ОсобливостСЦ СФвроСЦнтеграцСЦйних стратегСЦй та трансформацСЦйних процесСЦв у краiнах Центрально-СхСЦдноi РДвропи
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
СЦчний критерСЦй - наявнСЦсть функцСЦонуючого ринкового господарства, а також можливСЦсть протистояти конкурентному тиску СЦ ринковим силам в рамках РДС.
АналСЦзуючи вищесказане, можна сказати, що якщо другий критерСЦй торкаСФться проведення реформ на мСЦкроекономСЦчному рСЦвнСЦ, то третСЦй розповсюджуСФться на СЦнституцСЦйнСЦ рамки СЦ макроекономСЦчну стабСЦлСЦзацСЦю. Те ж саме стосуСФться СЦ першого критерСЦю, який був нацСЦлений на формування СЦнституцСЦйних структур. Таким чином, спостерСЦгалось значне спСЦвпадСЦння вимог для переходу краiн Центрально-СхСЦдноi РДвропи до ринкового господарювання, з однСЦСФi сторони, СЦ вимог для СЦнтеграцСЦi цих краiн до РДС, з СЦншоi.
Ще однСЦСФю особливСЦстю трансформацСЦйних процесСЦв та СЦнтеграцСЦйних прагнень краiн цього регСЦону на перСЦод початку переговорСЦв про вступ до РДС були економСЦчнСЦ вСЦдмСЦнностСЦ мСЦж РДС СЦ краiнами-кандидатами на вступ в РДвросоюз. "асне, до кСЦнця 90-их рокСЦв цСЦ вСЦдмСЦнностСЦ були досить значними. Якщо судити по розмСЦрах ВВП, то у ПольщСЦ, наприклад, у 1998 роцСЦ вСЦн складав приблизно 2% показника для 15 краiн-членСЦв, а у всСЦх СЦнших кандидатСЦв - менше 1%. Що стосуСФться обсягу ВВП в розрахунку на душу населення, то вСЦн коливався вСЦд 7% (в БолгарСЦi) до 44% (в СловенСЦi) середньоi величини для РДС [4, с.10].
Що стосуСФться СЦнституцСЦйних рамок СФвропейськоi СЦнтеграцСЦi, то протягом 90-их рокСЦв краiнами Центрально-СхСЦдноi РДвропи були пСЦдписанСЦ СЦ вступили в силу так званСЦ РДвропейськСЦ угоди з РДС, метою яких було досягнення повного членства в РДвропейському СоюзСЦ, скорочення торгових барСФрСЦв, спСЦвробСЦтництво в економСЦчнСЦй, фСЦнансовСЦй, технСЦчнСЦй СЦ культурних сферах, а також ведення полСЦтичного дСЦалогу. Тим самим створювались основи для поступовоi економСЦчноi СЦ полСЦтичноi СЦнтеграцСЦi краiн Центрально-СхСЦдноi РДвропи з РДС. На перСЦод, що передував вступу в силу РДвропейських угод, з першими шСЦстьма краiнами Центрально-СхСЦдноi РДвропи, що iх пСЦдписали (Польща, Угорщина, ЧехСЦя, Словаччина, РумунСЦя, БолгарСЦя), РДС заключив ТимчасовСЦ угоди, а з рештою чотирма (ЕстонСЦя, ЛатвСЦя, Литва, СловенСЦя) - Угоду про вСЦльну торгСЦвлю.
Хоча краiни Центрально-СхСЦдноi РДвропи знижували своi торгСЦвельнСЦ барСФри повСЦльнСЦше, нСЦж РДС, проте до сСЦчня 2000 року експорт практично всСЦх промислових товарСЦв СЦз краiн РДвросоюзу в краiни Центрально-СхСЦдноi РДвропи здСЦйснювався на безмитнСЦй основСЦ. ВирСЦшили, що до сСЦчня 2002 року повиннСЦ бути скасованСЦ всСЦ тарифи СЦ кСЦлькСЦснСЦ обмеження.
