Geum.ru

Курсовой проект

  • 14961. Організація обслуговування бенкету у кафе
    Маркетинг

    Бенкет за столом з повним обслуговуванням - це вид бенкету, коли всі учасники торжества сидять за красиво сервірованим столом, на який не ставлять ніяких закусок, страв, напоїв, а їх подання здійснюють офіціанти «в обніс». Бенкет за столом з повним обслуговуванням офіціантами проводять з приводу офіційних візитів посадових осіб, в період проведення міжнародних симпозіумів, конференцій, виставок, дипломатичних прийомів і т.д. Кількість учасників таких бенкетів звичайно становить від 8 до 50 чоловік і лише в рідкісних випадках більш 100. Зазвичай такі бенкети проводяться за схемою "set-menu", коли всім гостям подаються однакові страви. При цьому для всіх учасників виготовляються іменні картки, які розташовуються за Куверт (приладом за обіднім столом на банкеті), і індивідуальне меню, де вказується найменування і черговість подачі холодних і гарячих закусок, гарячих страв та десертів. Якщо на бенкет запрошені іноземці, то меню зазвичай дублюється англійською мовою. У меню бенкету включається порівняно невелику кількість холодних закусок, одна гаряча, для бенкету-обіду - обов'язково суп, другі гарячі та десертні страви, фрукти, напої. Неодмінна умова обслуговування подібних бенкетів - швидкість подачі страв, тому що час для обслуговування гостей за столом не повинна перевищувати 45-50 хвилин. Ця обставина обумовлює зайнятість великої кількості офіціантів високої кваліфікації. На бенкети з повним обслуговуванням найбільш доцільно виходити з норми три офіціанта на 12 - 16 учасників бенкету. При обслуговуванні двоє з них будуть подавати страви, а третій - вина. Для обслуговування прийомів на вищому рівні кількість офіціантів може бути збільшена. У цьому випадку в парі з кожним офіціантом, що подають страви, працює другий офіціант, що подає напої.

  • 14962. Організація патопсихологічного дослідження
    Психология

     

    1. Абрамова Г.С. Практическая психология. - М., 1997. - 368 с.
    2. Беккер Г. X. Социально-психологическое исследование групповой психотерапии при неврозах. Журн. невропатол. и психиатр. - 1981, № 11, с. 1708 1710.
    3. Беспалов Б. И. Действие. Психологические механизмы визуального мышления. - М., 1984.
    4. Блейхер В. М. Клиническая патопсихология. Т.: Медицина, 1976. 326 с.
    5. Блейхер В. М., Завилянская Л. И. О некоторых особенностях психотерапии в системе реабилитации больных с неврозоподобными состояниями. В кн.: Восстановительная терапия и реабилитация больных нервными и психическими заболеваниями. - Л.: Медицина, 1982, с. 256259.
    6. Буль П. И. Основы психотерапии. Л.: Медицина, 1974. 310 с.
    7. Варшавский К. М. Гипносуггестивная терапия (лечение внушением в гипнозе). Л.: Медицина, 1973. 192 с.
    8. Вельвовский И. 3. Принципиальные основания к внедрению психотерапии в комплекс санаторно-курортной медицины. В кн.: Психотерапия в курортологии. Киев: Здоров'я, 1966, с. 1524.
    9. Виш И. М. Практическая психотерапия. Воронеж, 1969. 288 с.
    10. Вольперт И. Е. Психотерапия. Л.: Медицина, 1972. 232 с.
    11. Выготский Л. С. Мышление и речь // Собр. соч.: В 6 т. М.: Педагогика, 1982. - Т.2.
    12. Гельдер М. и др. Оксфордское руководство по психотерапии. В 2-х томах. К., 1999.
    13. Губачев Ю. М., Стабровский Е. М. Клинико-физиологические основы психосоматических соотношений. Л.: Медицина, 1981. 216 с.
    14. Гузиков Б. М., Зобнев В. М., Мейроян А. А., Рыбакова Т. Г. Групповая и семейная психотерапия при алкоголизме: методические рекомендации. М.: МЗ СССР, 1980. 30 с.
    15. Давиденков С. Н. Неврозы. Л.: Медгиз, 1963. 271 с.
    16. Зейгарник Б.В. Патопсихология. М.: Изд. центр «Академия», 2005. 208 с.
    17. Иванов Н. В. Психотерапия в условиях психоневрологического диспансера. М., 1959. 64 с.
    18. Кайдановская Е. В., Кумкова Е. И., Мурзенко В. А. и др. Клинико-психологические исследования групповой психотерапии при нервно-психических заболеваниях. Л., 1979, с. 8489.
    19. Калмыкова З. И. Продуктивное мышление как основа обучаемости. - М., 1988.
    20. Карвасарский Б. Д. Медицинская психология. - Л.: Медицина, 1982. - 272 с.
    21. Карвасарский Б. Д., Губачев Ю. М. Психотерапия при психосоматичните заболевания. В кн.: Психосоматичната зависимост. София: Медицина и физкултура, 1981, с. 166180.
    22. Карвасарский Б.Д. Психотерапия. М.: Медицина, 1985. 304 с.
    23. Клинические и организационные основы реабилитации психически больных. /Под ред. М. М. Кабанова, К. Вайзе. М.: Медицина, 1980. 400 с.
    24. Коломинский Я.Л., Панько ЕА. Диагностика и коррекция психического развития дошкольника. Минск: Універсітзцкае, 1997. 234 с.
    25. Кондратенко В.Т., Донской Д.И. Общая психотерапия. - Минск, 1997 464 с.
    26. Лакосина Н. Д., Ушаков Г. К. Медицинская психология. 2-е изд. М.: Медицина, 1984. 272 с.
    27. Лебединский М. С. Очерки психотерапии. 2-е изд. М.: Медицина, 1971. 412 с.
    28. Лэндрет ГЛ. Игровая терапия: искусство отношений. М.: Международная академия, 1994. 366с.
    29. Максименко С. Д. Основи генетичної психології: Навч. посібник. - К.: НПЦ "Перспектива", 1998.
    30. Машбиц Е.И., Бабенко Л.П., Верник Л.В. Основы компьютерной грамотности / Под ред. А.А.Стогния и др. К.: Выща шк., 1988. 215 с.
    31. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология. Практическое руководство. М.: МЕДпресс, 1999. 592 с.
    32. Менделевич В.Д., Авдеев Д.А., Киселев С.В. Психотерапия «здравым смыслом». - Чебоксары, 1992. - 76 с.
    33. Моляко В.А. Психология конструкторской деятельности. М.: Машиностроение, 1983. 134 с.
    34. Мурзенко В. А. Групповая психотерапия при неврозах. В кн.: Групповая психотерапия при неврозах и психозах. - Л., 1975, с. 7783.
    35. Мягер В. К. Актуальные проблемы психогигиены и психопрофилактики. В кн.: Психогигиена и психопрофилактика. - Л., 1983, с. 58.
    36. Мясищев В. Н. Личность и неврозы. Л.: Изд-во ЛГУ, 1960. 426 с.
    37. Панков Д. В. Рациональная психотерапия. В кн.: Руководство по психотерапии. Ташкент: Медицина, 1979, с. 192205.
    38. Панов А.. Г., Беляев Г. С, Лобзин В. С, Копылова И. А. Теория и практика аутогенной тренировки. Л.: Медицина, 1980. 272 с.
    39. Пезешкиан Н. Психотерапия повседневной жизни. - М., 1995. - 336 с.
    40. Петухов В. В. Психология мышления: Учеб.-метод. пособие. -М., 1987.
    41. Психодиагностика: Учеб. пособие / Под ред. Гуревича К.М., Борисовой Е.М. - М.: МСПИ, 2001. - 368 с.
    42. Психологія / За ред. Г. С. Костюка. - К.: Рад. школа, 1968.
    43. Психологія: Підручник / За ред. Трофімова Ю.Л. - К.: Либідь, 1999. - 511 с.
    44. Психотерапия. /Под ред. В. М. Банщикова. М., 1967. 135 с.
    45. Райковська Г.О. Розвиток технічного мислення студентів у процесі вивчення креслення: Дис. канд. пед. наук. 13.00.02 / Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова. К., 2002. 219 с.
    46. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога. М.: Владос, 1996. 529 с.
    47. Уолен С., Уэсслер Р. Рационально-эмотивная психотерапия. - М., 1997. - 257 с.
    48. Самойлов А. Е. Теоретические проблемы логико-психологического анализа мышления. - Запорожье, 1997.
    49. Слободяник А.П. Психотерапия, внушение, гипноз. К.: Здоровья, 1982. 376 с.
    50. Смульсон М. Л. Психологія розвитку інтелекту. - К.: Знання, 2001.
    51. Тихомиров О. К. Психология мышления. - М., 1984. 238 с.
    52. Холодная М. А. Интегральные структуры понятийного мышления. - Томск: Изд-во Томск, ун-та, 1983.
    53. Чистякова М.И. Психогимнастика. М.: Просвещение, 1990. 127 с.
    54. Шевченко Ю. С. Психокоррекция: теория и практика. - М., 1995. - 224 с.
    55. Эйдемимер Э.Г., Юстицкий В.В. Семейная психотерапия. Л., 1990. 192 с.
    56. Юнг К. Психологические типы. - М., 1995. - 616 с.
  • 14963. Організація позакласної виховної роботи
    Педагогика

