Geum.ru

Информация

  • 39141. Особливості використання рентгенконтрастних речовин
    Медицина, физкультура, здравоохранение

    У воді іонні контрастні речовини розпадаються на електричне заряджені частини-іони. Позитивно заряджений іон може бути іоном натрію або меглубіну. Негативно заряджений іоном являється бензол, звязаний з трьома атомами йоду та негативно зарядженою карбоксильною групою. Іонні контрастні речовини розчиняються в воді тому що позитивні та негативні іони притягуються полюсами молекул води. Подібно до молекул води неіонні контрастні речовини електричне нейтральні. Неіонні контрастні речовини розчиняються у воді, оскільки вони містять полярні групи (ОН-групи, гідроксильні групи), котрі мають нерівномірне розподіл електричних зарядів з залишковими електронами навколо атомів кисню (що утворюють негативні полюси) та недостача електронів навкруги атомів водню (що формує позитивні полюси). Електричні полюси ОН-груп контрастної речовини притягуються к електричним полюсам молекул води. Таким чином досягається розчинність у воді. Єдиним бажаним впливом контрастних речовин являється ослаблення рентгенівського випромінювання. Весь іншій вплив контрастних речовин на організм, незалежно від того, визивають вони клінічні чи лабораторні симптоми чи ні, являються небажаними. Якщо такий вплив визивають зміни, що спостерігаються в лабораторних аналізах, чи клінічні симптоми, то їх називають побічними реакціями. Для досягнення високої розчинності в воді були отримані різні хімічні структури. В результаті цього зявились контрастні речовини з різною токсичністю.

  • 39142. Особливості використання фізичних вправ при сколіозі
    Медицина, физкультура, здравоохранение

     

    1. Дніпропетров. держ. Ін. фіз. культури. - Київ : [б. в.], 2008. - 18 с. - Бібліогр.: с. 14-15. Фізична реабілітація дітей молодшого шкільного віку з церебральним паралічем, ускладненим сколіозом : автореф. дис. ... канд. з фіз. виховання і спорту: 24.00.03 / Афанасьєв Сергій Михайлович.
    2. Абальмасова Е.А. Сколіоз у дітей і підлітків і задній спондилодез. //Дис. …докт. мед. наук. М. 1965. Обгрунтування причин виникнення сколіотичних хвороб у дітей.
    3. Автандилов А.Г., Ветрилэ С.Т., Неманова Д.И., Кулешов А.А. Стан кардіореспіраторної системи у хворих з IV степеню грудного сколіозу до і після оперативного лікування. //Вісник травматології і ортопедії ім. Н.Н. Пріорова. 2003. - N 1.- С. 21-23.
    4. Біленький Б.Н. Механізм появи деформації хребта при сколіозі. //Ортопедія, травматологія і протезування. 1977. - N 3. С. 20-27. Способи профілактики та запобігання причинам виникнення хвороби.
    5. Васюра А.С., Новиков В.В., Михайловский М.В., Сарнадский В.Н. Тривимірна корекція ідіопатичного сколіозу інструментарієм COTREL-DUBOUSSET І HARRINGTON. Порівнювальна оцінка методом компютерної оптичної топографії. //Конференція молодих учених «Нове в рішенні актуальних проблем травматології і ортопедії»: Тези доповідей. Москва, 2000. С. 120.
    6. Ветриле С.Т., А.К. Морозов, Кисіль А.А., Кулешов А.А., Косова І.А. Можливості компютерної томографії в комплексній оцінці сколіотичної деформації хребта. //Вісник травматології і ортопедії ім. Н.Н. Пріорова. 2003. Т.1, N 1. С. 11-20. Можливості компютерної діагностики у процесі виявлення сколіозів.
    7. Ветриле С.Т., Кулешов А.А., Швец В. В. Порівнювальний аналіз результатів оперативного лікування сколіозу з застосуванням дистрактора Harrington разом з методом Luque і системи Cotrel-Dubousset. //Вісник травматології і ортопедії ім. Н.Н. Пріорова. 1999. - N 2.- С. 7-15.
    8. Вреден Р.Р. До питання про оперативне лікування тяжких сколіозів. //Вісник хірургії і пограничних областей. 1925. Т. 5, N 10-11. С. 8-11. Порушеється проблема оперативного лікування тяжких сколіозів
    9. Гіппократ. Пер. Руднева В.И. Вибрані книги. - Москва, «Сварог» - 1994. 736 с..
    10. Губина Е.В., Михайловский М.В. Оперативне лікування сколіозу оцінка результатів інструментом SRS. //Матеріали міжнародного симпозіуму «Адаптація різних систем організму при сколіотичній деформації хребта. Методи лікування»: Тези доповідей. Москва, 2003. С. 125-128. Висвітлено матеріали міжнародного симпозіуму присвяченого адаптації різних систем організму при сколіотичній деформації.
  • 39143. Особливості виявились у розвитку десиденського руху в Україні в 60-80-ті рр. ХХ ст.
    История

