Geum.ru

Курсовой проект

  • 28801. Сутність і значення соціального страхування
    Банковское дело

    Видами добровільного страхування можуть бути:

    1. страхування життя - в Україні поки що доля страхування життя складає приблизно 1 % від всього об'єму ринку. Це невеликий, але вже непоганий показник;
    2. страхування від нещасних випадків - священнослужителі, церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, члени фермерського господарства; громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності.;
    3. медичне страхування (безперервне страхування здоров'я); є доповненням до обов'язкового. У рамках добровільного медичного страхування передбачається оплата медичних послуг понад програму обов'язкового медичного страхування. страхування здоров'я на випадок хвороби;
    4. страхування залізничного транспорту - локомотиви, вантажні та пасажирські вагони, моторвагонний рухомий склад, спеціальний рухомий склад. Страховий тариф залежить від ризиків, строку страхування, кількості залізничних транспортних засобів і їх типу, розміру франшизи та території страхування.;
    5. страхування наземного транспорту (крім залізничного) (автомобілі, мотоцикли, причепи і т.і.), в т.ч. додаткове обладнання й устаткування, які належать Страхувальнику на правах власності, користування чи розпорядження. Страхова сума встановлюється в межах дійсної ринкової вартості транспортного засобу на момент укладання договору страхування..
    6. страхування повітряного транспорту вантажів;
    7. страхування водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту);
    8. страхування вантажів та багажу (вантажобагажу) (Обєктом є вантаж, перевезення якого зумовлюється економічними взаємовідносинами сторін);
    9. страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;
    10. страхування майна;
    11. страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);
    12. страхування відповідальності власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);
    13. інші види добровільного страхування.
  • 28802. Сутність Кейнсіанської теорії
    Экономика

    Він пропонував декілька інструментів. Це гнучка кредитно-грошова політика, стабільна бюджетно-фінансова політика і ін. Гнучка кредитно-грошова політика дозволяє переступити через один з серйозних бар'єрів - нееластичність заробітної плати. Це досягається, вважав Кейнс, шляхом зміни кількості грошей в обігу. При збільшенні грошової маси реальна зарплата зменшиться, що стимулюватиме інвестиційний попит і зростання зайнятості. За допомогою бюджетно-фінансової політики, Кейнс рекомендував державі збільшити податкові ставки і за рахунок цих засобів фінансувати нерентабельні підприємства. Це не тільки зменшить безробіття, але і зніме соціальну напруженість. Головними рисами кейнсіанської моделі регулювання є:

    • частка національного доходу висока і перерозподіляється через держбюджет;
    • створюється обширна зона державного підприємництва на основі утворення державних і змішаних підприємств;
    • широко використовуються бюджетно-фінансові і кредитно-фінансові регулятори для стабілізації економічної кон'юнктури, згладжування циклічних коливань, підтримки високих темпів зростання і високого рівня зайнятості.
  • 28803. Сутність концепції прийняття рішень і вирішення проблем та використання її положень в управлінській теорії та практиці
    Менеджмент

    Системний аналіз сучасного екологічного стану басейну Інгульця дав змогу окреслити коло найактуальніших проблем, які потребують розв'язання та є предметом цієї програми, а саме:

    1. антропогенне навантаження на водні об'єкти басейну внаслідок екстенсивного способу ведення господарства призвело до кризового зменшення само-відтворюючих можливостей річок та виснаження водноресурсного потенціалу стала тенденція до значного забруднення водних об'єктів внаслідок неупо-рядкованого відведення стічних вод від населених пунктів, господарських об'єктів і сільськогосподарських угідь (незадовільний технічний стан, низький рівень експлуатації систем водовідведення тощо);
    2. періодична зміна водно-сольового режиму річок внаслідок скидання надлишків зворотних стічних вод гірничорудних підприємств в міжвегетаційний
      період в р. Інгулець в об'ємі 16-17 млн.м3 та в р.Саксагань в об'ємі 5 млн.м3 з
      загальною мінералізацією біля ЗО г/дм3;
    3. значне забруднення підземних вод та виникнення шкідливих інженерно-геологічних явищ (карст, суфозія та провали денної поверхні) внаслідок недосконалої схеми гідрогеологічного захисту ведення гірничих робіт;
    4. погіршення якості питної води внаслідок незадовільного екологічного стану джерел питного водопостачання в басейні поряд з існуючими технологія
      ми водоочищення, які вже не забезпечують необхідного рівня водопідготовки;
    5. недосконалість економічного механізму водокористування і реалізації водоохоронних заходів;
    6. недостатня ефективність існуючої схеми управління охороною та використанням водних ресурсів внаслідок недосконалості нормативно-правової бази і організаційної структури управління;
    7. відсутність автоматизованої системи моніторингу екологічного стану водних об'єктів басейну Інгульця, якості питної води і стічних вод у системах
      водопостачання і водовідведення населених пунктів і господарських об'єктів
      та достатнього природоохоронного контролю за використанням водних ре
      сурсів.
  • 28804. Сутність нагромадження капіталу
    Экономика

     

