ОсобливостСЦ СФвроСЦнтеграцСЦйних стратегСЦй та трансформацСЦйних процесСЦв у краiнах Центрально-СхСЦдноi РДвропи
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
ОсобливостСЦ СФвроСЦнтеграцСЦйних стратегСЦй та трансформацСЦйних процесСЦв у краiнах Центрально-СхСЦдноi РДвропи
РЖз закСЦнченням соцСЦалСЦстичноi епохи у Центрально-СхСЦднСЦй РДвропСЦ вСЦдкрилась можливСЦсть трансформацСЦi централСЦзованоi плановоi економСЦки в ринкову, а також полСЦтичноi СЦ економСЦчноi СЦнтеграцСЦi Центрально-СхСЦдноi СЦ ЗахСЦдноi РДвропи. АналСЦз взаСФмоузгодженостСЦ перехСЦдного та СЦнтеграцСЦйного процесСЦв, що стали стратегСЦчно важливими для подальшого успСЦшного розвитку краiн цього регСЦону; СЦнституцСЦйнСЦ рамки СФвропейськоi СЦнтеграцСЦi цих краiн СЦ здСЦйснюСФться в запропонованСЦй роботСЦ.
Варто наголосити, що на початку 90-их рокСЦв основною метою економСЦчноi полСЦтики цих краiн був. перехСЦд вСЦд центрально-плановоi системи до ринковоi. Адже краiни цього регСЦону характеризувались значною нестабСЦльнСЦстю. Значна або й переважна частина чинникСЦв нестабСЦльностСЦ виникла внаслСЦдок реалСЦзацСЦi стратегСЦй економСЦчних перетворень, отже, маСФ трансформацСЦйний характер. Метою економСЦчних стратегСЦй у перехСЦдних економСЦках краiн Центрально-СхСЦдноi РДвропи на першому етапСЦ була побудова розвиненоi стСЦйкоi ринковоi економСЦки. Отже, ключовою категорСЦСФю виступаСФ ринковий механСЦзм, що спроможний замСЦнити державне адмСЦнСЦстрування в економСЦцСЦ. СтабСЦлСЦзацСЦйний вплив мав би здСЦйснюватись на весь процес суспСЦльного вСЦдтворення: на системи власностСЦ, стимулювання, узгодження СЦнтересСЦв, СЦнституцСЦйного оформлення, технСЦчного забезпечення.
Початком таких процесСЦв можна вважати 1989 рСЦк, коли краiни Центрально-СхСЦдноi РДвропи постали перед двома вирСЦшальними шляхами: перехСЦдний процес СЦ переорСЦСФнтацСЦя в сторону ЗахСЦдноi РДвропи. Створення ринкового середовища, вСЦдповСЦдних форм економСЦчних вСЦдносин та досягнення необхСЦдних економСЦчних пропорцСЦй, як СЦ перебудова технологСЦчноi структури, перетворення у системСЦ державноi влади СФ напрямами перехСЦдноi економСЦчноi стратегСЦi.
ВСЦдповСЦдно з цим проходить процес формування системи завдань СЦ прСЦоритетСЦв економСЦчноi стратегСЦi, що спрямовуються на грошову, фСЦнансову, бюджетну стабСЦлСЦзацСЦю, економСЦчну лСЦбералСЦзацСЦю, приватизацСЦю, реструктуризацСЦю, розвиток ринкових СЦнститутСЦв.
З огляду на це, часто спостерСЦгаСФться недосконалСЦсть дСЦяльностСЦ владних структур, що змСЦшують цСЦлСЦ та засоби реформ СЦ це призводить до менш успСЦшноi ринковоi трансформацСЦi. Тому виникаСФ питання пошуку мСЦсця держави у новСЦй економСЦчнСЦй структурСЦ, ступеню ii втручання у регулятивнСЦ процеси. З огляду на це, науковцСЦ видСЦляють наступнСЦ моделСЦ економСЦчних стратегСЦй переходу до ринку.
