємства. К., 1995.
    28. Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз і планування. Дн-к. 2001.
    29. Крейнина М.Н. Финансовое состояние предприятия. Методы оценки. М: ДиС, 1997 год.
    30. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз субєктів господарювання.: Монографія. К.:КНЕУ, 2001.
    31. ПавловськаО.В., Притуляк Н.М., Невмержицька Н.Ю. Фінансовий аналіз : Навч. Метод посібник для самост. вивч. дисц. К.:КНЕУ, -2000.
    32. Проблемы формирования антикризисной политики и механизма банкротства предприятий. Донецк: ИЭП НАН Украины. 1998.
    33. Покропивный С.Ф., Соболь С.м., Швиданенко Г.О. Бізнес-план: технология розробки та обґрунтування: Навч. Посібник. К.: КНЕУ, 1999.
    34. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 4-е издание, перераб. и доп. Минск, - 1999.
    35. Самойлов Л.Л. Практические выводы по результатам анализа финансовых показателей //http://manage.ru
    36. Справочник финансиста. / под ред. Э.А. Уткина, изд-во "Экмос", 1998 год, 494 с.
    37. Стратегическое планирование. / под ред. Э.А. Уткина, - М: Тандем, изд. "Экмос", 1998 год
    38. Сытник Л.С. Методы прогнозирования банкротства и обеспечения безубыточности предприятия // Экономика промышленности. 1999. № 1 (3). С. 96-104.
    39. Сытник Л.С. Организационно-экономический механизм антикризисного управления предприятием. Донецк: ИЭП НАН Украины, 2000. 504 с.
    40. Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч.. посібник. К.: КНЕУ, 2000.
    41. Титов М. І. Банкрутство: Матеріально-правові та процесуальні аспекти / За наук. ред. В. М. Гай веронського. X.: Консум, 1997.
    42. Фінансовий менеджмент: Навч.-метод. Посібник для самост. вивч. дисц./ А.М. Поддєрьогін, Л.Д. Бурк, Н.Ю. Калач та ін. К.: КНЕУ, 2001.
    43. Финансовое планирование и контроль: пер. с англ./ под ред. М.А. Подкока Москва: Перспектива, 1996 г.
    44. Фольмут Х.Й. Инструменты контролинга от А до Я: Пер. с нем./ Под ред. М.Л. Лукашевича. М.: Финансы и статистика, 1998.
    45. Уткин Э.А. Антикризисное управление - Москва, Финансы и статистика. 1997 г.
  • 67290. Фінансова система
    Экономика

    Комерційний розрахунок передбачає відшкодування всіх витрат і отримання прибутку. Комерційні підприємства є основними платниками податків до бюджету. Через систему бюджетного перерозподілу забезпечується фінансування установ невиробничої сфери за рахунок частини вилученої вартості з підприємств, що здійснюють свою діяльність у галузях матеріального виробництва. На принципах неприбутковості працюють, як правило, комунальні підприємства й установи соціального забезпечення. Вони передбачають як власні, так і бюджетні джерела фінансування наданих послуг. Для бюджетних організацій найголовнішою формою фінансування є бюджетні асигнування, що виділяються з відповідного бюджету на підставі планового документа кошторису.

  • 67291. Фінансова система США
    Экономика

    Я обрав темою реферату саме фінансову систему США тому, що саме зараз ця могутня країна переживає важкі економічні часи (правда кажучи як і інші країни світу, але ситуація в сполучених штатах є більш цікавою). Фінансова система втрачає очки. В рейтингу Всесвітнього економічного Форуму Сполучені штати спустились на третє місце з першого в минулому році, програвши Великобританії і Австралії, яка зуміла піднятись з 11-го місця в минулому році. Спеціалісти прогнозують, що поточна фінансова криза завершиться в 2013 році і змінить існуючу сьогодні фінансову систему до невпізнання. У той момент пам'ять про щойно закінчившуся боргову кризу, яка призвела до катастрофічного падіння цін на житло та акції, буде зовсім свіжою. Структура фінансового ринку буде сильно відрізнятися від тієї, що існує сьогодні. Розмір збитку, завданого учасникам ринку, визначить те, наскільки сильні будуть ці відмінності. Але це все передбачається в майбутньому, а сьогодні ж ситуація така: фінансова система США складна й різноманітна, складається з безлічі федеральних державних та інших органів влади та управління, фінансових і адміністративних відомств та установ, приватних банків і корпорацій, які здійснюють як внутрішні, так і міжнародні фінансові операції. У силу величезного впливу на всю світову економіку і світові фінанси фінансова система США більш ніж якась інша національна система є частиною світової фінансової системи. Тому хотілось би дослідити в цій роботі склад, особливості, сильні та слабкі сторони даної системи.

