ОсобливостСЦ обслуговування представникСЦв церковних общин
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
Прикарпаття та Закарпаття, повязанСЦ з культурою, памятними мСЦсцями народСЦв, спорСЦднених з католицизмом, СЦудаiзмом, вСЦрменською церквою. Киiв, ЧернСЦгСЦв, Одеса, Полтава - цСЦ та СЦншСЦ мСЦста СФ носСЦями не лише християнськоi монокультури, а й полСЦконфесСЦйноi культури як у минулому, так СЦ в нашСЦ днСЦ. Тут збереглися памятки давньоi християнськоi СЦ навСЦть дохристиянськоi - язичницькоi цивСЦлСЦзацСЦi. Низка украiнських мСЦст обласного СЦ навСЦть районного пСЦдпорядкування (згадаСФмо тут наше ПодСЦлля - Хмельниччину - ВСЦнниччину) - якщо не дСЦючСЦ, то потенцСЦйнСЦ туристичнСЦ маршрути не лише для громадян Украiни, а й для СЦноземцСЦв.
Для розвитку мСЦжнародного прочанського туризму в УкраiнСЦ надзвичайно важливо досягти встановлення та збереження мирного спСЦвжиття, спокою, злагоди мСЦж усСЦма етносами СЦ культурами, конфесСЦями та вСЦруваннями багатонацСЦональноi Украiни. МСЦжнацСЦональний СЦ мСЦжконфесСЦйний мир - пСЦдТСрунтя та запорука успСЦшного розвитку мСЦжнародного туризму в УкраiнСЦ. А це вимагаСФ вСЦд украiнських туристських органСЦзацСЦй, спецСЦалСЦстСЦв туристськоi СЦндустрСЦi та туристськоi культури поряд з СЦншими фСЦлософськими та гуманСЦстичними засадами туризмологСЦi засвоiти, сповСЦдувати та пропагувати й релСЦгСЦСФзнавчСЦ засади, а саме:
На теренСЦ Украiни зустрСЦвся та зСЦмкнувся не лише православний СхСЦд СЦ католицький ЗахСЦд, а й СхСЦд СЦ ЗахСЦд у масштабному, геополСЦтичному вимСЦрСЦ. Починаючи з середини XVI ст., вСЦд часСЦв РеформацСЦi, Украiна стаСФ батькСЦвщиною рСЦзних протестантських течСЦй - лютеранства, кальвСЦнСЦзму, социнСЦанства, згодом - баптизму, адвентизму, пятидесятництва, свСЦдкСЦв РДгови, а сьогоднСЦ - рСЦзних харизматичних течСЦй, неорелСЦгСЦй. Ще ранСЦше на украiнськСЦй землСЦ прижилися СЦудаiзм та СЦслам. Отже, нинСЦ маСФмо досить рСЦзнобарвну конфесСЦйну карту Украiни [7]. Тут пускають корСЦння, знаходять прихильникСЦв СЦ послСЦдовникСЦв новСЦ християнськСЦ та нехристиянськСЦ течСЦi, вСЦдгалуження, групи, СЦнодСЦ досить екзотичнСЦ, далекСЦ вСЦд нацСЦональноi традицСЦi та культури.
У правовСЦй державСЦ, демократичному суспСЦльствСЦ гарантуСФться вСЦльний свСЦтоглядний, вСЦросповСЦдний вибСЦр, якщо вСЦн не виходить за межСЦ загальнолюдськоi етики, не перешкоджаСФ утвердженню сутнСЦсних сил людини, СЦнтелектуальному, моральному розвитку особи, цивСЦлСЦзованому спСЦвжиттю громадян.
