ОсобливостСЦ СЦ характер сучасноi культури
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
ропейськСЦй художнСЦй свСЦдомостСЦ. ВульгарнСЦсть масовоi культури ховалася в iхнСЦй тСЦнСЦ. СьогоднСЦ дехто бажаСФ вважати маскульт "фольклором промисловоi епохи". Але фольклор, народне мистецтво, тому СЦ зветься "народним", що завжди зароджуСФться в низах суспСЦльства, у народних глибинах. Навпаки, маскульт створюСФться СЦ навязуСФться зверху фахСЦвцями-майстрами, професСЦоналами (естраднСЦ композитори, текстовики, спСЦваки, теле - СЦ кСЦнорежисери СЦ сценаристи, менеджери СЦ т.д.). РЖ якщо народне мистецтво маСФ власну художню вартСЦсть, то маскульт лише пародСЦюСФ високу культуру, паразитуСФ на нСЦй. Досить згадати численнСЦ оперети СЦ мюзикли, що використовують класичнСЦ сюжети СЦ тексти, екранСЦзацСЦi й СЦнсценСЦзацСЦi класики, що вражають несмаком.
У свСЦдомостСЦ багатьох СФвропейцСЦв пСЦвнСЦчноамериканський маскульт став наче уособленням всСЦСФi американськоi культури, американського способу життя. Одна з причин цього - вСЦдносна слабкСЦсть американськоi високоi культури, надто юноi поки, СЦ вСЦдсутнСЦсть розгалуженого, багатого народного мистецтва, про яке можна говорити стосовно до СФвропейцСЦв або жителСЦв РЖндостану. ДвСЦстСЦ рокСЦв - термСЦн замалий для зародження СЦ розвитку загальнонацСЦонального фольклору, тим бСЦльше в такому рСЦзномовному СЦ рСЦзнорСЦдному суспСЦльствСЦ, яке утворилося в американських промислових мСЦстах унаслСЦдок великоi СЦммСЦграцСЦi з усього свСЦту.
ДослСЦдження американського ученого Ф. - Дж. Вудса показують, що в серединСЦ XX ст. "культурнСЦ цСЦнностСЦ найбСЦльших американських етнСЦчних груп" СФвропейцСЦв, китайцСЦв СЦ японцСЦв, мексиканцСЦв, негрСЦв, СФвреiв - усе ще СЦстотно розрСЦзнялися.
УсСЦ культурнСЦ в традицСЦйному розумСЦннСЦ народи мають свСЦй фольклор, своi епСЦчнСЦ сказання, свою власну, сформовану завдяки працСЦ багатьох поколСЦнь, культурну свСЦдомСЦсть. Зароджувалися цСЦ сказання в осСЦлих народСЦв серед селян, що жили миром, громадою, яка була певною культурною й економСЦчною спСЦльнСЦстю. Фольклор, колективне за своСФю суттю мистецтво СЦ епос, тобто колективнСЦ сказання, не могли, звичайно, виникнути серед фермерСЦв-одинакСЦв, що споконвСЦчно були основою сСЦльського населення ПСЦвнСЦчноi Америки СЦ жили окремСЦшньо. При розвитку сСЦльського господарства американським шляхом для появи фольклору не було необхСЦдних пСЦдстав.
Висока культура, що виростаСФ завжди на ТСрунтСЦ фольклору, для того, щоб бути по-справжньому живою СЦ сильною, потребуСФ серйозноi, стСЦйкоi нацСЦональноi традицСЦi. СполученСЦ Штати (в НовСЦй АнглСЦi) успадкували було англСЦйську традицСЦю; нехай дещо провСЦнцСЦйна, колонСЦальна, вона все-таки СЦснувала. До ослаблення культурного впливу Новоi АнглСЦi призвели, очевидно, громадянська вСЦйна, хвиля СЦммСЦграцСЦi з неангломовних краiн, що повязана зСЦ зростанням промисловостСЦ, освоСФнням заходу краiни. Проте американськСЦ дСЦячСЦ культури постСЦйно оглядаються на РДвропу, знаходячись пСЦд очевидним впливом ii духовного авторитету СЦ чарСЦвностСЦ. Це добре помСЦтно в архСЦтектурСЦ, лСЦтературСЦ, оперному театрСЦ та СЦн. Немислимо уявити без СФвропейськоi культури Г. Джеймса, Т. ЕлСЦста, Е. ХемСЦнгуея, Т. Уальдера та СЦнших письменникСЦв, композиторСЦв, художникСЦв. ДСЦйсно ж американським мистецтвом, що маСФ деякСЦ самостСЦйнСЦ традицСЦi, можна вважати лише кСЦно, наймолодше СЦ найсамостСЦйнСЦше з видовищних мистецтв.
У сферСЦ високоi культури, перебуваючи пСЦд явним СФвропейським впливом, США проте досить успСЦшно впливають на навколишнСЦй свСЦт за допомогою масовоi, або популярноi, культури. Ряд захСЦдноСФвропейських дослСЦдникСЦв (А. Гобар, Е. ТСЦбо та СЦн) вважають, що проникнення американськоi масовоi культури, американСЦзацСЦя нацСЦональних культур РДвропи являСФ собою культурну вСЦйну. Так, А. Гобар у своiй книзСЦ "Культурна вСЦйна" пише: тАЬКультурна вСЦйна вже почалася, без належного оголошення, без барабанСЦв СЦ труб. ВСЦйна за допомогою брехливих слСЦв, за допомогою оманних уявлень, за допомогою зрадницьких посмСЦшок. Класична вСЦйна цСЦлила в серце, щоб убивати СЦ скоряти, економСЦчна вСЦйна цСЦлила в живСЦт, щоб експлуатувати СЦ збагачуватися, культурна вСЦйни цСЦлить у голову, щоб паралСЦзувати, не вбиваючи, щоб скорити, зСЦпсувавши, СЦ збагатитися за рахунок розкладання культур СЦ народСЦв. Культурна вСЦйна уживаСФ всСЦ свободи СЦ зловживаСФ ними, щоб проникати всюди СЦ руйнувати зсередини всСЦ цСЦнностСЦ, усСЦ вСЦдмСЦнностСЦ, усСЦ духовнСЦ багатства народСЦвтАЭ.
Знаменно, що про наслСЦдки цСЦСФi культурноi вСЦйни, про американСЦзацСЦю СФвропейських культур говорять СЦ французи, СЦ СЦталСЦйцСЦ, СЦ греки, СЦ СЦншСЦ СФвропейцСЦ, що вкусили (ранСЦше вСЦд нас) усСЦ принадностСЦ американських кСЦно - СЦ телебойовикСЦв, року СЦ джазу, кока-коли СЦ жувальноi гумки.
Але не тСЦльки ЗахСЦдна РДвропа опинилася сьогоднСЦ пСЦд загрозою утрати свого культурного обличчя. Якщо в минулому столСЦттСЦ багато росСЦйських дСЦячСЦв культури виступали проти бездушного "СФвропеiзування" (сто рокСЦв тому Н.А. Данилевський навСЦть випустив книгу "РосСЦя СЦ РДвропа. Погляд на культурнСЦ СЦ полСЦтичнСЦ вСЦдносини словянського свСЦту до германо-романського"), то тепер нам у набагато бСЦльшСЦй мСЦрСЦ потрСЦбно побоюватися бездумноi "американСЦзацСЦi". СьогоднСЦ РосСЦя разом з РДвропою протистоiть наставанню пСЦвнСЦчноамериканського культурного СЦмперСЦалСЦзму, захищаючи загальноСФвропейськСЦ культурнСЦ цСЦнностСЦ, свою культурну самобутнСЦсть, своСФ право на самостСЦйне СЦснування.
Адже прагнення до культурноi самобутностСЦ властиве всСЦм народам, що усвСЦдомлюють цю свою самобутнСЦсть, а особливо таким, котрСЦ мають за своСФю спиною багато сторСЦч культурного життя.
3. РосСЦя СЦ Радянський Союз
?/p>