    1. Банки Украины. Тематическое приложение// Украинская инвестиционная газета. 2004. №9. С.510.
    2. БородюкВ., ТурчиновО., Приходьмо Т. Методи розрахунку обсягів тіньової економіки// Економіка України. 2000. №5. С.5056.
    3. ВатаманюкЗ. Економічна теорія: макро- і мікроекономіка// За. ред. З.Ватаманюка, С.Панчишина. К.: Видавничий дім «Альтернатива», 2001. 300с.
    4. Экономика. Учебник / под ред. А.С.Булатова. М.: Издательство БЕК, 1997. 816с.
    5. Экономическая теория. Учебник / под ред. Н.И.Базылева, С.П.Гурко. Мн.: ИП «Экоперспектива», 1997. 368с.
    6. ГальчинськийА.С., ЕщенкоП.С., Палкін Ю. І. Основи економічної теорії. К.: Вища школа, 1995. 436с.
    7. Красникова Е. Рыночная трансформация экономики как процесс первоначального накопления капитала// Вопросы экономики. 2001. №2. С.142154.
    8. Кукурудза І.І. Політична економія. Матеріали до лекцій та семінарів. Черкаси: Редакційно-видавничий відділ Черкаського національного університету, 1999. 314с.
    9. Лісовий А.В. Мікроекономіка. Навчальний посібник. К.: ЦУЛ, 2003. 192с.
    10. МакконнеллК.Р., БрюС.Л. Аналітична економія: проблеми і політика, ч.1. Макроекономіка. Львів: Просвіта. 1997. 340с.
    11. Мендрул О. Стан і перспективи первісного нагромадження капіталу// Економіка України. 2001. №7. С.815.
    12. МочернийС.В Основи економічної теорії// За ред. МочерногоС.В. Тернопіль: АТ «Тарнекс», 1993. 480с.
    13. Основи економічної теорії. Посібник для студентів вищих навчальних закладів / В.О. Рибалкін, М.О.Хмелевський, Т. І. Біленко, А.Г.Прохоренко та ін. К.: Видавничий центр «Академія», 2002, 352с.
    14. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств: Підручник// Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. К.: КНЕУ. 260с.
    15. СамуельсонП. Економіка: Підручник. Львів: Світ, 1993. 502с.
    16. Сірко А.В. Первісне нагромадження капіталу економічна основа спонтанного переділу суспільного багатства// Економіка і прогнозування. 2004. №2. С.3247.
    17. Статистичний бюлетень за 2003 рік. К.: Державний комітет статистики України, 2004. 426с.
    18. ШевчукВ. Фіскальна політика: необхідність збалансованого бюджету// Фінанси України. 1997. №5. С.2038
    19. Шинкарук Л. Нагромадження капіталу як економічна категорія// Вісник Тернопільської академії народного господарства. 2003. №4. С.2733.
    20. Шнипко О. Нагромадження основного капіталу як фактор конкурентоспроможності економіки// Фінанси України. 2006. №5. С.2335.
  • 28805. Сутність та завдання юридичної служби як підрозділу митного органу
    Юриспруденция, право, государство

    Відповідно до ст. 178 ЦК виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з Законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), заставою і порукою. Крім того, зобов'язання між громадянами або з їх участю можуть забезпечуватися завдатком, а зобов'язання між організаціями гарантією. Норма цієї статті чинного ЦК певною мірою застаріла і вже не враховує реальність сьогодення. По-перше, в ній дається вичерпний перелік видів забезпечення зобов'язань, що не узгоджується з принципом диспозитивності, який притаманний цивільно-правовому регулюванню. Спеціальні способи забезпечення зобов'язань прибирають договірної форми, а за ст. 4 ЦК цивільні права та обов'язки виникають як з угод (у т. ч. договорів), передбачених законом, так і з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. По-друге, немає поважних причин обмежуватися застосуванням завдатку тільки для забезпечення зобов'язань між громадянами або з їх участю, а гарантією тільки зобов'язаннями між організаціями (юридичними особами). ЦК не дає вичерпного переліку способів забезпечення виконання зобов'язань, які, крім кодексу; можуть встановлюватися й іншими законодавчими актами або самими сторонами у конкретному договорі. Названі у ЦК способи забезпечення виконання зобов'язань поділяються на зобов'язально-правові (неустойка, порука, гарантія, завдаток) і речово-правові (застава та утримання). Спільними для усіх видів забезпечення зобов'язань є загальні положення про те, що забезпечуватися може тільки дійсна вимога. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричинює недійсність зобов'язання, яке його забезпечує. Недійсність же угоди щодо забезпечення зобов'язання не спричинює недійсності цього (основного) зобов'язання. Угода щодо встановлення способу забезпечення виконання зобов'язання має бути укладена у письмовій формі незалежно від форми основного зобов'язання. Недодержання письмової форми спричинює недійсність угоди щодо встановлення способів забезпечення виконання зобов'язання.

  • 28806. Сутність та принципи роботи ЕОМ
    Компьютеры, программирование

    У 1987 р. фiрма Microsoft розробила версiю 3.3 (3.30) операцiйної системи MS DOS. яка стала фактичним стандартом на наступних 3-4 роки. Ця версiя дуже компактна i має достатнiй набiр можливостей, так що на "стандартнiй IBM PC AT" тепер її експлуатацiя цiлком доцiльна. Але на бiльш потужних комп'ютерах з декiлькома мегабайтами оперативної пам'ятi бажано використовувати версiї 5.0 чи 6.0 операцiйної системи MS DOS. Цi версiї мають засоби для ефективного використання оперативної пам'ятi понад 640 Кбайт, дозволяють працювати з логiчними дисками, “великими” 32 Мбайт, переносити DOS i драйвери пристроїв у розширену пам'ять, звiльняючи мiсце в звичайнiй пам'ятi для прикладних програм, i т.д. Версiя 6.0 MS DOS включає засоби стиску iнформацiї на дисках (DoubleSpace), програми створення резервних копiй, антивiрусну програму й iншi дрiбнi удосконалення. Однак у цiй версiї програми стиску iнформацiї не завжди працювали коректно, що приводило до втрат даних у деяких користувачiв. Для усунення цих проблем i iнших помилок фiрма Microsoft випустила версiю MS DOS 6.20. Ця версiя працює стiйкiше, надiйнiше i швидше, нiж MS DOS 6.0 i включає ряд невеликих удосконалень. Однак судове рiшення з приводу порушення в MS DOS патентiв фiрми Stack Electronics змусило Microsoft випустити спочатку версiю MS DOS 6.21. у який була вилучена програма динамiчного стиску дискiв, що порушила патент, DoubleSpace, а потiм MS DOS 6.22 з "пiдправленою" версiєю DoubleSpace, що не порушує патент. На мою думку, з цих версiй краща - 6.20.