  • 67292. Фінансова система України
    Экономика

    Нині потрібна науково обґрунтована концепція розвитку страхової справи у напрямках:

    1. створення правового поля для забезпечення ефективного функціонування ринку страхових послуг, регулювання страхової діяльності та дотримання прав і зобовязань усіх сторін, що беруть участь у страхуванні;
    2. визначення форм і напрямків страхової діяльності, які найточніше відповідають сучасному стану в економіці та потребам як страховиків і страхувальників, так і держави;
    3. обґрунтування засобів та форм державного контролю і регулювання страхового ринку, включення страхування до переліку важливих фінансових інструментів регулювання економіки;
    4. створення умов стабільності розвитку страхових підприємств;
    5. забезпечення пріоритетного розвитку тих видів страхування, що сприяють фінансовій стабілізації в державі;
    6. створення конкурентного середовища між субєктами, що здійснюють страхову діяльність;
    7. забезпечення гарантії компенсації коштів юридичним і фізичним особам у разі настання страхового випадку;
    8. створення системи обліку та звітності страхової діяльності з метою формування банку достовірної інформації та її доступності.
  • 67293. Фінансова стратегія підприємства
    Разное

    Всебічно враховуючи фінансові можливості підприємств,обєктивно оцінюючи характер зовнішних та внутришніх факторів, фінансова стра-тегія забезпечує відповідність фінансово-економічних можливостей підприємства умовам, які склалися на ринку товарів. Фінансова стратегія передбачає визначення довгострокових цілей фінансової діяльності та вибір найефективніших способів їх досягнення .Цілі фінансової стратегії мають підпорядковуватися загальній стратегії економічного розвитку та спрямовуватися на максимізацію прибутку та ринкової вартості підприємства. За розробки фінансової стратегії слід ураховувати динаміку макроекономічних процесів, теденцій розвитку вітчизняних фінансових ринків, можливостей диверсифікації діяльності підприємства. На підставі фінансової стратегії визначається фінансова політика підприємства за основними напрямками фінансової діяльності :податкова, цінова, амортизаційна, дивідендна, інвестиційна. У процесі розробки фінансової стратегії особлива увага приділяється виробництву конкурентноспроможної продукції, мобілізації внутрішніх ресурсів, максимальному зниженню собівартості продукції, формуванню та розподілу прибутку, ефективному використанню капіталу підприємства, тощо. Важливе значення для формування фінансової стратегії має врахування факторів ризику. Фінансова стратегія розробляється з урахуванням ризику неплатежів, інфляційних коливань, фінансової кризи. В умовах ринку підприємства, організації, фірми стикаються з різними фінансовими проблемами, тобто з цього зявляється необхідність передбачення майбутнього стану підприємства, а це можливо тільки при використанні фінансової стратегії діяльності підприємства.

  • 67294. Фінансовий аналіз
    Банковское дело

    Якщо kлз < 2, то платоспроможність підприємства вважається низькою. За надто високого його значення (kлз>34), може виникнути сумнів в ефективності використання оборотних активів. На оптимальну величину kлз помітно впливає частка товарно-матеріальних запасів у оборотних активах. Для підприємств з невеликими товарно-матеріальними запасами та оперативно оплачуваними дебіторськими зобов'язаннями є прийнятним нижчий рівень співвідношення оборотних активів і короткострокової заборгованості (kлз <2), і навпаки, на підприємствах, в оборотних активах яких велика частка належить товарно-матеріальним запасам, це співвідношення треба підтримувати на більш високому рівні.

