ОсобливостСЦ СЦ характер сучасноi культури
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
ОсобливостСЦ СЦ характер сучасноi культури
1. КонцепцСЦi та реалСЦi
ДосвСЦд, накопичений людством у ходСЦ його соцСЦокультурноi СЦсторСЦi, подаСФ неоцСЦненну допомогу в розвязаннСЦ проблем культури на сучасному етапСЦ перетворення нашого суспСЦльства на основСЦ принципСЦв гуманСЦзму СЦ демократСЦi в умовах бурхливого науково-технСЦчного прогресу. НеобхСЦдно вСЦдзначити, що проблеми культури здобувають сьогоднСЦ першорядне, власне кажучи, ключове значення, тому що культура СФ могутнСЦм фактором соцСЦального розвитку. Адже вона пронизуСФ всСЦ аспекти людськоi життСФдСЦяльностСЦ - вСЦд основ матерСЦального виробництва СЦ людських потреб до найбСЦльших проявСЦв людського духу. Культура вСЦдСЦграСФ щораз бСЦльшу роль у досягненнСЦ довгострокових програмних цСЦлей демократичного руху: формування СЦ змСЦцнення громадянського суспСЦльства, розкриття творчих здСЦбностей людини, поглиблення демократСЦi, побудова правовоi держави. Культура впливаСФ на всСЦ сфери суспСЦльноi й СЦндивСЦдуальноi життСФдСЦяльностСЦ - працю, побут, дозвСЦлля, сферу мислення СЦ т.д., на спосСЦб життя суспСЦльства й особистостСЦ. Значення ii у формуваннСЦ СЦ розвитку способу життя людини виявляСФться через дСЦю особистСЦсно-субСФктивних факторСЦв (настанови свСЦдомостСЦ, духовнСЦ потреби, цСЦнностСЦ та СЦн), що впливають на характер поведСЦнки, форми СЦ стиль спСЦлкування людей, цСЦнностСЦ, зразки, норми поведСЦнки. ГуманСЦстичний спосСЦб життя, орСЦСФнтований не на пристосування до наявних умов, а на iхнСФ перетворення, передбачаСФ високий рСЦвень свСЦдомостСЦ СЦ культури, пСЦдвищуСФ iхню роль як регуляторСЦв поведСЦнки людей СЦ способу iхнього мислення.
ОскСЦльки центром культури СФ людина з усСЦма ii потребами СЦ турботами, то особливе мСЦсце в соцСЦальному життСЦ займають СЦ питання освоСФння нею культурного середовища, СЦ проблеми, повязанСЦ з досягненням ним високоi якостСЦ в процесСЦ створення СЦ сприйняття культурних цСЦнностей. ОсвоСФння культурних багатств минулого виконуСФ СЦнтегрувальну функцСЦю в життСФдСЦяльностСЦ кожного суспСЦльства, гармонСЦзуСФ буття людей, пробуджуСФ у них потребу в збагненнСЦ свСЦту як цСЦлого. А це маСФ величезне значення для пошуку загальних критерСЦiв прогресу в умовах нестримноi науково-технСЦчноi революцСЦi.
СформованСЦ реалСЦi сучасного свСЦту привели до перелому у свСЦдомостСЦ людини - ii погляд спрямований до все бСЦльш глибокого виходу за межСЦ свого життя, яке не обмежуСФться у свСЦдомостСЦ СЦндивСЦда датами народження СЦ смертСЦ. ЗакономСЦрною тенденцСЦСФю стаСФ усвСЦдомлення себе в контекстСЦ СЦсторичного часу, в орСЦСФнтацСЦi як на своi СЦсторико-культурнСЦ коренСЦ, так СЦ на майбутнСФ, на соцСЦально-культурнСЦ СЦдеали СЦ можливостСЦ iхньоi реалСЦзацСЦi в рамках розширення мСЦжнародних звязкСЦв, залучення у всесвСЦтнСЦй культурно-СЦсторичний процес усСЦх краiн свСЦту. ЗначнСЦ соцСЦокультурнСЦ змСЦни, що зачСЦпають практично всСЦ сторони громадського життя рСЦзних краiн СЦ народСЦв, з особливою гостротою порушують питання про мСЦжкультурну взаСФмодСЦю, про ii роль в еволюцСЦi локальних етнСЦчних культур СЦ розвитку загальносвСЦтовоi культури.