    Форми масової роботи належать до найбільш поширених в школі. Вони розраховані на одночасний обхват багатьох учнів різних вікових категорій, їм властива барвистість, урочистість, яскравість, велика емоційна дія на дітей. Масова робота містить в собі великі можливості активізації учнів молодших класів. Так конкурс, олімпіада, змагання, гра вимагають безпосередньої активності кожного. При проведенні ж бесід, вечорів, ранків лише частин школярів виступають як організатори і виконавці. У таких заходах, як відвідини спектаклів, зустріч з цікавими людьми, всі учасники стають глядачами. Співпереживання, що виникло від участі в загальній справіслужить важливим засоби об'єднання колективу. Традиційною формою масової роботи є шкільні свята. Вони присвячуються датам календаря, ювілеям письменників, діячів культури. Протягом навчального року можливо проведення 4-5 свят. Вони розширюють кругозір, викликають відчуття залучення до життя країни. Широко використовуються конкурси, олімпіади, огляди. Вони стимулюють дитячу активність, розвивають ініціативу. У зв'язку з конкурсами звичайно влаштовуються виставки, які відображають творчість школярів: малюнки, вироби. Шкільні олімпіади організовуються по учбових предметах. Участь в них беруть учні, що вчаться з початкових класів. Їх мета залучити всіх дітей з відбором найбільш талановитих. Огляди найбільш загальна форма змагання масової роботи. Їх завдання підбиття підсумків і розповсюдженнякращого досвіду, організація кружки, клубів, виховання прагнення до загальногопошуку. Формою масової роботи з дітьми є класний час. Він проводиться в рамках відведеного часу і є складовою частиною виховної діяльності. Будь яка форма позакласної виховної роботи повинна бути наповнена корисним змістом. Характерною особливістю позакласної виховної роботи є те, що в ній якнайповніше реалізується принцип взаємного виховання, коли старші учні передають свій досвід молодшим. У цьому полягає один з ефективних способів реалізації виховних функцій колективу.

  • 14964. Організація показу колекції мод
    Культура и искусство

     

    1. Аксенов В.С., Наумов А.П. Технические средства в культурно- просветительной работе. М.: Просвещение, 1988. 120 с.
    2. Бронников А.А. Осветительное оборудование сцены. М., 1961.
    3. Бронников А.А. Театральные световые эффекты. М., 1962.
    4. Вершковский Э.В. Режиссура массовых представлений. М.: Просвещение, 1984. 165 с.
    5. Гончалова Н.М. Режиссерские уроки Станиславского. М., 1950. 19с.
    6. Гофман А. Мода и обычай // Рубеж: альманах социальных исследований. 1992. Вып.3. С.123- 142.
    7. Грицай Е.В. Мода в контексте глобализации // Актуальні проблеми духовності. Зб. наук. пр. Вип. 4. Кривий Ріг: І.В..І, 2002. С. 235-240.
    8. Дихнич Л.П. Феномен моди в соціокультурних процесах ХХ століття // http://www.lib.ua-ru.net/inode/26712.html
    9. Жарких Д. Медіа і влада // День. 2001. 19 січ.
    10. Кузнецова Т.В. Феномен моды: эстетика и диалектика // Философские науки. 1991. №6 С. 167.
    11. Литвинов Г.В. Сценографическое решение представлений. Методические рекомендации. Челябинск, 2000.
    12. Михайлова А.А. Сценография: теория и опыт. М., 1990.
    13. Ратнер Л.В. Эстетические проблемы зрелищных искусств. М.: Высшая школа, 1979. 182 с.
    14. Парыгин Б.Д. Анатомия общения. СПб., 1999. С. 161-178.
    15. Петров Л.В. Мода как общественное явление. СПб.: Знание, 1974. 32 с.
    16. Хренов Н.А. Социально-психологические аспекты взаимодействия искусства и публики. М.: Просвещение, 1981. 208 с.
  • 14965. Організація поточно-конвеєрного методу ремонту вагоноскладального цеху
    Транспорт, логистика