  • 67295. Фінансовий аналіз діяльності підприємства
    Экономика

    Стаття Код
    рядка За звітний період За попередній період 1 2 3 4 Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 010 1333,21023,6Податок на додану вартість 015 ( 222,2 )( 170,6 )Акцизний збір 020 025 Інші вирахування з доходу 030 Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 035 1111853Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 040 ( 1030,3 )( 748 )Валовий: прибуток 050 80,7105збиток 055 Інші операційні доходи 060 128,9166Адміністративні витрати 070 ( 161,6 )( 185,1 )Витрати на збут 080 ( 40,2 )( 41,1 )Інші операційні витрати 090 ( 96,4 )( 47,3 )Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток 100 збиток 105 ( 88,6 )( 2,5 )Доход від участі в капіталі 110 Інші фінансові доходи 120 Інші доходи 130 10,50,6Фінансові витрати 140 Втрати від участі в капіталі 150 Інші витрати 160 ( 8,9 )( 1,1 )Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток 170 збиток 175 ( 87 )( 3 )Податок на прибуток від звичайної діяльності 180 Фінансові результати від звичайної діяльності: прибуток 190 збиток 195 ( 87 )( 3 )Надзвичайні: доходи 200 витрати 205 Податки з надзвичайного прибутку 210 Чистий: прибуток 220 збиток 225 ( 87 )( 3 )

  • 67296. Фінансовий аудит
    Бухгалтерский учет и аудит

    Аудитор відрізняється від ревізора по суті підходу до перевірки фінансово-господарських документів - консультаційного, принципово -доброзичливого, а також знаннням не тільки бухгалтерського обліку і звітності, але й економічних законів, юридичного права, філософії. Аудитор не стільки намагається знайти цифрові й сумарні (можливо арифметичні) помилки, скільки дає огляд методу ведення бухгалтерського обліку, аналіз виробничо-господарської діяльності та підтвердження (чи спростування) фінансово - виробничих результатів діяльності підприємства за звітний період и можливі перспективи развитку на майбутнє. При цьому, основою висновків аудитора є ретельна перевірка всієї бухгалтерської звітності. Аудитор за статусом - незалежний експерт, тобто він самостійно здійснює свою діяльність під власну відповідальність. Він може працювати самостійно, має іменну особисту (на фізична особу) ліцензію і, зареєструвавшись у податковому органі як підприємець, може здіснювати свою діяльність від незалежної аудиторської фірми (юридичної особи), що має ліцензію на фірму. При цьому сам аудитор повинен мати особисту ліцензію, обовязково кваліфікаційний аттестат. Бажано, щоб аудитор мав досвід роботи з фінансово-господарської діяльності не менше 10-15 років. За кордоном хороший аудитор має бути у віці від 40 років, але не старшим 60 років.