    Протестні акції проти порушень законів, антиукраїнського курсу національної політики, в обороні заарештованих, а також в обороні національних прав українського народу набрали в наступні роки досить широких розмірів й участь у них брали різні прошарки населення. Важливіші виступи:

    • лист до ЦК КПУ та Спілки Письменників України з протестом проти нападів на І. Дзюбу, що його вислали 1966 П. Скочок, В, Чорновіл, Л. Шереметьєва;
    • лист Скочка до П. Шелеста з приводу порушень законності на процесі М. Озерного в 1966 (разом з записом цього процесу);
    • лист баптиста А. Ковальчука до Л. Брежнєва в 1966 проти переслідувань віруючих;
    • лист І. Дзюби, І. Світличного, Н. Світличної, Л. Костенко до Шелеста в обороні засудженого в 1967 В. Чорновола;
    • звернення 139 меш. Києва до Брежнєва, М. Підгорного і О. Косиґіна в квітні 1968 з протестом проти переслідувань за переконання, незаконних арештів і обмеження прав української мови і культури; 1
    • лист творчої молоді Дніпропетровська у 1968 проти русифікації міста;
    • відкритий лист до «Літературної України» за підписами І. Дзюби, Є. Сверстюка, М. Коцюбинської, Л. Костенко, В. Некрасова в обороні В. Чорновола та С. Караванського; подібний лист В. Стуса до Ф. Овчаренка;
    • есей В. Мороза «Хроніка опору» про нищення пам'яток української культури;
    • відкритий лист А. Коваля до депутатів Верховної Ради УРСР, у якому вимагає здійснення прав, записаних у Конституції;
    • протестні листи різних громадян, зокрема Б. Антоненка-Давидовича, І. Дзюби, В. Чорновола, Ольги Горинь, Ігоря та Ірини Стасів-Калинців, О. Мешко, о. В. Романюка проти другого засуду В. Мороза в листопаді 1970;
    • звернення мешканців м. Вишгорода Київської області до ЦК КПСС з приводу надуживань місцевої влади;
    • звернення Громадського Комітету захисту Ніни Строкатої, що його в грудні 1971 підписали П. Якір, Ірина Стасів-Калинець, В. Стус, Т. Тимчук, В. Чорновіл;
    • не підписана листівка про арешти діячів культури на початку 1972;
    • листівки і протестні написи проти русифікації у Львівському Університеті у 1974;
  • 39144. Особливості внутрішньовиробничої матеріальної відповідальності
    Экономика

    Згідно з положеннями цивільного законодавства до збитків належать:

    1. додаткові витрати потерпілої сторони внаслідок порушень узгоджених чи регламентованих дій з боку контрагента. Так, несвоєчасна поставка сировини, матеріалів, комплектувальних виробів може призвести до додаткових витрат через простої, екстрену доставку потрібних матеріалів з інших джерел, їх заміну. Поставка неякісної продукції спричинює брак у виробництві і відповідно додаткові витрати тощо. Крім цього, порушення нормального ритму виробництва може призвести до неналежного виконання своїх обов'язків потерпілою стороною перед партнерами, унаслідок чого виникають додаткові витрати у вигляді економічних санкцій (штрафів, відшкодування збитків);
    2. втрата або пошкодження майна. Цей вид збитків може бути спричинений неналежним зберіганням і пакуванням продукції, несвоєчасною її поставкою (наприклад, вугілля для коксових батарей, сировини для підприємств харчової промисловості) тощо.
    3. не одержаний прибуток (втрачена вигода). Мається на увазі прибуток, який одержала б потерпіла сторона за належного виконання контрагентом своїх зобов'язань (наприклад, величина зниження прибутку внаслідок вимушеного зменшення обсягу виробництва і продажу продукції, зміни її асортименту, зниження якості та ціни виробів тощо).
  • 39145. Особливості гармонізації корпоративного права європейських країн
    Юриспруденция, право, государство