  • 28807. Сутність та соціальне призначення держави
    Юриспруденция, право, государство

    Соціальна держава є наслідком розвитку правової держави, i виражається це у спiввiдношеннi держави та особистоcтi, з позицiй виконання державою соцiальних обов'язкiв перед особистiстю i суспiльством - вiд їx повного заперечення лiберальною державою до їх конституційного визнання соціальною державою. Соціальна держава є складовою частиною концепції демократичної соціальної правової держави. «Соціальна держава» як принцип конституційного ладу закріплена в більш ніж 20 конституцiяx кpaїнах Європи. Концепція соціальної держави виникає як підсумок зусиль громадянського суспільства. Вона реалізується тоді, коли досягає «критичної маси», яка здатна перевлаштувати людське буття. З огляду на це розроблення концепції «культурної держави» розглядається як передумова формування концепції «соціальної держави». Формування концепції «соціальної держави» почалося в XIX СТ. З розвитку соціальної політики, але інтенсивний її розвиток припав на другу половину ХХ ст. після Другої Світової вiйни, що супроводжувалося протиборством двох iдеологiчних i полiтичних систем - соцiалiзму i капiталiзму, концепцiєю конвергенцiї (дифузії) капiталiзму i соцiалiзму, класово-полiтичною боротьбою в країнах заходу за економiчнi й полiтичнi права людини. Переход вiд правової до соцiальної держави - це загальна закономiрнiсть захiдниx держав i загальна тенденцiя еволюцiї суспiльства. Соцiальна держава дуже тicно пов'язана з концепцiєю держави «загального благоденства», або «добробуту». Соцiальна держава визнає людину як найвищу соцiальну цiннiсть, нaдaє соцiальну допомогу iндивiдам, якi потребують її вiдповiдно до принципу соцiальної справедливості, i своє призначення вбачає в забезпеченні громадянського миру i злагоди в суспiльствi. Основними ознаками або принципами соціальної держави є: 1) принцип людської гiдностi; 2) принцип соцiальної справедливості; 3) принцип автономії суспільних відносин i процесів; 4) принцип субсидiальностi; 5) принцип соціального партнерства або солiдарностi; 6) трудові i соцiальнi суди, які розглядають конфлікти у вiдповiдних сферах; 7) добре розвинене соціальне законодавство i право. Bci ці принципи - взаємопов'язанi i взаємообумовленi. [13; ст. 97]

  • 28808. Сутність та функція грошей
    Экономика

    Дослідивши вище наведений матеріал, можна зазначити що питання грошей турбувало людей ще з давніх часів, і залишається актуальним й досі. Гроші та грошовий обіг практично здійснюється в кожній країні світу і виконує важливу економічну роль. Економісти довгий час не могли вирішити проблему походження й сутності грошей. З приводу цього відомий англійський політик минулого століття У. Гладтсон сказав, що навіть кохання не зробило стількох людей дурнями, як спроби розібратися в тому, що таке гроші. Одні економісти стверджували, що гроші - результат угоди, свідомої домовленості між людьми. Інші доводили, що гроші "впроваджуються" державою в якості інструменту для виміру цін товару. Треті вважали, що золото й срібло є грішми за своєю природою, незалежно від характеру суспільних відносин. Четверті взагалі не вбачали різниці між товарами й грішми. Проте, жодна з цих теорій не давала дійсного наукового з'ясування природи грошей як економічної категорії. В дійсності ж гроші не є результатом суб'єктивних дій людей, державних органів. Вони виникли в процесі об'єктивного багатовікового розвитку форми прояву вартості - мінової вартості. З появою грошей весь товарний світ остаточно розколовся на два полюси: на одному полюсі гроші як втілення суспільної праці, на другому - всі інші товари як втілення індивідуальної, приватної праці. В результаті обмін товарів на гроші - це, по суті, визнання суспільством індивідуальних, приватних затрат праці. Звідси випливають три важливих висновки, які характеризують сутність грошей: по-перше, гроші - це історично визначена, властива товарному виробництву форма економічних зв'язків між товаровиробниками, й тому ми повинні сприймати їх не просто як річ, що спрощує мінові операції, а як суспільні відносини людей, виражені через гроші. По-друге, гроші служать засобом стихійного обліку кількості й якості суспільної праці товаровиробників, що здійснюється на ринку. По-третє, гроші являють собою інструмент, за допомогою якого абстрактному змісту вартості надається реальність, конкретність, дійовість.

  • 28809. Суточная активность рыб
    Биология

    Факторами, лимитирующими численность леща в реках, являются сельскохозяйственное, бытовое, промышленное загрязнение, а также колебание уровневого режима в течение всего года. Зимние заморы в реках также отрицательно влияют на популяцию леща. Для увеличения численности популяции речного леща необходимо широко использовать искусственные нерестилища. Кроме того, крайне необходимо в современных условиях начать работы по искусственному воспроизводству леща на крупных реках (Б. Черемшан, Утка, Майна, Урень, Свияга, Сура, Барыш, Инза, Сызрань и др.). Для этого следует организовывать рыборазводные пункты с использованием местных производителей леща, что за короткий срок даст заметную выгоду и повысит чистоту водоема. Небольшой опыт в этом направлении накоплен на реке Б. Черемшан, который следует использовать организациям, заинтересованным в воспроизводстве и охране природных ресурсов. Искусственное воспроизводство леща можно организовать на Ульяновском НВХ с последующим вывозом сеголеток в различные водоемы. Для предотвращения вылова неполовозрелого леща следует научно организовать любительский лов на всех водоемах, включая реки, запретить промысел рыб в весенне-нерестовый период сетями с ячеёй 28, 30, 32 мм. На крупных реках области Утка, Майне, Урень, Б. Черемшан, Сура, Свияга, Барыш, Инза, Сызрань срочно организовать их тиологически заказники.

