ОсобливостСЦ СФвроСЦнтеграцСЦйних стратегСЦй та трансформацСЦйних процесСЦв у краiнах Центрально-СхСЦдноi РДвропи
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?зацСЦйноi програми були грошова СЦ цСЦнова стабСЦлСЦзацСЦi; структурна перебудова; зменшеннСЦ зовнСЦшнього боргу СЦ розрахунок на економСЦчну допомогу з-за кордону [5, сСЦ 66-167]. Ще однСЦСФю характерною рисою структурних реформ цСЦСФi краiни було те, що Польща стала першою СЦз краiн Центрально-СхСЦдноi РДвропи, чия економСЦчна програма була пСЦдтримана МВФ. Роль мСЦжнародних фСЦнансових органСЦзацСЦй СЦ урядСЦв СЦноземних краiн полягала у фСЦнансовСЦй пСЦдтримцСЦ дСЦяльностСЦ уряду ПольщСЦ, що була спрямована на досягнення цСЦлей, обговорених з ними. В цСЦлому, на нашу думку, вже з того часу була очевидна успСЦшна реалСЦзацСЦя цСЦСФi програми та структурних змСЦн в економСЦцСЦ ПольщСЦ.
ВищезгаданСЦ краiни можна впевнено назвати "краiнами-лСЦдерами" трансформацСЦйних процесСЦв, оскСЦльки економСЦки СЦнших краiн колишнього соцтабору важко вСЦднести до якоiсь конкретноi моделСЦ. Загалом, для них були характерними поСФднання лСЦбералСЦзацСЦйноi економСЦчноi полСЦтики з високим ступенем державноi регламентацСЦi. Таким чином, у цих краiнах (БолгарСЦя, РумунСЦя, Словаччина) вСЦдбувся значно сильнСЦший економСЦчний спад СЦ повСЦльнСЦ темпи економСЦчного зростання. Для них характерними були розбалансована економСЦчна система, збитковСЦсть пСЦдприСФмств, криза фСЦнансовоi системи, СЦнфляцСЦя, вСЦдСФмне сальдо торговельного балансу та дефСЦцит бюджету.
АналСЦзуючи вищесказане, можна зробити певнСЦ узагальнення. А саме, що на початку трансформацСЦйних процесСЦв у бСЦльшостСЦ перехСЦдних економСЦк спостерСЦгався рСЦзкий спад ВВП. Не можна не зауважити, що на початок переговорного процесу щодо СФвроСЦнтеграцСЦi наприкСЦнцСЦ 90-их рокСЦв в усСЦх краiнах Центрально-СхСЦдноi РДвропи економСЦчнСЦ показники погСЦршилися.
Незважаючи на вСЦдмСЦнностСЦ мСЦж краiнами цього регСЦону, обраними моделями розвитку, все ж СЦснували спСЦльнСЦ тенденцСЦi постсоцСЦалСЦстичного розвитку цих краiн. Найприйнятною для висвСЦтлення проблематики СФ, на нашу думку, класифСЦкацСЦя професора економСЦки Я. Корнаi. ВСЦн пропонуСФ сСЦм тенденцСЦй розвитку постсоцСЦалСЦстичних краiн.
Першою тенденцСЦСФю Я. Корнаi виокремлюСФ напрям до ринку. Наголошуючи, що за соцСЦалСЦстичноi системи СЦнтеграцСЦя економСЦчноi дСЦяльностСЦ вСЦдбувалась за допомогою механСЦзму бюрократичноi координацСЦi, зазначаСФ, що за умов полСЦтичних змСЦн в суспСЦльствСЦ. рух в сторону ринку прискорюСФться. Бюрократичний розподСЦл товарСЦв та ресурсСЦв замСЦнюСФться вСЦльними комерцСЦйними контрактами мСЦж виробниками та споживачами, продавцями та покупцями, розвиваСФться конкуренцСЦя. УспСЦшнСЦсть перетворень визначаСФться, згСЦдно Я. Корнаi, за часткою ВВП. Якщо вона стаСФ переважаючою, то в краiнСЦ справдСЦ функцСЦонуСФ ринкова економСЦка. Науковець вважаСФ, що держава в нових демократичних краiнах виявляСФ надмСЦрну активнСЦсть, коли для цього немаСФ достатнСЦх пСЦдстав, та СФ пасивною у сферах, що потребують постСЦйного чи тимчасового втручання [3, с.6].
