Geum.ru

Курсовой проект

  • 15121. Основні напрями і порядок здійснення аналізу необоротних активів підприємства. Аналіз руху грошових коштів на підприємстві
    Экономика

    Показники майнового стану підприємства характеризують стан та структуру активів підприємства у сукупності з джерелами їх покриття (пасивами). Ці показники можна поділити умовно на дві групи: показники, які визначають стан основних засобів, та показники, які визначають стан оборотних коштів. Якісна характеристика основних засобів оцінюється за допомогою таких показників:

    1. частки активної частини основних засобів;
    2. коефіцієнта зносу;
    3. коефіцієнта придатності;
    4. коефіцієнта оновлення;
    5. коефіцієнта вибуття;
    6. індексу постійного активу;
    7. коефіцієнта довгострокового залучення позикових коштів;
    8. коефіцієнта накопичення зносу;
    9. коефіцієнта реальної вартості майна тощо.
  • 15122. Основні напрями сучасної психології релігії
    Психология

    У 20-ті 40-ві роки XX ст. в американській психології релігії помітно посилились апологетичні тенденції. Одночасно закладаються основи пастирської психології і психотерапії. У післявоєнні роки, як підкреслює М. Попова, актуалізувалися прикладні дослідження: «вплив релігійності на політичні симпатії, виробничі, сімейно-побутові, моральні відносини» [12, с. 22]. У той самий період психоаналіз у класичній і сучасній модифікаціях теж починає проникати в царину американської психології релігії. Психологія релігії в Європі опиралась на досягнення археології, антропології, етнографії, зауважувала М. Попова. Саме в Франції розмежування психології релігії та теології було найпомітнішим. Автор, детально досліджуючи предмет психології релігії, не знаходить позитивного потенціалу в зарубіжних напрацюваннях, вважаючи їх методологічно обмеженими тому, що їх репрезентанти ігнорували соціальні чинники. Дослідниця з неприхованою антипатією ставиться до практичного характеру буржуазної психології релігії, зокрема пастирської психології та психотерапії, які повністю підпорядковані церкві та теології. На її думку, психологія релігії перетворюється на придаток практичної теології, оскільки психологи-релігієзнавці почали активно співпрацювати «з релігійними організаціями в створенні психологічно обґрунтованої системи методів релігійного впливу» [12, с. 211]. М. Попова звертає увагу на нові форми приходської та позаприходської роботи священнослужителів з віруючими, що ґрунтуються на принципах і методах наукової психології. І, хоча автор критично ставиться до співпраці психологів і теологів, її розвідки ознайомили науковий вітчизняний загал з особливостями трансформації зарубіжної психології релігії. М. Попова наголошує на однобічному використанні християнством даних психології з метою застосування її в повсякденній діяльності священнослужителів і зміцнення позицій теології. Проте слід визнати поміркованість автора в осмисленні етапів становлення та розгортання психології релігії. Показовою в цьому сенсі є виважена узагальнююча характеристика релігії в контексті психоаналізу 3. Фройда, К.-Г. Юнга, Е. Фромма.

  • 15123. Основні напрямки використання земельних ресурсів
    Экономика

    На основі проведеного аналізу в межах вказаних груп районів, показників вартості валової продукції рослинництва на 1 га ріллі та на 1 грн витрат й урожайності основних вирощуваних в області сільськогосподарських культур у середньому за 1986 - 2006 рр., встановлено наступну тенденцію: максимальні економічні показники - 109,3% вартості валової продукції на 1 га ріллі й 102,3% окупності витрат середніх по області; найвищі значення урожайності основних культур зернових (з кукурудзою), цукрових буряків, картоплі, - відповідно 124,6, 124,9 і 113,2% від середньообласних показників, притаманні третій групі районів. Економічні показники використання сільськогосподарських земель - 105,7% вартості валової продукції на 1 га ріллі й 99,2% окупності витрат середніх по області; значення урожайності: зернові (з кукурудзою), цукрові буряки, картопля - відповідно 94,6, 100,4 і 97,3 % від середньобласних, властиві другій групі районів. Економічні показники валової продукції й окупності витрат 95 та 97,4%; урожайності зернових (з кукурудзою), цукрових буряків, картоплі - відповідно 80,7, 74,7 і 89,3% від середньообласних, визначено у першій групі районів. Отже, вказана економічна ефективність використання земельних ресурсів у сільському господарстві засвідчує: на території земель першої групи, до якої віднесено чотири адміністративні райони, вона найнижча, але при цьому стан земельних ресурсів оцінюється як екологічно стійкий. На території земель другої групи - економічна ефективність визначена як середня, а їх стан оцінюється як екологічно середньостійкий. До цієї групи віднесено пять районів. На території земель третьої групи економічна ефективність найвища по області. До цієї групи віднесено сім районів.

