ОсобливостСЦ обслуговування представникСЦв церковних общин
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
МСЦнСЦстерство освСЦти СЦ науки Украiни
СХРЖДНОРДВРОПЕЙСЬКИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ ЕКОНОМРЖКИ РЖ МЕНЕДЖМЕНТУ
РЕФЕРАТ
з дисциплСЦни: "ТехнологСЦя обслуговування в туристичних комплексах СЦ готелях"
на тему: "ОсобливостСЦ обслуговування представникСЦв церковних общин"
Виконала:
студентка РЖРЖРЖ курсу
групи
ПеревСЦрив:
старший викладач
КанСЦв 2009
План
РЖ. Вступ
РЖРЖ. Основна частина
2.1 СоцСЦальний аспект паломницького туризму в УкраiнСЦ
2.2 РЖнформацСЦйне забезпечення паломницького туризму
2.3 Памятки сакрального мистецтва, як обСФкт паломницького туризму
2.4 КонцепцСЦя проекту ПатрСЦарший паломницький центр у ЛьвовСЦ
РЖРЖРЖ. Висновок
Використана лСЦтература
Додаток
РЖ. Вступ
КСЦнець другого - початок третього тисячолСЦття увСЦйде в СЦсторСЦю людства з нерозвязаними СЦ навСЦть подекуди вкрай загостреними етнорелСЦгСЦйними проблемами. ОстаннСЦм часом свСЦт дедалСЦ глибше поглинаСФться прСЦрвою етнСЦчних СЦ релСЦгСЦйних конфлСЦктСЦв. РелСЦгСЦйний екстремСЦзм, СЦсламський фундаменталСЦзм загрожують не лише окремим краiнам СЦ народам, а стали реальною загрозою свСЦтовому миру СЦ мСЦжнароднСЦй безпецСЦ.
РегСЦони етноконфесСЦйних конфлСЦктСЦв закриваються для туризму, вСЦд чого страждаСФ бюджет багатьох краiн, зокрема тих, що входили до складу колишньоi ЮгославСЦi, а також зони Середземноморя та Близького Сходу. Як тСЦльки у 1988 р. СЦсламськСЦ фундаменталСЦсти розстрСЦляли 54 туристСЦв з РДвропи бСЦля СФгипетських пСЦрамСЦд, цей регСЦон був закритим для мСЦжнародного туризму.
ЕтнорелСЦгСЦйнСЦ конфлСЦкти спалахують майже на всСЦх континентах. КривавСЦ зСЦткнення вСЦдбуваються мСЦж християнами СЦ мусульманами у рядСЦ краiн АзСЦi та Африки (ФСЦлСЦппСЦнах, РЖндонезСЦi, ЗамбСЦi, СуданСЦ, СомалСЦ та СЦнших державах), мСЦж православними СЦ мусульманами (в БоснСЦi, ГерцеговинСЦ, КосовСЦ, МакедонСЦi). РелСЦгСЦйний екстремСЦзм спричиняСФ напруження СЦ людськСЦ жертви в РЖндСЦi та ПакистанСЦ (СЦндуiстсько-СЦсламськСЦ зСЦткнення). ПодСЦi у СереднСЦй та ЦентральнСЦй АзСЦi (Узбекистан, Таджикистан, КиргизСЦя, АфганСЦстан) СЦ на КавказСЦ дедалСЦ бСЦльше асоцСЦюються з релСЦгСЦйним екстремСЦзмом, базою якого СФ СЦсламський фундаменталСЦзм, який уже вписав кривавСЦ сторСЦнки в новСЦтню СЦсторСЦю таких краiн, як Алжир, РДгипет, ЛСЦван та постСЦйно пСЦдживлюСФ палестино-СЦзраiльський конфлСЦкт. ПодСЦi 23 жовтня 2002 р. у МосквСЦ засвСЦдчили, що СЦсламський фундаменталСЦзм в його екстремСЦстсько-терористичному виявСЦ загрожуСФ всСЦм СЦ в будь-якому мСЦсцСЦ.