    Перша група інтерпретувала п. "g" абз. 2 ст. 44, виходячи з його положення в Договорі, а саме на главі про свободу заснування. З цього тлумачення виходить, що метою зближення корпоративного права є реалізація свободи заснування. У багатьох роботах 60-х років, проте, свобода установи розумілася майже виключно як свобода створення за межею філіалів і дочірніх компаній; можливість переміщення за межу самої компанії у той час не була предметом широкої дискусії в літературі і на практиці. З цієї причини, кажучи про здійснення свободи установи, багато авторів мали на увазі тільки секундарну (вторинну) свободу установи. Проте сказане ними відносно секундарної свободи цілком застосовно і до первинної свободи установи, тобто до свободи переміщення компаній. Відповідно до думки першої групи авторів, перешкоди для здійснення свободи установи полягають у тому, що національні норми, направлені на захист учасників компаній і третіх осіб, наприклад норми про мінімальний капітал або про повноваження осіб, виступаючих від імені компанії, недостатньо гармонізовані. Компанія, що влаштувалася на території іншої держави-учасниці, продовжує підкорятися праву держави свого створення, так що норми приймаючої держави до неї не застосовуються. Це, проте, несе в собі небезпеку для контрагентів компанії в приймаючій державі, оскільки іноземне право може гірше захищати їх інтереси, ніж право приймаючої держави. Саме цю ситуацію і повинне усунути зближення права.

  • 39146. Особливості державного устрою Австрії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.
    История

    Політико-адміністративний поділ території володінь Габсбургів здійснювався з урахуванням австрійських державотворчих традицій, рідко бралися до уваги інтереси земель і народів, які з різних причин втратили незалежність. Приєднання численних територій з різними державницькими традиціями призвело до складної державно-правової ситуації у політичному житті монархії. Процес підпорядкування захоплених Габсбургами територій розтягнувся майже на декілька століть. Віденські правителі методично крок за кроком позбавляли ці землі атрибутів їхньої колишньої державності. Правове розвязання цього питання відбулося вже на початку ХVІІІ ст. У 1713 р. була прийнята Прагматична санкція - основний правовий акт, що визначив взаємовідносини правлячої династії з належними їй володіннями. Найважливішим її принципом була неподільність і спадковість як за чоловічою, так і за жіночою лінією, всіх земель монархії Габсбургів, що закріпило централізацію держави [7, с. 18]. Прагматична санкція була введена в дію після її затвердження становими сеймами окремих країн і зберігала юридичну силу аж до розпаду Австрійської імперії у 1918 р. [1]. Проте Прагматична санкція не спричинилася до остаточної політичної і адміністративної уніфікації. Згодом це стало причиною появи так званої Австрійської панівної ідеї (OsterreichGesammtstaatsidee). Вона запроваджувалася згори династією Габсбургів і була основою для уніфікаційної та централізаційної політики Австрії. Адміністративно територія монархії у 1748 р. поділялася на 12 провінцій, або губерній. Їхніми керівниками були призначені імператором губернатори. Останні підпорядковувалися безпосередньо Відню. Провінції поділялися на округи, які очолювали старости [8]. Для посилення центральної влади австрійський уряд 1782 р. здійснив нову адміністративну реформу. Замість 12 колишніх провінцій було утворено лише шість губерній Управління спадковими і новоприєднаними землями зосереджувалося у новій Обєднаній чесько-австрійській придворній канцелярії, яка діяла до 15 травня 1848 р. [8].

  • 39147. Особливості дитячого харчування
    Медицина, физкультура, здравоохранение

    Єдиними функціональними продуктами, що містять пробіотики, на ринку України в даний час є суміші NAN Кисломолочний з народження і NAN з 6 місяців з біфідобактеріями. Ці продукти містять запатентований фірмою Nestle комплекс BL, що є єдиним пробіотичним комплексом, дозволеним міжнародними організаціями для застосування в дитячому харчуванні. Комплекс BL містить живі біфідобактерії, ідентичні тим що утримуються в кишечнику дітей на грудному вигодовуванні, життєздатність і здійснення якими захисних функцій в організмі доведені експериментальними і клінічними дослідженнями. Надходячи в кишечник дитини і виявляючи там свої властивості, біфідобактерії здійснюють наступні функції:

    • роблять антитоксичну дію
    • придушують ріст хвороботворних мікроорганізмів
    • поліпшують імунітет дитини за рахунок посилення продукції імуноглобулінів, інтерферону
    • підвищують ступінь сорбції і виведення важких металів
    • впливають на мікробіологічний склад кишечнику
    • стимулюють синтез амінокислот
    • стимулюють синтез вітамінів групи В, вітаміну К і фолієвої кислоти.
  • 39148. Особливості ділового етикету
    Культура и искусство

    Зріла розвинена совість пред'являє людині максимальні вимоги, не приймаючи ніяких компромісів і поступок, і припускає відповідальність людини не тільки за свої переконання і дії, але і за те, що все відбувається навколо. Порядна, сумлінна людина, навіть якщо сам живе у згоді з мораллю, долаючи зусиллями волі життєві спокуси і спокуси, не може не переживати невідповідності реального життя і вимог моральності і не відчувати докорів совісті за недосконалість людської природи і суспільного життя. Саме це властивість совісті лежить в основі властивого моральній свідомості відчуття винуватості навіть без провини, яке абсолютизувалося релігійною християнською етикою в понятті гріха і розкаяння. Причому парадокс совісті полягає в тому, що вимоги розкаяння, тобто переживання комплексу відчуттів незадоволеності собою і бажання виправитися, здатна пред'явити моральному суб'єктові тільки розвинена совість, якій не в чому каятися, тоді як совість, що гостро потребує покаяння, не здатна цього усвідомлювати. Це ж властивість совісті бути моральною самосвідомістю і самоконтролем особи дозволяє їй бути внутрішнім двигуном етичного самовдосконалення людини, серйозним стимулом його активно-діяльнісних відносини до навколишнього світу з метою його поліпшення.

