Geum.ru

Информация

  • 39161. Особливості медичного страхування в зарубіжних країнах
    Страхование

    У Нідерландах медичне страхування зародилось у 1901 році і на той час являло собою декілька сот товариств взаємодопомоги та страхових компаній. Деякі з них були великими, але більшість була маленькими організаціями, які представляли інтереси населення невеликого міста, підприємства. В 1940 році почалось введення керованого медичного страхування, яке вимагало введення стандартизації в створенні системи медичного страхування у зв'язку з чим більшість невеликих компаній з'єднались в більш великі страхові фонди. Діяльність територіальних страхових організацій в теперішній час регулюється Центральною Радою страхових фондів, яка складається із представників роботодавців, профспілок, медичних асоціацій, органів управління. Цей орган не є урядовим, але йому делеговані ряд важливих повноважень,зокрема, слідкувати за тим, щоб страхові компанії не відмовляли населенню в наданні страхових медичних послуг, контролювали витрати ресурсів, надавали інформацію, необхідну для визначення нормативу централізованого фінансування страхових організацій, розрахунку страхових внесків та тарифів. Більша частина населення була включена в систему керованого страхування з наданням права самостійно вибирати страхову компанію.

  • 39162. Особливості міжнародних стандартів щодо прав та свобод людини і громадянина
    Юриспруденция, право, государство

     

    1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії ВРУ 28.06.96. // ВВРУ. 1996.- №30.- ст.141.
    2. Загальна декларація прав людини 1948 р. // Международные акты о правах человека: Сборник документов. М. 1999.
    3. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права 1966 р. // Международные акты о правах человека: Сборник документов. М. 1999.
    4. Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права 1966 р. // Международные акты о правах человека: Сборник документов. М. 1999.
    5. Євопейська конвенція про захист прав та фундаментальних свобод людини з протоколами 1950 р. // Международные акты о правах человека: Сборник документов. М. 1999.
    6. Конституційне право України: Конспект лекцій /За ред. проф. Ю. М. Тодики. X., 1997.
    7. Конституційне право України / За ред. проф. В. Ф. Погорілка. К., 1999.
    8. Конституційне право України /За ред. В. Я. Тація, В. Ф. Погорілка, Ю. М. Тодики. К., 1999.
    9. Конституционное право Украины /Сост.: В. Д. Волков, Р. Ф. Гринюк, И. С. Щебетун. Донецьк, 2000.
    10. Кравченко В. В. Конституційне право України. К., 2002.
    11. Лукашева Е.А. Общая теория прав человека. М. 1996.
    12. Матузова Н.И., Малько А.В. Теория государства и права. М .- 1997.
    13. Тодика Ю.М., Журавський В.С. Конституційне право України. К: Видавничий дім. 2002 р.
    14. Фрицький О.Ф. Конституційне право України. К: Юрінком Інтер. 2002.
    15. Гораджаєв О.Я. Конституційні права і свободи людини і громадянина в країнах Співдружності Незалежних Держав і міжнародно правові стандарти: Автореф. дис. канд. юрид. наук. Одеса. 1998. ст.13-15.
    16. Бородін І. Права та свободи громадян, їх класифікація, гарантії реалізації // Право України. 2001. - №12.
    17. Климович О. Система національних засобів захисту прав людини. // Право України. - №1. ст.2001. ст.34.
    18. Муса Аль-Сулайбі. Юридична природа міжнародних стандартів пра людини. // Право України. - №9. 2000. - ст.116.
    19. Присяжнюк Т. Система Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини унікальний інструмент захисту порушених прав. // Право України. - №6. 12001. ст.32.
    20. Словська І. Механізм захисту прав людини основоположний прицип сучасного українського конституціоналізму. // Право України. - №9. 2001. ст.15.
    21. Стрєльцова О. Становлення та розвиток принципу основних прав людини як джерела Європейського союзу. // Право України. - №11. ст.2003. ст.158.
  • 39163. Особливості мови роману О.Забужко Польові дослідження українського сексу
    Литература

