Geum.ru

Курсовой проект

  • 5781. Державне регулювання грошового обороту України
    Экономика

     

    1. Бураковський І.В., Плотніков О.В. Глобальна фінансова криза: уроки для світу та України. Харків: Фоліо, 2009. 299 с.
    2. Демківський А.В. Гроші та кредит. Навчальний посібник. К.: Дакор, 2005. 528 с.
    3. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. / С.М. Чистов, А.Є. Никифоров, Т.Ф. Куценко та ін. Вид. 2-ге, доопрац. і допов. К.: КНЕУ, 2005. 440 с.
    4. Злупко С.М. Перехідна економіка: сучасна Україна: Навч. посіб. К.: Знання, 2006. 324 с.
    5. Івасів Б.С. Гроші та кредит: Підручник. Вид. 2-ге, змін. й доп. Тернопіль: Карт-бланш, 2005. 528 с.
    6. Карлін М.І. Державні фінанси України: Навч. посіб. К.: Знання, 2008. 348 с.
    7. Карлін М.І. Фінанси України та сусідніх держав: Навч. посіб. К.: Знання, 2007. 589 с.
    8. Карпінський Б.А., Герасименко О.В. Фінансова система. Навчальний посібник. Київ: «Центр навчальної літератури», 2003. 184 с.
    9. Матвієнко П.В. Розвиток грошово-кредитних відносин у трансформаційній економіці України. К.: Наук. думка, 2004. 256 с.
    10. Михайловська І.М., Ларіонова К.Л. Гроші та кредит: Навчальний посібник. Львів: Новий Світ 2000, 2007. 432 с.
    11. Михасюк І.Р., Швайка Л.А. Державне регулювання економіки: Підручник. Львів: «Магнолія плюс», видавець СПД ФО «В. М. Піча», 2006. 220 с.
    12. Романишин В.О., Уманців Ю.М. Центральний банк і грошово-кредитна політика: Навчальний посібник. К.: Атіка, 2005. 480 с.
    13. Селезньов В.В. Основи ринкової економіки України: Посібник. К.: А. С. К., 2006. 688 с.
    14. Стеченко Д.М. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. 3-тє вид., випр. К.: Знання, 2006. 262 с.
    15. Стрельбицька Л.М., Стрельбицький М. П., Гіжевський В.К. Банківське безпекознавство: Навчальний посібник / За ред.. М.П. Стрельбицького. К.: Кондор, 2007. 602 с.
    16. Фінансово-економічний розвиток України в умовах глобалізації. Колективна наукова монографія / Під ред. Я.В. Белінської. К.: Національна академія управління, 2008. 212 с.
    17. Швайка Л.А. Державне регулювання економіки: Підручник. К.: Знання, 2008. 462 с.
    18. Школа І.М., Вдовіченко А.А., Ореховська Т.М. та ін. Стратегія розвитку підприємств невиробничої сфери регіону: Навчальний посібник / За ред.. І. М. Школи, А.А. Вдовіченка. Чернівці: Книги ХХІ, 2008. 288 с.
    19. Щетинін А.І. Гроші та кредит: Підручник: Вид. 2-ге, перероб. та доп. Київ: Центр навчальної літератури, 2006. 432 с.
    20. Буковинський С.А., Грищенко А.А., Кричевська Т.О. Середньострокова монетарна стратегія та проблеми її формування й реалізації в Україні // Фінанси України. 2008. - № 6. С. 3 30.
    21. Геєць В. Макроекономічна оцінка грошово-кредитної та валютно-курсової політики України до і під час фінансової кризи // Економіка України. 2009. - № 2. С. 24 30.
    22. Гриценко А.А. Проблеми забезпечення стабільності грошової одиниці України // Фінанси України. 2007. - № 9. С. 88 97.
    23. Гриценко А., Кричевська Т. Монетарна стратегія: шлях до ефективної грошово-кредитної політики // Вісник НБУ. 2006. - № 2. С. 8 19.
    24. Дзюблюк О. Грошова система України: глобалізаційні фактори впливу // Вісник НБУ. 2007. - № 7. С. 14 22.
    25. Косова Т.Д. Проблеми і перспективи розвитку фінансового ринку України // Вісник економічної науки України. 2008. - № 2. С. 88 93.
    26. Кухарська Н. Специфіка грошово-кредитного регулювання в Україні // Економіст. 2009. - № 3. С. 55 57.
    27. Матвієнко П.В. Підвищення ефективності грошово-кредитних відносин // Економіка та держава. 2007. - № 3. С. 44 48.
    28. Науменкова С. Основні тенденції розміщення грошової маси та їх вплив на формування грошово-кредитної політики // Вісник Національного банку України. 2006. - № 1. С. 19 26.
    29. Некіпєлов О. Ризики грошово-кредитної політики та сучасні фінансові кризи // Економіка України 2009. - № 2. С. 24 30.
    30. Ніколайчук С., Каушан І. Вплив глобальної фінансово-економічної кризи на платіжний баланс України та динаміку його основних показників // Вісник Національного банку України, 2009. - № 11. С. 32 39.
    31. Петрик О. Цілі та основні режими сучасної монетарної політики // Вісник НБУ. 2006. - № 7. С. 6 13.
    32. Попов В.Ю. Статистика монетарного важеля економічного розвитку // Статистика України. 2009. - № 4. С. 52 58.
    33. Сивульський М.І. Національні особливості фінансової кризи // Фінанси України. 2009. - № 7. С. 3 19.
    34. Скиба Г.В., Доскоч Д.І. економіка України в умовах світової фінансової кризи та шляхи її оздоровлення // Вісник Хмельницького національного університету 2009. - № 5. т. 2. С. 199 202.
    35. Телятник Л. Проблеми розвитку теорії аналізу грошового обігу, соціально-правової оцінки та регулювання // Підприємництво, господарство і право. 2003. - № 3. С. 134 136.
    36. Унинець-Ходаківська Н. Роль державного регулювання на ринку фінансових послуг // Актуальні проблеми економіки. 2009. - № 6. С. 238 247.
    37. Філатова О.В. теоретичні та прикладні аспекти державного управління грошово-кредитною політикою // Економіка та держава. 2009. - № 7. С. 63 68.
    38. Череп А., Носенко Д. Грошово-кредитна політика України в умовах фінансової кризи // Журнал Європейської економіки. 2008. - № 4. т. 7. С. 438 445.
    39. Шитко О.П. Фінансова система: підходи до визначення та кількісної оцінки // Акутальні проблеми економіки. 2006. - № 4. С. 66 74.
    40. www.ukrstat.gov.ua
    41. www.bank.gov.ua
  • 5782. Державне регулювання зайнятості населення за видами економічної діяльності
    Экономика

     