  • 28810. Суть ипотечного кредита. Специфика оценки недвижимости с привлечением ипотечного кредита
    Банковское дело

    Особые условия предполагают включение в кредитный договор пунктов, касающихся прав кредитора и заемщика на досрочное погашение займа, наличия оправдывающих обязательств, возможности продажи объекта до истечения срока кредитования, определения принципа субординации. Наличие или отсутствие указанных условий, а также их конкретное содержание влияют на результаты оценки рыночной стоимости недвижимости.

    • Оправдывающее обстоятельство. Наличие этого пункта в кредитном договоре означает, что в случае нарушения заемщиком условий кредитного договора банк может рассчитывать на возмещение долга только за счет заложенного объекта. Другая собственность, принадлежащая заемщику, не может использоваться для этих целей. Если данный пункт отсутствует, заемщик должен отвечать всем принадлежащим ему имуществом.
    • Право на досрочное взыскание долга. В соответствии с этим условием заемщик получает право на погашение долга до истечения срока кредитования. Наличие такого права важно в том случае, если инвестор не исключает возможность перепродажи объекта раньше, чем будет погашен долг. Западная практика предусматривает в таких случаях уплату заемщиком штрафов в пользу банка. Уровень штрафа снижается по мере приближения даты окончательного погашения долга. В некоторых случаях кредиты «запираются» на определенный срок, запрещающий досрочное погашение.
    • Право кредитора на досрочный возврат долга. Наличие такого права предусматривает досрочное погашение остатка долга («шаровой» платеж) независимо от того, нарушал ли заемщик условия кредитного договора. Возможная дата досрочного погашения устанавливается в момент заключения кредитного договора. При ее наступлении кредитор может рассчитывать на получение остатка долга либо на пересмотр таких позиций, как процентная ставка, остаточный срок погашения долга. Наличие такого права выгодно банку.
    • Право на продажу недвижимости вместе с долгом. Это право позволяет заемщику продать недвижимость до погашения кредита, причем остаток задолженности будет погашать новый собственник, кредитор остается прежним. Наличие такого права увеличивает риск кредитора, поэтому банк оставляет за собой право давать разрешение на продажу недвижимости конкретному покупателю либо право на увеличение процентной ставки. Следует отметить, что в этом случае продавец несет исключительную ответственность в том случае, если новый собственник получил оправдывающее обстоятельство.
    • Принцип субординации. Данный пункт предполагает возможность изменения приоритета ипотечного кредита. Если инвестор приобретает недвижимость с участием ипотечного кредита и при этом предполагает впоследствии использовать ее в составе инвестиционного проекта, который будет финансироваться за счет заемных средств, то ему необходимо заранее оговорить возможность снижения приоритета первого кредита. Отсутствие данного пункта осложнит получение нового кредита под залог этого же объекта недвижимости.
  • 28811. Суть і значення окремого провадження
    Юриспруденция, право, государство

    На початку 60-х років у порядку окремого провадження суд розглядав справи: за скаргами на помилки у списках виборців; про стягнення недоїмок і штрафів, за скаргами на дії нотаріусів та інших органів, які виконують нотаріальні дії; про встановлення юридичних фактів; про визначення осіб безвісти відсутніми і безвісно відсутніх померлими; про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника (викликне судочинство); про розірвання шлюбу. Отже, у порядку окремого провадження розглядалися не тільки справи безспірного характеру, а й спірні, що виникли з державних, адміністративних, фінансових та сімейних правовідносин. ЦПК України 1963 р. справи, що виникали з державних, адміністративних, фінансових правовідносин, були виділені у самостійний вид «Провадження у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин», а справи про розірвання шлюбу віднесені до позовного провадження. Згідно зі ст. 254 ЦПК України 1963 р. справами окремого провадження є: справи про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним; про визнання громадянина безвісно відсутнім чи оголошення його померлим; про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану; про встановлення фактів, що мають юридичне значення; про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника; про оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні. Законом України «Про внесення доповнень до Цивільного процесуального кодексу України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін і доповнень до Кодексу про шлюб та сім'ю України» (зміни щодо порядку усиновлення дітей)» від 12 липня 1996 р. № 329/96-ВР ЦПК України був доповнений главою 35-А, якою врегульовано порядок розгляду справ про усиновлення дітей. Статтею 234 ЦПК України 2004 р. цей перелік був значно розширений. До окремого провадження також належать справи: про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; про визнання спадщини від умерлою; про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку; про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб; про надання права на шлюб; про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей; про поновлення шлюбу після його розірвання; про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи, встановлені законом.

  • 28812. Суть конфликтных ситуаций и их разрешение на примере ООО "ЭФЕС"
    Менеджмент

    Стиль компромисс заключается в таком поведении в ходе разрешения межличностного конфликта, которое умеренно учитывает интересы каждой из сторон. Его реализация связана с проведением переговоров, в ходе которых каждая из сторон идет на определенные уступки. Компромисс широко используется в разрешении конфликта и те, кто его используют, оцениваются окружающими в целом благоприятно. В отличие от стиля, ориентированного на сотрудничество, при компромиссе нет взаимной удовлетворенности, но и нет неудовлетворенности каждой их сторон. Это стиль типа «невыигрыш-невыигрыш». Во многих ситуациях он позволяет достичь быстрого разрешения конфликта, особенно когда одна из сторон имеет явные преимущества [10, с. 227-273]. Внутригрупповой конфликт является больше чем простой суммой межличностных конфликтов. Это, как правило, столкновение между частями или всеми членами группы, влияющие на групповую динамику и результаты работы группы в целом. Производственные, социальные и эмоциональные процессы внутри группы влияют на появление причин и путей разрешения внутригрупповых конфликтов. Часто внутригрупповой конфликт возникает в результате изменения баланса сил в группе: смена руководства, появление неформального лидера, развитие групповщины и т.п. Межгрупповой конфликт представляет собой противостояние или столкновение двух или более групп в организации. Такое противостояние может носить профессионально-производственную (конструкторы производственники - маркетологи), социальную (рабочие и руководство) или эмоциональную («лентяи» и «трудяги») основы. Обычно такие конфликты носят интенсивный характер и при неправильном управлении ими не дают ни одной из групп выигрыша. Переход межгруппового конфликта в чувственно-эмоциональную стадию разрушающе действует не только на вовлеченные в него группы, Но и на организацию в целом и на каждого индивидуального участника в отдельности, развитие внутригруппового конфликта приводит к внутриорганизационному конфликту.