  • 67297. Фінансовий контроль
    Экономика

    Стаття 1. Сфера дії Закону Положення цього Закону діють на території України і поширюються на усі господарюючі суб'єкти незалежно від форм власності та видів діяльності, органи державної виконавчої влади. Стаття 2. Законодавство про аудиторську діяльність Аудиторська діяльність регулюється цим Законом, іншими законодавчими і нормативними актами України. У випадках, якщо міжнародним договором, в якому бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що містить цей Закон, то застосовуються правила міжнародного договору. Стаття 3. Аудиторська діяльність Аудиторська діяльність включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг. Аудиторські послуги можуть надаватись у формі аудиторських перевірок (аудиту) та пов'язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб. Прибуток (доход) від аудиторської діяльності оподатковується згідно з чинним законодавством. Стаття 4. Аудит Аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам. Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення. Аудит може проводитись з ініціативи господарюючих суб'єктів, а також у випадках, передбачених чинним законодавством (обов'язковий аудит). Затрати на проведення аудиту відносяться на собівартість товару (продукції, послуг). Стаття 5. Аудитор Аудитором може бути громадянин України, який має кваліфікаційний сертифікат про право на заняття аудиторською діяльністю на території України. Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю індивідуально, створити аудиторську фірму, об'єднатися з іншими аудиторами в спілку з дотриманням вимог цього Закону та інших законів України. Для здійснення аудиторської діяльності одноособово аудитор повинен на підставі чинного сертифікату отримати ліцензію. Аудиторам забороняється безпосередньо займатися торговельною, посередницькою та виробничою діяльністю, що не виключає їх права отримувати дивіденди від акцій та доходи від інших корпоративних прав. Аудитором не може бути особа, яка має судимість за корисливі злочини. Стаття 6. Аудиторська фірма Аудиторська фірма - це організація, яка має ліцензію на право здійснення аудиторської діяльності на території України і займається виключно наданням аудиторських послуг. Аудиторські фірми можуть створюватися на основі будь-яких форм власності. Загальний розмір частки засновників (учасників, акціонерів) аудиторської фірми, які не є аудиторами, у статутному фонді не може перевищувати 30 відсотків. Аудиторській фірмі дозволяється здійснювати аудиторську діяльність лише за умови, якщо у ній працює хоча б один аудитор. Керівником аудиторської фірми може бути тільки аудитор. Стаття 7. Аудиторський висновок та інші офіційні документи Аудиторський висновок - це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), який складається у встановленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить в собі висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності. Аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватись усно або письмово з оформленням довідки та інших офіційних документів. Аудиторські послуги у вигляді експертиз оформляються експертним висновком або актом. Аудиторський висновок аудитора іноземної держави при офіційному його поданні установі, організації або господарюючому суб'єкту України підлягає підтвердженню аудитором України, якщо інше не встановлено міжнародним договором. Стаття 8. Публічна бухгалтерська звітність Публічна бухгалтерська звітність складається із аудиторського висновку, балансу, звіту про прибутки і збитки, іншої звітності в межах відомостей, які не становлять комерційну таємницю і визначені законодавством для надання користувачам та публікації. Аудиторський висновок про достовірність, повноту і відповідність чинному законодавству та встановленим нормативам балансу та інших форм публічної бухгалтерської звітності повинен грунтуватися на аналізі достатнього обсягу інформації щодо наслідків фінансово-господарської діяльності, в тому числі на вивченні бухгалтерської звітності і документів, які становлять комерційну таємницю і не підлягають публікації. Відкриття бухгалтерської звітності, що становить комерційну таємницю, для проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг здійснюється користувачами бухгалтерської звітності. Стаття 9. Користувачі бухгалтерської звітності Користувачами бухгалтерської звітності можуть бути уповноважені на підставі законів України представники органів державної влади, юридичні та фізичні особи, зацікавлені в наслідках господарської діяльності суб'єктів, в тому числі: власники, засновники господарюючого суб'єкта, кредитори, інвестори та інші особи, які відповідно до чинного законодавства мають право на отримання інформації, що міститься в бухгалтерській звітності. Користувачі бухгалтерської звітності мають право виступати замовниками на проведення аудиту та виконання інших аудиторських послуг, визначати обсяги та напрями аудиторських перевірок в межах повноважень, наданих законодавством, установчими документами або окремими договорами. Стаття 10. Обов'язкове проведення аудиту Проведення аудиту є обов'язковим для: 1) підтвердження достовірності та повноти річного балансу і звітності комерційних банків, фондів, бірж, компаній, підприємств, кооперативів, товариств та інших господарюючих суб'єктів незалежно від форми власності та виду діяльності, звітність яких офіційно оприлюднюється, за винятком установ та організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету і не займаються підприємницькою діяльністю. ( Абзац перший пункту 1 статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 81/95-ВР від 14.03.95 ) Обов'язкова аудиторська перевірка річного балансу і звітності господарюючих суб'єктів з річним господарським оборотом менш як двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів проводиться один раз на три роки; ( Пункт перший статті 10 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 81/95-ВР від 14.03.95 ) 2) перевірки фінансового стану засновників комерційних банків, підприємств з іноземними інвестиціями, акціонерних товариств, холдінгових компаній, інвестиційних фондів, довірчих товариств та інших фінансових посередників; 3) емітентів цінних паперів; 4) державних підприємств при здачі в оренду цілісних майнових комплексів, приватизації, корпоратизації та інших змінах форми власності; 5) порушення питання про визнання неплатоспроможним або банкрутом. Проведення аудиту є обов'язковим також в інших випадках, передбачених законами України. Стаття 11. Відповідальність за дотримання порядку ведення бухгалтерського обліку Відповідальність за дотримання порядку ведення бухгалтерського обліку, визначеного законодавством України, своєчасне та повне надання бухгалтерської звітності користувачам та аудиторам покладається на керівника господарюючого суб'єкта. Публічна бухгалтерська звітність повинна бути перевірена аудитором (аудиторською фірмою) і може оприлюднюватись протягом року, наступного за звітним. Аудиторські перевірки не виключають здійснення державними податковими інспекціями контролю за дотриманням податкового законодавства та виконання контрольних функцій іншими суб'єктами, уповноваженими на це законами України.