  • 39149. Особливості діяльності інноваційних підприємств
    Менеджмент

    На відміну від інших форм інвестування, інвестування у венчурний бізнес характеризується рядом відмінних особливостей:

    • фінансові кошти вкладаються у венчурний бізнес без матеріального забезпечення і без гарантій, тобто інвестори йдуть на великий ризик. У випадку невдачі вони можуть втратити значні грошові кошти. Таке "ризикове" вкладання коштів підприємцями пояснюється їх вірою в успіх венчурного бізнесу;
    • обов'язкова дольова участь інвестора в статутному капіталі фірми в прямій або непрямій формі (як правило частка не перевищує 50%), тобто ризиковий капітал розміщується не як кредит, а у вигляді пайового внеску в статутний капітал фірми в залежності від частки участі, яка обумовлюється при наданні фінансових коштів. Інвестори мають право на відповідне одержання прибутку фінансованої фірми;
    • кошти надаються на тривалий період і на безповоротній основі, тому в деяких випадках інвесторам доводиться чекати в середньому 3-5 років, щоб переконатися в перспективності вкладень;
    • активна участь інвестора в управлінні, консультуванні і наданні ділових послуг фінансованій ним фірмі, так як він особисто зацікавлений в успіху венчурного підприємства. Однак при цьому інвестор не вмішується в оперативне управління фірмою.
  • 39150. Особливості екологічного, соціального і економічного розвитку території (на прикладі Південного регіону України)
    Экология

    До природно-ресурсного потенціалу відносять природні умови (клімат, геологічні, морфологічні, гідрологічні, гідрогеологічні) та природні ресурси (земельні, водні, лісові, рекреаційні, мінерально-сировинні). Поряд з терміном "природно-ресурсний потенціал" використовується термін "еколого-економічний потенціал", який є близьким за сутністю до попереднього терміну. Еколого-економічний потенціал - це теоретично обгрунтовані та практично доступні природні ресурси і властивості природних екосистем для розвитку господарсько-виробничого комплексу кожного регіону і країни в цілому, використання яких не створює загрозу або небезпеку для навколишнього природного середовища. Як зазначає М.Ф. Реймерс, регіональний еколого-економічний потенціал - це антропогенне навантаження на територію, яке поки що не призводить до зростання негативного впливу порушених природних екосистем на господарський розвиток. За методикою українських вчених С.І. Дорогунцова, О.С Новоторова, Т.С Ніколаєнко, природні ресурси пропонується розглядати як інтегровані ресурси і проводити комплексну їх оцінку, яка повинна включати три рівні: природно-історичний, природно-ресурсний та еколого-соціально-економічний. Використовуючи дану методику з метою вивчення природно-ресурсного потенціалу Південного регіону України, можна визначити сутність та місце економічної оцінки природних ресурсів у системі показників його розвитку.

  • 39151. Особливості економічного розвитку Київської Русі
    История

    Досить інтенсивними були тортові взаємини купців з країнами Сходу - Хозарським Катанатом, Великим Булгаром, Середньою Азією та арабським Близьким Сходом. Про це свідчать знайдені археологами золоті гроші й на&іть цілі скарби з кількома тисячами монет. Торгівля проходила по Волзі, річках її басейну і суходолом. Араби, купці із Середньої Азії за допомогою верблюжих караванів привозили товари в Ітіль, Булгар, інші міста цього району. Звідси вони направлялися за посередництвом руських купців у Прибал- Г тику та Київську Русь. За свідченням арабського хроніста, русичі експортували хутра соболів, білок, горностаїв, куниць, лисиць, бобрів, зайців, кіз, а також віск, стріли, березову кору, шапки, риб'ячий клей, ікла моржів, горючий камінь, вичинені шкіри, мед, горіхи, яструбів, мечі, панцирі, луб, бересту, деякі породи дерев (берези, клена), овець, биків. Торгівля зі Сходом була дуже прибутковою. Одне хутро чорної лисиці коштувало 100 червінців (золотих монет). Та найдорожчим товаром руських купців були невільники, особливо слов'янські дівчата. Арабські письмові джерела із захопленням пишуть про красу юних бранок. Вищезгадані товари закупляли купці Сходу для багатіїв Середньої Азії, країн Близького Сходу та Північної Африки. Коли ж у 1060 р. князь Святослав зруйнував Ітіль, Булгар та інші міста Волго-Каспійського регіону, східна торгівля по суті перестала існувати. В арабів русичі охоче купували намиста, золото, срібло, зброю, Ймовірно з дамаської сталі, прянощі, шовк. У цьому обміні головну роль відігравали середньоазіатські міста Хіва, Самарканд, Шаші (Ташкент).