    Мова сучасного прозаїка. За романом О.Забужко «Польові дослідження українського сексу». Спочатку невеличка передмова щодо обраного мною об`єкту дослідження. Розмірковуючи над твором, який би мені хотілося взяти за об`єкт для написання цього есею, я чомусь дуже захотіла перечитати якийсь зі своїх улюблених творів малої прози пані Оксани Забужко, але, на мій превеликий жаль, година пошуків в інтернеті не дала нічого, а оскільки всі мої паперові книжки залишились за п`ятсот кілометрів від мене, мені залишилось тільки одне, а саме почати читати цей досить одіозний та скандальний роман. І можна напевно сказати, що він не зрадив моїх сподівань. Отже, щодо мови цього роману. Перше, що ми помічаємо, починаючи читати (доречі, не тільки цей роман, а й більшість інших речей О.Забужко) – це велика кількість довгих, складних речень, з багатьма ускладненнями та знаками пунктуації. Деякі речення можуть «розповзатись» на цілу сторінку і навіть більше. Це допомагає створювати дещо «сповідальну» атмосферу – ми нібито читаємо думки головної героїні, в них немає чіткого порядку, визначеності, - просто потік свідомості – і в цьому є свій смак. Але все ж таки деколи такий стиль викладу дещо заважає проникнути в смисл твору, продертися крізь нагромадження метафор, епітетів тощо до головного. Якщо говорити про лексику, то можна зауважити досить багато особливостей. По-перше, це наявність в тексті вульгаризмів, таких як, наприклад: довбаний, ні фіга, хрєновіше, на хера, блядська, придурок, мудак, паскудна, підйобувати, суки, хрін з ним, падли а також вигуки на кшталт бляха, блін, йолки-палки, ну блін ваще тощо. Ці слова вживаються, на мою думку, по-перше для передачі душевного стану героїні, особливостей її стосунків, а по-друге, для того, щоб наблизити мову тексту до життєвих реалій, де не всі і не завжди спілкуються суто літературною «книжною» мовою. Також налічується багато жаргонізмів та просторічних слів та словосполучень: сачконути, трахнути, приблатньонним, матом засандалити, блатне бабисько, мордобійний, фраєр, дезик, забембаний, кайфувала, кльовий, чувіха, чувак, ментарня, корєш, баба, замахатись, зечка-блатнячка та інші. Вони вживаються з тїєю ж метою, що й вульгаризми. Ще одною особливістю мови роману є своєрідне поєднання цілих фраз у одне слово за допомогою дефісів, або просто створення складних слів – можна сказати, авторських неологізмів: казна-якій-з-ряду-йому-же-несть-кінця, сякого-не-якого, діорівські-сен-лоранівські, болісно-жаждиво, розпити-лащiння-сюсю-пусю-ну-скажи-менi-жебонiння, промінно-заворожене, тонюня-провисла, грубувато-хлоп'яцьким, мiнливо-ряхтючий, смолисто-тягучiше, нiжно-золотавого, боляче-вiдчужений, як-же-ж-менi-жити-далi, фрашками-придабашками, любовно-чуло, таємничо-мерехку, всьорбування-цмакання, пожованi-пом'ятi, зойкаюче-стогнуче, обдемкувато-бридливому. За допомогою таких слів дуже гарно передаються відтінки почуттів, півтони настрою, вони відтворюють для нас якісь нові, не шаблонні поняття та образи. Іншомовні запозичені слова ми також можемо зустріти: джус, гай (в значенні хлопець), дєвочка, муж, глупа, побєдітєльніцей, дрінк, братік, саберб, по верьовочкє, мужчина; деякі поняття для передання колориту авторка не перекладає з англійської мови, наприклад: broken relationship, straight after the divorce, fear of intimacy, suicidal moods, stud woman. Дуже багато можно помітити і зменьшувально-пестливих слів: комашкою, вустонька, кожушка, гостренький, дівчинка, слідочок, головонька, манюня, золотце, - вони надають тексту тонкої вишуканої жіночності, із співчутливо-жалісним ставленням до навколишнього, а іноді і до себе. Доречі, у цілому романі я не помітила жодного фразеологізму. Взагалі мова письменниці напрочуд «смачна» та влучна, не знаю, чи можливо це віднести до особливостей лексики, але особисто мені дуже подобається звучання, наприклад, отаких слів: глупство, дітвацтво, цинічка, пикатенький, міліцейський сюрчок, кобіта, тябричити, горопашний, закоцюблі, примоцьований, курлапе письмо, сухозлотяний, навовкулачений, кушпелити, вогнянобарвний, муркотливо, хихотіння, баляндраситися та багато, багато інших. Різноманітність лексикону Забужко, як завжди при читанні її творів, мене просто приємно вражає. Дуже подобаються також метафори і образи подібні до таких: трощити крихкий посуд незаповнених сподіванок, плавляться жовті цукати ліхтарень, година смерку – година хворих і сорокалітніх, або, наприклад, Україна іменується країною урядовців в обвислих штанях, а українська історія – немитим сопухом марних зусиль. А взагалі, якщо відволіктися від мовних питань, твори Забужко просто і приємно читати: поринати у світ тонких трохи істеричних почуттів, незвичних образів та думок, відвертості та щирості викладу. Це велике задоволення.

  • 39164. Особливості національної інноваційної системи України
    Экономика

    На особливу увагу в структурі НІС України заслуговує структура та характер відносин між субєктами. Національне правове поле, яке формалізує практику цих відносин, представлене сукупністю нормативно-правових актів різних органів державної влади, до яких належать Закони України „Про наукову та науково-технічну діяльність”, „Про інноваційну діяльність”, „Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності”, „Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки”, „Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків”, „Про державні цільові програми” та низка інших. Однак якість законодавчої бази, за оцінками експертів-практиків, залишає бажати кращого. Відсутність конкретних правових механізмів, часті зміни законодавства, які найчастіше призводять до погіршення адміністративних та податкових умов, аж ніяк не сприяють позитивній динаміці інноваційних процесів. У 2004-2005 рр. було скасовано пільги по сплаті податків на прибуток, на додану вартість підприємств, які належать до технологічних парків з міркувань неефективності цих пільг та зростання непрозорості та зловживань у цій сфері. І хоча останнє, безсумнівно, мало місце, що обумовлюється, на наш погляд, практикою територіальної розосередженості складових технопарків та загальною практикою тінізації господарських відносин (інноваційна сфера тут не є винятком), світовий досвід функціонування зон високих технологій у Китаї, Вєтнамі, Польщі, Угорщині довів, що за належного контролю з боку держави з плином часу проблеми ухилення від сплати податків можна розвязати або звести до прийнятного мінімуму.

  • 39165. Особливості облицювання стін мозаїкою
    Строительство

    Смальту роблять розміром 1,2 х 1,2 см і товщиною 8 мм (товщина звичайної мозаїки - 4 мм). Головне достоїнство - вона відмінно підходить для облицювання підлоги в приміщеннях з інтенсивним рухом: сходів і сходових майданчиків, холів і коридорів. Мозаїку викладають зовсім не поштучно. Ще на фабриці її приклеюють на щільну паперову або сітчасту основу (матрицю) розміром 322 х 322 мм. Такими листами вона і надходить у продаж. Потім цю матрицю прикладають до поверхні, обробленої клеєм, тією стороною, де немає паперу. Після цього паперову основу видаляють, злегка зволоживши водою. Тобто виходить своєрідна «переводілка». Але ,не дивлячись на простоту укладання, процес облицювання досить складний. Цю копітку роботу можна довірити тільки професіоналам! Звичайний «плитковий» майстер не впорається. Адже потрібно, щоб всі шви ідеально збігалися, а відстань між листами-матрицями було таким же, як і між самими «скельцями». Клей - спеціальна цементно-латексная маса, яка добре тримає скляну поверхню, - теж наноситься особливим способом. Для цього необхідний зубчастий шпатель, довжина зубчиків якого не перевищує 3,5 мм (для смальти - 7,5 мм). Тоді при укладанні мозаїки зайвий клей не вилазити з швів. Все це потрібно прорахувати аж до міліметра. У результаті мозаїка повинна складати разом з клеєм рівну поверхню. Зате доглядати за мозаїкою нескладно. Її можна мити водою і практично будь-якими засобами, що чистять, крім абразивних.