    1. Кодекс законів про працю України: текст із змінами та доп. станом на 15 липня 2007 р. / Міністерство юстиції України. К.: Ін Юре, 2007. 151с.
    2. Закон України "Про зайнятість населення": За станом на 16 червня 2006 р. Верховна Рада України. К.: Паламентське вид-во, 2006. 27 с.
    3. Статистичний щорічник України // www.ukrstat.gov.ua
    4. Актуальні проблеми соціально-гуманітарної підготовки персоналу державної служби зайнятості України: Матеріали круглого столу, Київ, 14грудня 2005р. / Інститут підготовки кадрів держ. служби зайнятості України / О.П. Смирнова (упоряд.), М.П. Лукашевич (упоряд.). К., 2006. 82 с.
    5. Безтелесна Л. І., Юрчик Г. М. Державне регулювання зайнятості. Рівне: НУВГП, 2006. 210 с.
    6. Богоявленська Ю. В., Ходаківський Є. І. Економіка та менеджмент праці. К.: Кондор, 2005. 329с.
    7. Городецька Л. О. Економіка праці. К.: НАУ, 2005. Модуль. 1: Курс лекцій. 116с.
    8. Грішнова О. А. Економіка праці та соціально-трудові відносини. К.: Знання, 2007. 559 с.
    9. Доманчук Д. П., Лучик С. Д., Чикуркова А. Д. Економіка праці. Кам'янець-Подільський: Абетка, 2004. 332с.
    10. Зайцева К. В. Державне управління зайнятістю населення. Донецьк: МПП "ВІК", 2005. 319 с.
    11. Калина А. В. Економіка праці. К.: МАУП, 2004. 272с.
    12. Калініна С. П. Ринок праці і зайнятість: теоретико-методологічний аспект. Донецьк: ДНУ, 2005. 227 с.
    13. Карпіщенко О. І. Економіка праці та соціально-трудові відносини. Суми: Університетська книга, 2006. 264 с.
    14. Кожанова Є. П., Титар О. О., Білоконенко В. І., Жилін О. І., Гавкалова Н. Л. Економіка праці й соціально-трудові відносини. Х.: ХНЕУ, 2004. 284с.
    15. Лукашевич В. М. Економіка праці та соціально-трудові відносини. Л.: Новий Світ-2000, 2007. 248 с.
    16. Маршавін Ю. М. Підприємництво як фактор розвитку зайнятості населення. К.: ІПК ДСЗУ, 2004. 234 с.
    17. Москаленко Н. О., Отенко І. П. Економіка праці в організації. Х.: ХНЕУ, 2006. 232 с.
    18. Туй Фан, Хансен Еллен, Прайс Девід. Державна служба зайнятості на ринку праці, що змінюється. К.: Міленіум, 2002. 294 с.
    19. Чемерис А. Т. Організація діяльності служби зайнятості. К.: МАУП, 2003. 120 с.
    20. Чепурко Г. І. Ринок праці в Україні: проблеми зайнятості в період становлення ринкової економіки. К., 2004. 274 с.
  • 5783. Державне регулювання підприємництва у сільському господарстві
    Экономика

    Прогноз економічного і соціального розвитку України на короткостроковий період розробляється щорічно на наступній рік, і його показники використовуються для розроблення Державної програми економічного і соціального розвитку та для оцінки надходжень і формування показників Державного бюджету України, тобто взаємоузгоджена з Державним бюджетом щороку розробляється Державна програма економічного і соціального розвитку України. В ній конкретизуються заходи, передбачені в Програмі діяльності Кабінету Міністрів, та завдання, визначені в щорічному посланні Президента України до Верховної Ради про внутрішнє і зовнішнє становище України. В ній також повинні бути відображені основні макроекономічні показники, обсяги капітальних вкладень, державного замовлення та інші необхідні показники і баланси економічного і соціального розвитку, в тому числі в розрізі галузей економіки, Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя; перелік державних цільових програм, що фінансуватимуться в наступному році за рахунок коштів Державного бюджету України; показники розвитку державного сектора економіки, зокрема отримання та використання доходів від розпорядження державним майном, ефективності використання об'єктів права державної власності, розвитку казенних підприємств.

  • 5784. Державне регулювання природних монополій
    Экономика

    В багатьох населених пунктах України у 2006 році відбувалося підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, зокрема, на послуги з водопостачання і водовідведення.Слід зазначити, що суттєве збільшення розмірів таких тарифів суперечить Закону України “Про прожитковий мінімум“, який забороняє перевищувати витрати на житлово-комунальні послуги громадян більш як 12% від встановленого прожиткового мінімуму. Загальновідомими є проблеми безгосподарності, неефективного використання ресурсів, непрозорості й необґрунтованості формування цін і тарифів, акумулювання й використання комунальних платежів громадян у системі ЖЕКів, як є рудиментарним залишком радянської системи управління в комунальній сфері. Один зі способів розв'язання проблем у цій сфері перехід до системи саморегулювання житлово-комунальними відносинами на рівні господарської самоорганізації громадян-власників (повернення до поняття, власне, «комунальність»), реалізація ними широких можливостей і прав, які надаються їм Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», що дасть змогу шляхом громадської самоорганізації реструктуризувати стару й неефективну систему ЖЕКів, усунути їх монопольне становище, підвищити якість і оптимізувати ціни й тарифи у житлово-комунальній сфері. Безумовно, створення нових механізмів регулювання житлово-комунальних відносин передбачає, насамперед, запровадження реформування нормативно-правового середовища в цій сфері: необхідно в невідкладному порядку допрацьовувати і приймати новий Житловий кодекс, діюча редакція якого прийнята ще в 1983 році і залишається суттєвим нормативним бар'єром, що стримує розвиток житлово-комунальних відносин на ринкових засадах. Сьогодні розрахунок розміру тарифів на житлово-комунальні послуги відбувається фактично без їх належного економічного обґрунтування, із суттєвими перевищеннями реальних витрат, значну частку в яких займають витрати, зумовлені безгосподарністю і непрозорістю використання комунальних коштів, формування кінцевої споживчої вартості на деякі види продукції, наприклад, на електроенергію, ціна на яку по дорозі до споживача внаслідок існування цілої низки приватних монопольних посередників зростає, за деякими оцінками, в 5 разів. (тарифи на комунальні послуги наведені станом на вересень 2006 року, див. таблицю 3.1, та індекси цін у таблиці 3.2, графік 3.1)

  • 5785. Державне управління в сфері охорони здоров’я
    Юриспруденция, право, государство

    установлює гранично допустимі показники і характеристики шкідливих факторів для здоров'я людини, проводить санітарно-гігієнічні дослідження на промислових підприємствах, організує охорону території України від занесення і поширення карантинних та інших інфекційних захворювань, здійснює санітарно-гігієнічну експертизу, бере участь у державній екологічній експертизі і дає оцінку повноти й обґрунтованості проведення заходів щодо охорони здоров'я населення та навколишнього природного середовища (в тому числі в закладах, що перебувають у його функціональному управлінні), розробляє, затверджує і вводить у дію відповідно до законодавства нормативи екологічної безпеки, санітарно-гігієнічні та протиепідемічні норми й правила, норми радіаційної безпеки, гігієнічні нормативи, встановлює стандарти якості лікарських засобів, імунологічних препаратів, питної води, медичних приладів;

  • 5786. Державне управління у сфері житлово-комунального господарства
    Юриспруденция, право, государство