  • 39152. Особливості етичної культури та їх зв’язок з професійним іміджем практичного психолога
    Психология

    Моральна культура особистості уявляється як міра її моральної соціалізації, тобто міра засвоєння пануючих у суспільстві моральних цінностей і ступінь реалізації її у діяльності в різних сферах суспільного життя. Іншими словами, це досягнуте особистістю міра морального розвитку, яка характеризується засвоєними і реалізованими в діяльності моральними цінностями. Найчастіше під моральною культурою розуміють вихованість людини, ступінь засвоєння нею моральних норм, приписів, вимог і реалізацію їх у своїх вчинках. Рівень розвитку моральної культури особистості може вимірюватись через систему функціонально повязаних показників: знання основних моральних правил, вимог, критеріїв, норм, принципів і ідеалів суспільства; оцінка їх як соціально справедливих, доцільних, необхідних, так, що сприяють як суспільному прогресу в цілому, так і всебічному гармонійному розвитку особистості, втілення їх у повсякденній поведінці, різнобічній діяльності, спілкуванні; соціально значуща мотивація поведінки і діяльності; дотримання вимог обовязку і совісті у складних життєвих ситуаціях і навіть в екстремальних умовах; потреба і здатність до постійного морального самовдосконалення. Головним критерієм оцінки моральної культури є реальна поведінка людини, її моральні ідеали, ставлення до інших людей, колективу, суспільства, міра гуманності, яку особистість виявляє в соціальній діяльності і яка виражає ступінь її духовно-моральної свободи в конкретних умовах суспільної, моральної необхідності. В структурному плані моральна культура особистості виступає як діалектична єдність культури моральної свідомості і культури моральної поведінки, які в свою чергу є складними підсистемами. Культура моральної свідомості вимагає культуру етичного мислення і культуру моральних почуттів. Культурний потенціал моральної свідомості реалізується, перш за все в культурі етичного мислення. Критерієм культури критичного мислення є оптимальність прийняття моральних рішень і розвязання моральних конфліктів. Прояви культури етичного мислення різноманітні. Це вміння користуватися набутими етичними знаннями, що виражається у вмінні відрізняти добра від зла, застосовувати в конкретній ситуації необхідну, відповідно моральну норму тощо.

  • 39153. Особливості євроінтеграційних стратегій та трансформаційних процесів у країнах Центрально-Східної Європи
    Юриспруденция, право, государство

    А такі країни, як Польща та Чехія розпочали реформи за моделлю "шокової терапії". Цікавим є той факт, що Польща обрала шлях швидкої та стабілізаційної стратегії. Така перша стабілізаційна програма була прийнята у 1990 році і названа на честь Л. Бальцеровича, заступника прем'єр-міністра та міністра фінансів, а також головного автора пакету реформ. Перша стабілізаційна програма ("План Бальцеровича") являла собою радикальний підхід до трансформації планової економіки в ринкову. Згідно цієї програми основна увага приділялась жорсткій фіскальній політиці, ключовими елементами якої були фіксований обмінний курс і прогресивне оподаткування доходів. Отже, трьома основними пунктами цієї стабілізаційної програми були грошова і цінова стабілізації; структурна перебудова; зменшенні зовнішнього боргу і розрахунок на економічну допомогу з-за кордону [5, сі 66-167]. Ще однією характерною рисою структурних реформ цієї країни було те, що Польща стала першою із країн Центрально-Східної Європи, чия економічна програма була підтримана МВФ. Роль міжнародних фінансових організацій і урядів іноземних країн полягала у фінансовій підтримці діяльності уряду Польщі, що була спрямована на досягнення цілей, обговорених з ними. В цілому, на нашу думку, вже з того часу була очевидна успішна реалізація цієї програми та структурних змін в економіці Польщі.