  • 15124. Основні напрямки розвитку неоекології
    Экология

     

    1. Білявський Г.О. та інші. Основи екологічних знань: Навч. посібник. К.: Либідь, 2002. 346 с.
    2. Боков ВЛ., Лущик А.В. Основы экологической безопасности. - Симферополь: Сонат, 1998. - 224 с.
    3. Бойчук Ю.Д. Основи екології та екологічного права. К., 2005. 368 с.
    4. Бойчук Ю.Д., Солошенко Е.М., Бугай О.В. Екологія і охорона навколишнього середовища. Суми, 2002. 284 с.
    5. Гінсірук С.А. Регіональне природокористування: Навч. посібник. К., 1990.
    6. Голубець М.А., Кучерявий В.П., Генсірук С.А. та ін. Конспект лекцій з курсу "Екологія і охорона природи". К., 1990.
    7. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. К.: Т-во „Знання”, КОО, 2000. 203 с.
    8. Запольський А.К., Салюк А.І. Основи екології. К.: Вища школа, 2003. 358 с.
    9. Злобін Ю.Л. Основи екології. - К.: Лібра, 1998. - 248 с.
    10. Крисаченко В.С. Екологічна культура: теорія і практика. - К.: Заповіт, 1996. - 108 с.
    11. Кучерявий В.П. Екологія. Львів: Світ, 2001. 500 с.
    12. Мазур И.И., Молдованов О.И. Курс инженерной экологии. - М.: Высшая школа, 1999. - 447 с.
    13. Масюк Н.Т. Введение в сельскохозяйственную экологию. - Днепропетровск, 1989. - 192 с.
    14. Миркин Б.М., Наумова Л.Г. Экология. - Уфа: Восточный университет, 1998. - 256 с.
    15. Новиков Ю.В. Природа и человек. М.: Просвещение, 1991. 223 с.
    16. Новиков Ю.В. Экология, окружающая среда и человек. - М.: ФАИР, 1998. - 320 с.
    17. Принципи природокористування // Основи соціоекології. К., 1995.
    18. Розанов СИ. Общая экология. - СПб.: Лань, 2001. - 288 с.
    19. Сахаєв В.Г., Шевчук В.Я. Економіка і організація охорони навколишнього середовища: Підручник. К.: Вища школа, 1995. 272 с.
    20. Ситник К.М., Брайон В. Н, Городецкий А.В. Биосфера, экология, охрана природы. - К., 1980.
    21. Степановских А.С. Экология. - М.: ЮНИТИ, 2001. - 703 с.
  • 15125. Основні ознаки моральної свідомості особистості як вищі етичні цінності
    Психология

    Поняття «чиста» й «спокійна» совість (аналогічно - «нечиста» й «тривожна») часто розглядають як аналогічні. Зрозуміло, між ними є взаємозвязок, але їх слід розрізняти як змістовну й емоційну характеристики даного морально-психологічного явища. Це не завжди враховується, коли специфіку совісті бачать в тому, що вона залишиться чистою навіть і в тому випадку, якщо людина й переконається, що вчинила погано. Очевидно тут мається на увазі емоційно нестурбована совість: але ж ступінь її чистоти визначається як моральним змістом вчинків, так й адекватністю її відображення в самосвідомості субєкта. Виправданий спокій совісті своєрідний субєктивний індикатор її моральної чистоти: людям з чистою совістю нічого соромитись й ні в чому себе докоряти, оскільки їх мотиви й дії чесні й бездоганні, відповідають їх переконанням й прогресивним принципам суспільства, а тому перебувають у формах моральної вдоволеності собою, впевненості в своїй правоті. Чистота совісті - міра моральної бездоганності особистості в цілому, навпаки нечиста совість у внутрішньому визнанні людиною власної непорядності, не достойності, які часто переживаються в станах «хворобливої» совісті (сорому, ганьби, провини, каяття, відчаю і т.п.). Совість заплямована тому й стривожена, що субєкт усвідомлює, часто тяжко переживає розрив між повинним і явним, моральними знаннями й моральними мотивами своїх вчинків. Разом з тим, душевний спокій ще не говорить про чистоту совісті, він може бути симптомом моральної інфантильності, черствості до оточуючих, байдужості до власного обовязку, цинічної безвідповідальності й пасивності «прекрасної душі», котра боїться заплямувати себе зіткненням з дійсністю. Лише той, хто не володіє ні власним розумом, ні власною позицією, ні власною совістю не здатний пережити тих мук совісті, коли субєктивні бажання людини повстають проти обєктивних поглядів її власного розуму. Актуально чи інактуально совість присутня в свідомості та самосвідомості індивіда як реальний процес чи потенційна здатність, іноді «засипаючи», чи знову «пробуджуючись», причому голос її може то посилюватись, то слабнути. «Розтягувана» чи «еластична» совість є не що інше, як моральна безпринципність заради егоїстичних інтересів, що веде до безсовісності, аморалізму. Нема підстав цілком зводити спокійну совість до безсовісності чи до чистої совісті, як недостатньо протиставляти її угризінням совісті. Спокій совісті як тимчасовий емоційний етап може бути наслідком необізнаності індивіда про порочність вчинку чи впевненість в тому, що він випадковий, вибачливий, виправданий. Але ж можна усвідомлювати й власну провину, не відчуваючи глибоких угризінь совісті, оскільки формально засвоєні норми не перетворились в переконання, а їх виконання не стало потребою особистості. В цьому випадку не обурлива «совість» стає синонімом душевної підлості, моральної глухоти. З іншого боку, чиста совість залишається постійно тривожною через підвищену вимогливість до себе, чи надмірну делікатність, мнимість. Неспокійна совість як стійкий прояв морального максималізму стає вірною ознакою і необхідною умовою безкомпромісної самокритичності і принциповості, нетерпимості до найменших відступів від особистих переконань, активного прагнення наблизитись до морального ідеалу.