  • 39166. Особливості обслуговування представників церковних общин
    Медицина, физкультура, здравоохранение

    В Україні здавна приймали паломників в її святих місцях. І українські паломники відвідували святі місця в далеких від неї землях. Це не був туризм у сучасному розумінні цього поліфункціонального явища. Але в ньому вже були закладені комунікативні, інформативні, інтегративні, соціальні та інші функції туризму. Доказом цього є паломництво українців до Святої землі, одне з яких знайшло свого літописця в особі Данила Паломника у творі "Житье и хожденье Данила Руськия земли игумена" [1]. Данило Паломник не був першим паломником з Руси-України у Святій землі. У "Печерському Патерику" знаходимо інформацію про українських паломників ще в XI ст. Однак Данило Паломник першим описав своє паломництво, яке здійснив в 1106-1108 pp. Він був ігуменом заможного монастиря, "ішов з великою дружиною". Описи паломництва він збагачує не лише сакральною інформацією, а й надзвичайно цінним і цікавим матеріалом географічного, історичного, етнографічного змісту, моментами спілкування, які засвідчують повагу приймаючої сторони до "руських паломників", і гордість паломників за "свою Руську землю". Мабуть, за цей патріотизм та свіжий і різнобарвний паломницький колорит "Хождение Данила" було перекладене грецькою, німецькою, французькою мовами.

  • 39167. Особливості окремих видів купівлі-продажу
    Юриспруденция, право, государство

     

    1. Зобовязальне право: теорія і практика. Навч. Посібн. Для студентів юрид. Вузів і фак. ун ів / О. В. Дзера, Н. С. Кузнєцова, В. В. Луць та інші; За ред. О. В. Дзери. К.: Юрінком Інтер, 1998. 912 с.;
    2. О. А. Підопригора, Д. В. Боброва: Цивільне право. Ч. 2. К.: 1996;
    3. Цивільний кодекс Української РСР. Цивільний процесуальний кодекс України // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. 1999. № 1. 264 с.;
    4. Гражданский кодекс Украинской ССР: Научно практ. коммент. Пер. с укр. / И. Г. Агапов, М. И. Бару, И. А. Беленчук и др. К.: Политиздат Украины, 1981. 639 с.;
    5. Международная купля продажа. Сборник международно правовых документов. Ер.; Изд. «Мхитар Гош», 1997. 240 с.;
    6. Феонова Л. А. доцент, кандидат юридических наук. Внешнеэкономические контракты. Сборник договоров, комментарии. Издание второе, дополненное и пересмотренное. М.: «Издательство ПРИОР», 1998. 432 с.;
    7. Розенберг М. Г. Контракт международной купли продажи. Современная практика заключения. Разрешение споров. М.: Международный центр финансово экономического развития, 1996. 656 с.;
    8. Л. М. Іваненко. Цивільно правові засоби захисту прав споживачів (покупців). Монографія: - К.: Юмана, 1998. 224 с.;
    9. Опришко В. Ф. Міжнародне економічне право: Підручник. К.: Либідь, 1995. 192 с.;
    10. Фединяк Г. С. Міжнародне приватне право: Курс вибр. лекцій. К.: Юрінком Інтер, 1997. 432 с.;
    11. Закон України “Про захист прав споживачів” від 12 травня 1991 року № 1023 XII;
    12. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 108 “Про Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення”;
    13. Наказ Міністерства зовнішніх економічних зв”язків і торгівлі України від 27 травня 1996 року № 294 “Про затвердження Правил продажу непродовольчих товарів”;
    14. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 року “Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів”;
    15. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” № 959 XII від 16.04.1991 року (із змінами і доповненнями);
    16. Наказ Міністерства зовнішніх економічних зв”язків і торгівлі України № 75 від 05.10.1995 року “Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)”;
    17. “Порядок здійснення реєстрації зовнішньоекономічних договорів (контрактів) Міністерством зовнішніх економічних зв”язків України” Міністерства зовнішніх економічних зв”язків і торгівлі України № 210 від 18.11.1994 року;
    18. Указ Президента України “Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів” від 4 жовтня 1994 року № 567/94;
    19. Указ Президента України “Про заходи щодо вдосконалення кон”юктурно цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності” від 10 лютого 1996 року № 124/96;
    20. Указ Президента України “Про облік окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в Україні” від 7 листопада 1994 року № 659/94;
    21. Закон України “Про товарну біржу” від 10 грудня 1991 року № 1956 XII;
    22. Закон України “Про цінні папери та фондову біржу” від 18 червня 1991 року № 1201 XII;
    23. Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” від 30 жовтня 1996 року;
    24. Закон України “Про господарські товариства” від 19 вересня 1991 року № 1576 XII;
    25. Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19 лютого 1993 року № 15 93;
    26. “Тимчасові Правила проведення валютних аукціонів Національного банку України” Правила Національного банку України № 7 94 від 03.03.1994 року;
    27. Закон України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” № 2171 XII від 6 березня 1992 року;
    28. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 березня 1995 року № 218 “Про затвердження Положення про порядок проведення сертифікатних аукціонів” (додається).
  • 39168. Особливості онтогенезу моральності індивіда
    Психология