    на другій позиції знову ж таки піднімається вагон за допомогою електричних домкратів та викочуються технологічні візки. Після чого встановлюються та кріпляться поглинальні апарати за допомогою пневмопідйомників та слюсарного інструмента, а також корпуси автозчепів за допомогою електричного мостового крана та знову ж таки слюсарного інструмента. Після чого починається навішування кришок люків за допомогою того ж самого мостового крана, які передаються другим електричним мостовим краном із дільниці правки кришок люків напіввагона, встановлюються валики, шайби та шплінти. Також підганяються та ущільнюються кришки люків. При необхідності встановлюються та приварюються ущільнювальні планки за допомогою напівавтомата. Відбувається перевірка кришок люків на відкривання. Встановлюються та кріпляться торсіони. Приварюються панелі металевої обшиви до стійок, заварюються стики металевої обшиви із зовнішньої сторони напіввагона. Приварюються опорні стійки та сходинки, все це робиться за допомогою електрозварювальних пристроїв та газового різака. Після виконання всіх цих операцій підкочуються технологічні візки та опускають на них кузов вагона за допомогою електродомкрата, після чого вагон передається на наступну позицію. Роботу, яка робиться на цій позиції виконують слюсарі по ремонту рухомого складу, електрозварювальники, газозварювальники та інші.

  • 14966. Організація праці бухгалтера
    Менеджмент

    Найважливішою умовою розміщення і експлуатації підприємств і складником НОП є утворення екологічно чистих виробництв. НОП нерозривно пов'язана з високою культурою виробництва, гігієною праці, з розвитком виробничої естетики. Підвищення ефективності суспільного виробництва тісно пов'язане із удосконаленням системи управління на всіх рівнях. Для раціоналізації управлінської праці вимагається застосування передових форм організації і нормування праці і НОП, що в сфері розумової праці дає можливість підвищити ефективність роботи, істотно скоротити управлінський апарат. Широке використання компютерної техніки, математичних методів, оргтехніки сприяють зниженню трудових витрат керівників, спеціалістів і службовців на здійснення ними функцій управління. Це дає можливість економити час, оперативно знаходити оптимальні рішення там, де вимагалися довгі дні і місяці. Електронні методи в умовах традиційних способів управління володіють високим, швидким дійством і дозволяють виконувати на підприємствах роботи, що не можна було здійснити, зважаючи на їх велику технічну складність або чималу трудомісткість.

  • 14967. Організація проведення ділової програми виставок
    Маркетинг

     

    1. Александрова Н. Выстовочный менеджмент. Технология организации и рекламно-иформационного сопровождения выставко и конференций.-Ростов,2001.
    2. Добробабенко Е.В. Выставка: підготовка стендистов.-2005.-№3.
    3. Стаття «Организация и проведение специальных мероприятий в рамках выставки», Татьяна Ананьева. Журнал «Маркетинговые коммуникации» 2(14)-2003.
    4. Гусев Э.Б. Выстовочная деятельность в России и за рубежом.-М.2005
    5. Захаренко Г.П. Выставка: техника и технология успеха.-2006.-232с.
    6. Лукашкова Л.В. «Організація виставкової діяльності»,навчальний посібник.-
    7. Мазаракі А. А., Лігоненко Л. О., Ушакова Н.М. Економіка торговельного підприємства: Підруч. для вузів / За ред. проф. Н. М. Ушакової. К.: Хрещатик, 1999. 800 с
    8. Критсотакис Я.Г. Торгове выставки и ярмарки: Техника участия и коммуникации.- М.1977.
    9. Олвуд Д. Выставки: планирование и дизайн.- Новосибирск,1991.
    10. Основы выстовочно-ярморочной деятельности: Учеб.пособие для вузов.-М.2005.
    11. Шаркав Ф.И. выставочный коммуникационный менеджмент.-М.2006.
    12. Михайліченко Г.І. організація виставкової діяльності.-Київ.2007.
    13. Назаренко Л.Ф. выставка как інструмент маркетинга.-М.1997.
    14. Башун Е.И. маркетинг и фандрейзинг как факторы активизации процес сов внедрения нових технологий в библиотеках.
    15. Джи Б. Имидж фирмы. СПб.: Питер, 2000.
    16. Дихтль Е., Хершген X. Практический маркетинг. М.: Высш. шк., 1995.
    17. Дойль П. Менеджмент: стратегия и тактика. СПб.: Питер, 1999.
    18. Ламбен Ж.-Ж. Стратегический маркетинг. СПб.: Наука, 1996.
    19. Миллер С. Как использовать торговую выставку с максимальным эффектом. М.: Довгань, 1998.
    20. Назаренко Л. Выставка как инструмент маркетинга. М.: Филинъ, 1997.
    21. Полторак В. А. Маркетинговые исследования: методы и технология. Днепропетровск: Арт-Пресс, 1998.
  • 14968. Організація проведення комплексних та тематичних перевірок митного органу за участю регіональної митниці
    Юриспруденция, право, государство

     