  • 15126. Основні підходи до визначення поняття "особистість"
    Социология
  • 15127. Основні показники виробничо-господарської діяльності підприємства
    Экономика

    Вихідні дані і методика розрахунків слідуючі:

    1. Сума річного обороту:
    2. по сировині і виробничих матеріалах визначається з калькуляції;
    3. по незавершеному виробництву з таблиці 15, виробнича собівартість виробів;
    4. по готових виробах з таблиці15, виробнича собівартість товарної продукції.
    5. Середньоденна витрата на виробництво( або випуск) визначається по кожному виду оборотних коштів діленням суми річного обороту на 360днів
    6. Норматив в днях різний для різних видів оборотних коштів. Умовно можна прийняти його в розмірах: сировина 40-60 днів, матеріали 15-20 днів, готові вироби 10-15 днів
    7. Норматив оборотних коштів по сировині, матеріалах, готових виробах визначається як добуток середньоденної витрати на нормативи в днях. Норматив оборотних коштів по незавершеному виробництву визначається в залежності від тривалості виробничого циклу виготовлення виробів, коефіцієнту нарощування витрат і середньоденної потреби, як добуток цих величин. Умовно приймаємо тривалість виробничого циклу 15-20 днів, а коефіцієнт нарощування витрат 0,7-0,8.
    8. З метою скорочення арифметичних розрахунків умовно приймаємо норматив оборотних коштів по паливу, малоцінному інвентарю, запчастинах і ін. в розмірі 0,1-0,2 від суми нормативу оборотних коштів по попередніх видах. Результати розрахунків зводимо в таблицю 17
  • 15128. Основні показники соматичного здоров`я
    Медицина, физкультура, здравоохранение

     

    1. Абаскалова Н.П. Теорія і практика формування здорового способу життя учнів і студентів у системі «школа-вуз»: Автореф. докт. дис. Барнаул, 2000. 48 с.
    2. Больсевич В.К., Лубышева Л.И. Фізична культура;молодь і сучасність Теор. і практ. фіз. культ., 1995, № 4, с. 2-7.
    3. Валеология: Програма для учнів 1 11-х класів загальноосвітніх шкіл Під общ. ред. О.Л. Трещевой Омськ, 1999. - 70 с.
    4. Валеологія наука про здоровий спосіб життя. Інформативно-методичний збірник. Випуск 1. К., 1996. 336 с.
    5. Вакулов А.Д., Бутин И.М. Развитие физических способностей детей: книга для малишей и их родителей. М., 1996.
    6. Новосельский В.Ф. Азбука физической закалки детей. К., 1991.
    7. Основы валеологии. В 3-х книгах. / Под ред. В.П.Петленко. К.: Олимпийская литература, 1998.
    8. Павлова И.В. Удосконалювання валеологического утворення студентів фізкультурного вузу; Автореф канд. дис. Омськ, 1999. - 20 с.
    9. Столярів В.И., Биховська И.М., Лубишева Л.И. Концепція фізичної культури і фізкультурного виховання (інноваційний підхід) //Теор. і практ. фіз. культ., 1998, № 5, с. 11-15.
    10. Татарникова Л.Г. із соавт. Валеология основа безпеки життя дитини. СПб: Петрос, 1997. 240 з
    11. Свириденко С. Дбаємо про здоровя дітей: Програма основ здорового способу життя. Початкова школа, - 1998, №9.
    12. Трещева О.Л. Програмно-методические основы обучения здоровому образу жизни учащихся. Теория и практика физической культуры. 2000. № 10.
    13. Физкультурно-оздоровительная работа в школе: Пособие для учителя. Под ред. А.М.Шлемина. М., 1988.
    14. Формирование здорового способа жизни молодежи (медико-социальные аспекты) / А.В. Мартыненко, Ю.В. Валентик и др. М.: Медицина, 1988. 192
    15. Язловецький В.С., Язловецька О.В. Учням про здоров`я. Кіровоград, 2000. 212 с.
  • 15129. Основні положення комплексного статистичного аналізу даних у правовій статистиці
    Юриспруденция, право, государство