    Прогресивна частина вчених вважає, що головну роль відіграє самовиховання, бо воно в цілому здійснюється як цілеспрямований, діяльний розвиток відповідно до особистого ідеалу, виступаючи закономірним продовженням, посиленням, поглибленням й завершенням формуючого впливу середовища й виховання як вихідних передумов. Але його не слід зводити до соціальної адаптації, конформізму, пристосуванства. За певних умов, особливо в конфліктних ситуаціях, самовиховання може послаблювати, нейтралізувати, перекручувати позитивний чи негативний вплив оточуючих. Активний спротив пагубному впливові середовища й виховання має ніскільки не менше значення для морального удосконалення людини, ніж готовність повною мірою сприяти позитивному впливові. Особливо інтенсивно та суперечливо цей процес перебігає у підлітковому й ранньому юнацькому віці. У тривалих й важких пошуках підлітка нерідко відбувається формування його морального ідеалу, здійснюється воно на основі засвоєння соціальних концепцій сенсу життя і призначення людини, моральних вимог і ідеалів суспільства, синтезу й узагальнення моральних якостей авторитетних педагогів, сучасників взагалі, історичних героїв, художніх персонажів. Разом з тим, оскільки людина вважається вищою істотою, то те, що складає її істинну сутність не може не позначитись на тому, що кожен від себе приносить в свій моральний ідеал (щось неповторно індивідуальне), що виражає його глибинну сутність, життєві потреби, запити, інтереси, цілі, плани, мрії [93, 103]. Залежно від морального ідеалу підлітка можна судити про те, яким він в даний момент є, в чому бачить своє життєве покликання й головне завдання. Моральний ідеал підлітка як елемент його світогляду стає надбанням його свідомості та самосвідомості, критерієм й ціллю самовдосконалення в тій мірі, в якій сприймається свідомістю в якості піднесеного образу власного Я. Доки педагогічний зразок залишається на рівні надособистісного і ззовні навязуваного, абстрактного, повинного, не персоніфікуючись в конкретній моделі потрібного, емоційно притягального, інтимного Я, він не може бути вищим орієнтиром, внутрішнім стимулом і ефективним засобом морального удосконалення. Лише тоді, коли підліток співставляє себе зі своїм ідеалом як вільно вибраним еталоном моральної досконалості, він здатний правильно оцінювати й корегувати власні вчинки й спосіб життя. Даючи відповідь різної модальності на актуальні сенсожиттєві питання, (яким я повинен, можу й хочу стати?) ідеал виконує пізнавальну, світоглядну, нормативну, ціленаполягаючу, мотиваційну, імперативну, програмуючу функції в моральному удосконаленні особистості підлітка [94, 106].

  • 39169. Особливості операційних систем реального часу
    Компьютеры, программирование

    Як вже згадувалося вище, затримка на перемикання контексту потоку безпосередньо залежить від конфігурації пам'яті, тобто від моделі захисту пам'яті. Розглянемо чотири найбільш поширених в ОСРВ моделі захисту пам'яті.

    • Модель без захисту - системне і користувацьким простору не захищені один від одного, використовується два сегменти пам'яті: для коду та для даних; при цьому від системи не потрібно ніякого управління пам'яттю, не потрібно MMU (memory management unit - спеціальне апаратний пристрій для підтримки управління віртуальною пам'яттю).
    • Модель захисту система / користувач - системне адресний простір захищене від адресного простору користувача, системні і користувальницькі процеси виконуються в загальному віртуальному адресному просторі, при цьому потрібно MMU. Захист забезпечується сторінковим механізмом захисту. Розрізняються системні і користувальницькі сторінки. Користувальницькі програми ніяк не захищені один від одного. Процесор знаходиться в режимі супервізора, якщо поточний сегмент має рівень 0, 1 або 2. Якщо рівень сегмента - 3, то процесор знаходиться в режимі користувача. У цій моделі необхідні чотири сегменти - два сегменти на рівні 0 (для коду та даних) і два сегменти на рівні 3. Механізм сторінкової захисту не додає накладних витрат, тому що захист перевіряється одночасно з перетворенням адреси, яке виконує MMU; при цьому операційна система не потребує в управлінні пам'яттю.
    • Модель захисту користувач / користувач - до моделі система / користувач додається захист між користувацькими процесами; потрібно MMU. Як і в попередній моделі, використовується механізм сторінкової захисту. Усі сторінки позначаються як привілейовані, за винятком сторінок поточного процесу, які позначаються як користувацькі. Таким чином, виконують потік не може звернутися за межі свого адресного простору. ОС відповідає за оновлення прапора привілейованості для конкретної сторінки в таблиці сторінок при перемиканні процесу. Як і в попередній моделі використовуються чотири сегменти.
    • Модель захисту віртуальної пам'яті - кожен процес виконується у своєї власної віртуальної пам'яті, потрібно MMU. У кожного процесу має свої власні сегменти і, отже, своя таблиця описувачів. ОС несе відповідальність за підтримку таблиць описувачів. Адресуються простір може перевищувати розміри фізичної пам'яті, якщо використовується сторінкова організація пам'яті спільно з підкачкою. Проте в системах реального часу підкачка зазвичай не застосовується через її непередбачуваності. Для вирішення цієї проблеми доступна пам'ять розбивається на фіксоване число логічних адресних просторів рівного розміру. Число одночасно виконуються процесів у системі стає обмеженим.
  • 39170. Особливості оподаткування нерезидентів
    Экономика

    Для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, повязаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання обєктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обовязкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним курсом НБУ, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.

