Фiнанси Киiвськоi Русi
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
той час хоча i базувався на застосуваннi сили, але в тодiшнiх умовах забезпечував стабiльнiсть надходжень до казни, як iз внутрiшнiх так iз зовнiшнiх джерел.
В часи князювання Олега пожвавився економiчний розвиток суспiльства. Будiвництво держави було продовжено за наступника Олега - РЖгоря, який знову приСФднав до держави княжiння уличiв i древлян, що вiдпали було пiсля звiстки про загибель Олега. РЖгор також пiдписав з ВiзантiСФю союзну угоду, але вона виявилася менш вигiдною для Русi, нiж русько - вiзантiйськi договори 907-911рр. Великi i малi вiйни приносили славу та багатство князям i старшим дружинникам. Водночас вони вiдривали вiд мирноi працi людей, що послаблювало економiку держави. Тому головним джерелом зброi, харчiв, коней залишалося стягнення данини, яке було особливо жорстоким. Саме за те, що князь РЖгор зiбрався в друге стягнути данину з древлян, вiн був забитий повстанцями данниками. Зi смертю РЖгоря закiнчився перший етап у розвитку державностi на Русi.
Ольга. РДдиний вiдомий iз лiтопису син РЖгоря - Святослав - був ще хлопчиком, i на князiвський престол сiла дружина вбитого князя Ольга. Вона виявила себе розумним, енергiйним i далекоглядним дiячем. Ольга жорстоко придушила повстання древлян навеснi 945 р., разом iз тим вона розумiла, що необхiдно змiнити довiльний та безладний спосiб збирання данини, тому i впроваджуСФ першi в Киiвський Русi "реформи". Суть iх полягала в тому, щоб чiтко встановити землi, з яких мала збиратися данина, розмiр данини, який мiг би забезпечити достатнi надходження до казни i не обтягувати племена. "Повiсть временних лiт" розповiдаСФ: " РЖ пiшла Ольга по Древлянськiй землi з сином своiм i дружиною, встановлюючи устави й уроки; й iснують становища ii й ловища.". РЖ далi пiшла Ольга до Новгорода й встановила по Мстi погости й данини, й по Лузi Оброки й данини, ловища ii СФ по всiй землi". [8, c.32]
РД пiдстави розглядати державнi нововведення Ольги як регламентування повинностей залежного населення (запровадження "урокiв"), створення уставiв, що ними керувалися княжi дружинники, збираючи данину, виконуючи адмiнiстративнi й судовi функцii. Все це було, напевно, повязано з переходом вiд системи полюддя до нового порядку стягнення данини через спецiально посланих людей, що приймали ii вiд населення в укрiплених пунктах - "становищах": Ольгою були також влаштованi опорнi пункти центральноi влади на мiiях, адмiнiстративна ж i судова системи поширенi практично на всi пiдвладнi КиСФву землi племiнних княжiнь. Щоб забезпечити себе постiйним притоком прибуткiв, Ольга закрiпила за княжою казною права на багатi хутровим звiром землi. З князюванням Ольги можна повязувати настання другого етапу в розвитковi давньоруськоi державностi
Володимир Великий (980-1015). Зiйшовши на киiвський престол у 980 р. i зосередивши в своiх руках неподiльну владу, Володимир започаткував нову добу в iсторii Киiвськоi Русi.
Володимир взяв пiд свою тверду руку Давньоруську державу ще не досить консолiдованою, на вiдмiну вiд попередникiв у центрi його уваги був добробут володiнь, а не загарбання земель i збiр данини. Володимир успiшно вирiшив три основнi завдання.
Перше полягало в тому, що вiн повертаСФ до складу Русi землi племiнних княжiнь хорватiв i дулiбiв (981 р). Протягом 981-984 р.р., була вiдновлена влада КиСФва над княжiннями радимичiв i вятичiв. Близько 988 р. Володимир провiв адмiнiстративну реформу, в результатi якоi вождiв племiнних княжiнь замiнили в рiзних мiстах держави сини Володимира, чим назавжди було зламано сепаратизм племiнноi верхiвки, а Киiвська Русь стаСФ обСФднаною державою.
Також значно змiнилась система державноi влади на мiiях. Вiдтодi в основних мiстах держави вiд iменi киiвського князя збирають данину, управляють i чинять суд його намiсники, котрi, в свою чергу, мають у пiдлеглостi урядовцiв нижчого рангу, що порядкують у тiй чи iнший волостi. Отже, за Володимира вперше на Русi склалась завершена система збирання податкiв, яка була повнiстю пiдконтрольна Киiвському князю.
Друге завдання полягало в тому, що вiн провiв i судову реформу. В лiтописi Нестора читаСФмо, що Володимир разом iз дружинниками дбав про "Устав земляний", започаткував вироблення "уставу", який регулював би правовi вiдносини в суспiльствi, вдосконалив чинний кодекс звичаСФвого права - "Закон Руський" для пристосування його до умов часу." [8, c.36] "Устав земляний" Володимира продовжив полiтично-правову лiнiю, яку накреслила своiми "Уставами" й "уроками" княгиня Ольга.
ТретСФ завдання полягало в тому, що Володимир запровадив на Русi християнство (у 988 р.), що мало позитивнi наслiдки. Воно змiцнювало авторитет i владу князя, сприяло розбудовi держави. Значний поштовх дала нова iдеологiя пiднесенню давньоруськоi культури, поширилися писемнiсть i книжнiсть. В КиСФвi, а далi повсюдно на Русi почали влаштовувати школи й книгописнi майстернi. Запровадився могутнiй механiзм управлiння державними справами, що суттСФво допомагав князю, - церкви. На утримання церкви Володимир видiляв десяту частину княжоi казни, що СФ прообразом гарантованих видаткiв держави з бюджету на вiдповiднi потреби.
Ярослав Мудрий. (1015-1018 рр., 1036-1054 рр.) Тривале князювання Ярослава прийнято вважати апогеСФм могутностi Киiвськоi Русi. Вiн розвинув i вдосконалив багато з того, що започаткував Володимир. Ярослав продовжував розширювати кордони своiх величезних володiнь. Завдяки його пiдтримцi швидко зростала церква, розбудовувались мiс?/p>