    1. Конституція України від 28.06.1998 № 254к/96-ВР // ВВР, 1996, № 30, ст.141
    2. Митний кодекс України від 11.07.2002 № 92-IV // ВВР, 2002, № 38-39, ст.288.
    3. Кодекс адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 // ВВР, № 35-36, ст. 446.
    4. Цивільний процесуальний кодекс України № 1618-IV від 18.03.2004 // rada.gov.ua
    5. Господарський процесуальний кодекс України № 1798-XII від 06.01.1991 // rada.gov.ua
    6. Бюджетний кодекс України № 2542-ІІІ від 21.06.2001 // ВВР, 2001, № 37-38, ст.189.
    7. Кодекс про адміністративні правопорушення України № 8073-Х від 07.12.1984 // ВВР, додаток № 51, ст.1112.
    8. Закон України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” № 2939-XII від 26.01.1993 // ВВР, 1993, № 13, ст.110.
    9. Указ Президента України “Про Положення про Головне контррльно-ревізійне управління” № 280/204 від 05.03.2004 // rada.gov.ua
    10. Постанова Кабінета міністрів України “Питання державної контрольно-ревізійної служби в Україні” № 515 від 05.07.1993 // rada.gov.ua
    11. Постанова Кабінета міністрів України “Про Загальне положення про юридичну службу міністерства, іншлго цетрального органу виконавчої влади, державного підприємтсва, установи, організації” № 690 від 27.08.1995 // rada.gov.ua
    12. Постанова Кабінета міністрів України “Про затвердження Порядку проведення органами державної контрольно-ревізійної служби аудиту фінансової та господарської діяльності бюджетних установ” № 1777 від 31.12.2004 // rada.gov.ua
    13. Наказ Державної митної служби України “Про затвердження Положення про юридичну службу регіональної митниці, митниці, спеціалізлваної митної установи, організації”№ 112. від 14.02.2006 // rada.gov.ua
    14. Наказ Головного контрольно-ревізійного управління “Про затвердження Методичних рекомендацій з проведення органами контрольно-ревізійної служби аудиту фінансової та господарської діяльності бюджетних установ” № 451 від 19.12.2005 // rada.gov.ua
    15. Наказ Головного контрольно-ревізійного управління “Типове положення про котрольно-ревізійний відділ у районі, місті, районі в місті та міжрайонний контрольно-ревізійний відділ без статусу юридичної особи ” № 11 від 07.02.2001 // rada.gov.ua
    16. Постанова Пленуму Верховного суду України “Про практику розгляду судами цивільних справза позовами про відшкодування шкоди” № 6 від 27.03.1992 // rada.gov.ua
  • 14969. Організація продажу товарів у магазинах самообслуговування
    Маркетинг

    Удосконалення організації торговельного обслуговування населення і підвищення економічної ефективності магазинів самообслуговування у значній мірі залежать від правильного формування асортименту товарів. Формування товарного асортименту це процес підбору і розміщення у певному порядку номенклатури товарів, торгівлю якими здійснює підприємство торгівлі. Товарний асортимент у магазинах самообслуговування МЕТРО формують у два етапи. На першому етапі встановлюється груповий асортимент товарів і визначається його структура, а на другому - у залежності від товарних груп, визначається кількість видів, найменувань товарів і оптимальна кількість їх різновидностей, тобто розширений асортимент. Структуру групового асортименту магазину самообслуговування визначають не за розміром площі, що займає кожна група товарів, а відповідно до обсягу товарообороту. Торгівля продовольчими і непродовольчими товарами має істотні відмінні особливості, тому принцип формування асортименту продовольчих і непродовольчих товарів вони розглядають окремо. Продовольчі товари у своїй більшості відносять до товарів повсякденного попиту, тільки невелику їх кількість за своїми якостями відносять до категорії товарів періодичного вживання (алкогольні напої, торти, шоколадні набори тощо), які купують від випадку до випадку. Сучасне обладнання і особливо холодильне, розширює можливості продажу найрізноманітніших видів товарів. Основним типом непродовольчого магазину самообслуговування є магазин МЕТРО із широким асортиментом непродовольчих товарів і обмеженим асортиментом продовольчих товарів. Оскільки ці магазини повинні забезпечити населення товарами першої необхідності, постійний асортимент у торговельному залі повинен включати (у залежності від торговельної площі) приблизно 2000-4000 найменувань товарів, з урахуванням їх видів, артикулів, розфасовок та ін. Додатковий асортимент залежить від територіальних особливостей і розташування магазину, попиту і звичок населення. У непродовольчих магазинах самообслуговування спостерігається тенденція постійного розширення асортименту, що з великим задоволенням зустрічає покупець, який заінтересований купити в одному місці як можна більшу кількість потрібних йому товарів. Значну роль в асортименті непродовольчих магазинів самообслуговування відіграють продовольчі товари. Асортимент продовольчих товарів може включати від 500 до 2000 найменувань. В одних магазинах самообслуговування непродовольчі товари продаються виключно як супутні, у інших - вони групуються і для них виділяються окремі секції. Найбільш ефективно поєднувати ці два методи, що й робить МЕТРО, тобто частину непродовольчих товарів зосередити у спеціальному відділі, частину ж розмістити у відділах (секціях) продовольчих товарів. Товари, які за відношенням до продовольчих є супутніми, розміщують для перехресного продажу у секціях продовольчих товарів, товари, які не відносяться до супутніх, продаються у спеціальному відділі непродовольчих товарів. Секції (відділи) непродовольчих товарів розміщують у місцях, де проходять інтенсивні потоки покупців. Необхідно щоб у цьому відділі був представлений такий асортимент непродовольчих товарів, який привертає до себе увагу. Невеликі відділи товарів повсякденного попиту повинні бути орієнтовані на імпульсні покупки. Порівняно великі відділи непродовольчих товарів, і особливо ті, яким відведено окремі площі торговельного залу, повинні мати відповідний асортимент, зручність у здійсненні покупки, низькі ціни та інші фактори. Такі умови стимулюють покупку цих товарів у продовольчих магазинах самообслуговування, а не у спеціалізованих непродовольчих магазинах. У продовольчих магазинах самообслуговування рентабельно в асортимент непродовольчих товарів включати господарські, парфумерно-косметичні, канцелярські, дрібні текстильні, галантерейні та інші товари. Більш ефективним є продаж тих непродовольчих товарів, які зустрічаються на традиційному маршруті огляду торговельного залу. У продажу непродовольчих товарів методом самообслуговування основою для формування товарного асортименту є форма спеціалізації підприємства. Умовою правильного формування асортименту є комплексна пропозиція товарів, яка включає згрупування за призначенням у споживчі комплекси. Основний фактор, який визначає кількість комплексів, - розмір торговельної площі магазину самообслуговування. При визначенні номенклатури споживчих комплексів у магазині МЕТРО враховують структуру товарообороту та наявність поблизу інших типів магазинів з продажу непродовольчих товарів. У споживчих комплексах з чисельністю працівників торговельного залу не менше 30 осіб виділяються мікрокомплекси, кількість яких у споживчому комплексі повинно бути не менше п'яти. Мікрокомплекси можуть організовуватись як постійні, так і сезонні (діють обмежений час). Особливу увагу необхідно приділяти організації постійних мікрокомплексів. Їх кількість і найменування визначаються спеціалізацією споживчих комплексів, розмірами торговельної площі магазину, структурою товарообороту та ін. При формуванні асортименту товарів велике значення має число товарних груп і підгруп, що входять до асортиментного переліку даного підприємства торгівлі, та число різновидностей товарів у кожному споживчому комплексі. Формуючи асортимент товарів для цього підприємства, прагнуть до підвищення у ньому питомої ваги товарів повсякденного попиту і забезпечення їх постійної наявності. При формуванні асортименту в магазині МЕТРО виконують:

  • 14970. Організація процесу оцінювання та методи контролю якості продукції на базі ДП "Лужанський експериментальний завод"
    Экономика

     

    1. Указ Президента України "Про заходи щодо підвищення якості вітчизняної продукції" // Голос України, 24.12.2001р.
    2. Декрет Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію"// Діло, 11.05.93р.
    3. Алферов Н.П. Управление качеством. Учебник. М.: ИНФРА-М, 2003. 374с.
    4. Алексеенко В.С. Финансовый анализ. К.: МАУП, 2004. 250с.
    5. Алехин П.П. Подходы к созданию систем управления качеством продукции // Экономика, №4, 2003. с.10-12
    6. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. М.; Финансы и статистика, 1999 г. 113с.
    7. Гличев А.В., Круглов М.И. Управление качеством продукции. М.: Экономика, 2000.- 198с.
    8. Джуран Д. Все о качестве: Зарубежный опыт. Выпуск 2. Высший уровень руководства и качество. М., 2001. 250с.
    9. Дубров А.М. Последовательный анализ в статистической обработке информации. М.; Статистика, 1998. 243с.
    10. Єськов П.О. Українська асоціація якості запорука якості в Україні. // Факти, 25.10.2002р. с.3-4
    11. Зорин Ю.В., Ярыгин В.Т. Качество технологической документации при подготовке предприятий к сертификации. Стандарты и Качество. 2004. 95с.
    12. Ильенкова Н.Д. Спрос: анализ и управление. М.; Финансы и статистика, 2002 г. 215с.
    13. Ильенкова С.Д., Гохберг Л.М., Ягудин С.Ю. и др. Инновационный менеджмент. Учебник. М.; Изд. "Банки и биржи", ЮНИТИ, 2000 г. 456с.
    14. Как работает японское предприятие. Под ред. Мондена Я., Сибакавы Р., Такаянаги С., Нагао Т. - М.; Экономика, 1999. 15с.
    15. Кардаш В.Я. Стандартизация и управление качеством продукции. К.: Вища школа, 2001. 189с.
    16. Карначева Т. Г. Оценка затрат на качество продукции // Автоматизация и современные технологии, №6, 2004 с.15-16
    17. Крылова Г. Д. Зарубежный опыт управления качеством. М: Издательство стандартов, 2004 298с.
    18. Курицин А.Н. Секреты эффективной работы: опыт США и Японии для предпринимателей и менеджеров. М.: изд-во Стандартов,2003. 317с.
    19. Лапидус В.А. Звезды качества// Стандарты и Качество. 2003.- №7.- с. 47-53.
    20. Лаштдуо В.А. Статистические методы, всеобщее управление качеством, сертификация и кое-что еще..., Стандарты и качество. 2001, №4, с. 68-70.
    21. Менеджмент систем качества: Учеб. пособие / М. Г. Круглов, С.К. Сергеев, В.А. Такташов и др. М.: ИПК Издательство стандартов, 1999. - 368 с.
    22. Мердок Дж. Контрольные карты. М: Финансы и статистика, 2001. 256с.
    23. Моисеева Н.К. Функционально-стоимостный анализ. Теория и практика. М.: Электроника, 2004 г. 365с.
    24. Моисеева Н.К., Карпунин М.Г. Основы теории и практики функционально-стоимостного анализа. М.: Высшая школа, 1998 г. 311с.
    25. Монден Я. ”Тоета”, Методы эффективного управления. М.; Экономика, 1999. 168с.
    26. Мхитарян В. С. Статистические методы в управлении качеством продукции. М.: Финансы и статистика, 2001. 305с.
    27. Никсон Ф. Роль руководства предприятия в обеспечении качества и надежности: Пер. с англ. М.: Издательство стандартов, 2002. 230с.
    28. Переалина Н.С. Качество в системе маркетинга. М.: Система, 1999. 200с.
    29. Пешкова Е.П. Маркетинговый анализ в деятельности фирмы. М: Ось-89, 2000г. 80с.
    30. Рабинович П.М. Резервы предприятия и статистика. М.; Статистика, 1997. 298с.
    31. Робертсон А. Управление качеством. М: Прогресс, 2001 423с.
    32. Сиськов В.И.,Экономико-статистическое исследование качества продукции. М.: Статистика, 2001. 119с.
    33. Сиськов В.И. Статистическое измерение качества продукции. М.: Статистика, 1999. 27с.
    34. Солонин И.С. Математическая статистика в технологии машиностроения. М.; “Машиностроение”, 1996 309с.
    35. Статистические методы повышения качества / Под. ред. Хитоси Кумэ. М: Финансы и статистика, 1997. 211с.
    36. Управление качеством / под ред. С. Д. Ильенковой. М: ЮНИТИ, 1998 350с.
    37. Фейгенбаум. А. Контроль якості продукції. К.: Діло,2002р.. 318с.
    38. Фуллер Д. Управляй или подчиняйся. М.: Фонд "За экономическую грамотность ", 2004 г. 55с.
    39. Швец В.Е. "Менеджмент качества" в системе современного менеджмента. Стандарты и качество, 2004, №6, с. 48.
    40. Экономический ежегодник хозяйственника: Выпуск 2/Э40. Науч. ред. Г.С. Празднов; Сост. Г.С. Празднов, Л.И. Кузнецова.М.: Экономика, 2003.
  • 14971. Організація робіт та розрахунок техніко-економічних показників очисного вибою
    Экономика