  • 39171. Особливості оподаткування прибутків комерційних банків
    Налоги

    Нинішній податок на прибуток підприємств в Україні має значну зовнішню схожість із податком на прибуток корпорацій. Фактично підприємства в даний час за організацією несуть у собі більшою мірою ознаки колективної форми власності, тобто їх прибуток має явні ознаки колективного доходу. Основною формою процесу приватизації стає акціонування, тобто перетворення державних підприємств у відкриті акціонерні товариства, їх прибуток уже прямо е формою колективного доходу. Це свідчить про необхідність створення чіткої системи прибуткового оподаткування, котра не може, як діючий нині податок на прибуток, спиратися на систему платежів державних підприємств і організацій з прибутку в бюджет, що існувала раніше. Це зовсім нова форма оподаткування, яка повинна базуватися на відповідних їй принципах і засадах. Система прямих податків регулює насамперед доходи юридичних і фізичних осіб, на відміну від непрямих, які впливають на ціни. Але в кінцевому підсумку і прямі, і непрямі податки скорочують споживання, впливаючи тим самим на баланс попиту й пропозиції.

    1. Основи прибуткового оподаткування підприємств
  • 39172. Особливості організації дипломатичних прийомів
    Культура и искусство

    Один із найважливіших елементів підготовчої роботи. Визначається загальна чисельність гостей, яка не повинна перевищувати нормальних можливостей обслуговування і розмірів приміщення, де відбуватиметься прийом. Необхідно враховувати певний відсоток гостей, які в силу різного роду обставин не зможуть бути присутніми на прийомі, що враховується при складанні кошторису витрат на його проведення.На прийоми, що даються на честь високого гостя або іноземної делегації, які перебувають з офіційним візитом, крім супроводжуючих його осіб (членів делегації) запрошують посла та старших дипломатичних співробітників посольства країни гостя. Також запрошують осіб, які спілкувалися з гостями під час візиту. Якщо делегація гостей представлена подружніми парами (парою), то й офіційні особи приймаючої сторони на прийом запрошуються з дружинами. Якщо прийоми влаштовуються з нагоди ювілейних дат у двосторонніх відносинах, то запрошення дипломатичного корпусу не передбачається. Іноземні дипломати присутні на прийомах, присвячених національним святам країн, а також на протокольних заходах, які проводяться дипломатичними представництвами в порядку їх повсякденної діяльності.

  • 39173. Особливості організації роботи з 6-річними першокласниками
    Психология

    Психологи (Л.А.Венгер, Я.Л. Коломенський, В.С. Мухіна) у своїх працях розкривають характерні особливості дітей шестирічного віку:

    1. У дітей цього віку достатньо розвинене мовлення
    2. Для них характерна пізнавальна активність.
    3. У шести річок переважає недовільна увага, хоча вони можуть і довільно регулювати свою поведінку, зосереджувати увагу на тому, що їх приваблює.
    4. Це час інтенсивного розвитку памяті.
    5. Шестирічки і реалісти, і фантазери. Їхня уява має велику варіативність та відіграє важливу роль.
    6. Діти дуже довірливі. Мають почуття сорому, гордості. Їхня внутрішня позиція у ставленні до себе: “Я хороший”.
    7. Прагнення до позитивних взаємин із дорослими організовує поведінку дітей-шестирічок. Бажання заслужити схвалення дорослих і симпатію товаришів є одним із основних мотивів поведінки.
    8. У шестирічок почуття переважають над розумом. Їхнє життя це постійні хвилювання з кожного приводу.
    9. Дітям цього віку не вистачає сили волі. Мотиви “хочу” і “потрібно” вступають у суперечність. Щоб зберегти гарні стосунки з дорослими, дитина інколи обманює.
    10. Працездатність у шестирічок є невеликою, тому для них необхідно створити особливий режим праці і відпочинку, використовувати індивідуальний підхід, постійний медичний нагляд. Особливо негативно впливають на працездатність шестирічок шум і галас.
    11. Діти з готовністю виконують вимоги вчителя. Тому потрібно, щоб педагогічний вплив був спрямований на виховання моральних якостей особливості дитини.
    12. Адаптація до нових умов складний період для малюків. Вони напружені психологічно і фізично.
    13. За даними досліджень, для шестирічок із нормальним розвитком характерною є висока розумова активність. Проте майже у кожному класі зустрічаються діти із затримкою розумового розвитку. З ними необхідно багато працювати і не ототожнювати їх із категорією розумово відсталих дітей.
    14. Шестирічки люблять веселитися і пустувати. Це їхній природний стан.
    15. Є категорія дітей із невротизмом, неврозом, неврозом страху, неврозом навязливих станів, неврозом нетримання сечі (енурез), заїканням. Тільки особлива турбота вчителя, доброзичливий стиль спілкування з цими дітьми в колективі сприятиме попередженню та подоланню їхніх негативних психічних станів.
    16. У цьому віці вже є лідери: справжні і неформальні. Вчителеві дуже важливо спрямувати дітей до справжнього лідера.
    17. Звісно, велике значення для розвитку шестирічок має навчання, але особливе місце в їхньому житті посідає гра. Усвідомлену мету шестирічкам найлегше побачити у процесі гри, Ставлення до гри і правила гри є у цьому віці своєрідною школою соціальних відносин. Гра розвиває здібності дітей аналізувати свої дії, вчинки, мотиви, а також співвідносити їх з діями, вчинками та мотивами інших людей.
  • 39174. Особливості педагогічної діяльності учителя трудового навчання
    Педагогика