  • 39154. Особливості залізовуглецевих сплавів
    Производство и Промышленность
  • 39155. Особливості і проблеми функціонування кредитних союзів в Україні
    Банковское дело

    Для комплексного вирішення питань, які гостро постали перед кредитними союзами, необхідно:

    • запровадити на державному й регіональному рівнях системи стабілізації та фінансового оздоровлення кредитних союзів;
    • створити систему страхування/гарантування вкладів від фінансових ризиків;
    • ініціювати створення бюро кредитних історій для формування єдиної бази позичальників, що надасть можливість знизити частку прострочених і неповернених позик;
    • прискорити процес формування потужних асоціацій, діяльність яких сприятиме розробці й запровадженню єдиних правил поведінки на ринку кооперативного кредитування, професійних і технологічних стандартів діяльності, піднесенню іміджу й довіри до кредитних союзів;
    • визначити одним із пріоритетних напрямів розвитку організаційної інтеграції формування єдиної саморегульованої організації кредитних союзів у формі всеукраїнської асоціації спілок;
    • запровадити жорсткішу систему нагляду й контролю дотримання й виконання основних показників діяльності кредитних союзів; у разі невиконання встановлених нормативів і небажання усунути недоліки запроваджувати санкції та відкривати процедуру поглинання потужнішими спілками, що приведе до природного укрупнення союзів та підвищення їх конкурентоспроможності в майбутньому;
    • сформувати установи сервісної інфраструктури, які повинні надавати послуги кредитним спілкам і об'єднаним кредитним союзам у сфері навчання, консультаційного супроводження, інформаційних технологій, організації доступу до кредитних історій позичальників, мінімізації фінансових ризиків, аудиту, управління ліквідністю [6,c.44].
  • 39156. Особливості і характер сучасної культури
    Культура и искусство

    Сучасному середовищу культури, втягнутої у виробництво завдяки розширеному колу інституціоналізації, програмування, може відповідати горизонт видовища, із властивими йому рисами. Насамперед горизонт видовища рухомий, тому що події, моделі, проекти виникають і негайно вислизають. Для того, щоб подія, модель або проект мали якусь стійкість, для того, щоб можна було спробувати висловитися про них, виходячи зі своїх намірів і усього свого життя, їм необхідна точка опори в середовищі. Коли в середовищі людини, у її повсякденному житті все стає відносним, їй нічого не залишається - тільки дивитися на цю змінну перед ним відносність, споглядаючи її, немов спектакль. Якщо неможливо включитися в події, що множаться і зіштовхуються, то потрібно сісти на узбіччі дороги історії і дивитися, як проходить повз низка акторів, політиків, артистів, учених і іноді філософів. З цим пов'язана і друга риса горизонту видовища: видовище спонукає до того, щоб на нього дивилися, воно змушує не думати. Ще Аристотель зауважив із приводу театру, що він дає людині можливість відчувати пристрасті, що не загрожують її власному життю. Чому б не поширити це проникливе зауваження на культуру, що цілком перетворилася на видовище? Протягом тисячоріч горизонти культури змінювалися неодноразово в тісному зв'язку з перетвореннями середовища і змінами вірувань. Але ніколи не було такої культури, що являла б собою лише тендітну модель поведінки; ніколи не було культури, зведеної лише до техніки дії, знання, тлумачення. Якщо звичаї й ідеали виробляють, подібно тому, як виробляють льон і полотнину, навіщо думати про них? Чи не залишається дивитися, як їх виробляють? І нарешті (це третя риса горизонту видовища) у подібній ситуації істотну роль відіграють посередництво і посередники. Між культурою як середовищем і культурою як горизонтом продовжують існувати посередництво і посередники, вплив яких значно зріс: священик, мудрець, проповідник, філософ, учений, критик у галузі мистецтва і літератури, учитель, професор... Наші школи і наші університети, наші церкви і наші партії, наші академії і наші парламенти ґрунтуються на цьому постулаті. Проміжок між культурою як середовищем і культурою як горизонтом займає педагогіка в найширшому розумінні цього слова.