    Правове забезпечення діяльності підприємств і організацій ЖКГ представлено, в першу чергу законами України, в яких закладені правові основи їх взаємовідносин як господарюючих субєктів із зовнішнім середовищем в ринкових умовах господарювання. До складу цих законів відносяться Конституція України; Житловий кодекс України, Цивільний кодекс України, Кодекс про адміністративні правопорушення, закони України: “Про місцеві державні адміністрації”; “Про місцеве самоврядування в Україні”, «Про оренду державного та комунального майна»; Укази Президента України; постановах Кабінету Міністрів України тощо. Проте ці акти не враховують особливості ЖКГ і регулюють лише загальні ринкові умови функціонування підприємств і організацій, а не можливі процеси розвитку житлово-комунального комплексу. Тому їх можна розглядати як результати перших кроків на шляху законодавчо-нормативного забезпечення реформування галузі, які повністю ще не вирішили проблем законодавчого характеру. У попередній період спостерігався досить активний законотворчий процес у сфері ЖКГ. За даними інформаційних бюлетенів Державного комітету з питань житлово-комунального господарства, наприклад у 2003 році було прийнято три закони з питань житлово-комунального господарства, одна Постанова Верховної Ради, чотири Постанови Кабінету Міністрів, видано два Укази Президента України, близько 230 наказів Держжитлокомунгоспу, з яких девять зареєстровано у Міністерстві юстиції України, близько 50 рішень науково-технічної ради і 60 рішень колегії Держжитлокомунгоспу. Таким чином у сучасний період існує досить велика кількість нормативно-правових актів, які як безпосередньо регулюють здійснення державного управління у сфері ЖКГ, так і опосередковано торкаються цього питання. Крім того багато законодавчих актів знаходиться на стадії розгляду або їх проекти відхилено. Аналіз діючого законодавства з даного питання показав, що більшість нормативно-правових актів присвячена вирішенню поточних проблем галузі, а саме вирішенню питань регулювання тарифів, соціального захисту населення, реструктуризації боргів тощо. У той же час, конкретно питанням реформування ЖКГ концептуального характеру присвячена невелика кількість правових актів. У діючому законодавстві нечітко визначена компетенція усіх субєктів у сфері управління ЖКГ, не сформульовані пріоритетні напрямки державної політики та завдання щодо її реалізації. Це не дозволяє повною мірою реалізувати завдання щодо реформування ЖКГ. В умовах існуючого нечіткого розмежування повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування неможливо забезпечити і ефективне державне регулювання процесів реформування на підприємствах ЖКГ, а саме на субєктах природних монополій тощо. Аналіз показав, що має місце і суперечність положень чинних законодавчих актів із Конституцією України стосовно субєктів права комунальної власності. Досі не розробленими залишаються базові закони по підгалузях ЖКГ та ряд нормативних актів, спрямованих на стабілізацію фінансового стану підприємств галузі. Вищезазначене свідчить про те, що з практичної точки зору якісна законодавча база реформування галузі тільки починає формуватися. Особливий наголос слід зробити на двох останніх розробках, а саме: 1. Проект нової редакції Житлового кодексу України; 2. Проект Закону "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житла". Проект нової редакції Житлового кодексу України має особливе значення і вплив не тільки на житлову сферу, але й на весь житлово-комунальний комплекс. Чинний Житловий кодекс Української РСР не створює сучасного правового поля, оскільки застосовані в ньому правові норми не адаптовані до змін у нашому суспільстві. У Житловому кодексі Української РСР та чинному законодавстві України відсутні такі правові поняття, як соціальний рівень, соціальне житло, оренда житла, пільгові кредити на будівництво та придбання житла, орендна плата за житло, об'єднання забудовників, об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, товариства власників житла, а також відсутні визначення кола громадян, що потребують соціального захисту чи мають право на пільгові кредити на будівництво або придбання житла, існують обмеження щодо розмірів житлових приміщень, які будуються громадянами за їх кошти. Нова сучасна редакція Житлового кодексу України, що подана Кабінетом Міністрів України на розгляд Верховної Ради України, містить принципово нову структуру. В ній зроблено наголос на посилення уваги до управління житловим фондом, його експлуатації та збереження, створення інституту управляючих компаній та управителів будинками. Адже зараз уже приблизно 90% колишнього державного житлового фонду приватизовано і його подальшу долю варто визначити законодавчо. Саме тому в останню редакцію Житлового кодексу України включено Закон про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків з урахуванням усіх змін, що відбулися в житловому законодавстві останнім часом з моменту його прийняття в 2001 р. Поки що збережено інститут розподілу житла і квартирних черг, хоча це і не властиво ринковій економіці. Але в перехідний період такі норми варто зберігати, щоби не допустити підвищення соціальної напруги у суспільстві. Якщо соціальне житло буде надаватися в строкову оренду соціально незахищеним верствам населення, то інший житловий фонд може надаватися в найм громадянам на загальних підставах у порядку черги або вони можуть придбати житло з оплатою 50% вартості або одержати пільговий кредит на будівництво житла, але теж у порядку черги. Ці норми і положення мають місце в новій редакції Житлового кодексу України. Приділено увагу в Кодексі створенню і діяльності житлово-будівельних, житлових кооперативів, молодіжних житлових комплексів. У цю редакцію включені положення про відносини власності в багатоквартирному житловому будинку стосовно загального майна власників приміщень. Прийняття Житлового кодексу України стане стартовою платформою реформування житлово-комунальних відносин у суспільстві, створення довіри між виробниками і споживачами послуг. Основний стрижень Закону "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житла" - це реалізація інвестиційних проектів комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житла і заміна його на сучасне першокласне житло. До питання реконструкції залучаються інвестори-забудовники, що, звісно, будуть мати значну економічну вигоду і ряд пільгових преференцій у процесі реалізації проектів. У Законі передбачені також вигідні умови відселення мешканців з будинків, що підуть під знос. Це і надання житла в тому ж кварталі, де йде реконструкція в так званому "стартовому" будинку з можливо більшою площею квартир до 50% займаної в будинку, що зноситься, і компенсації за будівлі, що зносяться, якщо такі є у власника, у тому числі і за земельну ділянку і ряд інших привабливих моментів. Цей Закон прийнятий і вже діє, і само по собі це велика допомога в справі реконструкції житла. Потягом 2006 р. розроблено пакет нормативних документів до Закону України "Про житловий фонд соціального призначення" стосовно порядку взяття громадян на соціальний квартирний облік та надання такого житла, порядку розрахунку плати за соціальне житло, мінімальних норм забезпечення житлом при наданні громадянам квартир із житлового фонду соціального призначення та ряд інших, які забезпечують практичну реалізацію положень Закону "Про житловий фонд соціального призначення" та регламентують порядок його використання. Розробка і прийняття Закону України "Про благоустрій населених пунктів" започаткувала собою формування державної політики в сфері благоустрою і створення здорового оточуючого середовища для життєдіяльності людини. Крім того, виконана значна кількість нормативних розробок з реконструкції та капітального ремонту житлових будинків, що стало вагомим підґрунтям у справі оновлення існуючого житлового фонду та низка досліджень економічного спрямування: 1. Факторний аналіз та підготовка пропозицій щодо внесення змін до Правил розрахунку двоставкових тарифів на теплову енергію і послуги з централізованого постачання гарячої води та централізованого опалення; 2. Методичні рекомендації для підприємств комунальної теплоенергетики по проведенню факторного аналізу собівартості теплової енергії та послуг централізованого теплопостачання; 3. Порядок запровадження диференційованої плати за житло, до складу якої включається поступово (з 2008 р.) плата за капітальний ремонт житлового будинку та Порядку накопичення та використання коштів на капітальний ремонт жилих будинків.