    Разом із впровадженням в загальноосвітніх школах Російської імперії навчального предмета “Ручна праця” постало питання про розробку методики його викладання, створення спеціальних майстерень та підготовку вчителів відповідного профілю. Педагоги того часу як у Росії, так і за рубежем розуміли, що для проведення занять ручної праці у школі потрібні фахівці із спеціальною освітою, бо цей предмет на можуть викладати ремісники, якої б високої кваліфікації вони не були. Надзвичайну роль у підготовці вчителя праці відіграв К.Ю. Ціруль, народний учитель із Курляндської губернії, який після закінчення Петербургського учительського інституту залишився працювати там викладачем праці та її методики, тобто вперше почав готувати спеціалістів для трудового навчання. Його твори “Ручна праця у загальноосвітній школі”, “Памятна записка про введення та викладання ручної праці у С-Пб учительському інституті”, а також виступи і відповіді на різноманітних зїздах є оригінальними роботами з питань трудового виховання та його методики. Так, зокрема у творі “Ручна праця у загальноосвітній школі” автор висунув положення, які досить актуальні у наш час. Він писав: “Коли визнано, що ручна праця повинна мати виховний вплив, що вона - один із педагогічних засобів розвитку (дитини - прим. наша), право на його використання має лише вчитель. В іншому випадку, цим заняттям не місце у школі. Якщо ручній праці міг би навчати будь який учень ремісника, то читанню, письму, арифметиці та інших шкільних предметів також міг би навчити кожний, хто сам уміє лише читати, писати, рахувати і таке ін., і ми повернулись би до того стану, коли вчителем міг бути кожний відставний солдат. Та можливо, викладачем ручної праці повинен бути окремий, спеціальний з цього предмета вчитель” (Цируль К.Ю. Ручной труд).

  • 39175. Особливості перехідної економіки України
    Экономика

    ßê³ æ îñíîâí³ êðèòå𳿠îö³íêè ðåàëüíèõ ìîæëèâîñòåé åêîíîì³÷íîãî óñòðîþ â óìîâàõ ïåðåõîäó â³ä êîìàíäíî-àäì³í³ñòðàòèâíî¿ ñèñòåìè ãîñïîäàðþâàííÿ äî ðèíêîâèõ â³äíîñèí? Ïåðøèì êðèòåð³ºì º âèçíà÷åííÿ ñòóïåíÿ ìîæëèâîñò³ çàáåçïå÷åííÿ ï³äâèùåííÿ ïðèáóã-êó ï³äïðèºìñòâ çà ðàõóíîê ïîâí³øîãî âèêîðèñòàííÿ âñ³õ íàÿâíèõ ðåñóðñ³â ³ ï³äâèùåííÿ êîíêóðåíòîñïðîìîæíîñò³ ïðîäóêö³¿, ðîá³ò, ïîñëóã. Äðóãèé êðèòåð³é öå ñòóï³íü ñïðîìîæíîñò³ åêîíîì³÷íîãî óñòðîþ ñòâîðèòè óìîâè äëÿ ï³äâèùåííÿ íîðìè ïðèáóòêó çà ðàõóíîê óäîñêîíàëåííÿ òåõí³÷íîãî ðîçâèòêó ñóñï³ëüíîãî âèðîáíèöòâà íà îñíîâ³ àêòèâ³çàö³¿ òâîð÷î¿ ä³ÿëüíîñò³ ç ðîçâèòêó åëåìåíò³â, ÿê³ îð³ºíòóþòü íà ðåàë³çàö³þ ó âèðîáíèöòâ³ âèÿâëåíèõ ìîæëèâîñòåé íîâèõ íàóêîâèõ ðîçðîáîê, óäîñêîíàëåííÿ òåõíîëî㳿 âèðîáíèöòâà, ïåðåõîäó äî âèêîðèñòàííÿ ïðîäóêòèâí³øèõ çàñîá³â âèðîáíèöòâà ³ êàðäèíàëüíîãî ï³äâèùåííÿ ÿêîñò³ ïðîäóêö³¿. Òðåò³é êðèòåð³é ñòóï³íü ñïðîìîæíîñò³ óñòðîþ øâèäêî ðåàãóâàòè íà çì³íè ïîïèòó ³ â³äïîâ³äíî äî öüîãî çä³éñíþâàòè 䳿, ñïðÿìîâàí³ íà ðåñòðóêòóðèçàö³þ åêîíîì³êè. ×åòâåðòèé êðèòåð³é ñòóï³íü ñïðîìîæíîñò³ çàáåçïå÷èòè çðîñòàííÿ ïðîäóêòèâíîñò³ ïðàö³ çà ðàõóíîê ðîçâèòêó ïîäåòàëüíî¿ ñïåö³àë³çàö³¿ ïðàö³ òà âèðîáíèöòâà íà îñíîâ³ ïåðåõîäó äî øèðîêîãî âèêîðèñòàííÿ íîâ³òí³õ, á³ëüø ïðîäóêòèâíèõ çàñîá³â âèðîáíèöòâà, îá÷èñëþâàëüíî¿ òåõí³êè, ³íòåãðàëüíèõ ñõåì, øèðîêî¿ êîìï'þòåðèçàö³¿ òà àâòîìàòèçàö³¿, ïðèíöèïîâî íîâèõ ðåñóðñîçáåð³ãàþ÷èõ òåõíîëîã³é. Ï'ÿòèé êðèòåð³é ñòóï³íü åôåêòèâíîñò³ ñèñòåìè âèðîáíè÷îãî îáë³êó ³ êîíòðîëþ, íàïðàâëåíîãî íà ï³äâèùåííÿ ïðîäóêòèâíîñò³ ïðàö³ çà ðàõóíîê á³ëüø ïîâíîãî âèêîðèñòàííÿ íàÿâíèõ ðåñóðñ³â, ñâîº÷àñíîãî ïðèéíÿòòÿ â³äïîâ³äíèõ êîðèãóþ÷èõ ä³é.