НацСЦональнСЦ культури, конфесСЦйнСЦ вСЦдмСЦнностСЦ, свСЦтоглядний плюралСЦзм не повиннСЦ (СЦ не можуть) в УкраiнСЦ бути пСЦдТСрунтям для релСЦгСЦйного екстремСЦзму СЦ етнорелСЦгСЦйноi ворожнечСЦ. Бо ж християнська культура, що ГрунтуСФться на РДвангелСЦi, маСФ спСЦльнСЦ коренСЦ з культурою СЦудейською, що грунтуСФться на ТорСЦ, та СЦсламською, яка в КоранСЦ увСЦбрала багато сакральних сюжетСЦв Старого та Нового ЗаповСЦтСЦв БСЦблСЦi. ВсСЦ вони доповнюють одна одну СЦ в багатьох аспектах - не лише провСЦденцСЦальному й есхатологСЦчному, а й культурологСЦчному й етичному - можуть гармонСЦювати мСЦж собою. Отже, Украiна - перспективна, безпечна та приваблива краiна для розвитку мСЦжнародного паломницького туризму.
РегСЦонами активного мСЦжнародного паломницького туризму в УкраiнСЦ можуть бути:
1. Крим (тут зосередженСЦ памятки християнства СЦ дохристиянських релСЦгСЦй, СЦудаiзму, СЦсламу, караiзму);
2. Умань, БердичСЦв, МеджибСЦж, Тараща, СЦншСЦ мСЦста, повязанСЦ з СЦсторСЦСФю хасидизму, захороненням цадикСЦв - святих, глав хасидистських громад, якСЦ вСЦдвСЦдують щорСЦчно десятки тисяч прочан-хасидСЦв з США, РЖзраiлю. Хасидизм-духовний феномен украiнського СФврейства, що був своСФрСЦдною реакцСЦСФю на трагСЦчнСЦ для СФвреiв подСЦй Хмельниччини СЦ КолСЦiвщини, може СЦ повинен стати новою сторСЦнкою толерантних християнсько-СЦудейських, украiно-СФврейських взаСФмовСЦдносин;
3. Галичина, Буковина, Закарпаття - пограниччя латинськоi СЦ вСЦзантСЦйськоi культури, перехрестя захСЦдного СЦ схСЦдного християнства; регСЦон, в якому збереглися "святСЦ мСЦсця" католицизму, православя, СЦудаiзму, протестантизму, вСЦрменськоi церкви, ознайомлення з якими матиме не лише туристсько-пСЦзнавальне, а й насамперед екуменСЦчно-гуманСЦстичне значення;
4. Низка мСЦст обласного СЦ районного пСЦдпорядкування (ВСЦнниччина, Житомирщина, Хмельниччина, Волинь) вСЦдтворюють нацСЦональну СЦ сакральну культуру княжоi доби СЦ середньовСЦччя (украiнського бароко), спСЦвжиття католицького СЦ православного свСЦту; вСЦдтворенням багатоi героiчноi, сакральноi, культурноi минувшини украiнського народу може стати кСЦльцевий туристський маршрут Острог - Пересопниця - Берестечко - Володимир-Волинський;
5. Новим туристським прочитанням славнозвСЦсного твору Олеся Гончара "Собор" може стати туристський маршрут у степову Украiну до святинь Запорозькоi ССЦчСЦ;
6. Туристське вСЦдтворення шляху "вСЦд варяг у греки" поверне СЦсторичну память до витокСЦв Киiвського християнства, до знакових постатей украiнськоi християнськоi СЦсторСЦi та доленосних подСЦй, повязаних СЦз запровадженням християнства, - першоi княгинСЦ-християнки Ольги СЦ рСЦвноапостольного Володимира Великого; Киiв, ЧернСЦгСЦв, СЦншСЦ мСЦста центральноi Украiни в перспективСЦ розвитку мСЦжнародного (та й внутрСЦшнього, загальноукраiнського) туризму можуть СЦ повиннСЦ стати, завдяки зосередженням у них СЦсторико-культурних СЦ сакральних памяток, своСФрСЦдним туристським засвоСФнням багатоi украiнськоi дохристиянськоi СЦ християнськоi культури СЦ духовностСЦ.
ТуристськСЦ маршрути могли б мати орСЦСФнтовнСЦ привабливСЦ назви:
Витоки християнськоi Украiни
МонастирСЦ Украiни
Перехрестя схСЦдного СЦ захСЦдного християнства
СакральнСЦ памятки ПодСЦлля
Звитяжний СЦ духовний волинсь