Основні принципи формування зовнішньої торгівлі в Україні на сучасному етапі
Курсовой проект - Маркетинг
Другие курсовые по предмету Маркетинг
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Полтавська державна аграрна академія
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни: Макроекономіка
на тему:
Основні принципи формування зовнішньої торгівлі в Україні на сучасному етапі
Зміст
Вступ
Розділ 1. Поняття зовнішньої торгівлі
1.1 Критерії оцінки зовнішньої торгівлі
1.2 Основні види зовнішньої торгівлі
Розділ 2. Регулювання торгових відносин
2.1 Рівні регулювання торгових відносин
2.2 Інструменти державної політики України в царині зовнішньої торгівлі
Розділ 3. Аналіз зовнішньоторговельної діяльності України
3.1 Принципи та стан торгової політики на сьогоднішньому етапі
3.2 Тенденції і суперечності розвитку зовнішньої торгівлі
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Актуальність теми у сучасних умовах досить важлива, через те що, зовнішня торгівля складає основу торгівлі між країнами. У загальному виді міжнародна торгівля є засобом, за допомогою якого країни можуть розвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і в такий спосіб збільшувати загальний обсяг виробництва. Суверенні держави, як і окремі регіони країни, можуть виграти за рахунок спеціалізації на виробах, що вони можуть робити з найбільшою відносною ефективністю, і наступного обміну на товари, що вони не в змозі самі ефективно робити.
Викладене вище цілком справедливо у відношенні світової торгівлі, і у визначеному змісті це питання можна вважати вичерпаним. В основі більш заглибленого дослідження питання "Чому країни торгують?" лежать дві обставини.
По-перше, економічні ресурси, природні, людські, інвестиційні товари, розподіляються між країнами світу вкрай нерівномірно; країни істотно розрізняються по своєю забезпеченістю економічними ресурсами.
По-друге, ефективне виробництво різних товарів вимагає різних технологій чи комбінацій ресурсів.
Важливо підкреслити, що економічна ефективність, з яким країни здатні робити різні товари, може змінюватися і дійсно змінюється згодом. Зрушення в розподілі ресурсів і технології можуть приводити до зрушень у відносній ефективності виробництва товарів у різних країнах. Наприклад, в Україні за останні 40-50 років істотно підвищилася якість робочої сили і значно збільшився сукупний обсяг основних фондів.
Тому Україна, що експортувала піввіку назад переважно сільськогосподарські товари і сировину тепер вивозить у великій кількості вироби обробної промисловості.
Точно так само нові технології, що сприяли розвитку виробництва синтетичних волокон і штучного каучуку радикально змінили структуру ресурсів, необхідну для виготовлення цих товарів і, таким чином, змінили відносну ефективність їхнього виробництва. У міру еволюції національних економік можуть змінюватися кількість і якість робочої сили, обсяг і склад капіталу, виникати нові технології. Можуть перетерпіти зміни навіть масштаби і якість земельних і природних ресурсів. У міру того, як відбуваються ці зміни, відносна ефективність, з яким країни роблять різні товари, буде також змінюватися.
Предметом дослідження є пошук шляхів виходу на нові зовнішні ринки, та оптимізація умов, щодо регулювання цих відносин.
Обєктом дослідження виступає зовнішньоторговельна діяльність України.
Метою дослідження є аналіз сучасного стану зовнішньоторговельних відносин з зарубіжними країнами.
Методологічною базою для виконання досліджень виступили Закони і нормативні документи України, наукова література, періодичні видання.
Інформаційними джерелами слугували статистичні дані розвитку зовнішньої торгівлі України.
Структура роботи. Робота складається із вступу трьох розділів, висновків, списку використаної літератури.
Розділ 1. Поняття зовнішньої торгівлі
1.1 Критерії оцінки зовнішньої торгівлі
Зовнішня торгівля (далі ЗТ) - це відносини між субєктами ЗЕД з приводу купівлі-продажу товарів, капіталів, робочої сили та послуг.
Зовнішня торгівля в широкому розумінні охоплює всяку обмінну діяльність як товарами, так і іншими продуктами людської праці. Більше того, зовнішня торгівля охоплює і предмети, що не створюються людьми, а іноді й не зовсім досяжні для людей (наприклад, ділянки на Місяці). Тобто загалом зовнішню торгівлю можна визначити як систему відносин обмінного характеру (купівлі-продажу), що виникають та існують між субєктами ЗЕД і базуються на міжнародному поділі праці.
У рамках цього розділу зовнішня торгівля розглядається тільки як форма міжнародних економічних відносин, що відображають товарно-грошові відносини купівлі-продажу стосовно товарів, що являють собою продукти так званого матеріального виробництва.
Отже, під терміном „товари” в цьому розділі в основному слід розуміти товари матеріального виробництва або, іншими словами, уречевлені товари, тобто такі, які можна відчути за допомогою людських органів відчуття чи визначити за допомогою спеціальних приладів.
Зовнішня торгівля є своєрідним проявом світового товарного ринку. Тому не дивно, що визначення міжнародного світового товарного ринку майже збігається з основним змістом зовнішньої торгівлі.
Світовий товарний ринок - це частина світового ринку, система обмінних відносин якого побудована на організації купівлі-продажу продуктів матеріального виробницт