  • 28813. Суть процесу навчання та засоби його активізації
    Педагогика

     

    1. Андреєв В. І.; "Педагогіка творчості саморозвитку"; М., 1996 р.;
    2. Бабанський Ю. К.; "Оптимізація процесу навчання"; М., 1977 р.;
    3. Баранов С.П., Сластеніна В. А.; "Педагогіка"; М., 1986 р.;
    4. Баришнікова З. О.; "Психолого-педагогічна практика: Учбово-методичний посібник"; М., 1998 р.;
    5. Баришнікова З. О.; "Організація самостійної пізнавальної діяльності учнів"; М., 2000 р.;
    6. Іванчук М. І.; "Інтегрований урок як специфічна форма організації навчання. \\Початкова школа. 2006 р., №8;
    7. Казначеєв В. П.; "Основи загальної валеології"; М., 1997 р.;
    8. Кобзар Б. С.; "Громадськість і виховання"; К., 1973 р.;
    9. Лернер І. Я.; "Дидактичні мотивації навчання в шкільному віці"; М., 1983 р.;
    10. Махмутов М. І.; "Сучасний урок"; М., 1985 р.;
    11. Міхелькевіч В. Н.; "Довідник по педагогічних інноваціях"; 1998 р.;
    12. Натанзон Е. Ш.; "Прийоми педагогічного впливу"; М., 1972 р.;
    13. Пасічник В. В.; "Проблеми біологічного навчання в школі"; К., 2001 р.;
    14. Подласий І. П.; "Педагогіка"; М., 1999 р.;
    15. Полат Е. С.; "Комп'ютерні телекомунікації - школі"; М., 1995 р.;
    16. Полат Е. С.; "Нові педагогічні технології"; М., 1997 р.;
    17. Скаткін М. Н.; "Дидактика середньої школи"; М., 1982 р.;
    18. "Словник-справочник майбутнього вчителя"; М., 1996 р.;
    19. Соболь В. І.; "Проблеми та перспективи розвитку профільного вивчення біології"; К., 2008 р.;
    20. Ушинський К. Д.; "Твори в шести томах" - т.1; К., 1984 р.;
  • 28814. Суть фінансової політики держави
    Экономика

     

    1. Конституція України
    2. Бюджетний кодекс України
    3. Послання Президента України до Верховної Ради України “Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки”
    4. Постанова Верховної Ради України “Про основні напрями бюджетної політики на 2004 рік”, від 19 червня 2003 року.
    5. Рішення Ради Національного банку України № 21 від 17.09.2003 “Про основні засади грошово-кредитної політики на 2004 рік”
    6. Бабич В.П., Сало И.В., Государственное управление финансами в рыночной экономике/К: - 1994, с 49
    7. Буковинський С.А., Фінансова стабілізація як основа фінансової політики // Фінанси України, № 4, 1997 р. с. 3-19
    8. Василик О.Д., Теорія фінансів: Підручник К.: НІОС 2000, с. 57-64
    9. Ван Хорн Дж. К. Основы управления государственных финансов / М.,2001
    10. Вахненко Т., Напрями вдосконалення боргової політики держави // Економіка України, 2002, № 5 с. 16-24
    11. Вахрин П.И., Немитой А.С., Финансы. Гл. 3 М.: Информационно-внедренческий центр «Маркетинг», 2000 с. 502
    12. Діденко В.М., Прядко В.В., Курс лекцій “Фінанси” Чернівці.: “Ратуша”, 1998 р. с. 53-58
    13. Загородній А.Г., Вознюк, Смовженко Т.Г., Фінансовий словник 4-те видання, випр. Та доп. К.: Т-во “Знання” КОО; Л.: Вид-во “Львів” с. 412
    14. Іванух Р.А., Колобова Л.В., Фінансова політика держави на шляху стабілізації економіки // Фінанси України № 5, 1997. С. 36-41
    15. Кемпбелл Р. Макконнелл і Стенлі Л. Брю, Аналітична економія, принципи, проблеми і політика, Частина І, Макроекономія / Тринадцяте видання / Львів.: “Просвіта” 1997 р. С. 290-312
    16. Лагутіч В., Монетарна політика і державні фінанси // Економіка України, 2002, № 7, с. 10-16
    17. Лаптев С.В., Основы теории государственных финансов, М.: - 2001
    18. І. Михасюк, А. Мельник, М. Крупка, З. Залога, Державне регулювання економіки / За ред. Д-ра екон. Наук, проф. і акад. АН Вищої школи України І.Р. Михасюка / Львівський національний університет ім. І. Франка, Львів: “Українські технології”, 1999 р. С. 164-170
    19. Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): Навч. Посібник 2-ге вид. доп. і перероб. К.: КНЕУ, с 47-73
    20. І.О. Петровська, Д.В. Клиновий, Фінанси (з елементами статистики фінансів), навчальний посібник. К.: ЦУЛ, 2002. С. 18-19
    21. Пинзеник В., Шанс, который мы упустили // Зеркало недели, 1997 № 35, с.11
    22. Пирожков С.І., Сухоруков А.І., Григоренко О.В., Фінансова політика в Україні та Російський Федерації: порівняння, досвід, проблеми; Монографія / За ред. А.І. Сухорукова К.: МІУРВ, 2000, с. 64-65, 140
    23. Полозенко Д.В., Фінансова політика перехідної економіки // Фінанси України, № 8, 1999 с. 3-11
    24. Романенко О.Р., Фінанси: Підручник К.: Центр навчальної літератури. 2004 с. 36-41
    25. Финансы / Под ред. М.В. Романовського, О.В. Врублевской, Б.М. Сабанти. Гл-3 М.: Изд-во «Перспектива», Изд-во «Юрант» 2000 с. 520
    26. Фінанси: вишкіл студії, навчальний посібник / За ред. Д.ек.н., проф. Юрів С.І. Тернопіль: Карт Баланш, 2002 р. С. 37-38
    27. Фінансове право: Підручник / (Алісов Е.О., Воронова Л.К., Кадькаленко С.Т. та ін.); Керівник авторського колективу і відп. Ред. Л.К. Воронова Х.: Фірма “Консули”, 1998 С. 10-11
    28. Фінансово-кредитні важелі державного регулювання економіки: [Ред.кол. Л.І. Даниленко (відп. Ред) та ін.] К 2002 160 с, 92-95
    29. Черняк В., Сколько “украинских” долларов осело за рубежом? Или как повысить эффективность внешней торговли? // Деловая Украина, 1994, № 31, с. 2
    30. Юрій С.І., Бескид Й.М., Бюджетна система України: Навчальний посібник: К.: НІОС, 2000 С. 46
    31. Яцюта В.П., Удосконалення фінансової політики // Фінанси України / 2001, № 8, с. 60-66
  • 28815. Суффиксальная система современного английского языка
    Иностранные языки