Модель "ринкового соцСЦалСЦзму" характеризуСФться централСЦзованим бюрократичним контролем держави над розмСЦщенням ресурсСЦв; власнСЦсть залишаСФться переважно пСЦд державно-корпоративним контролем; пСЦдтримкою дрСЦбноi приватноi власностСЦ, соцСЦальним патерналСЦзмом. Можна погодитись з думкою Калганова, що в залежностСЦ вСЦд соцСЦальноi ситуацСЦi, якостСЦ СЦнституцСЦйно-полСЦтичноi системи та СЦнших неекономСЦчних факторСЦв ця модель може забезпечити швидкий рСЦст (Китай) чи стагнацСЦю (СРСР кСЦнця 80-их рокСЦв) [2, с.58].
РЖншою моделлю СФ "державний корпоративСЦзм", для якого характерними СФ радикальнСЦша передача стратегСЦчноi функцСЦi напСЦвприватним корпорацСЦям, локалСЦзацСЦя державного контролю, корпоративна конкуренцСЦя. Слушним вбачаСФться застереження, що за умов слабкостСЦ СЦнституцСЦйноi системи СЦ центральноi влади ця модель може рухатись у напрямку СЦнфляцСЦi та стагнацСЦi [2, с.59].
Наступною моделлю являСФться "оксамитова революцСЦя". Вона передбачаСФ поступовий трансформацСЦйний перехСЦд до вСЦльних ринкових вСЦдносин, дисперсСЦю прав власностСЦ серед населення при приватизацСЦi, домСЦнування корпоративно-капСЦталСЦстичноi власностСЦ. В рамках даноi моделСЦ найбСЦльше реалСЦзуСФться загальноцивСЦлСЦзацСЦйна тенденцСЦя до гуманСЦзацСЦi та соцСЦалСЦзацСЦi економСЦчного життя [2, с.59].
НайбСЦльш жорстким варСЦантом трансформацСЦi СФ модель "шоковоi терапСЦi"". Типовими ii рисами СФ одномоментне адмСЦнСЦстративне руйнування попередньоi системи бюрократичного централСЦзованого планування СЦ впровадження ринку: прискорена приватизацСЦя, надання швидким суспСЦльним перетворенням статусу стратегСЦчноi мети суспСЦльства [2, с.60].
До моделСЦ "оксамитовоi революцСЦi бСЦльше тяжСЦла Угорщина, де використовуСФться консервативно-неолСЦберальна теорСЦя з поступовим вСЦдходом держави вСЦд домСЦнування в економСЦцСЦ та переходом до ринкових вСЦдносин, що розпочався ще у 80-тСЦ роки. В результатСЦ поступового характеру проведення реформ УгорщинСЦ вдалося досягти значно кращих показникСЦв економСЦчноi структури, побудувати СЦнституцСЦйну систему реалСЦзацСЦi економСЦчноi влади. Характерною рисою початку 90-их рокСЦв в УгорщинСЦ став високий рСЦвень соцСЦального захисту населення.
А такСЦ краiни, як Польща та ЧехСЦя розпочали реформи за моделлю "шоковоi терапСЦi". ЦСЦкавим СФ той факт, що Польща обрала шлях швидкоi та стабСЦлСЦзацСЦйноi стратегСЦi. Така перша стабСЦлСЦзацСЦйна програма була прийнята у 1990 роцСЦ СЦ названа на честь Л. Бальцеровича, заступника премСФр-мСЦнСЦстра та мСЦнСЦстра фСЦнансСЦв, а також головного автора пакету реформ. Перша стабСЦлСЦзацСЦйна програма ("План Бальцеровича") являла собою радикальний пСЦдхСЦд до трансформацСЦi плановоi економСЦки в ринкову. ЗгСЦдно цСЦСФi програми основна увага придСЦлялась жорсткСЦй фСЦскальнСЦй полСЦтицСЦ, ключовими елементами якоi були фСЦксований обмСЦнний курс СЦ прогресивне оподаткування доходСЦв. Отже, трьома основними пунктами цСЦСФi стабСЦл?/p>