  • 39176. Особливості побудови занять фізичного виховання для студентів СМГ із захворюваннями дихальної, серцево-судинної (ССС) та травної систем
    Медицина, физкультура, здравоохранение

    Узагальнюючи вищевикладене, можна відмітити часткові особливості методики занять фізичними вправами зі студентами які страждають захворюваннями органів травлення. При запальних процесах органів травлення не можна включати у заняття вправи, що викликають різкі струси тіла. Рухи рекомендується виконувати у середньому темпі, втягуючи в роботу всі м'язові групи. Використовуються вправи для м'язів черевного пресу. Проте при появі неприємних відчуттів у ділянці живота необхідно знизити загальне навантаження і виключити рухи, що підвищують внутрішньочеревний тиск. Оптимальним вихідним положенням треба вважати горизонтальне положення тулуба (лежачи на спині, на животі, на боці, стоячи рачки і ін.). Вихідне положення доцільно часто змінювати. Вправи з вираженим м'язовим зусиллям і обтяженням необхідно чергувати з рухами на розслаблення скелетної мускулатури. Вправи на координацію, увагу і рівновагу, як і рухливі ігри (без різких струсів тулуба) створюють позитивні емоції і підвищують настрій студентів, які страждають захворюваннями органів травлення. Для зниження фізіологічної кривої, навантаження і масажуючого впливу на органи черевної порожнини необхідно застосовувати на заняттях повиє дихання з втягуванням живота на видиху. Щільність занять середня: від 4050% У перші дні і до 6070% у наступні.

  • 39177. Особливості правового режиму земель історико-культурного призначення
    Юриспруденция, право, государство

    Стаття закріпляє поділ земель історико-культурного призначення на три групи - залежно від характеру пам'яток, що на них знаходяться. До першої групи ЗК відносить землі з розміщеними на них об'єктами, що пов'язані з історичними подіями чи особистостями (цю групу об'єктів умовно можна назвати історичними). Серед об'єктів цієї групи найбільш визначений в законодавстві статус мають історнко-культурні заповідники. Відповідно до ст. 33 Закону «Про охорону об'єктів культурної спадщини» і ст. б Закону «Про музеї та музейну справу» від 29 червня 1995 р. ними можуть бути оголошені комплекси пам'яток, які становлять виняткову антропологічну, археологічну, естетичну, етнографічну, історичну, мистецьку, наукову чи художню цінність. Рішення про оголошення історико-культурних заповідників приймаються Кабінетом Міністрів України. Державні історико-культурні заповідники поділяються на історико-архітектурні, архітектурио-історичні, історико-меморіальиі, історико-археологічні, історико-етнографічні. Режим охорони та використання кожного заповідника визначається Положенням про нього. Типові положення про історико-культурні заповідники затверджуються Кабінетом Міністрів України.

  • 39178. Особливості пригодницького роману Р. Стівенсона
    Литература

    Секрет такого втягання зовнішнього околу у вимисли фантазії відомий кожному романтикові, і початкуючий Стівенсон у "Нових арабських ночах" пішов тією ж дорогою, яку перейшли попередні великі містифікатори XIX віку - Гофман і Едгар По, і Шарль Нодьє, і стільки інших. У вікторіанському Лондоні він оселив новітнього Гарун ар-Рашида "богемського принца" Флорізеля, відвідав разом з ним непевні столичні кубла, набрався через нього всякого клопоту, коли ж вийшла призначена на розвагу година дозвілля, то збувся вдух вельможного виплоду своєї уяви, використавши "останню революцію", що скинула принца з престолу і примусила стояти за прилавком у тютюновій крамниці. І потім, уже підвладний ненаситнішим прагненням, не раз повертався Стівенсон на ті перехрестя, де буденщина стикається з незвичайним. Він натрапляв на них скрізь і не пускаючись у дуже далеку дорогу, бо вмів будити від сну зачаровані країни і знав, як зрушити речі з їх удаваного заціпеніння. В тому ж таки Лондоні він обернув доктора Джекіла в містера Гайда так подібно, що мусив був стерпіти закид парадоксального Вайлда в занепаді свого колишнього містифікаторського хисту. Йому не важко було запродати дияволові душу наймички Дженет і підняти з небуття проти жаги іспанки Олальї всіх її предків (сюжет двох оповідань із збірки "Веселі хлопці", 1887). На цілий роман стало йому пригод у Грюневальді, якомусь царстві, ще одного володаря принца Отто. Навіть опинившись серед чужого оточення Океанії, не зрікся він спроби додати казкового до власних її казок. Написані там два оповідання "Вечірні розмови на острові" "Сатанинська пляшка" та "Острів голосів" гідно довершили цикл Стівенсонової фантастики повсякденного.

  • 39179. Особливості проведення бюджетної реформи в Україні
    Юриспруденция, право, государство

     

