Фiнанси Киiвськоi Русi
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
Мiнiстерство освiти та науки Украiни
Черкаський iнженерно-технологiчний iнститут
Факультет перепiдготовки фахiвцiв
Курсова робота
по диiиплiнi тАЬФiнанситАЭ
Тема: тАЬ Фiнанси Киiвськоi РусiтАЭ
СлухачБруСФвич Сергiй Анатолiйович призвiще та iмя
Спецiальнiсть, група Фiнанси №ЗФ-01____
назва спецiальностi, № групи
Керiвник Пасiчник Юрiй Васильович__
прiзвище, iнiцiали
Результат _______________________
допущено до захисту, на доопрацювання
Робота захищена_______________________________
дата, оцiнка
РеСФстрацiйний номер_____________________________
мiiе для штампу
м. Черкаси 2001 рiк
ЗМРЖСТ
ВСТУП__________________________________________________стор. 3
РЖ.Теоретичний роздiл.
- Характеристика фiнансових вiдносин__________________4
- Господарський та соцiальний устрiй. _____________4
- Бюджетнi вiдносини. ____________________________6
- Грошова система. _______________________________9
- Внесок киiвських князiв в розвиток фiнансових
вiдносин ____________________________________________11
- РЖсторичне значення фiнансових вiдносин _______________14
ВИСНОВОК ____________________________________________16
РЖРЖ. Практичний роздiл.
- Заходи по покращенню фiнансового стану
ВАТ Черкаське хiмволокно____________________________17
ВИСНОВОК ____________________________________________24
ВИКОРИСТАНА ЛРЖТЕРАТУРА ____________________________25
ВСТУП
З точки зору полiтичноi органiзацii легше встановити, якою не була Киiвська Русь, нiж те, якою вона була. Киiвська Русь не була державою в сучасному розумiннi слова. Розглядати ii як таку значило б приписувати iй вищий рiвень полiтичноi органiзацii, нiж це було насправдi. Вона не мала нi централiзованого управлiння, нi всеохоплюючоi та розгалуженоi бюрократичноi системи. РДдиний звязок мiж володарями та пiдвладними, насамперед немiським населенням, iснував у формi збору данини. У полiтицi князi керувались особистими чи династичними iнтересами, нерiдко iгноруючи потреби держави i суспiльства. Полiтичнi стосунки були млявими, мiнливими й невиразними, а полiтичнi проблеми часто розвязувалися за допомогою сили. РЖ все ж зростав рiвень полiтичноi, соцiальноi та економiчноi органiзацii Киiвськоi Русi, вiдтак завданням даноi курсовоi роботи СФ розкриття характеристики фiнансових вiдносин в Киiвськiй Русi, а саме зародження економiчних вiдносин; охарактеризувати господарський та соцiальний устрiй княжоi доби, розвиток торгiвлi i, зокрема, товарно-грошових, бюджетних вiдносин. Окремо розглянемо питання про внесок киiвських князiв в розвиток фiнансових вiдносин, iх державотворчу, дипломатичну дiяльнiсть, ефективнiсть iх функцiонування, а також розкриСФмо iсторичне значення фiнансових вiдносин, iх мiiе в економiчнiй iсторii Украiни.
РЖ. Теоретичний роздiл.
1. Характеристика фiнансових вiдносин.
1.1. Господарський та соцiальний устрiй.
Киiвська Русь, з моменту виникнення як самостiйна держава (882 р.), мала багато вiдмiнностей в господарському розвитку. Це пояснюСФться там, що вона вiд первiсно-общинного ладу вiдразу перейшла до феодального, минувши стадiю рабовласництва. Причина такого явища - в IX сi. до моменту створення Киiвськоi Русi в бiльшостi сусiднiх держав вже склався феодальний спосiб виробництва, але окремi елементи рабства проявлялись в господарськiй дiяльностi. На вiдмiну вiд Захiдноi РДвропи, де феодальне землеволодiння узалежнювалося службою своСФму сюзерену, на Русi бояри користувалися правом спадкового володiння маСФтками, зберiгаючи його навiть з переходом вiд одного князя до iншого. Багато бояр проживали у мiстах, здаючи свою землю селянам, за що брали частину iхньоi продукцii та продавали ii на ринку. За рiзними пiдрахунками в межах тодiшньоi Киiвськоi Русi проживало вiд 3 до 12 мли. населення на територii близько 800 тис. кв. км. i вона була найбiльшою державою середньовiчноi РДвропи.
Соцiально-економiчне, полiтичне i культурне життя Киiвськоi Русi зосереджувалось у мiстах, де мешкало 13-15% всього населення краiни. У краiнi налiчувалось близько 240 мiст i селищ. Проте цiлком iмовiрно, що десь 150 iз них фактично являли собою укрiпленнi населення напiвземлеробського люду. Населення КиСФва в XI першiй третинi XIII ст., налiчувало близько 50 тис. мешканцiв. [2, c.73] Для свого часу то була дуже велика кiлькiсть городян. У давньоруських Чернiговi й Галичi iх було по 25 тис., Переяславцi й Бiлоозерi по 10-12 тис. Населення цих мiст переважно складалося з дрiбних торгiвцiв та ремiсникiв.
Нижче вiд бояр стояла мiська знать, до якоi вiдносились купцi, що
займались мiжнародною торгiвлею, вступали в родиннi звязки з боярами й
домiнували у мiськiй полiтицi.
Переважна бiльшiсть мешканцiв була ремiсниками рiзних спецiальностей, якi обСФднувалися у корпорацii (цехи). Найнижчу сходинку соцiальноi драбини мiста займала "чернь" тi, хто нiчого не мали й наймалися на "чорну роботу".
Величезну бiльшiсть населення становили селяни, або смерди. Про селян вiдомо не?/p>