    В древнеанглийском языке суф. -ship мог одинаково сочетаться как с основами существительных, так и прилагательных. В XII в. он сочетался главным образом с основами прилагательных. В современном английском языке суф. -ship способен производить абстрактные существительные только от основ существительных. Те производные на -ship, у которых основами являются прилагательные, были образованы еще в древне- и среднеанглийский периоды. Например: falseship (ложность, вероломство), hardship (лишение, нужда), madship (безумие), swiftship (быстрота), wildship (дикость). Однако почти все подобные слова уступили место образованиям на -ness с теми же значениями и сейчас в языке не употребляются. Таким образом, в современном английском языке суф. -ship употребляется для образования абстрактных имен существительных от субстантивных основ, в сочетании с которыми он выражает следующие значения:

    1. Значение состояния или качества (с собирательным оттенком). В этом случае -ship присоединяется к основам существительных, обозначающих лиц, и придает им значение 'state, condition, or quality of being what the stem denotes'. Например: authorship 'авторство' (state or quality of being an author), directorship 'директорство' (state of being a director), friendship 'дружба' (state of being friends), membership 'членство' (state of being a member), companionship 'общение, товарищеские отношения' (quality or state of being a companion), comradeship 'товарищеские отношения' (state of being comrades) и др.
    2. Значение должности, профессии, звания, чина. Выражая данное значение, суф. -ship присоединяется также к основам существительных, обозначающих лиц, занимающихся определенным видом деятельности. Например: championship (звание чемпиона), clerkship (должность секретаря, клерка), generalship (звание генерала, генеральский чин), ladyship (титул, звание леди), mastership (звание учителя), pageship (должность пажа), readership (должность лектора, (собир.) читатели), chancellorship (звание канцлера, (собир.) канцелярия), chairmanship (обязанности председателя).
    3. Присоединяясь к основам существительных на -man (-woman), суф. -ship выражает значение мастерства, ловкости, умения, искусства. Например: horsemanship (искусство верховой езды), draft-manship (искусство черчения), oarmanship (искусство, умение грести), penmanship (искусство письма, чистописание), ropemanship (искусство хождения по канату, искусство альпинистов), salesmanship (искусство находить покупателей, искусство подать товар лицом), seamanship (искусство мореплавателя), statesmanship (искусство управлять государством) и мн. др.
    4. Встречается ряд производных, у которых -ship выражает собирательное значение (значение общности). Для образования таких абстрактных существительных данный суффикс сочетается с именными основами, обозначающими лиц или же (значительно реже) населенные пункты. Например: fellowship (товарищество, братство, корпорация), partnership (товарищество, компания), trusteeship (опека, опекунство; попечительство), township (the inhabitants of a town, a community).
  • 28816. Сучасна банківська система України та її роль у сучасній економіці країни
    Банковское дело

     