  • 5787. Державне фінансування політичних партій в європейських країнах
    Юриспруденция, право, государство

    Що стосується відшкодування витрат, повязаних із участю партій у виборах, то у переважній більшості європейських країн (і в тому числі в Україні) на покриття витрат, повязаних із передвиборчою агітацією тощо, можуть сподіватися лише ті сили, які потрапили у парламент. Втім, існують також більш складні приклади Фінансова допомога з боку державних фондів може надаватись або кожній партії, або ж вона залежить від визначених умов. До методів умовної фінансової допомоги, або непрямого державного фінансування належать: а) надання безкоштовного ефірного часу; б) звільнення від податків на пожертвування на політичні цілі; в) податкові пільги (метод, який відповідає інтересам партій, чиї прихильники представляють бідні прошарки населення). Серед найбільш поширених видів непрямого державного фінансування є надання безкоштовного ефірного часу. У країнах Європи склалося декілька підходів до розподілу безкоштовного ефірного часу, наприклад у Бельгії вільний доступ до державних телевізійних мереж надається пропорційно впливу і силі кожної партійної групи на рівні Європейського Союзу. У Греції час розподіляється між політичними партіями, виходячи з розміру партії в колишньому парламенті. В Іспанії формула «ефірної присутності» політичних сил полягає в наступному: а) 10 хвилин надається для партій, чи федерацій коаліцій, що не приймали чи участі не мали представництва в попередніх виборах; б) 15 хвилин виділяється тим партіям, що одержали до 5 відсотків голосів на попередніх виборах; в) 30 хвилин надається тим партіям, що одержали від 5 до 20 відсотків; г) 45 хвилин приділяється тим партіям, які одержали не менш 20 відсотків. Так, у Нідерландах розподіл ефірного часу здійснюється на основі компромісу між принципом рівності і принципом пріоритетності великих партій, що визначається кількістю місць, що обираються на даних виборах. До проведення виборів Комісаріат із засобів масової інформації може надати додатковий час політичним чи партіям групам, що представили список кандидатів. У Великій Британії комітет формується з представників органів по телебаченню і радіомовленню та представників політичних партій. Комітет намагається погодити питання розподілу ефірного часу на справедливій основі.

  • 5788. Державний борг та способи управління ним
    Экономика

    Стаття боргудол. СШАгрн..%1234Загальна сума державного та гарантованого державою боргу39684985,91316884612,40100Державний борг28427840,53226996306,4671,63Внутрішній борг11405144,2591070076,7728,741. Заборгованість перед юридичними особами10974516,1087631511,0027,65Казначейські зобовязання 177,711419,000,00ОВДП (12-річні)187852,221500000,000,47ОВДП (11-річні)482154,043850000,001,21ОВДП (10-річні)1279547,7810217189,003,22ОВДП (9-річні)2313180,7118470748,005,83ОВДП (8-річні)1166712,349316198,002,94ОВДП (7-річні)2187852,2217470000,005,51ОВДП (5-річні)1015404,268108003,002,56ОВДП (3-річні)1180713,219427995,002,98ОВДП (2-річні)83381,34665800,000,21ОВДП (12-місячні)568585,104540152,001,43ОВДП (9-місячні)16280,53130000,000,04ОВДП (6-місячні)468987,483744865,001,18ОВДП (3-місячні)23687,16189142,000,062. Заборгованість перед банківськими установами430628,153438565,771,09Національний банк України430628,153438565,771,09Зовнішній борг17022696,28135926229,6942,891. Заборгованість за позиками, наданими міжнародними організаціями економічного розвитку8486433,4067764170,7321,38Європейський банк реконструкції та розвитку342574,172735454,760,86Європейський Інвестиційний Банк97498,40778524,720,25Міжнародний Валютний Фонд4899032,9539118778,1212,34Світовий банк3 147327,8825131413,137,932. Заборгованість за позиками, наданими закордонними органами управління1570533,2412540707,773,96Італія44664,28356644,240,11Німеччина215084,081717446,350,54Росія1094605,868740427,792,76США99699,88796103,520,25Франція12083,3796485,680,03Японія104395,77833600,190,263. Заборгованість за позиками, наданими іноземними комерційними банками73,31585,370,00Сhase Manhattan Bank Luxemburg S.A.73,31585,370,004. Заборгованість, не віднесена до інших категорій6965656,3355620765,8217,55Міжнародний Валютний Фонд1925123,9915372115,054,85ОЗДП 2003 року1000000,007985000,002,521234ОЗДП 2004 року600000,004791000,001,51ОЗДП 2005 року860280,006869335,802,17ОЗДП 2006 року1380252,3411021314,973,48ОЗДП 2007 року1200000,009582000,003,02Гарантований борг11257145,3889888305,9428,37Внутрішній борг1761157,4914062842,644,441. Заборгованість перед юридичними особами797331,246366690,052,01Векселі Укравтодору202825,851619564,450,51Державні цінні папери1,4511,600,00ОДІУ (5-річні)325610,522600000,000,82ОДІУ (7-річні)50093,93400000,000,13Облігації ДП КАЗ «Авіант» (5-річні)64027,80511262,000,16Облігації ХДАВП (5-річні)103425,42825852,000,26Облігації ХДАВП (6-річні)51346,27410000,000,132. Заборгованість перед банківськими установами963706,697695197,942,43ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»286316,752286239,240,72ВАТ «Державний ощадний банк України»677389,945408958,701,713. Заборгованість, не віднесена до інших категорій119,56954,650,00Інші кредитори119,56954,650,00Зовнішній борг9495987,8975825463,3023,931.Заборгованість за позиками, наданими міжнародними організаціями економічного розвитку6441086,6551432076,9416,23Європейське Співтовариство з атомної енергії77549,68619234,190,20Європейський банк реконструкції та розвитку173578,401386023,560,44Міжнародний Валютний Фонд6074800,8648507284,8815,31Світовий банк115157,71919534,310,293. Заборгованість за позиками, наданими іноземними комерційними банками650579,575194877,821,64Citibank, N.A. London 374548,032990765,990,94Deutche Bank AG London260259,742078174,010,66UniCredit Bank Austria AG15771,80125937,820,044. Заборгованість, не віднесена до інших категорій2404321,6719198508,546,06Aquasafety Invest plc14338,00114488,930,04Credit Suisse First Boston International150000,001197750,000,38Credit Suisse International378300,003020725,500,95Maglin Capital Limited266666,672129333,370,67Облігації НАК «Нафтогаз» (5-річні)1595017,0012736210,744,02

  • 5789. Державний бюджет і бюджетна система України в умовах виходу з фінансової кризи
    Экономика

    Дотація являє собою певну суму грошових коштів, яка виділяється з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня для покриття його дефіциту. Вона має загальний характер і не підлягає поверненню до бюджету вищого рівня (сам термін походить від латинського слова dotatio - дар). На відміну від дотації субвенції і субсидії мають цільовий характер і це передбачає, що у випадках їх невикористання або використання не за цільовим призначенням вони мають бути повернені до бюджету, з якого були надані. Різниця між субвенцією і субсидією полягає в тому, що субвенція передбачає, як обов'язкову умову, участь у виділенні коштів на певні цілі з бюджетів нижчого рівня поряд з сумою субвенції, а для субсидії це не обов'язково. Але у випадках невикористання або використання не за цільовим призначенням субвенції і субсидії мають бути повернені до бюджету, з якого вони були виділені. Таким чином, як випливає з викладеного вище Державний бюджет України складається із закріплених доходів, а республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві бюджети з:

  • 5790. Державний бюджет і державний борг
    Экономика

    Державний борг України формувався поетапно. За даними Міністерства фінансів, перший етап припав на період 19911994р.р. У цей час основним кредитором Уряду був Національний банк України, а зовнішні позики залучалися безсистемно. Відтак на початок 1994р. 70% боргу складав зовнішній державний борг. Другий етап 19951996р.р. знаменувався початком випуску державних цінних паперів облігацій внутрішньої державної позики та поступовим заміщенням ним прямих кредитів Національного банку України. Третій етап 19971998р.р. відзначався здійсненням активних запозичень як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Цей період характеризувався високою доходністю за облігаціями державної позики. Проте незадовільні приватизаційні процеси, недонадходження податкових платежів до бюджету призвели до зростання вартості запозичень. Крім того інвесторами виступали також і нерезиденти, тому державний внутрішній борг набував тенденції до трансформації у зовнішній борг. Наприкінці 1998р. Уряд зіткнувся із серйозними труднощами щодо погашення боргових зобовязань, за якими настав термін розрахунку. Тому вперше в Україні було започатковано комплекс заходів щодо скорочення темпів приросту державного боргу, здійснення конверсійних процедур та продовження середнього терміну погашення державних боргових зобовязань шляхом проведення реструктуризації державного боргу України. Зокрема для зменшення тиску на видаткову частину держбюджету було здійснено конверсію облігацій державної внутрішньої позики. Це дозволило продовжити строк повернення залучених коштів, зменшивши тиск виплат у 19981999р.р. 2000 рік вважається піком реструктуризації державного боргу України. Саме в цей період існувала найреальніша загроза того, що кредитори предявлять вимоги щодо дострокової виплати всієї суми боргу за невиконання зобовязань за позиками, що призвело б до дефолту. Однак на той час було успішно здійснено реструктуризацію зовнішнього комерційного боргу на суму близько 2,2 млрд дол. США. З іншого боку, Міністерство фінансів України, на підставі Закону України від 20 квітня 2000р. «Про реструктуризацію боргових зобовязань Кабінету Міністрів України перед Національним банком України» провело реструктуризацію боргових зобовязань перед центральним банком. Згідно із цим Законом було реструктуризовано заборгованість за кредитами Національного банку України, отриманими для фінансування дефіциту Державного бюджету України у 19941996р.р.

  • 5791. Державний бюджет України
    Экономика

     

    1. Закон України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26 грудня 2008 року № 835-VІ
    2. Показники виконання бюджету України за січень-вересень 2009 року / www.minfin.gov.ua
    3. Довідка про виконання державного бюджету за доходами у січні-вересні 2009 року/ www.treasury.gov.ua
    4. Інформація про стан виконання Зведеного і Державного бюджетів України за січень-вересень 2009 року / www.minfin.gov.ua
    5. Фінанси: Навч. Посіб. / О.П. Близнюк, Л.І. Лачкова, В.І. Оспіщев та ін. / За ред. В.І. Оспіщева. - К.: Знання, 2006.
    6. Закон України "Про Державний бюджет на 2008 рік" http://www.rada.gov.ua
    7. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси: Навч. посібник / За заг. ред. Базилевича В.Д. - К.: Атіка, 2002. - 368 с.
    8. Куровский С.Н. Нові шляхи наповнення доходної частини державного бюджету України // Наукові праці НДФІ. - 2004. - №1-2. - С.27-29.
    9. Ісмаїлов А.Б. Бюджетний процес та напрями його удосконалення // Фінанси України. - 2002. - № 8. - С.26-28.
    10. Держбюджет буде щедрішим до АПК // Урядовий курєр. - 2005. - № 246. - 24 грудня. - С.2.
    11. Бюджетна політика України / Жиберт Т.В. // Фінанси України. - 2005. - № 8. - С.7 - 8.
    12. Януль І. Є. Бюджетний процес в Україні та напрями його вдосконалення // Фінанси України. - 2005. - № 9. - С.25 - 29.
    13. Юрій С.І., Бескид Й.М., Дем`янишин В.Г. Бюджетна система. Вишкіл студії. - К.: Таксон, 2002. - 256 с
    14. Юрій С.І., Бескид Й.М. Бюджетна система України: Навчальний посібник. - К.: НІОС. 2000. - 400 с.
    15. Суторміна В.М., Федосов В.М., Андрущенко В.Л. Держава, податки, бізнес. - К.: Либідь, 2002
    16. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України та зарубіжних країн: Навч. посібник. - К.: Знання - Прес, 2002. - 495 с.
    17. Панкевич Л.І. Бюджет - важливий інструмент реалізації державної політики // Казна. - 2002.
    18. Опарін В.М., Малько В.І., Кондратюк С.Я., Коломієць Г.Б. Бюджетна система. - К.: КНЕУ, 2002. - 336 с
    19. Батрименко Б.Б. Проблема фінансування дефіциту державного бюджету України // Наукові праці НДФІ. - 2004. - №1-2.
    20. Закони України // www.uazakon.com
    21. http://www.kmu.gov.ua
    22. Кудряшов В.П. Фінанси. - Херсон: Олді-плюс, 2002. - 352 с.
  • 5792. Деривационный потенциал заимствованных слов
    Разное

    Деривация однонаправленный процесс, но направление его не всегда очевидно. Чем выше уровень языковой системы, тем больше характеристик анализируемой единицы следует привлекать; например, для определения развития глагольной полисемии, разграничения первичных и вторичных значений необходимо исследовать парадигматические отношения моделей предложений, организуемых этими глаголами, выяснить возможные способы заполнения синтаксических позиций. На уровне моделей предложения направление преобразования определяется на основе анализа семантико-синтаксической структуры предложений, причём значение исходного предложения должно являться перифразой при установлении значения производного предложения. Это правило обязательно для определения направления внутримодельной и межмодельной деривации предложений. Примером внутримодельной деривации могут служить неопределённо-личные предложения, пассивные, результативные и релятивные конструкции. Межмодельные деривационные отношения могут быть проиллюстрированы операциями каузации и декаузации, напр. Он сказал правду (некаузативная конструкция: действие субъекта не обусловлено действием другого субъекта или субъектов) Его заставили сказать правду (каузативная конструкция: действие субъекта вынужденное, обусловленное извне). Увеличение линейной протяжённости и новое значение предложения здесь обеспечиваются оператором каузации, который условно можно назвать «положительным», оператором со знаком «минус» осуществляется процесс декаузации; напр. Дети окружили сад изгородью Дети окружили сад (дом, стол, учительницу и т. п.). Производность второй модели показывается семантикой субъекта: во второй конструкции функцию субъекта может выполнять только одушевлённое существительное во множественном числе. Этой спецификацией компенсируется отсутствие в предложении синтаксической позиции средства воздействия.

  • 5793. Десятилетие после смерти Сталина
    Политология

    С 1950 по 1962 год Советский Союз предоставил Китаю долгосрочные кредиты на сумму 1.82 млрд. рублей. Они были использованы Китаем для оплаты закупленного в СССР вооружения и оказания помощи Корее. Но советская помощь не была столь уж значительна. В 1962 году Китай получил только 13% от всей помощи, оказанной Советским Союзом социалистическим странам и только 8% от суммы всех кредитов, предоставленных СССР другим странам в порядке экономической помощи. Согласно официальным советским данным с помощью СССР было построено в Китае 256 предприятий разного рода. Советский Союз оказывал помощь технической документацией, строительством железных дорог, посылкой экспертов. Все это делалось не безвозмездно. За 12 лет в Китае побывало около 11 тысяч советских экспертов, советников и прочего. Им было выплачено около 30 тысяч годовых заработных плат. Китай оплачивал все услуги, оказываемые СССР: фрахт, строительство железных дорог, расходы по обучению и содержанию китайских студентов в Союзе и прочего. Со своей стороны, Китай поставил в СССР до конца 1962 г товаров, продовольствия и сырья на сумму 2.1 млрд. рублей. В октябре 1957 года было подписано секретное соглашение о военном сотрудничестве. Целью его было усиление китайской военной промышленности, строившейся по советским проектам и на советском оборудовании, передача Китаю атомной бомбы и технологии ее производства. Это был первый договор, в котором великая держава делилась с союзником атомными секретами. В соглашении предусматривалось укрепление сотрудничества не только в экономике, но и в других сферах. Китайцы разработали десятилетний план развития, который должен был вывести китайскую экономику и науку на мировой уровень.