    При кореляційному зв'язку між причиною і наслідком не має повної відповідності, а спостерігається лише певне співвідношення. Під впливом зміни багатьох факторних ознак (деякі з котрих можуть бути невідомі) змінюється середня величина результативної ознаки. Найбільше поширення кореляційні зв'язки мають серед суспільних явищ. Так, між рівнем продуктивності праці і енергоозброєнням праці на підприємствах однакової спеціалізації є певна відповідність, якщо мати на увазі значну кількість випадків. Але на рівень продуктивності праці впливають і такі фактори, як режим роботи на підприємстві, організація постачання, особисті якості виробничого персоналу та ін. Тому може бути так, що на підприємстві, де вище енергоозброєність, продуктивність праці може бути нижче, і навпаки. Це означає, що на рівень продуктивності праці істотно впливали інші фактори. Але якщо взяти достатньо велику кількість підприємств, то залежність між продуктивністю і енергоозброєністю праці стане чіткою. Кореляційна залежність існує між продуктивністю праці і собівартістю продукції із зростанням продуктивності праці знижується собівартість продукції.

  • 15130. Основні положення теорії організації. Закони та основні принципи організації
    Менеджмент

     

    1. Теория организации: Учебник для вузов / Минобразования РФ; под общ. ред. В. Г. Алиева. 2-е изд., перераб. и доп. М.: ЗАО “Издательство ”Экономика”, 2003.
    2. Хаген Г. Синергетика. М.: Мир, 1980.
    3. Богданов А.А. Тектология (Всеобщая организационная наука): В 2 кн. М.: Экономика, 1989.
    4. Ожегов С.И. Словарь русского языка. М., 1978.
    5. Эмерсон Г. Двенадцать принципов производительности. М.: Экономика. 1972.
    6. Алиев В.Г. НТП и подготовка производства. М.: Экономика, 1987.
    7. Виханский О.С. Наумов А.И. Менеджмент: Учебник. 3-е изд. М.: «Фирма Гардарика», 2002.
    8. Куликов В.И. Системный анализ управления: Учеб. пособие. Иваново: Ивановский государственный университет, 2000.
    9. Моисеев Н.Н. Универсум. Информация. Общество. М.: Устойчивый мир, 2001.
    10. Основы менеджмента: Учеб. пособие / Под ред. Л.А. Радушна. М.: Центр, 2000.
    11. Гинзбург Е.Г. Законы и методология организации производственных систем: Учеб. пособие. Иваново, 1988.
    12. Диалектика познания сложных систем/Под ред. В.С. Тюхтина. М., 1988.
    13. Мильнер Б.З. Теория организаций. М.: ИНФРА-М, 1998.
    14. Блауберг И.В., Юдин Э.Г. Становление и сущность системного подхода. М.: Наука, 1973.
    15. Варфоломеев В.П. Биотехнология: развитие, организация, экономика. М., 1991.
    16. Пригожин А.И. Организация системы и люди. М.: Политиздат, 1983.
    17. Пригожин А.И. Социология организации. М.: Наука, 1980.
    18. Верлоки В.С. Управление организацией: современный аспект. К.: ОСНОВИ, 1999.
    19. Осовська І.Г. Сучасні підходи управління організацією. К.: Либідь, 2003.
    20. Уткин Э.И. Курс менеджмента. Учебник для вузов. М.: Издательство «Зерцало», 2000.
    21. Кабушкин Н.И. Теория организаций. Мн.: 1999.
    22. Яковец Ю.В. Формирование постиндустриальной парадигнмы: Истоки и перспективы // Вопросы философии. 1988 №1.
  • 15131. Основні принципи формування зовнішньої торгівлі в Україні на сучасному етапі
    Маркетинг

     