    № п/пНазва факторівЗначення факторів1231.ЗАГАЛЬНІ ДАНІ1.1БасейнЛьвівсько-Волинський1.2ПідприємствоШахта1.3Категорійність по газуНадкатегорійна1.4Очисний вибійЛава №3211.5Пласт вугілляП7н1.6Марка вугілляГР2.ГІРНИЧО-ГЕОЛОГІЧНІ УМОВИ2.1Загальна потужність пластаm3= м2.2Потужність, на яку виймається пластmв= м2.3Будова пластаСкладна2.4Кут падіння пласта?= 302.5Густина вугілля в масиві?= т/м32.6Опір пласта різаннюАр= кгс/см2.7Категорія вугілля по буріннюV2.8Амплітуда геологічних порушеньНгп= м2.9Довжина геологічних порушеньLгп= м2.10Обводнення пластаКв= м3/год2.11Відносна метаноносність пластаgсн4= м3/т2.12Небезпечність пласта через раптові викидиБез раптових викидів2.13Схильність вугілля до самозагорянняНе схильне2.14Характеристика порід безпосередньої покрівлі:назваПісковикпотужністьmп= 3,9 мпитома вага?п=2,1 т/м3тип покрівлі за стійкою2.15Характеристика порід безпосередньої підошви:назвапісковикпотужністьmп= 8,6 мпитома вага?п=2,2 т/м3тип покрівлі за стійкою3.ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНІ УМОВИ3.1Механізація очисних робіт:тип механізованого комплексутип вугільного комбайнатип вибійного конвеєра1233.2Характеристика дільничного транспорту:вид транспортуКонвеєрнийтип і довжина транспортних засобівСП-202(100м); 1Л80(2м)механізація навантажувального пунктуГУАНП4.ТЕХНОЛОГІЧНІ УМОВИ4.1Спосіб підготовки пластаПанельний4.2Система розробки пластаСтовпова4.3Напрямок відробки стовпаПо простяганню4.4Порядок відробки стовпаЗворотній4.5Довжина виймального стовпаLст= м4.6Кількість лав в стовпіNл=1 шт.4.7Довжина лавиlл= м4.8Вид технології виймання вугілляОднокомбайнова4.9Схема роботи комбайнаЧовникова4.10Корисна ширина захвату комбайнуr= м4.11Схема пересування вибійного комбайнуФронтальна4.12Розташування головок вибійного конвеєра:приводноїВинесена на конвеєрний штрекнатяжноїВинесена на бортовий штрек4.13Схема пересування кріплення в очисному вибоїПослідовна4.14Строк експлуатації механізованого кріпленняtе= р.4.15Основні розміри уступів:в нижній частині лавидовжинаl1=2,0 мглибинаL1=0,5 му верхній частині лавидовжинаl2=2,0 мглибинаL2=0,5 м4.16Спосіб виймання уступівВручну5.ЕЛЕМЕНТИ КРІПЛЕННЯ5.1Характеристика дільничних виробок:форма поперечного перерізуАрковаплоща перерізу в світліSk=10 м2; S6=8м2;тип кріпленняАПК-3/11,2відстань між рамамиlp=1мкількість рейкових дорігnB=1; nб=1тип рейокР-24стан виробок за лавоюВиробки гасяться5.2Характеристика кріплення кінцевих ділянок очисного вибою:нижнього уступу1рама з 4*ст.ГС під 3,0брусверхнього уступу1рама з 4*ст.ГС під 3,0бруснижньої частини лави2 рами з 3*ст.ГС під 2,0брусверхньої частини лави2 рами з 3*ст.ГС під 2,0брус1235.3Характеристика способів підтримання спряжень лави з дільничними гірничими виробками:викладка кострів, їх форма і видЧотиригранні деревянікількість рядівnб=1; nк=1відстань встановленняlк=1,26 м5.4Характеристика способів підсилення кріплення дільничних гірничих виробок:попереду лавиРемонтнини ст.2ГСК-17позаду лавиДеревяні ремонтини6.ОРГАНІЗАЦІЙНІ УМОВИ6.1Режими роботи очисного вибою:річний300 днівмісячний25 днівтижневий6 днівдобовий(3*6)в+(1*6)р.п6.2Тривалість робочої зміниТзм.=360 хв.6.3Режим роботи зміни5р.д+2вих.д.6.4Тривалість робочого тижня для робітниківТрд=30 год.6.5Форма організації праціДобова комплексна бригада6.6Система оплати праціВідрядно-преміальна, погодинно-преміюльна

  • 14972. Організація роботи Верховної Ради України
    Юриспруденция, право, государство

    Народний депутат має право:

    1. обирати і бути обраним на посади Голови Верховної Ради України, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України;
    2. обирати і бути обраним до органів Верховної Ради України;
    3. пропонувати питання для розгляду Верховної Радою України або її органами;
    4. законодавчої ініціативи (яке реалізується у формі внесення до Верховної Ради України законопроекту, проекту постанови чи іншої законодавчої пропозиції);
    5. звертатися із депутатськими запитами, вимагати відповіді на них;
    6. брати участь у дебатах, ставити запитання доповідачам, головуючому на засіданні;
    7. виступати з обґрунтуванням своїх пропозицій і з мотивів голосування;
    8. висловлювати свою думку щодо кожного питання, яке розглядається на засіданні;
    9. висловлювати думку щодо кандидатів, які обираються чи призначаються на посади, звільняються з посад Верховною Радою України, а також щодо яких Верховна Рада України надає згоду на призначення і звільнення з посад;
    10. порушувати питання про заміну головуючого на пленарному засіданні Верховної Ради України;
    11. порушувати питання про довіру складу органів, утворених Верховною Радою України, а також посадовим особам, яких обрано, призначено на посади або щодо призначення на посади яких Верховною Радою України надано згоду у випадках, передбачених Конституцією України;
    12. порушувати питання про перевірку діяльності підприємств, установ, організацій, розміщених на території України, щодо яких є дані про порушення ними законодавства України, про створення з цією метою тимчасових слідчих комісій;
    13. передавати для внесення до протоколу і стенографічного бюлетеня засідання текст свого виступу, окремої думки, заяви, пропозиції і зауваження з питань, що розглядаються Верховною Радою України;
    14. обєднуватися в депутатські фракції та групи.
  • 14973. Організація роботи дільничної станції Хутір-Михайлівський
    Транспорт, логистика

    Станційний технологічний центр забезпечує:

    1. перевірку відповідності результатів списування вагонів з даними натурного листа поїзда, з їхньою кількістю і розташуванням у поїзді;
    2. своєчасну і якісну добірку перевізних документів на прибуваючі поїзди і поїзди, що відправляються;
    3. повноту і правильність складання натурних листів, добірку документів відповідно до наявності і розташуванням вагонів у поїздах;
    4. безперервного номерного обліку наявності і розташування вагонів на сортувальних коліях;
    5. контроль за повнотою комплекту перевізних документів, правильність їхнього оформлення, повноту інформації
    6. передачу інформації про прибуваючі поїзди і вантажі маневровому диспетчерові, а про вагони під вивантаження товарному касирові;
    7. контроль дотримання плану формування поїздів, вимог ПТЕ, установлених норм ваги і довжини формованих поїздів;
    8. забезпечення схоронності перевізних документів;
    9. облік і контроль за своєчасним відправленням вагонів зі станції;
    10. ведення установлених форм обліку і звітності;
    11. передачу інформації на поїзди;
    12. відстеження конвенційних заборон;
    13. корегування ТГНЛ на підставі повідомлень ВУ-23, оперативних указівок, наказів;
    14. дачу оперативних повідомлень;
    15. штемпелювання поїзних перевізних документів;
    16. повідомлення працівників НОРБ про наявність вантажів, що підлягають охороні;
    17. обліку просування вагонів з вантажами ВМ, негабаритними вантажами, транспортерами, ешелонами і транспортом, рефрижераторними секціями;
    18. дотримання встановлених норм і часу на обробку поїздів і документів;
    19. збереження таємниці інформації обмеженого користування, що знаходяться в перевізних документах.
  • 14974. Організація роботи команди засновників фірми у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (на прикладі ТОВ "БРАВОГЛАСС")
    Экономика