    1. Закон України “Про банки і банківську діяльність”.
    2. Положення “Про порядок підтримки Національним банком України ліквідності банківської системи через операції “РЕПО" купівлі/продажу державних цінних паперів" (затверджено Постановою Правління Національного банку України від 26.12.96 № 333 (реєстр. № 409 від 31.12.96 року)).
    3. Інструкція № 10 Національного банку України “Про порядок регулювання і аналіз діяльності комерційних банків” (затверджена Постановою Правління НБУ від 30.12.2006 р. № 343).
    4. Інструкція № 10 Національного банку України “Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків” (затверджена Постановою Правління Національного банку України від 30.12.2003р. за №469).
    5. Положення “Про оцінку фінансового стану позичальника”, затверджене постановою Правління банку “Україна” від 20 грудня 1991 року.
    6. В. Токарчук На чому слід ґрунтувати ресурсну позицію банку - Вісник банку Україна - 2004 - №1.
    7. 7. Економічний огляд діяльності банку. Філія банку АКБ “Правекс-Банк" по Івано-Франківській області. (Прес-бюлетень станом на 01.01.2005 p).
    8. Коммерческие банки / Э. Рид, Р. Коттер, Э. Гилл и др.; пер. с англ. под ред.В.М. Усоскина - М.: СП “Космополис", 1997. - 480 с.
    9. Заруба О.Д. Фінансовий менеджмент у банках - К: Товариство “Знания", КОО, 1998. - 172 с.
    10. Заруба О.Д. Банківський менеджмент та аудит - К: “Лібра” ТОВ, 1997. - 218.
    11. Основы банковского дела под ред. Мороза А.Н. - К: Либра, МП, 1994. - 330.
    12. Ресурсная деятельность коммерческих банков / Учебное пособие - К, 1997.
    13. О. Дзюблюк Управління ліквідністю комерційного банку - Вісник Національного банку України - 2004. - № 9.
    14. К.М. Данильченко, Т.О. Раєвська Ліквідність та активи банків - Вісник Національного банку України - 2005. - № 5.
    15. С. Халява Прибутковість і ліквідність комерційних банків та управління грошовою позицією - Вісник Національного банку України - 2006. - № 5.
    16. О. Дубілет Основні критерії ефективності українських банків. - Вісник НБУ-2003-№3.
    17. С. Халява Оцінка регулювання фінансової міцності комерційних банків (окремі аспекти банківського менеджменту). - Банківська справа - 2002 - №6.
    18. Справочная книга для проектирования электрического освещения. Под ред. Г.М. Кнорринга. - Львов: “Энергия". - 2001.
  • 28817. Сучасна індустрія гостинності в контексті розвитку туризму
    Медицина, физкультура, здравоохранение

    Сильні сторони:Слабкі сторони:

    1. спільне проведення фінальної частини чемпіонату з футболу ЄВРО 2012;
    2. регіон екологічно чистий, характеризується ландшафтним і біологічним різноманіттям;
    3. статус туризму як пріоритетного напрямку розвитку на прикордонних територіях України та Польщі;
    4. усвідомлення громадськістю необхідності охорони навколишнього середовища для розвитку туризму;
    5. досвід у сфері розробки транскордонних туристичних проектів і продуктів;
    6. наявність матеріально-технічної бази туризму;
    7. функціонування декількох туристичних інформаційних центрів;
    8. збільшення кількості нічліжних місць короткотермінового перебування туристів;
    9. започаткування процесу створення постійно діючих садиб сільського зеленого туризму;
    10. поступове стале зростання рівня послуг;
    11. багата власна та спільна історична/культурна спадщина (міста, замки, церкви);
    12. багатонаціональне населення і, як наслідок, багата культура традицій;
    13. добре знання населенням історичних і культурних цінностей регіону;
    14. можливості для розвитку туризму, пов'язані із розширенням ЄС;
    15. поліпшення доступу до фінансових ресурсів, необхідних для розвитку туристичної інфраструктури Польщі після розширення ЄС;
    16. розроблені програми, стратегії та плани розвитку туризму та рекреації на рівні областей та воєводств;
    17. затверджені державні програми, стратегії та плани підготовки до проведення ЄВРО 2012, які містять туристичні блоки.
    18. нестача пунктів перетину кордону, призначених для туристів (пішохідних, велосипедних);
    19. нерозвиненість туристичного продукту, зокрема спільного для усього українсько-польського регіону;
    20. відсутність практики маркетингу туристичних можливостей регіонів в Україні;
    21. нестача інформації для потенційних відвідувачів про привабливі пам'ятки регіону, марковані туристичні маршрути, заклади розміщення, транспортне сполучення;
    22. недостатність кваліфікованого персоналу, зокрема такого, що володіє іноземними мовами;
    23. нестача фінансових ресурсів для розвитку та промоції туризму;
    24. нерозвинена з технічної точки зору і недостатня туристична та супутня інфраструктура;
    25. недостатня кількість місць підвищеної комфортності для проживання вибагливих туристів;
    26. відсутність чіткої нормативної бази оподаткування доходів осіб, які працюють у сфері сільського туризму;
    27. відсутність стандарту якості туристичних послуг садиб сільського зеленого туризму, тренінгових та консалтингових центрів для бажаючих створити садибу, реєстру та статистичного обліку існуючих садиб зеленого туризму;
    28. нестача фінансових ресурсів для розвитку туризму у сільській місцевості;
    29. нестача інформаційних центрів і центрів просування туристичних послуг;
    30. недостатність знань у жителів сільської місцевості про можливості розвитку туризму;
    31. поганий стан багатьох історичних і архітектурних пам'яток;
    Додаток Е

  • 28818. Сучасна податкова система розвинутих країн
    Экономика

    Від податку на додану вартість звільняються також і операції з банківським золотом, які включають фючерсні та форвардніконтракти щодо передачі права власності або права вимоги на банківське золото. Держави члени ЄС також звільняють від оподаткування послуги агентів, котрі діють від імені та за рахунок іншої особи, коли вони беруть участь у постачанні банківського золота на користь їх принципала. Директивою Ради від 3 червня 2003 року № 2003/48/ЄС щодо оподаткування доходу від заощаджень у формі виплати відсотків з 2005 року запроваджено податок із прибутку від заощаджень у формі виплати процентів, здійснених в одній державі члені ЄС бенефіціарам (отримувачам), які є фізичними особами резидентами іншої держави члена ЄС. Такий дохід оподатковувався у розмірі 15%. Із 2008 року його збільшено до 20%, а після 2011 року планується збільшити до 35%. Дія директиви поширюється на всіх фізичних осіб резидентів країн ЄС, котрі одержують банківські відсотки або доходи від інших видів заощаджень. Скажімо, мають надходження від продажу або погашення деяких облігацій, доходи від певних інвестиційних фондів, якщо депозити або інвестиції розміщені в одній із країн членів ЄС. Дія директиви поширюється також на іноземних громадян, котрі зберігають заощадження в європейських банках. Обєктом оподаткування в державах членах Євросоюзу часто є дохід у вигляді приросту капіталу (capital gain tax). Проте доходи від купівлі-продажу акцій можуть не оподатковуватися, якщо дотримано умови участі в компанії та володіння акціями (Директива Ради від 17 липня 1969 року № 69/335/ЄЕС). Крім того, діє автоматичний обмін банківською інформацією про доходи у вигляді процентів від накопичень нерезидентів. Ця інформація надається банками відповідним органам країнипостійного проживання нерезидента, де на ybvодержаний прибуток нараховується податок за діючими в даній країні податковими ставками [9, c.75-82].