    1. Бабанін О. Деякі проблеми розвитку зовнішньої торгівлі України // Зовнішня торгівля. 2000. - №1.
    2. Байда Н. Ризики зовнішньоторговельної діяльності // Фінанси України. -2002. -№ 11.- с. 44-48
    3. Гончарук А. На шляху до світової організації торгівлі // Урядовий кур'єр. -1999. - 1 жовтня. - с.4.
    4. Кириченко О. А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. 3-тє вид., перероб. і доп. К.: Знання-Прес, 2002. 384 с.
    5. Коваленко В., Маєвський В. Стан та перспективи розвитку торгово-економічних відносин України та Грецької республіки // Зовнішня торгівля. - 1999. - №3-4. - с. 132-136.
    6. Круглик С. Обмін, далекий від реальних можливостей: Україна-Франція: сучасний стан та перспективи співробітництва // Політика і Час. -2004.- №7/8. -с.25-29.
    7. Кульпінський С. Зовнішні чинники впливу на експорт в Україну // Вісник націольного банку України. - 2002. - №5. - с.59-63
    8. Майорова І.М. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності України за 1999-2001рр. // Актуальні проблеми економіки. - 2002. - №10. - с. 83-86
    9. МакаришеваТ. Україна на шляху до світової організації торгівлі // Інтелектуальна власність. - 2002. - №4. - с.9-11
    10. Михайлов В.С. Формування статистики зовнішньо-економічної діяльності в України // Актуальні проблеми економіки. - 2004. - №6. -с.132-136
    11. Мунін Г., Паров Д. Україна і Республіка Болгарія: Потенціал і розвиток торгово-економічних відносин // Економіст. - №8. с.49-51
    12. Новицький В, Геоекономічні пріоритети України в контексті сучасного світогосподарського порядку // Економічний часопис ХХ ст. - 2004. - №6. -с.13-19
    13. Паталаха Є., Лебідь М. Українсько-Казахське співробітництво: сировинна база плюс технологічний потенціал // Вісник Нац. А. Н. України. - 2000. - №2. - с.22-25
    14. Станіславська С. Український класифікатор товарів зовнішньоекономічної діяльності: практика застосування // У Бізнес. - 2002. - 8 квітня (№14). - с.41-45
    15. Ткачов І., Дзись Н, Проблеми Української зовнішньої торгівлі на межі тисячоліть // Зовнішня торгівля. - 1999. - № 3-4 - с.148-153
    16. Шуляк П.С. Українсько-Російські економічні відносини на сучасному етапі розвитку // Економіка. Фінанси. Право. - 2004. - №6. - с.13-19
  • 15132. Основні проблеми молоді у сфері праці і зайнятості
    Социология
  • 15133. Основні риси перехідної економіки України
    Экономика

     

    1. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения. М.: Юрист, 2004. 548 с.
    2. Башнянин Г. І., Лазур П. Ю., Медведев В. С. Політична економія: Підручник. К.: Ніка-Центр, 2003. 402 с.
    3. Белорус О.Г., Лукьяненко Д. Г. Глобальные трансформации и стратегии развития. К.: Орияне, 2003. 424 с.
    4. Бодров В.Г. Державне регулювання трансформаційних процесів в економіці: інституціональний підхід // Вісник УАДУ. 2005. № 3. С. 24.
    5. Бодров В.Г. Державні та ринкові регулятори економічного оновлення // Україна: поступ у XXI століття: Науково-методичний посібник. К.: Вид-во УАДУ, 2003. 362 с.
    6. Бодров В. Г. Трансформація економічних систем: роль міжнародних фінансових організацій // Вісник УАДУ. 2004. № 4. С.12-18
    7. Бодров В.Г. Трансформація економічних систем: концепції, моделі, механізми регулювання та управління: Навч. посіб. К.: Вид-во УАДУ, 2005. 428 с.
    8. Бодров В.Г., Кредисов А.І., Леоненко П.М. Соціальне ринкове господарство: Навч. посібник. К.: Либідь, 1998. 128 с.
    9. Волков А. 800 триллионов в пустую потраченных карбованцев // Финансовая Украина.1999.13 февраля.
    10. Волков А. Внешний долг Украины растет. И будет расти // Финансовая Украина. 1999. 30 января.
    11. Гальчинський А. С. Суперечності реформ: у контексті цивілізаційного процесу. К.: Українські пропілеї, 2004. 320 с.
    12. Ганслі Т. Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки. К.: Основи, 1998. 154 с.
    13. Голос України. 1999. 6 квітня.
    14. Державний бюлетень про приватизацію. 1999. №2. С.16.
    15. Державне регулювання економіки: Навч. посібник / С.М. Чистов, А.Є. Никифоров, Т.Ф. Куценко та ін. К.: КНЕУ, 2003. 316 с.
    16. Економіка України: підсумки перетворень та перспективи зростання / За ред. В.М. Гейця. Харків: Форт, 2003. 362 с.
    17. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. акад. НАН України В.М. Гейця. К.: Фенікс, 2006. 284 с.
    18. Економічна енциклопедія: У 3-х т. / Відп. ред. С. В. Мочерний. Т. 2. К.: ВЦ «Академія», 2004. 848 с.
    19. Кощий В. Параллельные экономические миры// Финансовая Украина.1999. 20 февраля.
    20. Кучма Л. Економіка України та шляхи її подальшого реформування. К., 1999.
    21. Лукінов І. Методи і засоби державного регулювання економіки перехідного періоду // Економіка України. 2002. № 5. С. 8-15
    22. Милль Дж. С. Основы политической экономии. Кн. 1. Т. 4. М.: Экономика, 2000. 450с.
    23. Основи економічної теорії: Посібник для студентів вищих навчальних закладів / Рибалкін В. О., Хмелевський М. О., Біленко Т. І., Прохоренко А. Г. К.: ВЦ «Академія», 2005. 352 с.
    24. Урядовий курєр.1999. 29 червня.
    25. Урядовий курєр.1999. 8 лютого.
    26. Чухно А.А. Проблеми теорії перехідного періоду: від командної до ринкової економіки // Економіка України. 1999. № 4. С. 15-20.
    27. Шпек Р. Іноземні інвестиції в Україні // Урядовий курєр. 1999. 2 квітня.
  • 15134. Основні способи утилізації та рекуперації відходів хімічної промисловості
    Экология