Культура, розглянута з погляду змСЦсту, розпадаСФться на рСЦзнСЦ галузСЦ, сфери: звичаi СЦ побут, мова СЦ писемнСЦсть, характер одягу, поселень, роботи, постановка виховання, економСЦка, характер армСЦi, суспСЦльно-полСЦтичний лад, судочинство, наука, технСЦка, мистецтво, релСЦгСЦя, усСЦ форми прояву духу даного народу. РСЦвень СЦ стан культури можна зрозумСЦти, тСЦльки виходячи з розвитку СЦсторСЦi культури; у цьому розумСЦннСЦ говорять про примСЦтивну СЦ високу культуру; виродження культури створюСФ або безкультуря, або "рафСЦновану культуру".
Сучасна культура втСЦлюСФться у величезнСЦй безлСЦчСЦ створюваних матерСЦальних СЦ духовних явищ. Це СЦ новСЦ засоби працСЦ, СЦ новСЦ продукти харчування, СЦ новСЦ елементи матерСЦальноi СЦнфраструктури побуту, виробництва, СЦ новСЦ науковСЦ СЦдеi, СЦдеологСЦчнСЦ концепцСЦi, релСЦгСЦйнСЦ вСЦрування, моральнСЦ СЦдеали СЦ регулятори, твори усСЦх видСЦв мистецтв СЦ т.д.
РЖснують рСЦзнСЦ погляди на спСЦввСЦдношення культур рСЦзних епох СЦ народСЦв. За висловом М. БахтСЦна, "культура завжди лежить на межах" з СЦншими культурами й епохами. Сучасна людина починаСФ розумСЦти, що культурна самобутнСЦсть його народу невСЦддСЦльна вСЦд культурноi самобутностСЦ СЦнших народСЦв, що всСЦ ми пСЦдкоряСФмося законам культурноi комунСЦкацСЦi. НСЦмецький соцСЦолог Освальд Шпенглер розглядав сучасну культуру не як СФдину загальнолюдську, а розколоту на вСЦсСЦм культур. ЦСЦ культури - СФгипетська, СЦндСЦйська, вавилонська, китайська, греко-римська, вСЦзантСЦйсько-арабська, культура майя, росСЦйсько-сибСЦрська. Кожна культура пСЦдпорядкована твердому процесу еволюцСЦi, фази якоi - народження СЦ дитинство, молодСЦсть СЦ зрСЦлСЦсть, старСЦсть СЦ захСЦд.
Питирим СорокСЦн розвивав учення про "СЦнтегральну" соцСЦологСЦю, що охоплюСФ всСЦ аспекти культури. ВСЦн розрСЦзняв системи культурних феноменСЦв багатьох рСЦвнСЦв. НайвищСЦ системи з них (суперсистеми) базуються на свСЦтоглядах. У рСЦзнСЦ перСЦоди СЦсторСЦi цСЦ системи знаходяться на рСЦзних фазах розвитку. У той самий час нарСЦвнСЦ СЦз суперсистемами культури СЦснують пять основних культурних систем бСЦльш низького рСЦвня: мова, етика, релСЦгСЦя, мистецтво, наука. Коли в ходСЦ СЦсторСЦi панСЦвнСЦ суперсистеми соцСЦокультурних феноменСЦв вичерпують своi можливостСЦ СЦ замСЦняються альтернативними свСЦтоглядами, перехСЦд цих систем супроводжуСФться радикальною трансформацСЦСФю соцСЦальних СЦнститутСЦв СЦ нормативних зразкСЦв. Руйнування СЦнтеТСративноi культурноi б