Другою тенденцСЦСФю СФ розвиток приватного сектору. Я. Корнаi наголошуСФ, що ефективний ринок не може СЦснувати без приватноi власностСЦ. ВСЦн стверджуСФ, що саме вона СФ гарантом незалежностСЦ економСЦчноi дСЦяльностСЦ. Тому саме розвиток пСЦдприСФмств у приватному секторСЦ СФ тим фактором, що сприяСФ активСЦзацСЦi реформ. В постсоцСЦалСЦстичних краiнах спостерСЦгаСФться тенденцСЦя до зростання кСЦлькостСЦ малих та середнСЦх фСЦрм. Особливо це стосуСФться таких галузей як послуги, внутрСЦшня СЦ зовнСЦшня торгСЦвля, будСЦвництво СЦ фСЦнансова сфера. Поряд з цим, вСЦдбуваСФться скорочення державного сектору економСЦки в рСЦзних формах: передаСФться в приватнСЦ руки, шляхом прямого продажу державноi власностСЦ чи безплатним розподСЦлом серед населення [3, с.7].
Наступною тенденцСЦСФю видСЦляСФться вСЦдтворення макрорСЦвноваги. В постсоцСЦалСЦстичних краiнах макроекономСЦчнСЦ проблеми настСЦльки серйознСЦ, що уряди краiн приймають цСЦлСЦ пакети стабСЦлСЦзацСЦйних програм. Вони можуть бути бСЦльш радикальнСЦ, як вже нами зазначалось на прикладСЦ ПольщСЦ, та бСЦльш поступовСЦ стабСЦлСЦзацСЦйнСЦ стратегСЦi (Угорщина). Я. Корнаi вважаСФ, що для подолання всезагального дефСЦциту потрСЦбно вжити наступних заходСЦв: рСЦст приватного сектору, розвиток вСЦльного пСЦдприСФмництва, лСЦбералСЦзацСЦя СЦмпорту. Проте, вСЦн застерСЦгаСФ, що можуть виникнути непередбачуванСЦ обставини на ринку працСЦ надлишковий попит на робочу силу перетворюСФться в ii надлишкову пропозицСЦю, тобто нестача працСЦвникСЦв змСЦнюСФться безробСЦттям [3, с.9].
Формування конституцСЦйноi держави - СФ четвертою тенденцСЦСФю, характерною для розвитку постсоцСЦалСЦстичних краiн, адже ринкова економСЦка, що базуСФться на приватнСЦй власностСЦ не може СЦснувати без необхСЦдноi законодавчоi бази. МаСФ бути забезпечена недоторканнСЦсть приватноi власностСЦ, гарантування дотримання приватних контрактСЦв СЦ захист громадян вСЦд бюрократСЦi. Але разом з тим, необхСЦдним СФ СЦ державне втручання або регулювання того чи СЦншого сектору економСЦки. У звязку з цим, Я. Корнаi видСЦляСФ три рСЦвнСЦ державноi активностСЦ:
- законодавчий рСЦвень - передбачаСФ розробку СЦ прийняття десяткСЦв нових законСЦв замСЦсть старих за умов наявностСЦ юристСЦв, що компетентнСЦ в питаннях регулювання сучасноi ринковоi економСЦки;
- впровадження законСЦв в життя - передбачаСФ заново освоiти своi професСЦi суддям, прокурорам, адвокатам СЦ юристам, що ведуть справи про комерцСЦйнСЦ суперечки;
- змСЦна ментальностСЦ громадян - передбачаСФ змСЦну суспСЦльноi моралСЦ, коли порушення законСЦв, вСЦдхилення вСЦд сплати податкСЦв, нечеснСЦсть у справах та корупцСЦя будуть засуджуватись громадською думкою [3, с.10].
Наступною тенденцСЦСФю згСЦдно Я. Корнаi СФ створення демократичних СЦ