     

    1. Всі відомі технологічні процеси хімічного виробництва супроводжуються утворенням великої кількості відходів у вигляді шкідливих газів та пилу, шлаків, шламів, стічних вод, що містять різні хімічні компоненти, які забруднюють атмосферу, воду та поверхню землі.
    2. Для знешкодження відходів хімічної промисловості використовуються механічні, фізичні, хімічні, фізико-хімічні та комбіновані методи. Механічні методи використовують переважно для знешкодження газоподібних та парових відходів, вони базуються на використанні сил гравітації, сил інерції, відцентрових сил, принципів сепарації, дифузії, захоплювання. Ці методи використовуються для вилучення пилу з газових відходів у коксохімічному виробництві, виробництві будматеріалів. Фізичні та хімічні методи використовуються для утилізації в більшості випадків рідких відходів базуються на використанні електричних та електростатичних полів, охолодження, конденсації, кристалізації, поглинання. У хімічних методах використовуються реакції окислення, нейтралізації, відновлення, каталізації, термоокислення. Ці методи використовуються для утилізації відходів при виробництві мінеральних солей та добрив, неорганічних кислот.
    3. Для більш повної та рентабильної утилізації та рекуперації відходів хімічної промисловості доцільно використовувати схеми безвідходного технологічного виробництва.
  • 15135. Основні тенденції та перспективи розвитку естрадно-вокального ансамблю України
    Культура и искусство

    Олександр Бродовінський, музикант, учасник ансамблю «Смерічка»:«…Я був студентом музучилища. Ми часто брали участь у офіційних концертах. Вперше й побачив «Смерічку» на такому концерті. Не памятаю, що вона виконувала, але це був свіжий струмінь… «Смерічка» це подвиг Левка. Хочу віддати данину величезної поваги за той колосальний труд, який Левко вклав у нас. Так треба було захопити людей! Ми жили музикою, співом. Репетиції до 3-ї, 4-ї ранку. Дехто навіть не знав музичної грамоти Левко їх учив!..» [1].Марія Ісак солістка ансамблю «Смерічка»:«…Успіху «Смерічка» сягнула завдяки засновникові Л. Дутківському, надзвичайно енергійній, наполегливій людині, до безтями закоханій у свою справу. Це він навчив співати Назарія, мене, Василя, всіх «смеречан»…» []. У квітні 1970 року ансамбль «Смерічка» брав участь у Республіканському фестивалі-конкурсі самодіяльного мистецтва з піснями Л. Дутківського «Незрівняний світ краси» (соліст Н. Яремчук), «Бажання» (солістка М. Ісак), В. Михайлюка «Верба» (солістки Л. Шевченко та Р. Хотимська), В. Івасюка «Я піду в далекі гори» (солісти В. Зінкевич та Н. Яремчук). Оригінальні сценічні стилізовані біло-червоні естрадні костюми, виготовлені майстринями Вижницького побуткомбінату під керуванням Раїси Обновленської та Олени Рахубовської за ідеями і ескізами Алли Дутковської та Василя Зінкевича, гармонійно доповнювали мелодичні пісні «Смерічки». Успіх був великий. Ансамбль «Смерічка», як переможець отримав звання лауреата фестивалю самодіяльного мистецтва Української УРСР з врученням Диплома першого ступеня і Великої Золотої медалі, а її керівник отримав Диплом першого ступеня і Золоту медаль. Це була велика перша перемога «Смерічки», це було визнання ансамблю. Сотні листів, паломницькі екскурсії молоді до Вижниці, щоб хоча краєм ока побачити самодіяльних артистів «Смерічки». Ансамбль стає популярним в Україні. Московська фірма грамзапису «Мелодія» випускає першу малу (міньйон) платівку «Смерічки» з піснями Л. Дутківського «Ти прийди в синю ніч«, «Бажання», «Незрівняний cвіт» і піснею В. Івасюка «Мила моя» (солісти М. Ісак, В. Зінкевич та Н. Яремчук). Влітку 1970 «Смерічка» як переможець Республіканського телеконкурсу бере участь у заключній телевізійній передачі в м. Одесі. Її популярність все більше зростала і ширилась. Та зростала й недоброзичлива, а то й нищівна критика. «Смерічку» звинувачували в пропаганді буржуазнонаціоналістичної моралі не притаманної радянській молоді. Ситуацію врятував народний артист України, відомий співак, голова правління Музично-хорового товариства України Cергій Козак. Будучи головою журі Республіканського фестивалю, він виступив на сторінках журналу «Соціалістична культура» зі статтею, у якій назвав ансамбль взірцем української радянської естради. Сергій Козак підтримав «Смерічку» і в своїй доповіді на пленумі творчих спілок у сесійному залі Верховної Ради УРСР, де виступали також Олесь Гончар, Андрій Штогаренко, Наталя Ужвій, відзначив: «…Товариство робить перші спроби таких естрадних колективів, які б служили за зразок нової радянської естради, спроможної відповідати на запит часу і смаків молоді. Такими можна назвати молодіжну «Смерічку» із Вижниці на Буковині…» [].

