ОсобливостСЦ СЦ характер сучасноi культури
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
на думку ряду мислителСЦв, учених СЦ теологСЦв (Е. Фромм, А. ТойнбСЦ, Б.А. ЛевСЦ, У.Р. Джекобс, С. X. НаСФр та СЦн.), для подолання глобальноi екологСЦчноi кризи необхСЦдно звернутися до стародавнСЦх культур з iхнСЦми ученнями про СФднСЦсть людини СЦ природи. Тим бСЦльше, що сучасна екологСЦя тепер приходить до уявлень про навколишню природу як СФдине цСЦле, про необхСЦднСЦсть враховувати взаСФмодСЦю людини з природою. Не випадково МСЦжнародною радою наукових союзСЦв створена програма "ГлобальнСЦ змСЦни. Геосфера - бСЦосфера", а ЯпонСЦСФю запропонована програма "МежСЦ людства", що нацСЦленСЦ на встановлення широкого мСЦжнародного спСЦвробСЦтництва у виходСЦ з глобальноi екологСЦчноi кризи. ВисуваСФться також пропозицСЦя про спСЦльне використання ресурсСЦв СвСЦтового океану, космСЦчного простору й СЦнформацСЦi. Усе це прекрасно, проте не можна забувати про саму суть культури - про творчу моральну особистСЦсть. Усе бСЦльш актуальним стають положення етики благоговСЦння перед життям, викладенСЦ мислителем СЦ лСЦкарем, лауреатом НобелСЦвськоi премСЦi А. Швейцером у його книзСЦ "Культура СЦ етика", а саме: "священне життя як таке; етика СФ безмежна вСЦдповСЦдальнСЦсть за усе, що живе; благоговСЦння перед життям наповнюСФ мене таким занепокоСФнням, якого свСЦт не знаСФ; етика благоговСЦння перед життям робить велику ставку на пСЦдвищення почуття вСЦдповСЦдальностСЦ людини". ТСЦльки людина, що освоiла всСЦ досягнення свСЦтовоi культури й маСФ високу моральнСЦсть, може вирСЦшити проблему екологСЦчноi кризи. Таким чином, процеси екологСЦзацСЦi СЦ космСЦзацСЦi людськоi дСЦяльностСЦ сприяють зближенню уявлень про зовнСЦшнСЦй свСЦт СЦ внутрСЦшнСЦй свСЦт людини. Це у свою чергу приводить до розумСЦння цСЦлСЦсного характеру сучасноi культури, до формування глобального погляду на свСЦт.
7. ДСЦалог культур
У розвитку свСЦтового соцСЦокультурного процесу СЦстотну роль вСЦдСЦграСФ дСЦалог культур Сходу СЦ Заходу. ДСЦйсно, СхСЦд подарував людству безлСЦч чудових творСЦв лСЦтератури, мистецтва: фСЦлософСЦю, науки, що зробили СЦ продовжують робити вплив на художнСЦй СЦ СЦнтелектуальний розвиток людства. Багато працСЦ додають ученСЦ, мислителСЦ, дСЦячСЦ мистецтва для того, щоб глибше проникнути в духовний свСЦт Сходу, у скарбницю його художнСЦх СЦ моральних цСЦнностей, правильно оцСЦнити той величезний внесок, який зробили народи АзСЦi й Африки у свСЦтову культуру.
В усСЦ СЦсторичнСЦ епохи, СЦ особливо в Новий час, видатнСЦ дСЦячСЦ культури СЦ науки Заходу вСЦдкривали для себе неминущу СЦдейно-естетичну цСЦннСЦсть культурноi спадщини народСЦв Сходу СЦ зСФднували ii з досягненнями культур народСЦв Заходу. У той же час багато мислителСЦв СЦ художникСЦв Сходу, звертаючись до Заходу, збагачували своi нацСЦональнСЦ культури, вносячи новий струмСЦнь у суспСЦльне СЦ культурне життя своiх народСЦв. НерСЦдко пСЦддаСФться сумнСЦву правомСЦрнСЦсть опозицСЦi СхСЦд - ЗахСЦд як традицСЦйного протиставлення двох типСЦв свСЦтовоi культури. СумнСЦви в правомСЦрностСЦ подСЦлу свСЦтовоi культури на культури Сходу СЦ Заходу виникають насамперед у тих дослСЦдникСЦв, якСЦ прагнуть знайти у свСЦтовСЦй практицСЦ в основному загальнСЦ закономСЦрностСЦ, "наскрСЦзнСЦ процеси", що нСЦбито легко переборюють межСЦ понять ЗахСЦд-СхСЦд-ЗахСЦд. Тут, пСЦдкреслюючи загальне, недооцСЦнюють особливе у свСЦтовому СЦсторико-культурному процесСЦ.
СьогоднСЦ дСЦалог культур Сходу СЦ Заходу набув воСЦстину загальнолюдськоi значущостСЦ. У ньому не тСЦльки зацСЦкавленСЦсть СЦндустрСЦального Заходу, що намагаСФться знизити конфронтацСЦю з "третСЦм свСЦтом", пСЦдключити його до свСЦтовоi економСЦки СЦ полСЦтики (правда, далеко не завжди на рСЦвних умовах), не тСЦльки актуальний для Сходу пошук шляхСЦв СЦ засобСЦв модернСЦзацСЦi. У ньому СФдиний спосСЦб знаходження виходу з кризовоi ситуацСЦi, яка загрожуСФ життю планети в цСЦлому. НеобхСЦдно розглядати дСЦалог культур Сходу СЦ Заходу як природний постСЦйний процес, не зводячи його до синтезу якоi-небудь СФдиноi СЦдеологСЦi. ВСЦд такого варСЦанта вчених СЦ мислителСЦв Сходу застерСЦгаСФ память про часи колонСЦалСЦзму, християнського мСЦсСЦонерства, дСЦячСЦв культури Заходу - СЦ не менш страшнСЦ спогади про наслСЦдки тоталСЦтарних СЦдеологСЦй нацистського типу СЦ т.д.
У кожнСЦй культурСЦ, при всСЦй ii унСЦкальностСЦ, СФ все-таки щось подСЦбне з культурами СЦнших народСЦв: "Хоча греки вСЦдрСЦзняються вСЦд протестантСЦв, китайцСЦ - вСЦд тих СЦ СЦнших, проте при певнСЦй вСЦдкритостСЦ вони можуть побачити СЦ щось спСЦльне мСЦж собою, характерне для людського життя" (X. Патнем). РЖншими словами, своСФрСЦднСЦсть кожноi культури СФ вСЦдносною, ii специфСЦчнСЦсть, унСЦкальнСЦсть виступаСФ як прояв загального в розвитку людського суспСЦльства, у протилежному випадку не можна пояснити емпСЦричний факт, який полягаСФ в тому, що кожна культура в процесСЦ взаСФмодСЦi з СЦншими культурами сприймаСФ й адаптуСФ iхнСЦ досягнення. ВзаСФмодСЦя, контакти культур, ведуть, з СЦншого боку, до змСЦцнення СЦ розмаiтостСЦ схСЦдних СЦ захСЦдних культур, СЦ, у вислСЦдСЦ - до формування свСЦтовоi культури.
НеобхСЦдно звернути увагу на той факт, що археологСЦчнСЦ вСЦдкриття СЦ можливСЦсть подорожувати по всСЦй земнСЦй кулСЦ роблять дСЦалог культур Сходу СЦ Заходу цСЦкавою художньою СЦ свСЦтоглядною пригодою. ЗахопливСЦсть панорами культур народСЦв свСЦту, яка зненацька розширилася, пСЦдсилюСФться завдяки величезному числу публСЦкацСЦй, присвячених мистецтву Сходу, секретам золота СЦнкСЦв, розшифруванню символСЦв негритянських масок, тлумаченню таСФмничоi посмСЦшки Будди. У цьому великому дСЦалозСЦ культур СФвропейцСЦ починають краще розумСЦти духовний свСЦт СЦ систему цСЦнностей схСЦдних народСЦв.
ДСЦалог культур Сходу СЦ Заходу необхСЦдний не ?/p>