  • 5794. Детали машин
    Разное

    %20-%20%d0%be%d1%82%d0%bb%d0%b8%d1%87%d0%b0%d1%8e%d1%82%d1%81%d1%8f%20%d0%bd%d0%b0%d0%b4%d1%91%d0%b6%d0%bd%d0%be%d1%81%d1%82%d1%8c%d1%8e%20%d0%b8%20%d0%b8%d0%bc%d0%b5%d1%8e%d1%82%20%d0%b2%d1%8b%d1%81%d0%be%d0%ba%d0%b8%d0%b9%20%d1%80%d0%b5%d1%81%d1%83%d1%80%d1%81%20%d1%8d%d0%ba%d1%81%d0%bf%d0%bb%d1%83%d0%b0%d1%82%d0%b0%d1%86%d0%b8%d0%b8.%20%d0%9e%d0%b1%d1%8b%d1%87%d0%bd%d0%be%20%d0%bf%d1%80%d0%b8%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d1%8f%d1%8e%d1%82%d1%81%d1%8f%20%d0%bf%d1%80%d0%b8%20%d0%be%d1%81%d0%be%d0%b1%d0%be%20%d1%81%d0%bb%d0%be%d0%b6%d0%bd%d1%8b%d1%85%20%d1%80%d0%b5%d0%b6%d0%b8%d0%bc%d0%b0%d1%85%20%d1%80%d0%b0%d0%b1%d0%be%d1%82%d1%8b,%20%d0%b4%d0%bb%d1%8f%20%d0%bf%d0%b5%d1%80%d0%b5%d0%b4%d0%b0%d1%87%d0%b8%20%d0%b8%20%d0%bf%d1%80%d0%b5%d0%be%d0%b1%d1%80%d0%b0%d0%b7%d0%be%d0%b2%d1%8b%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d1%8f%20%d0%b1%d0%be%d0%bb%d1%8c%d1%88%d0%b8%d1%85%20%d0%bc%d0%be%d1%89%d0%bd%d0%be%d1%81%d1%82%d0%b5%d0%b9.%20%d0%a6%d0%b8%d0%bb%d0%b8%d0%bd%d0%b4%d1%80%d0%b8%d1%87%d0%b5%d1%81%d0%ba%d0%b8%d0%b5%20%d0%bf%d0%b5%d1%80%d0%b5%d0%b4%d0%b0%d1%87%d0%b8%20%d0%b1%d1%8b%d0%b2%d0%b0%d1%8e%d1%82%20%d0%bf%d1%80%d1%8f%d0%bc%d0%be%d0%b7%d1%83%d0%b1%d1%8b%d0%bc%d0%b8,%20%d0%ba%d0%be%d1%81%d0%be%d0%b7%d1%83%d0%b1%d1%8b%d0%bc%d0%b8%20%d0%b8%20%d1%88%d0%b5%d0%b2%d1%80%d0%be%d0%bd%d0%bd%d1%8b%d0%bc%d0%b8">Цилиндрические зубчатые передачи <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D1%83%D0%B1%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%8F_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0> - отличаются надёжностью и имеют высокий ресурс эксплуатации. Обычно применяются при особо сложных режимах работы, для передачи и преобразовывания больших мощностей. Цилиндрические передачи бывают прямозубыми, косозубыми и шевронными