  • 15136. Основні теорії грошей. Кредитна система
    Экономика

    Найбільш масові - інкасові (від італ. incasso - виторг) операції, за допомогою яких банк по зданим йому клієнтами розрахунковим документам {чекам, векселям і іншим платіжним вимогам) одержує гроші і зараховує їх на поточні рахунки Коли кредитор (одержувач грошей) і боржник (платник) виступають у ролі клієнтів того самого банку, техніка розрахунків зводиться до того, що банк на основі зданих йому розрахункових документів списує гроші з поточного рахунка боржника і зараховує їх на поточний рахунок кредитора. Якщо ж кредитор і боржник є клієнтами різних банків, то, перш ніж зарахувати гроші на поточний рахунок кредитора, банк кредитора повинний їхній одержати в банку боржника Однак клієнти кожного банку видають зобов'язання клієнтам інших банків і самі одержують від них зобов'язання, т. е мають платіжні вимоги до них Отже, банк не тільки одержує гроші від інших банків, але і повинний платити їм по зобов'язаннях своїх клієнтів Тому практика розрахунків між банками зводиться до обміну зустрічними вимогами через так називані розрахункові палати - організації, створені комерційними банками для обміну зустрічними вимогами своїх клієнтів.

  • 15137. Основні техніки художнього оформлення Петриківським розписом
    Культура и искусство

    З роками вигляд сюжетних творів Надії Білокінь поступово змінюється. Зникає сухувата графічність зображень, наростає роль кольору в композиціях, посилюється їх декоративне начало. Починають усе більше зближуватися декоративно-орнаментальна і смислово-сюжетна лінії у творчості Білокінь, про які ми згадували вище. Це можна легко простежити на її улюблених сценах весілля, створених протягом майже 50 років. Твори Білокінь збільшуються за розміром. Тепер Надія Аврамівна працює переважно на великих аркушах, у зв'язку з цим збільшується і розмір зображених груп. У варіантах «Весілля», виконаних на початку 60-х років, бачимо бричку з молодими й святково вбраними дружками та боярами. Новим мотивом тут є музика з бубоном чи гармошкою, а також пучок червоного дивно, що його тримає одна з дружок. Дивень обов'язкова, ритуальна приналежність весілля на Дніпропетровщині. Робиться він із спеціально приготовленого тіста, що певним способом накручується на довгі очеретини і .так печеться, а потім (це характерно саме для Петриківки) фарбується у червоний колір. Напікають дивнів на весілля іноді більше сотні, щоб вистачило всім гостям. По боках композиції, надаючи їй ще більшої святкової піднесеності, з'являються кущі калини з яскравими величезними, з голову коня, який везе весільну бричку, кетягами, що ніби переходять сюди з декоративних квіткових композицій. Однак це не механічне поєднання на одному аркуші сюжетного й орнаментального начала. Весільні гості, святково вбрані коні, навіть бричка стають яскравішими, живописнішими. Більшого значення набуває колір, а не лінійний малюнок, зменшується роль контура, що раніше старанно обрисовував зображення, ніби створюючи площину для локальної колірної плями. І вже зовсім дивовижні зміни відбуваються у роботах Надії Білокінь, виконаних в останні роки. Здавалося б, вона користується тими самими прийомами, технікою розпису і матеріалами, що й інші петриківчанки, які робили свої мальовки у 20-х і 30-х роках нашого століття. Той самий білий папір, ті ж анілінові (малинова, зелена, синя або фіолетова, жовта) фарби, розмішані на жовтку, ті самі саморобні пензлики. Навіть серед казково-фантастичних квіткових мотивів, що їх Надія Аврамівна створює з великою легкістю, часто натрапляємо на звичні для петриківського розпису «цибульки», двоколірні «яблучка», кетяги калини й грона вино граду тощо. Начебто все, як раніше, звичний набір атрибутів традиційного петриківського розпису, але як невпізнанно змінила ся сама площина аркуша! Вся поверхня будь-якого з її останніх творів, незалежно від того, чи це суто декоративні килимки, заповнені рослинними мотивами, або композиції з новими варіаціями знайомого вже нам «Весілля», зустрічі закоханих («Роман і Оксана»), чи укомпоновані у круглі обрамлення портрети або серія зображень весільних «циган», усюди поверхня аркушів мерехтить, пульсує, переливається. Відчуття наповненості життям і рухом Надія Білокінь створює не зовнішніми прийомами експресією ліній, поз чи жестів людей, вигнутістю стебел рослин. Вона взагалі не любить вести пензлем по поверхні аркуша. Надія Аврамівна усі зображення ліпить дуже легкими, короткими й енергійними ритмічними мазками, кладучи поряд мазки фарб різного кольору; ми нерідко бачимо, як зображення ніби вбирає складові частини спектра, і від їх зіставлення залежить загальний колорит творів, дуже різноманітний, але завжди чистий, прозорий, ніби освітлений променями сонця. Колір стає головною зброєю майстрині, він пронизує кожний сантиметр її аркушів, розлітаючись міріадами бризок-мазків по їхній поверхні.