    Основними стратегічними напрямками відновлення рентабельності підприємства та розширення обсягів виробництва і реалізації є наступні:

    1. структурна перебудова виробництва з переорієнтацією на випуск пресервів з оселедця у різноманітних видах консервуючих заливок та видах розфасовки;
    2. пошук стратегічного інвестора для фінансування структурної перебудови виробництва;
    3. розробка бренд-марки пресервів ТОВ «Браво Гласс» на основі сертифікації виробництва та проведення рекламної компанії «Наша якість це офіційний державний номер сертифікації № ___» та розробки фірмової наклейки і фірмової розфасовки;
    4. збільшення поставки продукції на ринок м. Києва на основі наявності складів на холодокомбінаті №3;
    5. заключення договорів з мережами універсамів м. Києва про пряму поставку продукції на постійній основі;
    6. участь підприємства у тендерах на поставку рибної продукції у мережі ресторанів та кафе, закладів харчування армії, санаторіїв, дитячих садків тощо.
  • 14975. Організація роботи малого торговельного підприємства та шляхи підвищення її ефективності
    Маркетинг

    Одним із основних факторів, який впливає на формування товарного асортименту є попит споживачів. Торговельним підприємствам дуже важливо досліджувати кінцевого споживача, оскільки їх „виживання”, функціонування на ринку залежать від спроможності знаходити споживачів і задовольняти їхні запити та потреби. При формуванні асортименту продовольчих товарів в роздрібному торговельному підприємстві МПП „ФермерСервіс” враховуються й деякі особливості попиту на продукти харчування. Так, попит на продовольчі товари відрізняється високою мірою стійкості, а в окремих випадках відомою консервативністю. Необхідно також враховувати і чинник взаємозамінності продовольчих товарів, особливо це стосується товарів однієї групи. Крім того, на продовольчі товари попит комплексний, тобто одночасно придбаваються продукти, що доповнюють один одного. Купівельний попит на товари простого та складного асортименту також має певні особливості, які необхідно враховувати при формуванні асортименту. Так, на товари простого асортименту, що мають незначну кількість різновидів, попит в основному конкретний, твердо сформульований і не допускає заміни цих товарів. Навпаки, при покупці товарів складного асортименту, що нараховують десятки і сотні різновидів, в попиті допускається їх широка взаємозамінність. Також потрібно зазначити, що на попит і споживання багатьох товарів, особливо продуктів харчування, впливає сезонність їх виробництва. Внаслідок цього відбувається нерівномірність їх споживання протягом року і попит перекидається на товари, що їх замінюють. На формування товарного асортименту впливає також тип магазину і зона його діяльності. Тип торговельного підприємства, що характеризується асортиментним профілем і його торговою площею, визначає напрям у формуванні товарного асортименту. Не менш важливими факторами, що впливають на формування асортименту є такі фактори, як канали товароруху та збуту, матеріально-технічні можливості торговельного підприємства, рівень цін на товари, метод продажу товарів, сезонні коливання тощо.

  • 14976. Організація роботи недержавних пенсійних фондів на ринку цінних паперів
    Экономика

    Перше місце за обсягами продажів на ПФТС займають корпоративні облігації і становлять більше ніж 43% від загального обсягу торгів за останні 5 років; темп приросту обсягів продажу корпоративних облігацій порівняно з 2006 р. збільшився на 52%, абсолютне збільшення становило 5,45 млрд грн. Найбільш активно купували корпоративні облігації підприємств фінансового сектора (більше ніж 35%), торговельних підприємств (25%), підприємств реального сектора економіки (харчової промисловості, машинобудування, транспорту, сільського господарства тощо, які в сукупності займали менше ніж по 10% від загального обсягу продажів). Така тенденція обумовлена високою ліквідністю підприємств фінансового сектора (банків, інвестиційних фондів) і торговельних організацій, які мають високу оборотність активів. Підприємства реального сек. тора економіки більш вразливі до економічних та політичних ризиків, а тому і привабливість їх менша порівняно з фінансовими та торговельними організаціями. Друге місце належить акціям, які збільшились з 15% у 2004 р. до 32% у 2007 р. від загального обсягу продажів. Темп приросту продажів акціями порівняно з 2006 р. збільшився на 68%, абсолютне збільшення становило 4,1 млрд грн. Найбільш активно операції здійснювались з акціями підприємств електроенергетики (обленерго) (16,7%), машинобудування (15,8%), металургії (15,5%), фінансових установ (15,4%) та енергопостачання (6,9%). Третє місце займають облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), які останнім часом суттєво зменшились як у відносному (з 30,5% у 2006 р. до 8,9% у 2007 р.), так і в абсолютному значенні (8,44 млрд грн. у 2006 р. до 2,81 млрд грн у 2007 р.). Порівняно з 2006 р. обсяги продажів ОВДП становили 66,7%. Про зниження привабливості цього виду цінних паперів свідчить і той факт, що із 19 цінних паперів, емітованих Міністерством фінансів, угоди укладались лише з 11 цінними паперами. Макроекономічним чинником зменшення привабливості цінних паперів Міністерства фінансів стала його переорієнтація з внутрішнього на зовнішній ринок позик. [11]

  • 14977. Організація роботи підприємства
    Маркетинг

    Завідуючий складом на підприємстві виконує такі функції:

    • визначає вимоги до товарів, а також відповідність їх якості стандартам, технічним умовам, укладеним договорам та іншим нормативним документам;
    • здійснює контроль за виконанням договірних зобов'язань, надходженням і реалізацією товарів;
    • бере участь у підготовці даних для складання претензій на постачання неякісних товарів і відповідей на претензії замовників;
    • контролює наявність товарів на складі;
    • здійснює зв'язок з постачальниками і споживачами й оформляє документи на відвантаження та одержання товарів відповідно до затверджених планів;
    • бере участь у розробці і впровадженні правил з матеріально-технічного забезпечення, збуту, контролю якості товарів, організації їх транспортування і збереження;
    • контролює своєчасність відвантаження зворотної тари;
    • бере участь у проведенні інвентаризацій, вивчає причини утворення зайвих наднормативних матеріальних ресурсів і "неліквідів", вживає заходи по їх реалізації;
    • здійснює контроль за дотриманням правил збереження товарів на складі, підготовкою товарів до продажу;
    • оформляє необхідні документи, пов'язані з постачанням і реалізацією продукції, складає звітність по установлених формах.
  • 14978. Організація роботи суду в Україні
    Юриспруденция, право, государство

    Наведені завдання НОП мають втілюватися як на локальному (кожного окремого суду), так і на загальнодержавному рівні (шляхом розробки і впровадження відповідних програм). На локальному рівні відповідно до постанову спільного засідання Президії Верховного Суду України, президії Ради суддів України і колегії Державної судової адміністрації України від 12.03.2003 р. № 17 персональну відповідальність за належну організацію роботи суду і своєчасний розгляд справ несуть голови судів. На державному рівні цими питаннями мають опікуватися вищі органи суддівського самоврядування, вищі судові органи, Державна судова адміністрація України як орган виконавчої влади, покликаний здійснювати організаційне забезпечення суддів. При чому як головам судів, так і іншим посадовцям слід чітко дотримуватися принципу незалежності суддів і невтручання у процес вирішення юридично значущих справ під приводом організаційних питань. Слід мати на увазі, що відносно голови судів і судді не знаходяться у відносинах адміністративного підпорядкування, голова суду є першим серед рівних у суддівському колективі. Щодо посадовців і працівників апарату суду, то голова суду в даному випадку наділений усіма владно-розпорядчими повноваженнями, його накази і розпорядження є обовязковими для виконання.

  • 14979. Організація роботи шкільної їдальні
    Разное

    Проблему добору харчових продуктів, раціонального їх співвідношення допоможе розв'язати піраміда харчування, рекомендована Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) як дієтлогічна модель побудови здорового харчового раціону на основі необхідних для здорового харчування продуктів, різноманітність та співвідношення яких вона ілюструє. За рекомендаціями ВООЗ, більше половини добової енергії повинно надходити з продуктами, що входять до двох нижніх шарів піраміди, а саме: хлібом, зерновими, макаронними виробами, рисом і картоплею. Із продуктів, що входять до другого знизу шару піраміди, спеціалісти рекомендують споживати якомога більше овочів та фруктів. Краще вживати їх свіжими, відповідно до сезону, бажано місцевого виробництва. Припустиме також споживання свіжозаморожених та сушених овочів та фруктів, корисні й консервовані, хоча вони й не містять вітаміну С. Третій знизу шар піраміди закликає до обачливості. У пропорційному відношенні для здорового раціону харчування продукти цієї зони необхідні в малих кількостях. З правого боку розташовані м'ясні і рибні продукти, яйця, горіхи й бобові. Жирні сорти м'яса і м'ясопродуктів доцільно заміняти квасолею, бобовими, рибою, яйцями, птицею та пісним м'ясом. З лівого боку цієї зони знаходяться продукти з великим вмістом кальцію, а саме: сири, нежирне молоко та молочні продукти. На верхівці піраміди розташовані продукти, перед вживанням яких слід добре поміркувати. Сюди входять продукти з високою енергетичною цінністю і незначним вмістом мікроелементів. Продукти цієї групи в надзвичайно малих кількостях потрібні лише для забезпечення додаткової енергії понад ту, що вже надходить від інших груп продуктів. Отже, організовуючи харчування дітей і підлітків, слід мати на увазі, що для них характерні:

  • 14980. Організація роздрібної торгівлі непродовольчими товарами
    Маркетинг

     

    1. Наказ МЗЕЗТ України «Правила продажу непродовольчих товарів від 27.05.96 №294.
    2. Закон України «Про захист прав споживачів (зі змінами і доповненнями відповідно до Закону №82/95-ВР від 02.03.95, Закону №230/95-ВР від 20.06.95).
    3. Постанова Кабінету Міністрів України «Порядок заняття торговельного обслуговування населення від 08.02.95 №108.
    4. Наказ МЗЕЗТ України «Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами від 19.04.2007р №104.
    5. БланкИ.А.Управление торговым предприятием: Учебник. Москва: Тандем, Изво-во ЭКМОС, 1998. 416с.
    6. БурмистровВ.Г.Организация торговли непродовольственными товарами. Москва: Экономика, 1988.
    7. Концепція розвитку внутрішньої торгівлі України. (Схвалено постановою КМУ від 20 грудня 1997р. №1449).
    8. ОмеляновичС.І. Стан і потреби торгівлі в Україні// Економіка України. 1995. №7.
    9. ФедькоВ.П., ФедькоН.Г.Инфраструктура товарного рынка. Ростов на Дону «Фенікс» 2000г. 483с.
    10. Апопій В.В., БабенкоС.Г., ГончарукЯ.А., АнтонюкЯ.М., БалабанП.Ю., ДудлаА.А., РудницькийС.І., Хомяк Ю.М. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг. Київ 2002.
    11. ГолошубоваН.О. Роздрібна торговельна мережа: стан і тенденції розвитку.// Вісник КДТЕУ. 1998. №1.-С.7482.
    12. ЛевиМ., ВейтцБ.А.Основы розничной торговли: Пер. с англ. СПб.: Питер, 1999. 448с.
    13. Статистичний щорічник України за 2000 рік. К., 2001.
    14. Основи товарознавства. Непродовольчі товари. Посібник. К., 2001.
    15. ВолошенюкА.В.Що одягаємо на ноги?// Галицькі контракти. №46. 2005.
    16. Типові форми юридичних документів: договори, контракти, претензії/Сост. Стаматіна М.В. 4-те вид. Переробл. І доповн. Харків: Аріс, 2000р.
    17. Підприємницька діяльність в ринковій економіці. БоршманД., Вороніна Л., ФедерманР., Гамбург, 1992.
    18. ПоповА.А. «Торговое право». Харьков, «РА-Каравелла», 2000.
    19. МозговаО.М. «Мерчандайзинг мистецтво спокушування клієнта», (ж-л «Галицькі Контракти», 1998, №16, с.48)
    20. Федоришина І.М. «У нас не сприймають рекламу як джерело інформації», (ж-л «Галицькі Контракти», 1996, №1, с.37).