  • 67298. Фінансовий менеджмент підприємницьких структур і його розвиток в Україні
    Экономика

    Відповідно, в усьому світі розширюється предмет та ускладнюється інструментарій сучасного фінансового менеджменту з урахуванням вимог нового етапу економічного розвитку. На зміну функціональному підходу, за якого увага окремих фінансових менеджерів концентрувалась на удосконаленні процесу виконання окремих управлінських функцій (планування, організація, мотивація і контроль) відповідно до прийнятої на фірмі спеціалізації та організаційної структури управління, приходить системний підхід, за якого ситуація оцінюється комплексно і всебічно аналізується вплив альтернативних фінансових рішень на стан фінансової рівноваги економічного суб'єкта в короткостроковому і довгостроковому періодах.

  • 67299. Фінансовий механізм регулювання ринкових відносин
    Экономика

    На сьогодні очевидним є те, що створення ефективної системи доходів справа дуже складна. Насамперед потрібна науково обгрунтована політика доходів держави, яка б враховувала сучасне економічне становище в Україні, ті функції які покладеннфі на неї Конституцією в галузі економічного й соціального життя. Без всебічно продуманої та концептуально вивіреної політики доходів держави важко здійснити податкову реформу. Тому основними принципами побудови системи доходів держави є:

    1. мобілізація доходів до бюджетної системи завдяки впровадженню прямих податків, тобто податків, де обєктом оподаткування є доход фізичних осіб, земля, майно, капітал;
    2. використання непрямих податків лише у формі акцизів із метою обмеження споживання окремих видів товарів, можливостей товаровиробника-монополіста в одержанні необгрунтовано доходів, а також для оподаткуваня предметів розкоші, захисту власного виробника;
    3. застосування при оподаткуванні обгрунтованої диференціації ставок податків залежно від діяльності та розміру одержуваного прибутку чи доходу;
    4. ліквідація податкових пільг, які сприяють перерозподілу доходів, деформують вартісні показники в економіці й знижують крнкурентоспроможність товаровиробників. Пільги можуть надаватись на певний строк і за умови використання коштів на визначені державою цілі;
    5. надходження повинні бути з багатьох джерел чим різноманітніші джерела, тим менша ймовірність того, що бюджет постраждає від несподіваного зниження надходжень із погіршенням становища в економіц;
    6. зростання видатків пропрційно зі зростанням доходів бюджету;
    7. прогнозована й стійка система надходжень , що, в свою чергу, потребує застосування економічно вигідних автоматичних систем збирання статистичної інформації, застосування обчислювальної техніки, сучасних компютеррних технологій, створення автоматизованих інформаційних баз і банків данних.
  • 67300. Фінансовий стан підприємств України в умовах кризи
    Экономика

    Тому, враховуючи проблеми фінансового стану підприємства в умовах фінансової кризи, а також необхідність стабілізації фінансової стійкості підприємств в умовах фінансової нестабільності, варто вжити таких заходів:

    • усунення зовнішніх факторів банкрутства;
    • обовязкове складання платоспроможного календаря, у якому детально відображається грошовий обіг підприємства;
    • регулювання рівня незавершеного виробництва;
    • переведення низькооборотних активів до високооборотних;
    • забезпечення керівників підприємства інформацією про зовнішні чинники, що впливають на рівень ділової активності підприємств;
    • прогнозування можливих фінансових результатів, рентабельності, виходячи з реальних умов господарської діяльності й наявності власних і залучених коштів;
    • розробка моделей фінансового стану при різних варіантах використання ресурсів;
    • поступове погашення старих боргів, скорочення витрат до мінімально допустимого рівня та проведення енерго- і ресурсоощадних заходів;
    • створення оптимальної структури балансу та фінансових результатів, фінансової системи підприємства до несприятливого зовнішнього впливу.