Фiнанси Киiвськоi Русi
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?а. У часи князювання Ярослава завершилося будiвництво Давньоруськоi держави. Було остаточно зламано мiiевий сепаратизм, вдосконалився державний апарат. Полюддя замiнювалося мякими, бiльш передовими формами данини, що вiдповiдало змiнам в суспiльствi. Ярослав Мудрий звiв загальноприйнятi у тi часи закони в СФдину "Руську правду", яка стала правовим кодексом усiСФi краiни (близько 1037 р.).
Отже кожний з киiвських князiв робив свiй внесок в розвиток економiчних вiдносин, спираючись на досягнення своiх попередникiв. Кожний з князiв, продовжував той напрям розвитку, який зазначав попереднiй князь, але i вони також вносили своi закони i порядки в суспiльне життя, торгiвлю, просвiту та в бiльшостi випадкiв не цурались брати досвiд iнших iноземних краiн свiту i пiдтримувати дипломатичнi стосунки.
3. РЖсторичне значення фiнансових вiдносин.
Охоплюючи величезну територiю - вiд Балтики й Пiвнiчного океану до Чорного моря, вiд Волги до Карпат, - Русь становила собою iсторично важливу контактну зону мiж Арабським Сходом i Захiдною РДвропою, ВiзантiСФю i СкандинавiСФю. Це й зумовило ii швидке входження до загально СФвропейського iсторично-культурного процесу.
Давньоруська держава iз центром у КиСФвi вiдкрила новий, феодальний перiод в iсторii схiдних словян, котрi проминули у своСФму розвитку рабовласницьку формацiю. На базi розкладу первiснообщинного ладу в них одразу почав формуватися феодалiзм. Головну особливiсть його раннього етапу становила данинна форма експлуатацii трудящого населення. Поступово, в мiру захоплення князями i знаттю общинних земель, складалося феодальне помiстя. Це, у свою чергу, спричинилося до виникнення такоi форми експлуатацii, як вiдробiтки. Вперше про них згадуСФ лiтопис 946 р. "Уроки", запровадженi Киiвською адмiнiстрацiСФю, стали, по сутi, нормативними пiдробiтками i збiльшенням попиту на сiльськогосподарську продукцiю. Третьою формою феодальноi експлуатацii була грошова рента, засвiдчена писемними джерелами у X ст. У ХРЖРЖ- ХРЖРЖРЖ ст. вона поширилася - по всiй Русi. Суспiльно-полiтичне життя в Киiвськiй Русi завжди позначалося неабиякою активнiстю. За лiтописами, в ньому брали участь практично всi верстви тогочасного населення. Причиною цього були гострi соцiальнi протирiччя. "ада й управлiння на Русi цiлком зосереджувалися в руках феодалiв, насамперед князiвсько-боярськоi верхiвки. Князь виступав не тiльки верховним правителем краiни, землi, волостi, а й законодавчим розпорядником усього життСФвого укладу. Його вiдсутнiсть у мiстi чи землi порушувала нормальне функцiонування всiх мiiевих адмiнiстративно-управлiнських служб. Змiна князiв звичайно призводила й до змiни попередньоi адмiнiстрацii, яка не тiльки не мала iмунiтету щодо князiвськоi влади, але й безпосередньо iй пiдпорядковувалась.
ОднiСФю iз суттСФвих функцiй князiвськоi влади була законодавчо-судова. Вiд перших же рокiв iснування Киiвськоi держави князi розпочали активну законодавчу дiяльнiсть. Деякi дослiдники детально вивчили ii й на цiй основi розкрили феодальний характер давньоруського законодавства. Устави й уставнi грамоти Володимира Святославича, Ярослава Мудрого, РЖзяслава, Святослава та Всеволода Ярославичiв, Володимира Мономаха та iнших князiв показують: iхня законодавча влада поширювалася практично на всi сфери буття. Вона регламентувала норми мiського життя, надходження данини на користь держави, розпоряджалася мiським земельним фондом, комунальним благоустроСФм (Устав Ярослава "О мостах"), визначала мiiе церкви в державному управлiннi (Устав новгородського князя Всеволода про церковнi суди, людей i мiри торговi). На службi у князя перебувала верхiвка феодальноi знатi, соцiальне й майнове становище якоi значною мiрою визначалося ii участю в державному правлiннi. Руськi володарi укладали мирнi та союзнi Угоди з ВiзантiСФю й Германською iмперiСФю, Польщею й Угорщиною, Литвою та Ятвягами, скрiплюючи iх подеколи, що було нормою мiжнародних вiдносин середньовiччя, династичними шлюбами. Киiвська Русь вiдiграла вагому роль у мiждержавних вiдносинах у РДвропi, ii втручання в той чи iнший конфлiкт бувало досить, щоб розвязати його. Договори 907 i 911 рр., якi пiдписав князь Олег з ВiзантiСФю, стали першими дипломатичними й правовими актами молодоi Давньоруськоi держави.
Високопродуктивними були землеробство i скотарство, ремесла й промисли. Основною тенденцiСФю економiчних звязкiв був обмiн у межах невеликих районiв, а також в межах усiСФi краiни. Обмiн мав рiзнi форми i здiйснювався або через замовлення, або через купiвлю-продаж. Для цього iснували постiйно й перiодично дiючi ринки в мiстах i селах (такi села називають погостами, що означало мiiе "гостьби" - торгiвлi) [9, c.360] . Енергiйнi i заможнi руськi купцi були вiдомi мало не в усьому тогочасному свiтi.
Навала орд Батия завдала поступальному розвитковi Киiвськоi Русi непоправного удару. Кочовики зруйнували державу, ii квiтучу культуру, високорозвинене ремесло, знищили найбiльшi осередки життя, вигубили або забрали в рабство значну частину населення. РЖ все ж Украiнська держава не занепала, вона проiснувала ще 200 рокiв, тiльки ядро ii перемiстилося на захiд, де нинi СФ Схiдна Галичина, Волинь i Холмщина.
ВИСНОВОК
Розглянувши Киiвську Русь з моменту виникнення як самостiйну державу, можна зробити висновок, що вона залишила яскравий слiд у свiтовiй iсторii IX -ХРЖРЖРЖ ст. РЗРЗ внесок до середньовiчного полiтичного, економiчного, сусп?/p>