    1. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 р., із змінами, внесеними Законом України №2222-IV від 8 грудня 2004 року.
    2. Закон України «Про бюджетну систему України» від 05.12.1990 р. №512 ХІ (Закон втратив чинність на підставі Бюджетного кодексу №2542-ІІІ від 21.06.2001 р.) // Відомості Верховної Ради. 1991. - №1. Ст.1.
    3. Закон України «Про місцеве самоврядування в України» від 21.05.1997р №280/97-ВР, остання редакція від 30.04.2009 р. // Відомості Верховної Ради. 1999. - №24. Ст.190.
    4. Закон України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 №586-XIV, остання редакція від 31.01.2009 р. // Відомості Верховної Ради. 1997. - №20-21. Ст.170.
    5. Бюджетний кодекс України. №2542-ІІІ від 21 червня 2001 року, остання редакція від 26.03.2009 р. // Відомості Верховної Ради. 2001. - №37-38. С.189.
    6. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 березня 2008 р. №160 «Про схвалення Декларації цілей та завдань бюджету на 2009 рік (Бюджетної декларації)» // http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
    7. Алексєєв І.В., Ярошевич Н.Б., Чушак-Голобородько А.М. Бюджетна система: Навч. посіб. К.: «Хай-Тек Прес», 2007. 368 с.
    8. Алексєєнко Л.М., Олексієнко В.М., Юркевич А.І. Економічний словник: банківська справа, фондовий ринок (укр..-англ.-рос. тлумач. слов.). К., 2000. 529 с.
    9. Бескид І.М. Теоретичні підвалини дослідження суті державного бюджету України // Фінанси України. 2002. - №8. С.96-102.
    10. Бюджетна децентралізація в Україні в контексті реформи місцевого самоврядування // www.icps.com.ua/doc/Fiscal_Decentra lization_ Ukr. pdf.
    11. Ганущак Ю. Міжбюджетні відносини: Все це ми бачили до 2001 року…// Дзеркало тижня. 2005. - №48(576). 10-16 грудня 2005.
    12. Грацианова Н.П. Совершенствование механизмов формирования эффективной бюджетной политики региона // Проблемы совершенствования бюджетной политики регионов и муниципалитетов России и стран Северной Европы: Материалы Пятой ежегод. междунар. науч-практ. конф. Петрозаводск, 2005. Кн. 1. 246 с.
    13. Фінанси. Підручник / За ред. Юрія С.І., Федорова В.М. К: «Знання», 2008. 611 с.
    14. Лютий І.О., Демиденко Л.М. Формування бюджетної політики економічного зростання // Фінанси України. 2006. - №10. С.3.
    15. Максюта А.А. Напрями вдосконалення міжбюджетних відносин в Україні // Україна: Формування основи для стабільного зростання. Меморандум про економічний розвиток. Т.1. К.: Світовий банк, 2004. 120 с.
    16. Опарін В.М. та ін. Бюджетна система: Навч.-метод. посібник для сам ост. вивч. дисц. 2-ге вид., перероб. і доп. / В.М. Опарін, В.І. Малько, С.Я. Кондратюк, Г.Б. Коломієць. К.: КНЕУ, 2002. 336 с.
    17. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України: Навч. посібник. К.: Знання-Прес, 2006. 607 с.
    18. Словник сучасної економіки МАКМІЛЛАНА / Пер. з англ. К.: АртЕК, 2000. 640 с.
    19. Фещенко А.В., Проноза П.В., Кузьминчук Н.В. Бюджетна система України. Навч. пос. К.: «Кондор», 2008. 440 с.
    20. Фінансова реструктуризація в Україні: проблеми і напрями: Монографія / За наук. ред. В. Федосова. К.: КНЕУ,2002. 387 с.
    21. Ковалёва Т.М. Бюджет и бюджетная политика в Российской Федерации: Учеб. пособие. / Т.М. Ковалёва, С.В. Барулин. М.: КНОРУС, 2005. 152 С.
    22. Азаров М.Я. Формування бюджетної політики економічного зростання // Фінанси України. 2006. - №9. С. 3-9.
    23. Буковинський С. Формування бюджетної політики у ринковому середовищі // Вісник Національного Банку України. 2006. - №6. С. 14-21.
    24. Буковинський С.А. Концептуальні підходи до формування перспективного бюджетного плану // Фінанси України. 2006. - №3. С. 21-28.
    25. Буковинський С.А., Комаров В.А. Бюджет розвитку та пріоритети бюджетних інвестицій // Фінанси України. 2004. - №29. С. 3-19.
    26. Бюджетна політика у контексті стратегії соціально-економічного розвитку України: У 6 т./ Редкол.: Азаров М. Я.(голова) та ін. К: НДФІ, 2004.
    27. Єрмошенко М.М. Фінансова безпека держави: національні інтереси, реальні загрози, стратегія забезпечення. К.: Київ. Нац. торг.-екон. ун-т. 2001.
    28. Шибер Т.В. Бюджетна політика України // Фінанси України. 2005. - №8. С. 7-11.
    29. Плужніков І. Засади визначення пріоритетів бюджетної політики держави // Економіст. 2003. - №2. С. 25-29.
    30. Про основні напрями бюджетної політики на 2007 рік // Праця зарплата. 2007. - №28. С. 1-3.
    31. Януль І. Бюджетна політика України: проблеми та перспективи // Фінанси України. 1998. - №2. С. 38-48.
    32. Полотенко Д.В. Бюджет і бюджетна політика України в умовах трансформаційної економіки // Економіка АПК. 2006. - №12. С. 29-3
    33. Запатріна О.В. Бюджетна політика стимулювання економічного зростання та механізми її реалізації // Фінанси України. 2006. - №4. С. 38-45.
    34. Державна фінансова політика та прогнозування доходів бюджету України / М.Я. Азаров, Ф.О. Ярошенко,Т.І. Єфименко й ін. К., 2004. С. 52.
    35. Гальчинський А. Три кроки бюджетної політики // Дзеркало тижня. 2006. - №37. 30 верес.
    36. Лютий І.О. Бюджетна політика і стабільність соціально-економічного розвитку України // Фінанси України. 2006. - №10. - С.
  • 39180. Особливості проектування операційної системи у сфері послуг
    Менеджмент

     

    1. Белінський П.І. Менеджмент виробництва та операцій: Підручник. К.: Центр навчальної літератури, 2005. 624 с.
    2. Макаренко М.В., Махалина О.М. Производственный менеджмент: Учеб. пособие для вузов. М.: “Издательство ПРИОР”, 1998. 384 с.
    3. Василенко В.О., Ткаченко Т.І. Виробничий (операційний) менеджмент: Навчальний посібник. /за ред. В.О. Василенка. К.: ЦУЛ, 2003. 532 с.
    4. Гэлловей Лес. Операционный менеджмент. Принципы и практика. - СПб, 2001. - 287 с.
    5. Дилфорт Д. Производственный и операционный менеджмент. - Минск, 1995.
    6. Козловский В.А., Маркина Т.В., Макаров В.М. Производственный и операционный менеджмент. Учебник. - СПб: «Специальная литература», 1998. -366с.
    7. Производственный менеджмент: Учебник для вузов / С. Д. Ильенкова, А.В.Бандурин, Г.Я.Горбовцов и др.; Под ред. С.Д.Ильенковой. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 583 с.
    8. Фатхутдинов Р.А. Производственный менеджмент: Учебник для вузов. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997.- 447 с.
    9. Чейз Р.Б., Эквилайн Н.Дж., Якобс Р.Ф. Производственный и операционный менеджмент: Пер.с англ.: -М.: Вильямс, 2003. 704 с.
    10. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. - М., 1992.