  • 28819. Сучасна політика оплати праці. Доплати і надбавки до заробітної палати та організація преміювання працівників
    Экономика

    У четвертих, система матеріальної зацікавленості повинна вибудовуватися як система інвестування працівників, набудована на високу ефективність обєктивно критерієм оцінки і зіставлення результатів і витрат праці. Вимагається підхід, відповідно до якого оплата по праці здобуває функцію інвестицій як робочу силу. Такі інвестиції набагато ширше ніж традиційна заробітна плата, вони не зводяться до неї і не обмежуються нею. Основне їхнє джерело це кінцевий доход. Систему матеріального стимулювання потрібно орієнтувати не на кваліфікацію, отриману по диплому, а на рівень кваліфікації виконуваної роботи чи використовуваної при ухваленні рішення. Так можна відмовитися від почасовій оплаті праці і платити працівникам жалування за кваліфікацію, а не за число годин, проведених на своєму робочому місці. Виплачувати заохочення за загальні результати підприємства в цілому. Під фактичною кваліфікацією розуміється здатність працівника не тільки виконувати свої обовязки, але і здатність брати участь у рішенні виробничих проблем, знати їхній і розбиратися в будь якому аспекті господарської діяльності свого підприємства.

  • 28820. Сучасна психологія
    Психология

    До явищ, що є предметом вивчення психології відносяться індивідуальні внутрішні процеси. Назвем деякі із них:

    1. Активність всезагальна характеристика істот, власне динаміка живих істот як джерело підтримки життєво значимих звязків із оточуючим світом, є динамічною умовою становлення діяльності.
    2. Відчуття відображення властивостей предметів при їх безпосередньому впливі на рецептори.
    3. Засвоєння основний шлях набування індивідом суспільно-історичного досвіду.
    4. Звикання негативне навчання, ефект якого полягає у відсутності реакції на певний стимул.
    5. Ідеамоторика перехід уявлення про рух мязів у реальний рух.
    6. Інтроспекція самоспостереження спостереження людини за внутрішнім планом психічного життя.
    7. Мислення процес пізнавальної діяльності, характеризується узагальненим і опосередкованим відображенням дійсності. До мислення відносяться: а) інсейт раптове розуміння суттєвих відношень; б) розуміння здатність усвідомити суть і значення чогось і досягти завдяки цьому результату. Розуміння основне поняття у “психологічній” та “граматичній” інтерпретації (тлумачення текстів, спрямоване на розуміння їх суті, змісту). Розуміння здійснюється людиною через реконструкції суті, змісту, який в кінцевому висновку зводиться до задуму. Проблему розуміння досліджували такі психологи, як Г. Костюк, О. Смірнов та ін., а також філософи Шлейермахер, Дільтей, Гадамер та ін. З поняттям розуміння повязане поняття передрозуміння. Це спосіб розгортання розуміння. Передрозуміння визначається як початкове, вихідне розуміння на відміну від вторинного щодо нього розуміння; в) узагальнення продукт, мислительної діяльності, форма відображення загальних ознак, якостей дійсності; г) індукція узагальнення результату чи спостереження. При індукції йдуть від факту до узагальнення результату чи спостереження. При індукції йдуть від факту до узагальнення, закону; д) інтериоризація формування внутрішніх структур людської психіки.
    8. Мовлення процес спілкування людей між собою, мовна діяльність.
    9. Память процес організації збереження минулого досвіду. Память дає змогу повторно використовувати минулий досвід. До памяті відноситься: а) повторення відтворення засвоєних знань і дій з метою полегшення їх запамятовування; б) запамятовування найважливіша умова наступного відтворення набутих знань; в) згадування розумова діяльність, повязана з пошуком, відтворенням і видобуванням із тривалої памяті необхідної інформації; г) відтворення реконструкція актуалізованого змісту в тій чи іншій формі; д) впізнання пізнання сприйманого обєкту як такого, який відомий з минулого досвіду; є) забування процес, який характеризується поступовим зменшенням згадування і відтворення вивченого матеріалу тощо; к) архівізація структурування в організації інформації у тривалій памяті; з) інтерференція негативний вплив певних подій на запамятовування чи збереження того або іншого матеріалу. Проактивна інтерференція повязана з подіями, які відбувалися від запамятовування, а ретроактивна з подіями, які відбувалися після запамятовування.
    10. Рефлекція процес самопізнання субєктом внутрішніх психологічних актів і станів.
    11. Самонавіювання процес навіювання, адресований самому собі, при якому субєкт і обєкт навіюваного впливу співпадають.
    12. Сприймання цілісне відображення предметів, ситуацій, подій, які виникають при безпосередньому впливі фізичних подразників на рецепторні поверхні. До сприймання входять: а) ілюзії сприймання неадекватне відображення сприйнятого предмету і його властивостей, повязане з помилковою інтерпретацією сенсорних сигналів від обєктів оточуючого світу; б) константність відносна незалежність сприйнятих характеристик обєктів від параметрів подразнення рецепторних органів відчуття; в) підпорогове сприймання феномен, коли інформатика долає фізіологічну перешкоду, але не досягає порогу усвідомлення сприймання, хоч при цьому вони певним чином викликають відповіді організму.
    13. Уява психічний пізнавальний процес, що виражається: 1) у побудові нового образу; 2) у створенні програми поведінки, коли проблемна ситуація невизначена; 3) у створенні образу, який відповідає опису обєкта тощо.