ОсобливостСЦ СФвроСЦнтеграцСЦйних стратегСЦй та трансформацСЦйних процесСЦв у краiнах Центрально-СхСЦдноi РДвропи
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
нститутСЦв. Адже в процесСЦ переходу вСЦд соцСЦалСЦстичноi системи господарювання до ринковоi втрачаСФ монополСЦю на полСЦтичну владу одна партСЦя - комунСЦстична, що даСФ можливСЦсть розвитку демократичних СЦнститутСЦв: суперництво мСЦж парСЦями, проведення вСЦльних виборСЦв, обрання парламенту, формування уряду на основСЦ парламентськоi бСЦльшостСЦ. Я. Корнаi вказуСФ на те, що не всСЦ краiни з ринковою економСЦкою, заснованСЦ на приватнСЦй власностСЦ, являються демократичними. ВСЦн наводить приклад гСЦтлерСЦвського рейху, вСЦйськових диктатур в краiнах Латинськоi Америки пСЦсля другоi свСЦтовоi вСЦйни. Адже перехСЦд вСЦд соцСЦалСЦстичноi системи до капСЦталСЦстичноi ринковоi економСЦки часто супроводжуСФться анархСЦСФю, тому стають необхСЦднСЦ "закон СЦ порядок", якСЦ може здСЦйснити лише рСЦшучий уряд - при авторитарному полСЦтичному режимСЦ. Проте, Я. Корнаi наголошуСФ, що держава в процесСЦ трансформацСЦi може стати перед вибором: забезпечити високСЦ темпи росту завдяки жорсткому авторитарному регулюванню, з однСЦСФi сторони, чи встановити демократичнСЦ принципи в суспСЦльних вСЦдносинах - з СЦншоi. За будь-яких умов, Я. Корнаi вибрав би демократСЦю, навСЦть якщо б це призвело до зниження економСЦчних показникСЦв [3, с.12-13].
Ще однСЦСФю тенденцСЦСФю СФ переосмислення поняття нацСЦональноi спСЦльностСЦ. Лише пСЦсля цього може слСЦдувати розвиток наднацСЦональних структур чи допуск у вже СЦснуючСЦ. ПриСФднання до того чи СЦншого наднацСЦонального угруповання може носити лише добровСЦльний характер. Я. Корнаi наголошуСФ, що уряд маСФ спиратись на пСЦдтримку своiх громадян у прийняттСЦ рСЦшення такого характеру. Не можна навязувати цим краiнам, що тСЦльки отримали незалежнСЦсть, певнСЦ СЦнтеграцСЦйнСЦ схеми. Науковець СФ прихильником "СФвропезацСЦi" постсоцСЦалСЦстичних краiн Центрально-СхСЦдноi РДвропи. Хоча, не заперечуСФ те, - що з обох сторСЦн СЦснував супротив цьому процесу. В краiнах Центрально-СхСЦдноi РДвропи впливовСЦ групи налаштовували громадську думку проти "вестернСЦзацСЦi", ставили пСЦд сумнСЦв необхСЦднСЦсть залучення СЦноземного капСЦталу СЦ закликали до нацСЦональних почуттСЦв. З протилежноi сторони, негативне вСЦдношення до такого зближення СЦз краiнами регСЦону спостерСЦгалось СЦ в певних колах захСЦдних держав. Вони виступали проти вСЦдкриття своiх ринкСЦв для СЦмпорту СЦз цих краiн [3, с.14].
Останньою тенденцСЦСФю Я. Корнаi видСЦляСФ нерСЦвномСЦрний рСЦст матерСЦального благополуччя населення. ВСЦн зазначаСФ, що в результатСЦ трансформацСЦйних процесСЦв матерСЦальне благополуччя маСФ зрости, але це поступовий СЦ тривалий процес. В той же час, наголошуСФ, що в краiнах перехСЦдного типу появились соцСЦальнСЦ групи, якСЦ полСЦпшили своСФ матерСЦальне становище - це працСЦвники сфери приватного бСЦзнесу. Кожен уряд СЦ полСЦтичнСЦ партСЦi пСЦдкреслювали необхСЦднСЦсть створення системи соцСЦального захисту населення. Адже у спадщину краiни Центрально-СхСЦдноi РДвропи не отримали належного благополуччя населення. Первинним завданням для них була трансформацСЦя сфери освСЦти, охорони здоровя, пенсСЦйного забезпечення [3, с.15].