Важливим аспектом реалСЦзацСЦi СФвроСЦнтеграцСЦйних стратегСЦй СФ СЦнституцСЦйна та юридична нормативна база (Acquis Communautaire). ВСЦд краiн-кандидатСЦв на вступ до РДС вимагалось прийняття встановленого комплексу СЦнституцСЦйних та юридичних норм, що стосуються СФвропейськоi СЦнтеграцСЦi (Acquis Communautaire). ЦСЦ краiни були зобовязанСЦ виконувати всСЦ норми, що СЦснували на дату iх вступу в РДС:
1) змСЦст, принципи СЦ полСЦтичнСЦ цСЦлСЦ, що передбаченСЦ договорами;
2) юридичнСЦ норми, прийнятСЦ у вСЦдповСЦдностСЦ з цими договорами, СЦ прецедентне право, що застосовуСФться РДвропейським судом;
3) рСЦшення в рамках РДС;
4) спСЦльнСЦ акцСЦi, заяви СЦ СЦншСЦ акти, схваленСЦ в рамках СФдиноi зовнСЦшньоi полСЦтики СЦ СФдиноi полСЦтики безпеки;
5) пСЦдписанСЦ в рамках РДС документи про спСЦльнСЦ дСЦi, позицСЦi, домовленостСЦ; резолюцСЦi, заяви та СЦншСЦ акти, схваленСЦ судовими органами СЦ в рамках внутрСЦшньоi полСЦтики;
6) мСЦжнароднСЦ угоди, пСЦдписанСЦ РДС, а також угоди мСЦж краiнами-членами, що вСЦдносяться до сфери дСЦяльностСЦ РДС. Передбачалось, що враховуючи розрив мСЦж рСЦвнем розвитку краiн-кандидатСЦв та краiн-членСЦв РДС, вони принесуть стабСЦльнСЦсть у тривалий процес реформ [4, с.12-13].
Хоча, разом з тим, застосування на практицСЦ та великий обсяг складноi нормативноi бази створили значнСЦ адаптацСЦйнСЦ проблеми для краiн-кандидатСЦв. Наприклад, починаючи СЦз 2000 року мали мСЦсце непорозумСЦння мСЦж Польщею та РДС з приводу сСЦльськогосподарськоi сфери. Польська сторона вимагала вСЦд РДС, щоб пСЦсля ii вступу РДС дозволив польським виробникам протягом певного перСЦоду продавати всерединСЦ краiни мяснСЦ та молочнСЦ продукти, якСЦ не вСЦдповСЦдали високим санСЦтарним стандартам РДС. В ходСЦ переговорСЦв виникали також розбСЦжностСЦ щодо доступу краiн регСЦону до структурних фондСЦв СЦ прямих дотацСЦй в рамках СФдиноi аграрноi полСЦтики, а також тривалостСЦ перехСЦдного перСЦоду в областСЦ вСЦльного перемСЦщення людей. Варто зазначити, що в останнСЦх доповСЦдях РДС, присвячених пСЦдготовцСЦ краiн Центрально-СхСЦдноi РДвропи до вступу в РДС, зазначалось, що лише Угорщина СЦ ЧехСЦя успСЦшно проводять процес прийняття технСЦчних стандартСЦв СЦ сертифСЦкацСЦi РДС [4, с.13]. Це засвСЦдчило той факт, що СЦнтеграцСЦя краiн Центрально-СхСЦдноi РДвропи буде вСЦдбуватись не так гладко СЦ вимагатиме певного перСЦоду часу.
Таким чином, СЦснуСФ значна схожСЦсть мСЦж реформами, якСЦ необхСЦдно було провести в краiнах Центрально-СхСЦдноi РДвропи при переходСЦ вСЦд централСЦзованоi плановоi економСЦки до ринковоi, з одноi сторони, СЦ реформи, що були необхСЦднСЦ для приСФднання до РДвропейського Союзу, з СЦншоi. З огляду на подСЦi, що вСЦдбулись в травнСЦ 2004 року, а саме вступ до РДС перших десяти краiн Центрально-СхСЦдноi РДвропи (Польща, Угорщина, ЧехСЦя, Словаччина, ЕстонСЦя, ЛатвСЦя, Литва, СловенСЦя) та двох середземноморських краiн (КСЦпр СЦ Мальта) можна сказати, що по завершенню перехСЦдного перСЦоду цими краiнами одночасно були сприйнятСЦ СЦ СЦнституцСЦйнСЦ, СЦ юридичнСЦ рам