  • 39157. Особливості інноваційної політики розвинених країн
    Экономика

    Îñîáëèâå ì³ñöå â ñèñòåì³ "ïðÿìèõ" çàõîä³â âïëèâó äåðæàâè íà ³ííîâàö³éíèé á³çíåñ çàéìàþòü çàõîäè, ùî ñòèìóëþþòü êîîïåðàö³þ ïðîìèñëîâèõ êîðïîðàö³é â îáëàñò³ ÍÄÄÊÐ ³ êîîïåðàö³þ óí³âåðñèòåò³â ³ç ïðîìèñëîâ³ñòþ. Äðóãà ç öèõ ôîðì êîîïåðàö³¿ âèêëèêàíà óñâ³äîìëåííÿì îá'ºêòèâíî¿ íåîáõ³äíîñò³, ç îäíîãî áîêó, äîâåäåííÿ ïåðåäîâèõ íàóêîâèõ ³äåé äî ñòà䳿 ¿õíüî¿ êîìåðö³éíî¿ ðåàë³çàö³¿, ç ³íøîãî - ñòâîðåííÿ óìîâ äëÿ çàö³êàâëåíîñò³ ïðîìèñëîâîñò³ ó ô³íàíñóâàíí³ àêàäåì³÷íèõ äîñë³äæåíü. Ó öüîìó íàïðÿìêó äåðæàâíî¿ ³ííîâàö³éíî¿ ïîë³òèêè ÷³òêî âèÿâëÿºòüñÿ ¿¿ ïåðñïåêòèâíà ñïðÿìîâàí³ñòü, çàö³êàâëåí³ñòü ó íàóêîâ³é íîâèçí³ ïðîìèñëîâèõ ³ííîâàö³é, ùî íåð³äêî º âòîðèííèì ïðè ðåàë³çàö³¿ ³íòåðåñ³â ó ïðîìèñëîâèõ êîìïàí³é, ùî âèð³øóþòü ó ïåðøó ÷åðãó âèðîáíè÷³ ³ êîìåðö³éí³ çàäà÷³. Óçàãàë³, ïî ñïðàâåäëèâîìó çàóâàæåííþ À.ß.˳âøèöÿ, "ðèíîê íå äຠåôåêòó â ñèòóàö³ÿõ, êîëè º íåñòàòîê ó çä³éñíåíí³ âåëèêèõ ³íâåñòèö³éíèõ ïðîåêò³â, ³ç òðèâàëèìè ñòðîêàìè îêóïíîñò³, âèñîêèì ñòóïåíåì ïðèáóòêó ³ íåâèçíà÷åíîñò³ ó â³äíîøåíí³ ìàéáóòíüî¿ íîðìè ïðèáóòêó". Ñòâîðåííÿ êîíñîðö³óì³â, ³íæåíåðíèõ öåíòð³â, íàóêîâèõ ³ òåõíîëîã³÷íèõ ïàðê³â ³ ³íøèõ ïåðñïåêòèâíèõ ôîðìóâàíü, óñï³øíî ðåàë³çóþ÷³ ñêëàäí³ ³ííîâàö³éí³ ³äå¿, - íàî÷íèé ïðèêëàä åôåêòèâíîñò³ äåðæàâíî¿ ï³äòðèìêè òàêèõ ³äåé, çàâäÿêè ÿê³é ð³çí³ îðãàí³çàö³¿ íå ò³ëüêè óñâ³äîìëþþòü íåîáõ³äí³ñòü ñï³ëüíî¿ ðåàë³çàö³¿ ³ííîâàö³éíîãî öèêëó, àëå ³ ðåàëüíî â³ä÷óâàþòü ïåðåâàãè ñï³ëüíî¿ ðîáîòè.

  • 39158. Особливості контролю знань з математики
    Педагогика

    Ç óñüîãî ð³çíîìàí³òòÿ óì³íü âèä³ëèìî òàê³, ùî íàéá³ëüø ïåðåâ³ðÿþòüñÿ ïðè ðîçâÿçóâàíí³ çàâäàíü:

    1. Óì³ííÿ îïåðóâàòè ïîíÿòòÿìè. ³äîìî, ùî íå ìîæíà ïðèâåñòè æîäíîãî ñóäæåííÿ íå îïåðóþ÷è ïîíÿòòÿìè. Ïîíÿòòÿ çàãàëüíà ³ íåîáõ³äíà ôîðìà âñÿêîãî ëîã³÷íîãî ìèñëåííÿ. Âîëîä³ííÿ ïîíÿòòÿì ïîâÿçàíî ç àíàë³çîì, ñèíòåçîì, ïîð³âíÿííÿì, ç³ñòàâëåííÿì, àáñòðàãóâàííÿì, óçàãàëüíåííÿì ³, îòæå, ³ç óñ³ìà ðîçóìîâèìè ïðîöåñàìè. Îö³íþþ÷è óì³ííÿ, ìè ñóäèìî ïðî ðîçâèòîê ìèñëåííÿ, ïàìÿò³, óâàãè.
    2. Óì³ííÿ çàñòîñîâóâàòè òåîð³þ äî ðîçâÿçóâàííÿ ïðàêòè÷íèõ ³ íàâ÷àëüíèõ çàäà÷. ³äîìî, ùî ïðàêòèêà öå ìàòåð³àëüíà, ö³ëåñïðÿìîâàíà ä³ÿëüí³ñòü ëþäåé, îñâîºííÿ ³ ïåðåòâîðåííÿ îáºêòèâíî¿ ä³éñíîñò³, çàãàëüíà îñíîâà ðîçâèòêó ëþäñüêîãî ñóñï³ëüñòâà ³ ï³çíàííÿ. ßâëÿþ÷èñü êðèòåð³ºì ³ñòèíè, ïðàêòèêà â³äïîâ³äຠíà çàïèòàííÿ: º çíàííÿ àáî ¿õ íåìàº.
    3. Óì³ííÿ ñàìîñò³éíî ìèñëèòè. Âîíî ïîëÿãຠâ óì³íí³ âèä³ëèòè ãîëîâíå, ïîð³âíÿòè öå ãîëîâíå ç äàíîþ ñèòóàö³ºþ ³ çíàéòè ðîçâÿçîê.
    4. Çíàííÿ ìîâè ìàòåìàòè÷íèõ íàóê àáî óì³ííÿ çàïèñàòè ñèìâîëàìè ìàòåìàòè÷í³ ïîíÿòòÿ ³ ôàêòè. Îö³íþâàííÿ öèõ óì³íü çä³éñíþºòüñÿ ïî ê³ëüê³ñí³é îçíàö³ ÷èñëó äîïóùåíèõ ïîìèëîê, ÷èñëó ïðàâèëüíèõ â³äïîâ³äåé, ÷àñó âèêîíàííÿ çàâäàííÿ, à òàêîæ ïî ÿê³ñíîìó ñïåö³àëüíî ï³ä³áðàíèõ çàâäàííÿõ îïòèìàëüíî¿ ñêëàäíîñò³.
  • 39159. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
    Юриспруденция, право, государство

     

    1. Адміністративне право/За ред. БитякЮ.П. -X., 2000.
    2. Алексеев С.С. Государство и право: Начальний курс. - М.,1996
    3. Бандурка О. М., Тищенко М.М. Адміністративний процес: Підручник. -К., 2001.
    4. Бармак М., Бармак О. Основи правознавства. Для студента та абітурієнта. -Тернопіль, 1999.
    5. Басай В. Короткий словник кримінально-правових термінів. - Івано-Франківськ 1999.
    6. Брич Л.П., Навроцький В.О. Кримінальне право України: загальна частина: Підручник. -К.,2000.
    7. Варфоломеєва Т.В., Пастухов В.П., Пеньківський В.Ф. Піцан О. М. Право-знавство: Навч. посіб.- К.,2002.
    8. Гель А., Цвїгун Д. Судова система України. - К., 1999.
    9. Емельянов В.П. Гражданское право Украины: Практическое пособие. Изд. 4-е, стер. -Х.,2000.
    10. Керецман В.Ю., Семерак О.С. Основи правознавства. - Ужгород, 2002.
    11. Коваленко Є.Г., Маляренко В.Г. Кримінальний процес України: Підручник. 2-ге вид. -К„ 2004.
    12. Колодій A.M., Олійник А.Ю. Права людини і громадянина України: Навч. посіб. - К., 2004.
    13. Коляда І., Лозовий Я. Основи правознавства. - К., 1996.
    14. Котюк В.О. Основи держави і права. - К., 2001.
    15. Котюк В.О. Теорія права. Курс лекцій. - К.,1996.
    16. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник/За ред. M.I. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. - К., - X., 2001.
    17. Кримінальне право України: Підручнику 2-х кн. /За ред. ред. Матишевського П. - К.. 1999.
    18. Матишевський П.С. Кримінальне право України. - К., 2001.
    19. Михеєнко М.М., Молдован В.В., Шибіко В.П. Кримінально-процесуальне право. -К., 1997.
    20. Нечитайленко А.А. Основы теории права. -X., 1998.
    21. ТертишникВ. Кримінально-процесуальне право України: Навч. посіб. - К., 1999.
    22. Тертышников В. И. Гражданский процесе: Курс лекций. -X., 2001,
    23. ЦивІльне-процесуальне право: Підручник/ Відп. ред. В,В. Комаров. -К., 2005.
    24. Юридична енциклопедія. - К,, 2002.
    25. Юридичний словник-довідник. - К., 1996.
  • 39160. Особливості маркетингу послуг
    Маркетинг

    Гейбор виділив два методи ціноутворення для послуг:

    1. Ціноутворення, що базується на собівартості послуги ситуація, коли ціна встановлюється окремими професійними організаціями, або контролюється урядом.
    2. Ціноутворення, що базується на ринкових принципах ситуація, коли ціна визначається ринковою конкурентною рівновагою.
    3. Коуел зазначив також, що при продажу послуг можна використовувати засоби ціноутворення, які вживаються для фізичних товарів. Крім того він підкреслив три важливі аспекти, що стосуються ціноутворення для послуг:
    4. цінові переговори ціни багатьох послуг можуть бути обговорені перед тим, як споживач отримує послугу (наприклад, процент по позичках)
    5. конкурентні торги ситуація, коли споживач може “придивитись” до якості послуг і обрати ту, ціна та якість якої найбільше його задовольняє.
    6. Цінова обізнаність ситуація, коли компанія, що надає послугу, встановлює ту цінову стратегію, яку сприймає ринок. Коли споживач не впевнений в ціні послуги, фірма, яка надає послугу, може використати це для того, щоб видавати ціну за індикатор якості.