Разом СЦз вибором моделСЦ трансформацСЦйного процесу, Центрально-СхСЦдна РДвропа зСЦткнулась СЦз ще одним викликом - задоволення вимог для бСЦльш тСЦсноi СЦнтеграцСЦi СЦз захСЦдноСФвропейськими краiнами, що почалось з кСЦнця 90-их рокСЦв.
При переходСЦ вСЦд економСЦки з централСЦзованим плануванням до ринкового господарства виявляються три основнСЦ сфери реформування - макроекономСЦчна стабСЦлСЦзацСЦя, адаптацСЦя на мСЦкроекономСЦчному рСЦвнСЦ, створення СЦнституцСЦйних рамок.
МакроекономСЦчна стабСЦлСЦзацСЦя - передбачала досягнення грошовоi стабСЦлСЦзацСЦi, подолати цСЦнову нестабСЦльнСЦсть, нестабСЦльнСЦсть обмСЦнного курсу СЦ державного бюджету, що виникли у багатьох перехСЦдних економСЦках з початку реформ. У розрСЦзСЦ СЦнтеграцСЦйних стратегСЦй - малось на увазСЦ дотримання Маастрихтських критерСЦiв, якСЦ передбачали членство в РДвропейському валютному союзСЦ.
Реформи на мСЦкроекономСЦчному рСЦвнСЦ - спрямованСЦ на те, щоб створити життСФздатнСЦ ринки через перетворення державних конгломератСЦв в самостСЦйнСЦ юридичнСЦ одиницСЦ (комерцСЦалСЦзацСЦя), приватизацСЦю цих компанСЦй, лСЦбералСЦзацСЦю цСЦн СЦ вСЦдкриття економСЦки для мСЦжнародноi торгСЦвлСЦ. У вСЦдповСЦдностСЦ до СЦнтеграцСЦйних стратегСЦй - малась на увазСЦ перебудова компанСЦй СЦ секторСЦв економСЦки. УспСЦшна реалСЦзацСЦя цих стратегСЦй в перспективСЦ передбачала досягнення ринковоi економСЦки: здатностСЦ до конкуренцСЦi в межах СФдиного СФвропейського ринку.
Реформа СЦнституцСЦйноi структури - покликана забезпечити децентралСЦзацСЦю економСЦчних рСЦшень. Рамки цСЦСФi структури включають: договСЦрне право, закон про пСЦдприСФмства, права власностСЦ, дворСЦвневу банкСЦвську систему, введення ефективноi податковоi системи, автономне становище центрального банку. В розрСЦзСЦ СЦнтеграцСЦйних стратегСЦй - малось на увазСЦ застосування СЦнституцСЦйних СЦ юридичних норм РДС - для досягнення статусу членства в органСЦзацСЦi.
ВказанСЦ сфери реформування взаСФмоповязанСЦ, оскСЦльки за умов досягнення успСЦху в однСЦй з них буде прогресу у двох СЦнших. ВищевказанСЦ реформи, що стосуються трансформацСЦйних процесСЦв, ми можемо прослСЦдкувати СЦ у вимогах, якСЦ були поставленСЦ краiнам Центрально-СхСЦдноi РДвропи РДвропейським Союзом для переходу до ринковоi системи. На зустрСЦчСЦ в КопенгагенСЦ в червнСЦ 1993 року РДвропейська рада сформулювала три критерСЦi, яким мають вСЦдповСЦдати кандидати на вступ до РДвропейського Союзу: