ОсобливостСЦ СЦ характер сучасноi культури
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
?же пСЦдкреслювалося, що напередоднСЦ Жовтневоi революцСЦi 1917 р. у РосСЦi був зосереджений колосальний культурний потенцСЦал, носСЦСФм якого був вузький шар СЦнтелСЦгенцСЦi. РеволюцСЦя, що здСЦйснилася, створила умови для свободи художньоi творчостСЦ, зробивши доступними народу всСЦ скарби свСЦтовоi СЦ вСЦтчизняноi культури. ВСЦдомий англСЦйський письменник Г. Уеллс у книзСЦ "РосСЦя в СЦмлСЦ" писав: "У цСЦй незбагненнСЦй РосСЦi, войовничСЦй, холоднСЦй, голоднСЦй, яка зазнаСФ нескСЦнченних втрат, здСЦйснюСФться лСЦтературне починання, немислиме тепер у багатСЦй АнглСЦi СЦ багатСЦй АмерицСЦ. СотнСЦ людей працюють над перекладами, книги, перекладенСЦ ними, друкуються СЦ зможуть дати новСЦй РосСЦi таке знайомство зСЦ свСЦтовою лСЦтературою, яке недоступне жодному СЦншому народу". Процес становлення соцСЦалСЦстичноi культури був досить суперечливим; так, прихильники вульгарно-соцСЦологСЦчного, нСЦгСЦлСЦстичного пСЦдходу (Пролеткульт) закликали знищити стару культуру, лСЦквСЦдувати музеi з релСЦквСЦями минулих формацСЦй СЦ створити особливу пролетарську культуру. БСЦльшовики вели з пролеткультСЦвцями СЦдейну боротьбу. У 20-тСЦ роки ожили передвижницькСЦ традицСЦi: художнСФ життя краiни вимагало мистецтва гостро-соцСЦального СЦ зрозумСЦлого широким масам. У тСЦ ж роки не тСЦльки продовжуСФ розвиватися, але переживаСФ справжнСЦй розквСЦт мистецтво, яке ми називаСФмо "росСЦйським авангардом", тому що час революцСЦйних катаклСЦзмСЦв, революцСЦйних перетворень притягуСФ художникСЦв до нових творчих експериментСЦв. Продовжував розвиватися супрематизм у прикладному мистецтвСЦ, графСЦцСЦ, дизайнСЦ, архСЦтектурСЦ, виявив своi можливостСЦ конструктивСЦзм, яскравим прикладом чого СФ монументальний архСЦтектурний ансамбль "Держпром" у ХарковСЦ, у лСЦтературСЦ сформувався соцСЦалСЦстичний реалСЦзм.
Однак цей сплеск у розвитку соцСЦалСЦстичноi культури з установленням панування адмСЦнСЦстративно-командноi системи в нашСЦй краiнСЦ пСЦшов на спад СЦ в цСЦлому до початку перебудови в культурСЦ йшла боротьба мСЦж бюрократичним СЦ гуманСЦстичним початками.
4. Вектори майбутнього: культурна самобутнСЦсть чи унСЦфСЦкацСЦя
Захист культурноi самобутностСЦ народСЦв в усСЦм свСЦтСЦ мСЦстить у собСЦ безлСЦч проблем. У горизонтальнСЦй площинСЦ проблеми культурноi самобутностСЦ виявляються в нескСЦнченнСЦй безлСЦчСЦ соцСЦальних ситуацСЦй: - вСЦд етнСЦчних, релСЦгСЦйних СЦ мовних меншин до робСЦтникСЦв-емСЦгрантСЦв; - вСЦд культур, що намагаються усталити нацСЦональну СФднСЦсть на основСЦ деякоi базовоi культурноi самобутностСЦ, до поневолення - повСЦльного, але невблаганного - великих культур одноманСЦтною космополСЦтичною культурою.