  • 5795. Деталирование чертежей общего вида
    Компьютеры, программирование

    ).%20%d0%9f%d1%80%d0%b8%20%d1%82%d0%b0%d0%ba%d0%be%d0%bc%20%d0%bd%d0%b0%d0%ba%d0%bb%d0%be%d0%bd%d0%b5%20%d0%b0%d0%ba%d1%81%d0%be%d0%bd%d0%be%d0%bc%d0%b5%d1%82%d1%80%d0%b8%d1%87%d0%b5%d1%81%d0%ba%d0%b8%d1%85%20%d0%be%d1%81%d0%b5%d0%b9%20%d0%bf%d0%be%d0%ba%d0%b0%d0%b7%d0%b0%d1%82%d0%b5%d0%bb%d1%8c%20%d0%b8%d1%81%d0%ba%d0%b0%d0%b6%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d1%8f%20%d0%b4%d0%bb%d1%8f%20%d0%be%d1%81%d0%b5%d0%b9%20z'%20%d0%b8%20%d1%85'%20%d1%80%d0%b0%d0%b2%d0%b5%d0%bd%200,94,%20%d0%b0%20%d0%b4%d0%bb%d1%8f%20%d0%be%d1%81%d0%b8%20%d1%83'%20-%200,47.%20%d0%92%d0%be%20%d1%84%d1%80%d0%be%d0%bd%d1%82%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%be%d0%b9%20%d0%b4%d0%b8%d0%bc%d0%b5%d1%82%d1%80%d0%b8%d1%87%d0%b5%d1%81%d0%ba%d0%be%d0%b9%20%d0%bf%d1%80%d0%be%d0%b5%d0%ba%d1%86%d0%b8%d0%b8%20%d1%83%d0%b3%d0%be%d0%bb%20%d0%bc%d0%b5%d0%b6%d0%b4%d1%83%20%d0%b0%d0%ba%d1%81%d0%be%d0%bd%d0%be%d0%bc%d0%b5%d1%82%d1%80%d0%b8%d1%87%d0%b5%d1%81%d0%ba%d0%b8%d0%bc%d0%b8%20%d0%be%d1%81%d1%8f%d0%bc%d0%b8%20z'%20%d0%b8%20%d1%85'%20%d1%80%d0%b0%d0%b2%d0%b5%d0%bd%2090%c2%b0,%20%d0%b0%20%d1%83%d0%b3%d0%bb%d1%8b%20%d0%bc%d0%b5%d0%b6%d0%b4%d1%83%20%d0%b0%d0%ba%d1%81%d0%be%d0%bd%d0%be%d0%bc%d0%b5%d1%82%d1%80%d0%b8%d1%87%d0%b5%d1%81%d0%ba%d0%b8%d0%bc%d0%b8%20%d0%be%d1%81%d1%8f%d0%bc%d0%b8%20%d1%85'%20%d0%b8%20%d1%83',%20%d0%b0%20%d1%82%d0%b0%d0%ba%d0%b6%d0%b5%20%d0%bc%d0%b5%d0%b6%d0%b4%d1%83%20%d0%b0%d0%ba%d1%81%d0%be%d0%bd%d0%be%d0%bc%d0%b5%d1%82%d1%80%d0%b8%d1%87%d0%b5%d1%81%d0%ba%d0%b8%d0%bc%d0%b8%20%d0%be%d1%81%d1%8f%d0%bc%d0%b8%20z'%20%d0%b8%20y'%20%d0%be%d0%b4%d0%b8%d0%bd%d0%b0%d0%ba%d0%be%d0%b2%d1%8b,%20%d1%82.%20%d0%b5.%20%d0%bf%d0%be%20135%c2%b0.%20%d0%9e%d1%81%d1%8c%20z'%20%d0%b8%d0%bc%d0%b5%d0%b5%d1%82%20%d0%b2%d0%b5%d1%80%d1%82%d0%b8%d0%ba%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%be%d0%b5%20%d0%bf%d0%be%d0%bb%d0%be%d0%b6%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d0%b5,%20%d1%81%d0%bb%d0%b5%d0%b4%d0%be%d0%b2%d0%b0%d1%82%d0%b5%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%be,%20%d0%be%d1%81%d1%8c%20%d1%85'%20%d0%b1%d1%83%d0%b4%d0%b5%d1%82%20%d0%b8%d0%bc%d0%b5%d1%82%d1%8c%20%d0%b3%d0%be%d1%80%d0%b8%d0%b7%d0%be%d0%bd%d1%82%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%be%d0%b5%20%d0%bf%d0%be%d0%bb%d0%be%d0%b6%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d0%b5,%20%d0%b0%20%d0%be%d1%81%d1%8c%20%d1%83'%20%d0%bd%d0%b0%d0%ba%d0%bb%d0%be%d0%bd%d0%b5%d0%bd%d0%b0%20%d0%ba%20%d0%b3%d0%be%d1%80%d0%b8%d0%b7%d0%be%d0%bd%d1%82%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%be%d0%b9%20%d0%bb%d0%b8%d0%bd%d0%b8%d0%b8%20%d0%bd%d0%b0%20%d1%83%d0%b3%d0%be%d0%bb%2045%c2%b0%20(%d1%84%d0%b8%d0%b3.271,%d0%b2%20<http://www.viktoriastar.ru/tubus/aksonometricheskie-proekcii/181-chertej-271.html>).%20%d0%9f%d0%be%d0%ba%d0%b0%d0%b7%d0%b0%d1%82%d0%b5%d0%bb%d0%b8%20%d0%b8%d1%81%d0%ba%d0%b0%d0%b6%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d1%8f%20%d0%bf%d0%be%20%d0%b0%d0%ba%d1%81%d0%be%d0%bd%d0%be%d0%bc%d0%b5%d1%82%d1%80%d0%b8%d1%87%d0%b5%d1%81%d0%ba%d0%b8%d0%bc%20%d0%be%d1%81%d1%8f%d0%bc%20%d1%85'%20%d0%b8%20z'%20%d1%80%d0%b0%d0%b2%d0%bd%d1%8b%201,0%20%d0%b0%20%d0%bf%d0%be%20%d0%be%d1%81%d0%b8%20%d1%83'%20-%200,5.%20%d0%a2%d0%b0%d0%ba%d1%83%d1%8e%20%d1%84%d1%80%d0%be%d0%bd%d1%82%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d1%83%d1%8e%20%d0%b4%d0%b8%d0%bc%d0%b5%d1%82%d1%80%d0%b8%d1%87%d0%b5%d1%81%d0%ba%d1%83%d1%8e%20%d0%bf%d1%80%d0%be%d0%b5%d0%ba%d1%86%d0%b8%d1%8e%20%d0%bd%d0%b0%d0%b7%d1%8b%d0%b2%d0%b0%d1%8e%d1%82%20%d0%ba%d0%b0%d0%b1%d0%b8%d0%bd%d0%b5%d1%82%d0%bd%d0%be%d0%b9;%20%d0%b5%d0%b5%20%d1%80%d0%b5%d0%ba%d0%be%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d0%b4%d1%83%d0%b5%d1%82%d1%81%d1%8f%20%d0%bf%d1%80%d0%b8%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d1%8f%d1%82%d1%8c%20%d1%82%d0%be%d0%b3%d0%b4%d0%b0,%20%d0%ba%d0%be%d0%b3%d0%b4%d0%b0%20%d1%85%d0%be%d1%82%d1%8f%d1%82%20%d0%bf%d0%be%d0%ba%d0%b0%d0%b7%d0%b0%d1%82%d1%8c%20%d0%b1%d0%b5%d0%b7%20%d0%b8%d0%b7%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d1%8f%20%d0%be%d1%87%d0%b5%d1%80%d1%82%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d1%8f%20%d1%84%d0%b8%d0%b3%d1%83%d1%80,%20%d1%80%d0%b0%d1%81%d0%bf%d0%be%d0%bb%d0%be%d0%b6%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d1%8b%d1%85%20%d0%b2%20%d0%bf%d0%bb%d0%be%d1%81%d0%ba%d0%be%d1%81%d1%82%d1%8f%d1%85,%20%d0%bf%d0%b0%d1%80%d0%b0%d0%bb%d0%bb%d0%b5%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d1%8b%d1%85%20%d1%84%d1%80%d0%be%d0%bd%d1%82%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%be%d0%b9%20%d0%bf%d0%bb%d0%be%d1%81%d0%ba%d0%be%d1%81%d1%82%d0%b8%20%d0%bf%d1%80%d0%be%d0%b5%d0%ba%d1%86%d0%b8%d0%b9.">В диметрической проекции угол между аксонометрическими осями z' и х' равен 97°10', а углы между аксонометрическими осями х' и у', а также z' и у' одинаковы, т.е. по 131°25'. Аксонометрическая ось z' имеет вертикальное положение, следовательно, ось х' наклонена к горизонтальной линии на угол7°10' а ось у' на угол 41° 25' (фиг.271,б <http://www.viktoriastar.ru/tubus/aksonometricheskie-proekcii/181-chertej-271.html>). При таком наклоне аксонометрических осей показатель искажения для осей z' и х' равен 0,94, а для оси у' - 0,47. Во фронтальной диметрической проекции угол между аксонометрическими осями z' и х' равен 90°, а углы между аксонометрическими осями х' и у', а также между аксонометрическими осями z' и y' одинаковы, т. е. по 135°. Ось z' имеет вертикальное положение, следовательно, ось х' будет иметь горизонтальное положение, а ось у' наклонена к горизонтальной линии на угол 45° (фиг.271,в <http://www.viktoriastar.ru/tubus/aksonometricheskie-proekcii/181-chertej-271.html>). Показатели искажения по аксонометрическим осям х' и z' равны 1,0 а по оси у' - 0,5. Такую фронтальную диметрическую проекцию называют кабинетной; ее рекомендуется применять тогда, когда хотят показать без изменения очертания фигур, расположенных в плоскостях, параллельных фронтальной плоскости проекций.

  • 5796. Детерминанты (причины и условия) преступности
    Юриспруденция, право, государство

    В рамках данной концепции не выделяются причины и условия, говорится только о факторах или обстоятельствах, влияющих на преступность. В рамках кондиционализма возможен однофакторный или многофакторный подход к пониманию причин преступности. Однофакторный подход придаёт определяющее значение какому-то одному обстоятельству (например, Эмиль Дюркгейм называл преступность реакцией на социальные изменения и платой за них). С указанными выводами связан целый ряд интересных криминологических рассуждений. Однако выделение только одного фактора (хотя и сложного самого по себе) в качестве причинного не объясняет происхождения преступности в разных условиях и в разных общественных системах, а также всего ее многообразия. И надо признать, что указанные выводы сохраняют свою актуальность. Многофакторный же исследует некую совокупность таких обстоятельств. Многофакторный подход распространен и сейчас. Правда, при этом всегда выделялись объективные и субъективные причины, а также антропологические, социальные, космические и т.п. В зависимости от того, каким именно факторам отдавал предпочтение автор, его подход называли антропологическим, психологическим, социологическим или иным. В принципе, как видно из изложенного, именно кондиционалистский подход в его однофакторном или многофакторном вариантах развивается на ранних этапах развития науки. Он присущ периоду накопления данных о взаимосвязанных с преступностью обстоятельствах.