  • 15138. Основні типи забруднювачів повітряного басейну та методи його очищення
    Экология

    Отже, слід відзначити, що атмосферне повітря певним чином завжди може мати непостійний відсотковий склад, зазнаючи впливу на нього факторів навколишнього середовища, зокрема різного типу забрудників, а в даному конкретному випадку промислових газових викидів. В роботі, певним чином, було розглянуто методи процесу очищення повітря, на основі представлених різного типу процесів, а також декілька представлених апаратів стосовно функціонування їх по знешкодженню промислових газових викидів, пріоритети і шляхи застосування цих апаратів. Певним чином, типи забруднювачів окласифіковано: за походженням, за основними групами , за агрегатним станом, за станом аерозольних частинок, за характером впливу на живі організми.В роботі були представлені основні методи стосовно очистки промислових газових викидів, і було розглянуто ряд мегодів: абсорбційний, адсорбційний, каталітичний, термічне допалювання, озонні методи, біохімічні, плазмокаталітичні., термокаталітичні. Стосовно методів, були представлені апарати, такі як: абсорбційні, адсорбційні апарати, їх переваги й недоліки, їх різновиди. Тут методами вирішення проблеми постають технології і апаратне забезпечення підприємств промисловості, методика найоптимальнішого і найефективнішого виявлення і локалізації різних типів забруднюючих повітря речовин, промислових газових викидів і безпосереднього практичного застосування цих процесів.

  • 15139. Основні форми пам'яті
    Психология

    Запам'ятовування, збереження й наступне відтворення індивідом його досвіду називається пам'яттю. У пам'яті розрізняють такі основні процеси: запам'ятовування, збереження, відтворення й забування. Зазначені процеси не є автономними психічними здатностями. Вони формуються в діяльності й визначаються нею. Запам'ятовування певного матеріалу пов'язане з нагромадженням індивідуального досвіду в процесі життєдіяльності. Використання в подальшій діяльності того, що запам'яталося, вимагає відтворення. Випадання ж певного матеріалу з діяльності веде до його забування. Збереження матеріалу в пам'яті залежить від участі його в діяльності особистості, оскільки в кожен даний момент поводження людини визначається всім її життєвим досвідом.

  • 15140. Основні характеристики клімату Закарпатської області
    Геодезия и Геология

    Цей сезон характеризується багатократною зміною атмосферних процесів, визначаючих погодні умови. Зима характерна чергуванням теплих і холодних періодів. Переважає тепла погода з великою кількістю опадів, або їх дефіцитом. Для зими характерні часті відлиги, коли сніговий покров повністю сходить, або значно зменшується. Зачасту високі паводки формуються в холодний період року: грудень 1947 р, січень 1948 р, грудень 1957 р. Грудневий паводок сформувався в результаті різкого потепління, яке супроводжувалось інтенсивними дощами ливневого характеру. Найбільший підйом рівня на р. Уж біля Ужгорода спостерігався на 4,75 м. Зимня межень нетривала. Льодостав нестійкий, окремі ділянки річки замерзають на протязі всієї зими, в теплі зими льодоставу на річці не буває, в суворі зими річка покривається льодовим покровом; середня товща льоду 20 25 см, максимальна 81 см (зима 1963 1964 рр. смт. В. Березний). Найбільш часто утворюються сало, за береги, шуга, інколи на річці утворюється донний лід. Середні строки їх появи друга половина грудня. Весняний льодохід продовжується від 1 до 8 днів, інколи два тижні, утворюються затори льоду на крутих поворотах річки. Льодохід може відмічатись декілька раз в будь якому зимовому місяці в основному за рахунок транзитного льоду з верхівя річки.