Фiнанси свiту в глобалiзацiйних процесах
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Фiнанси свiту в глобалiзацiйних процесах
Кредити з низькими вiдсотковими ставками збiльшують рентабельнiсть американських iнвестицiй, навiть тих, що за межами США. Найчастiше це iнновацiйнi iнвестицii (проекти). Через високi вiдсотки рентабельностi вiд iноземних iнвестицiй, у тому числi в Китаi й iнших краiнах Пiвденноi Азii, баланс прибутку в структурi поточних рахункiв фактично був позитивним протягом багатьох рокiв, незважаючи на те, що поточний платiжний баланс був негативним. Насправдi жителi Азii мають робочi мiiя й прибуток, азiйськi iнвестори володiють надiйними складовими iнвестицiйних портфелiв, а американцi отримують бiльш високий прибуток вiд iнновацiйних iнвестицiй i мають бiльш високi витрати. В Азii не зявився такий гравець на ринку, як Францiя де Голля, який мiг би пiдiрвати баланс новоi Бреттонвудськоi угоди про пiслявоСФнну валютну систему, обмiнюючи долар США, що слабшаСФ, на iншi валюти, якi можуть грати роль iноземних резервiв. Це було б фактично стимулом, оскiльки пониження курсу долара США, яке супроводжуСФ пiдвищення обмiнного курсу або СФвро, або швейцарського франка, сильно знизило б вартiсть резервiв, якi iснували в усiх краiнах в доларах США.
Згiдно з цим iенарiСФм, баланс може поступово вiдновитися через збiльшення внутрiшнього попиту в Азii i тенденцii до споживання з боку китайцiв.
На жаль, цей оптимiстичний iенарiй здаСФться менш реалiстичним, зважаючи на напруженi стосунки, якi зявилися в усьому свiтi. Для того, щоб цей iенарiй здiйснився, повиннi вiдбутися принаймнi два процеси.
Перший процес розширюСФ й збiльшуСФ вiльний ринок, необмежений потiк товарiв та капiталу, розвиток послуг (також iнтернет-послуг) i супроводжуюче зростання взаСФмноi довiри партнерiв внаслiдок розвитку й збiльшення кiлькостi закладiв ринковоi економiки.
Другий процес - це поступова й безперервна демократизацiя авторитарних режимiв й одночасне розповсюдження захiдних цiнностей, оскiльки держави стають все бiльш багатими. Фактично вiльний ринок i лiберальна економiка пройшли серйознi випробування, i невiдомо, наскiльки вдало вони подолали цi труднощi. Протекцiонiстськi тенденцii, мабуть, повторно зявилися в сучасному свiтi. Це виявляСФться в наступному:
- стiйке або, можливо, зростаюче значення двостороннiх угод з економiчних i фiнансових питань, зокрема з постачальниками сировини;
- тенденцiя до вступу у володiння факторами виробництва корпорацiй, якi залученi до дiяльностi мiжнародного масштабу i користуються в таких спрямуваннях широкою пiдтримкою своiх урядiв;
- суворе застосування патентних привiлеiв, що змiцнить монополiю лiдерiв науково-технiчного прогресу;
- накопичення величезних запасiв iноземних валют, якi дозволяють краiнам маневрувати на мiжнародному фiнансовому ринку i т. д.
Чи володiСФ краiна лiнiями передачi ресурсiв, монополiСФю на нову продукцiю, або активами в iноземних валютах - цi чинники визначають потужнiсть краiни, ii полiтичне положення й перевагу на переговорах. У таких умовах грошi й цiна бiльше не мають бути основними аргументами, поступаючись iншим чинникам, таким, як полiтичнi привiлеi, гарантii взаСФмних постачань, торговi привiлеi i т.д. Мiжнароднi економiчнi вiдносини уподiбнюються умовам олiгополii, а не iдеальноi конкуренцii, на яку очiкують оптимiстичнi прихильники глобалiзацii. Потужнiсть краiни забезпечуСФться ресурсами, якими вона володiСФ, i ця потужнiсть ускладнюСФ ситуацiю для тих краiн, у яких немаСФ таких ресурсiв або чия частка в контролi над ними недостатня. РДдиний шлях, який залишився у краiн, що не мають доступу до дефiцитних чинникiв виробництва - це формування коалiцiй, вступ до груп (конфедерацiй) i мiцна наддержавна спiвпраця.
Для краiни також небезпечно зберiгати нацiональну валюту тiСФi" краiнi, яка дозволяСФ вiльний рух капiталу. Це особливо важливо для краiн, якi мають валютнi ринки, середнi за розмiром, оскiльки вони не здатнi досягти статусу одного з основних мiжнародних гравцiв, але мають ринок достатньо великий, для того щоб стати ареною iнiцiатив мiжнародних спекулятивних фондiв i атак спекулянтiв. Польща - саме така краiна, отже, це розумний постулат, щоб змiцнити ii економiчнi стосунки з РДвропейським Союзом (вступом до Економiчного Валютного Союзу), тобто залучення Польщi до РДврозони. Пiльги вiд наявностi СФдиноi валюти як в короткотермiновiй, так i в довготермiновiй перспективi добре вiдомi; тут досить пiдкреслити проблему безпеки.
Деякi соцiальнi кола й багато полiтичних дiячiв, якi цiнують важливiсть вступу до Економiчного Валютного Союзу, можуть бути збентеженi не стiльки витратами на тривале досягнення критерiiв конвергенцii, скiльки iншими погрозами, такими, як ризик появи асиметричних шокiв, якi важко подолати краiнi без валютного суверенiтету або потенцiалу, який СФ супутнiм вступу до цього Союзу, для подолання iнфляцii на вартiсть як товарiв i споживчих послуг, так i матерiальних i фiнансових активiв. Цi погрози, на нашу думку, нереальнi й не перешкоджатимуть вступу до РДврозони.
Асиметричнi шоки. Несприятливi явища, що мають форму порушення балансу попиту й пропозицii, згiдно з теоретиками староi школи оптимальноi валютноi зони, можуть тiльки торкнутися окремих краiн, якi належать Спiльнотi. Якщо краiна проводить незалежну валютну полiтику, такi шоки було б легше послабити. Крiм того, полiтика обмiнного курсу могла б полегшити здолання наслiдкiв шокiв. Брак таких