У вертикальнСЦй площинСЦ проблема уявляСФться ще бСЦльш складною, тому що необхСЦдно точно СЦ конкретно визначити, вСЦд чого може вСЦдмовитися дана група людей СЦ що вона жагуче бажаСФ зберегти. Захист культурноi самобутностСЦ, звичайно ж, не повинний означати "вавилонСЦзацСЦi" людства, так само як неприпустимо жертвувати культурними вСЦдмСЦнностями в СЦмя загальноi одноманСЦтностСЦ. Такий пСЦдхСЦд набуваСФ особливоi значимостСЦ у свСЦтСЦ, населення якого через кСЦлька десятилСЦть перевищить 6 млрд. чол.
На словах захищаючи культурну спадщину минулого, бСЦльшовики на дСЦлСЦ знищували стародавнСЦ СЦкони СЦ книги (не знаючи iм цСЦни), за безцСЦнь розпродавали нацСЦональне культурне надбання, руйнували храми. "РЖ сказав Господь: от, один народ, СЦ одна у всСЦх мова; СЦ от що почали вони робити, СЦ не вСЦдстануть вони вСЦд того, що задумали робити; зСЦйдемо ж СЦ змСЦшаСФмо там мову iхню, так щоб один не розумСЦв мови СЦншого. РЖ розсСЦяв iх Господь звСЦдси по всСЦй землСЦ; СЦ вони перестали будувати мСЦсто [СЦ вежу]. Тому дано йому СЦмя: Вавилон..." (Побут, 11: 6-9).
Зважений захист культурноi самобутностСЦ - ключ до вирСЦшення проблеми спСЦлкування мСЦж людьми. Якщо "моя" культурна самобутнСЦсть може зберСЦгатися тСЦльки внаслСЦдок ii визнання СЦ поваги кимсь "СЦншим", то, виходить, проблема лежить у площинСЦ "комунСЦкативноi справедливостСЦ". Це положення, коли жодна зСЦ сторСЦн не допускаСФ зловживань щодо СЦншоi, а недовСЦра - причина найрСЦзноманСЦтнСЦших конфлСЦктСЦв - поступаСФться мСЦсцем повазСЦ СЦ взаСФморозумСЦнню. Таким чином, мова йде про збереження специфСЦки тСЦСФi або СЦншоi локальноi, нацСЦональноi культури, однак слСЦд ураховувати СЦ ii еволюцСЦю й адаптацСЦю до динамСЦки розвитку свСЦтовоi культури, культури "планетарного" свСЦту. Ця свСЦтова культура в кСЦнцевому рахунку являСФ собою складну рСЦзноманСЦтну СФднСЦсть, симфонСЦчну цСЦлСЦснСЦсть, де кожна з локальних культур сСЦяСФ своiм блиском.
Сприяти рСЦзноманСЦттю культур - одна СЦз загальних цСЦлей свСЦтового спСЦвтовариства (ООН), що зафСЦксовано в першСЦй статтСЦ Статуту ЮНЕСКО. У нСЦй говориться, що мета спСЦвробСЦтництва - сприяти "зближенню СЦ взаСФмному розумСЦнню народСЦв шляхом належного використання апарату колективного освСЦдомлення, рекомендуючи для цього укладення мСЦжнародних угод, якСЦ вона (ЮНЕСКО) вважаСФ за корисне для вСЦльного поширення СЦдей словесним СЦ образотворчим шляхом". Однак культурна розмаiтСЦсть не СФ щось саме собою зрозумСЦле, ii необхСЦдно розвивати. РЖ ряд останнСЦх технСЦчних досягнень вСЦдкриваСФ особливСЦ перспективи в цьому планСЦ.
5. Проблема носСЦiв
Головну роль у створеннСЦ СЦ розповсюдженнСЦ сучасного культурного продукту, безумовно, вСЦдСЦграють досягнення в галузСЦ електронних засобСЦв звязку. ПапСЦр СЦ фотоплСЦвка як засСЦб збереження СЦ передачСЦ СЦнформацСЦi поступаються мСЦсцем магнСЦтофоннСЦй стрСЦчцСЦ СЦ лазерному дисковСЦ, кабельному телебаченню та СЦн. ДрукованСЦ матерСЦали у виглядСЦ книг, журна?/p>