    1. Традиционный подход объясняет совершение преступлений внешним силовым воздействием. В криминологии такое воздействие понимается не только как физическое, но и психическое в разных его вариантах. Согласно ему, человека должно что-то толкнуть на совершение преступления (например, подстрекательство со стороны третьих лиц, провоцирующее поведение жертвы преступления и т.д.).
  • 5797. Детерминированные экономико-математические модели и методы факторного анализа
    Разное

    Наиболее универсальным из способов измерения влияния факторов в детерминированном анализе является способ цепной подстановки. Он используется для расчета влияния факторов во всех типах детерминированных факторных моделей: аддитивных, мультипликативных, кратных и смешанных (комбинированных). Этот способ позволяет определить влияние отдельных факторов на изменение величины результативного показателя путем постепенной замены базисной величины каждого факторного показателя в объеме результативного показателя на фактическую в отчетном периоде. С этой целью определяют ряд условных величин результативного показателя, которые учитывают изменение одного, затем двух, трех и т.д. факторов, допуская, что остальные не меняются. Сравнение величины результативного показателя до и после изменения уровня того или другого фактора позволяет элиминироваться от влияния всех факторов, кроме одного, и определить воздействие последнего на прирост результативного показателя. Порядок применения этого способа рассмотрим на примере РУП «ГЗЛиН»:

  • 5798. Дети "группы риска" как социально-педагогическая проблема
    Педагогика

    Содержание понятия «интеллектуально пассивные дети» существенно углубила Л. В. Орлова в своей диссертационной кандидатской работе в 1992 году. Она выделила 4 группы таких детей (младший школьный возраст):

    1. группа с «мотивационной» интеллектуальной пассивностью. Они выбирают преимущественно легкие пути достижения цели, не заинтересованы в работе, стремятся получить быстрый результат без достаточного осмысления, испытывают состояние эмоционального дискомфорта в ситуации интеллектуального напряжения. В числе основных причин этого вида пассивности наличие избыточной развлекательной информации в семье, субъективно-пассивная роль ребенка при ее получении.
    2. Группа детей с «операционно-технической» интеллектуальной пассивностью. Она вызвана комплексом причин: пробелами в знаниях; неумением применять эти знания в новой ситуации; отсутствие умения организовывать учебную работу (усвоить условие задачи, правильно сформулировать вопрос, самостоятельно работать с учебником); отсутствием умения самостоятельно выполнять задания. Подобная интеллектуальная пассивность школьников проявляется в шаблонности умственной деятельности, избыточных операционных действиях и наличии несущественных («лишних») вопросов но ходу работы; использовании обходных путей в выполнении учебных задач или применении нерациональных и даже неуместных при выполнении данного задания приемов; предпочтении репродуктивной деятельности и знакомых, простых заданий.
    3. Группа детей с «частичной» или избирательной интеллектуальной пассивностью. Они пассивны лишь в отдельных видах работы или в некоторых учебных дисциплинах.
    4. Группа детей с «разлитой» или общей интеллектуальной пассивностью. Они нелюбознательны. Такие пассивные дети не стремятся к получению новых знаний, избегают напряженной умственной работы. Интеллектуальная пассивность проявляется у них как в учебе, так и в игре. Л. В, Орлова предупреждает, что произведенная ею классификация не является жесткой, границы между группами подвижны. Один и тот же ребенок может входить в две группы.
  • 5799. Дети в детском доме
    Педагогика

     

    1. Библия. М., Российское библейское общество,1994;
    2. Федеральный закон № 159 (в ред. Федеральных законов от 08.02.1998 N 17-ФЗ, от 07.08.2000 N 122-ФЗ, от 08.04.2002 N 34-ФЗ, от 10.01.2003 N 8-ФЗ, от 22.08.2004 N 122-ФЗ). Режим доступа: www.rg.ru;
    3. «Об образовательном учреждении для детей-сирот и детей, оставшихся без попечения родителей». Типовое положение от 1 мая 1995 г. № 676;
    4. «О приемной семье». Постановление Правительства от 17 июля 1996 года № 829;
    5. Галагузова М.А., Галагузова Ю.Н., Штинова Г.Н., Тищенко Е.Я., Дьяконов Б.П. Социальная педагогика.Учеб. пособие для ВУЗов - М., ВЛАДОС, 2001;
    6. Лозовская Е.Г., Новак Е.С., Краснова В.Г. История социальной работы в России. Волгоград, Перемена, 2001;
    7. Назарова И.Б. Адаптация и возможные модели мобильности сирот. Режим доступа: www.ecsocman.ru;
    8. Назарова И.Б. Дети-сироты. Россия: 10 лет реформ. Социально-демографическая ситуация/ под ред. Н.М. Римашевской. - М., РИЦ ИСЭПН, 2002;
    9. Практическая психология образования / под ред. И.В.Дубровиной. М., 1997;
    10. Ромм М.В., Ромм Т.А. Теория социальной работы. Учебное пособие. Режим доступа: http://socpedagogika.narod.ru;
    11. Агапова О., Дедков К. Детей-сирот подготовят к рыночным отношениям. Режим доступа: www.chelyabinsk.rfn.ru
    12. Брускова Е. Если вместе…: Детские деревни SOS (история и современность, благотворительность) //Смена, 2000, №2;
    13. Дементьева И. Дети, нуждающиеся в государственной помощи и поддержке // Социальная педагогика, 2003, №3;
    14. Дементьева И.Ф. Социальная адаптация детей-сирот: проблемы и перспективы в условиях рынка//СОЦИС, № 10;
    15. Музаева Ю. А. Минимизация проблемных полей в педагогической профилактике девиантного поведения детей-сирот в детском доме: автореферат дисс. на соиск. ученой степени канд. педагогических наук. Омск, 2007;
    16. Назарова И. Б. Возможности и условия адаптации сирот: В последующей жизни // СОЦИС, 2001, №4;
    17. Назарова И. Возможности и условия адаптации сирот // СОЦИС, 2001, №3;
    18. Шарин В. Социальная помощь в средние века//Социальное обеспечение, 2005, №9;
  • 5800. Дети в концлагерях и за колючей проволокой
    История

    Вот реальная история Пахомова Павла Дмитриевича узника концентрационного лагеря. Родился в 1936 году в селе Сетуха Орловской области. И вот в 1941 году началась война. И уже в октябре 1942 года в село Сетуха ворвались фашистские банды СС. В результате их село было сожжено, скот убит. Мать Павла Дмитриевича была потеряна, рядом с ним из родных людей осталась только тётя Мавра Захаровна и другая тётя со своими детьми. На третий день после налёта их отправили на Запад. Вагоны, в которых их везли, из воспоминаний Павла Дмитриевича были похожи на вагоны для скота. По пути следования эшелон постоянно подвергался бомбёжкам. Во время очередного обстрела в Белоруссии Павлу Дмитриевичу и его родным удалось сбежать. Ночами они шли домой, а днём отсиживались в каких-нибудь сараях, в стоге сена, на чердаках. В село Сетуха они пришли спустя несколько месяцев. За такой длительный путь Пахомов перенёс корь и с тех пор у него проблемы со слухом. Деревня была уничтожена, и они поселились в землянке. В июне 1943 года снова облава немцев. Павел Дмитриевич спрятался под печку, но его нашли и снова посадили в вагоны, которые направлялись в концлагерь под названием Саласпилс. Саласпилс - посёлок близ Риги. Ещё в октябре 1941 года немецко-фашистские оккупанты создали в этом посёлке лагерь смерти. Начиная с мая 1942 года в Саласпилс доставляли заключенных из рижской центральной тюрьмы, советских военнопленных из других лагерей, мирных жителей, заподозренных в связях с партизанами. Сюда попал и Пахомов П.Д. со своими родственниками. Фашисты уничтожили в Саласпилсе свыше 100 тысяч человек. В октябре 1944 года, стремясь скрыть следы злодеяний, оккупанты уничтожили лагерь. Как вспоминал Павел Дмитриевич, в этом лагере они жили в трехъярусных бараках. Однажды во время завтрака Мавра Захаровна попыталась незаметно поделиться кашей со своим племянником, но надзирательница, увидев это, подошла к тёте Павла Дмитриевича и ударила её по голове. По воспоминаниям Павла Дмитриевича кормили очень плохо, давали брюкву (которой обычно кормят скот), кружку кипятка и таблетку сахара.