Повалення тоталСЦтарних режимСЦв у СхСЦднСЦй СЦ ЦентральнСЦй РДвропСЦ викликало розкрСЦпачення пригнСЦчених СЦнстинктСЦв, вихСЦд на поверхню проблем, що не розвязувалися десятилСЦттями СЦ не могли вибухнути пСЦд "крижаною брилою" режимСЦв. АгресивнСЦ нацСЦоналСЦзм СЦ нетерпимСЦсть, ксенофобСЦя СЦ конфесСЦйний шовСЦнСЦзм вирвалися на поверхню суспСЦльного життя регСЦону.
В УкраiнСЦ функцСЦонуСФ демократичне законодавство про свободу совСЦстСЦ та релСЦгСЦйнСЦ органСЦзацСЦi, яке убезпечуСФ украiнське суспСЦльство вСЦд мСЦжконфесСЦйних конфлСЦктСЦв. ПолСЦконфесСЦйнСЦсть СЦ полСЦетнСЦчнСЦсть Украiни збалансовуСФться низкою законодавчих актСЦв, якСЦ вСЦдповСЦдають стандартам мСЦжнародного, зокрема СФвропейського, законодавства. Це забезпечуСФ мСЦжконфесСЦйну стабСЦльнСЦсть, гарантуСФ украiнське суспСЦльство вСЦд будь-яких небажаних етноконфесСЦйних трансформацСЦй. Украiна може слугувати добрим взСЦрцем краiни безпечноi СЦ привабливоi для мСЦжнародного туризму, зокрема релСЦгСЦйного, паломницького туризму.
В УкраiнСЦ здавна приймали паломникСЦв в ii святих мСЦсцях. РЖ украiнськСЦ паломники вСЦдвСЦдували святСЦ мСЦсця в далеких вСЦд неi землях. Це не був туризм у сучасному розумСЦннСЦ цього полСЦфункцСЦонального явища. Але в ньому вже були закладенСЦ комунСЦкативнСЦ, СЦнформативнСЦ, СЦнтегративнСЦ, соцСЦальнСЦ та СЦншСЦ функцСЦi туризму. Доказом цього СФ паломництво украiнцСЦв до Святоi землСЦ, одне з яких знайшло свого лСЦтописця в особСЦ Данила Паломника у творСЦ "Житье и хожденье Данила Руськия земли игумена" [1]. Данило Паломник не був першим паломником з Руси-Украiни у СвятСЦй землСЦ. У "Печерському Патерику" знаходимо СЦнформацСЦю про украiнських паломникСЦв ще в XI ст. Однак Данило Паломник першим описав своСФ паломництво, яке здСЦйснив в 1106-1108 pp. ВСЦн був СЦгуменом заможного монастиря, "СЦшов з великою дружиною". Описи паломництва вСЦн збагачуСФ не лише сакральною СЦнформацСЦСФю, а й надзвичайно цСЦнним СЦ цСЦкавим матерСЦалом географСЦчного, СЦсторичного, етнографСЦчного змСЦсту, моментами спСЦлкування, якСЦ засвСЦдчують повагу приймаючоi сторони до "руських паломникСЦв", СЦ гордСЦсть паломникСЦв за "свою Руську землю". Мабуть, за цей патрСЦотизм та свСЦжий СЦ рСЦзнобарвний паломницький колорит "Хождение Данила" було перекладене грецькою, нСЦмецькою, французькою мовами.
На украiнськСЦй землСЦ, як засвСЦдчують давнСЦ лСЦтописи СЦ хронСЦки, побувало багато подорожуючих зСЦ Сходу СЦ Заходу. iх приваблювала краса украiнськоi природи, шляхетнСЦсть душСЦ украiнського народу, духовна величнСЦсть КиСФво-Печерськоi СЦ Почаiвськоi лавр, Киiвськоi СофСЦi, культурних СЦ сакральних памяток СЦнших регСЦонСЦв Украiни.
Виступаючи 28 серпня 2001 р. на урочистому засСЦданнСЦ, присвяченому 950-рСЦччю Святоуспенськоi КиСФво-Печерськоi лаври, Президент Украiни Л. Кучма зазначив, що коли б всю СЦсторСЦю Украiни помСЦстити на одну сторСЦнку, то й тодСЦ в нСЦй вагомий рядок б