Фiнанси Киiвськоi Русi
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?ро що свiдчать скарби, яких на сьогоднi знайдено лише близько 10 золотих та понад 250 срiбних давньоруських монет X XI ст. Археологiчно-нумiзматичнi знахiдки свiдчать про загальну суму монет в грошовому обiгу того перiоду i стверджують, що кiлька тисяч давньо-руських, монет в основному були випущенi в КиСФвi протягом одного столiття.
Тому стаСФ зрозумiлим, що для такоi мiзерноi кiлькостi примiрникiв не варто було влаштовувати стацiонарний монетний двiр. Для виготовлення кiлькох десяткiв монет в день достатньо було працi одного чоловiка з парою штемпелiв та ручним молотком . Чому ж тодi карбували цi монети, якi аж нiяк не складали конкуренцii арабським куфiчним диргемам чи вiзантiйським солiдам? Рiч у тiм, що, окрiм економiчного значення, монета маСФ ще й полiтичне. На нiй обовязково зазначаСФться iмя власника., перiод правлiння та краiна, в якiй вона була виготовлена. Монета СФ своСФрiдною вiзиткою, що говорить про незалежнiсть володаря i могутнiсть держави. Наприклад, на давньо-руських срiбляниках мiститься напис: "Володимир на столi (престолi) а це його срiбло". [7, c.30] Монета починаСФ, виконувати свою основну функцiю засобу купiвлi-продажу. Значну частину монет словяни вилучали з обiгу i переплавляли в бiльш зручнi для користування грошово-ваговi злитки, що називалися гривнями. Меншими грошовими одиницями в Киiвський Русi були : ногата, куна, вивериця, рiзана. За формою гривня, можливо, походить iз Грецii, бо вона дещо нагадуСФ компоненти архаiчноi драхми, що складалася з шести звязаних до купи чотиригранних коротких металевих паличок. Як вiдомо, всi номiнали кунноi грошовоi системи Киiвськоi Русi обСФднувалися гривнею, грошово-ваговою та грошово-рахунковою. До нашого часу дiйшло три види срiбноi грошово-ваговоi гривнi: киiвська (140-160 г.), чернiгiвська (196-204г.) та новгородська (в середньому 204 г.) Грошово-рахункова гривня, що складалася з певноi кiлькостi монет, називалася ще кунною гривнею, бо кожному виду хутра вiдповiдала монета або ii певна частина. Спочатку вагова i кунна гривнi були однаковими, та з початку XII ст., в наслiдок нестабiльноi ваги та збiльшення лiгатури iмпортованих монет, до срiбноi ваговоi гривнi почали прирiвнювати чотири гривнi кун.
Роздроблена, ослаблена князiвськими мiжусобицями Киiвська Русь на початку XIII ст. не змогла протистояти добре органiзованим чисельним монголо-татарським полчищам, тому ii територiя, окрiм Новгородщини, ввiйшла в засновану БатиСФм Золоту Орду. Карбування СФдиноi монети для новоствореноi iмперii так i не розпочалося, бо протягом XIV ст. держава пережила ряд тяжких економiчних та полiтичних криз i розпалася на кiлька ворогуючих мiж собою ханств. Перiод з кiнця XIII до середини XIV ст. в iсторii прадавньоi Украiни вченi називають "Безмонетним", бо постiйнi вiйськовi змагання та систематичнi грабунки мiiевих жителiв призвели до зубожiння словянських земель, що пiдтверджуСФться майже повною вiдсутнiстю монетних скарб.
Але можна зробити висновок, що перша поява гривнi в Украiнi свiдчить про високий рiвень концентрацii багатства в руках панiвноi верхiвки i виникнення особливих форм виробничих вiдносин i обмiну, а також це СФ одне з перших свiдчень про наш споконвiчний державний герб тризуб. Бо як вiдомо, першi срiбнi Украiнськi грошi мали такий вигляд: На одному боцi монети зображення князя Володимира на престолi, а на другому державний герб тризуб.
2. Внесок киiвських князiв в розвиток фiнансових вiдносин
Олег. Князювання Олега в КиСФвi (882-912) почалося, як про те свiдчить "Повiсть временних лiт", зi створення опорних пунктiв центральноi влади (мiст) у племiнних княжiннях, зi встановлення попервах приблизного порядку стягнення данини на пiдвладних князевi землях. Далi поступово поширюСФться влада КиСФва на землi незалежних ранiше племiнних княжiнь: "Почав Олег воювати древлян i примучив (пiдкорив) iх, збираючи з них данину по чорнiй куницi". [8, c.30] По тому до складу держави, що формувалася, ввiйшла бiльшiсть пiвденно-руських племiнних княжiнь: спочатку сiверян i радимичiв, потiм уличiв. Давньо-руська держава почала складатися на Пiвднi. Землi iнкорпорованих до держави князiвств одразу ж обкладалися даниною, на них поширювалися системи судочинства й адмiнiстрацii. Так формувалася державна територiя Давньоi Русi, в якiй проживало понад 20 рiзних народiв. Давньо-руська держава часiв Олега залишалася все ж таки не досить консолiдованою. "ада киiвського князя в землях племiнних княжiнь була ще слабкою, часом формальною, а системи управлiння, стягнення данини й судочинства примiтивними й дiяли час вiд часу, коли наiжджали княжi дружинники з КиСФва. Та краiна була, як на свiй час, економiчно-розвинутою й мала велику вiйськову потугу, про що свiдчить сама можливiсть здiйснення грандiозного воСФнного походу Русi на Вiзантiю 907 р. Завдяки переможному походовi Русi на Царгород Олег пiдписав вигiдний для своСФi держави мир з iмператором. Вiзантiйському урядовi довелося сплатити русам велику контрибуцiю й надати особливi пiльги руським купцям i послам, яких не мала жодна iнша краiна. Зокрема, греки повиннi були протягом шести мiсяцiв годувати купцiв, постачати iм вiтрила, снастi й iнше корабельне спорядження на зворотний шлях. А в 911 р. русько - грецька угода була суттСФво доповнена. В нiй було окреслено правовi норми взаСФмин, правило розвязання конфлiктiв.
Отже, Князь Олег сформував державу Киiвську Русь, запровадив дiСФвий механiзм фiнансового забезпечення потреб, який на