Основні принципи формування зовнішньої торгівлі в Україні на сучасному етапі
Курсовой проект - Маркетинг
Другие курсовые по предмету Маркетинг
?говельного договору);
- колонка мінімальних мит (для товарів з країн, з якими підписано торговельний договір);
- колонка преференційних мит. Мита бувають трьох видів:
а) адвалерні (стягуються в процентах від ціни товару);
б) специфічні (стягуються у визначеній грошовій сумі з маси, обсягу або штуки товару);
в) змішані.
Нетарифні заходи регулювання зовнішньої торгівлі поділяються на декілька категорій.
Перша категорія. Це є найчисельніша категорія, так як до неї відносяться більше половини заходів нетарифного регулювання, які безпосередньо направлені на обмеження експортно-імпортних операцій з метою захисту певних галузей національного виробництва. З цих заходів слід виділити:
1)Ліцензування зовнішньоторговельної діяльності. Ліцензійна система передбачає, що держава через спеціально
уповноважене відомство видає дозвіл на зовнішньоторговельні операції з певними товарами, які внесено до списків, як такі, що ліцензуються за імпортом чи експортом.
Основні види ліцензій зводять до двох типів:
а) автоматична (або генеральна) ліцензія (дозволяє безперешкодні ввезення товару, що внесено до списку, протягом зазначеного терміну);
б) неавтоматична (або разова індивідуальна) ліцензія (дозволяє імпорт чи експорт товару певного виду конкретному імпортеру чи експортеру зі вказівкою кількості товару, його вартості, країни його походження або призначення, а інколи і митного пункту, через який повинно здійснюватись ввезення чи вивезення товару).
Основним регулювальником процесу використання ліцензування зовнішньоторговельних операцій на державному рівні є ГАТТ/ВТО.
2) Контингентування зовнішньоторговельної діяльності. Контингенти (або квоти) - це кількісні обмеження у вартісному або фізичному виразі, які вводяться на імпорт і експорт окремих товарів на визначений термін. Кількісне регулювання здійснюється через індивідуальні неавтоматичні ліцензії.
Ліцензування й контингентування являють собою прямі адміністративні форми державного регулювання зовнішньої торгівлі, що обмежують самостійність підприємств по відношенню до виходу на зовнішній ринок, звужують коло країн, з якими можуть бути укладені угоди щодо певних товарів, регламентують кількість і номенклатуру, товарів, які дозволено вивозити чи ввозити. І все ж, незважаючи на те що система ліцензування й контингентування імпорту та експорту встановлює досить жорсткий контроль над зовнішньою торгівлею деякими товарами, вона в багатьох випадках виявляється гнучкішою й ефективнішою, ніж економічні важелі зовнішньоторговельного регулювання, чим у значній мірі пояснюється те, що ця адміністративна система міцно тримається в арсеналі засобів зовнішньоторговельного регулювання значної більшості країн світу.
3)Антидемпінгове мито (застосовується у випадках імпорту товарів за цінами, що є нижчими за їхні передбачувані витрати виробництва).
4)Компенсаційні мита (застосовуються у випадках виявлення факту отримання експортером державної субсидії з метою підвищення його конкурентоспроможності на світовому ринку).
Особливості застосування антидемпінгових і компенсаційних мит:
а) необхідність проведення попереднього дослідження з метою встановлення факту демпінгу чи застосування експортної субсидії, а також визначення нанесених збитків чи загрози їхнього виникнення;
б)ці заходи застосовуються на дискримінаційній основі супроти певних постачальників визначених товарів.
5) Імпортні депозити - це форма застави, яку імпортер повинен внести у свій банк у національній чи іноземній валюті перед закупівлею іноземного товару. Сума імпортного депозиту встановлюється за допомогою визначеного відношення до вартості імпортованого товару.
6)Імпортні податки. До цього роду стягнень відносяться:
- податок, який в деяких країнах стягується тільки за перетин кордону;
- різного роду збори повязані з оформленням документів на митниці, митним оглядом товару, перевіркою його якості;
- портові, статистичні, фітосанітарні та інші подібні збори.
7) Угоди про "добровільне" обмеження експорту. Це навязане експортеру під загрозою санкцій зобовязання з обмеження експорту певних товарів у країну, що імпортує.
8) Угоди про встановлення мінімальних імпортних цін. Експортуючі фірми повинні суворо дотримуватись мінімальних цін на товари при укладанні контрактів з фірмами країни, з якою така угода діє. У випадку зниження експортної ціни нижче мінімального рівня країна.[1, с. 23]
Розділ 3. Аналіз зовнішньоторговельної діяльності України
3.1 Принципи та стан торгової політики на сьогоднішньому етапі
Сьогодні економіка України з погляду на її безнадійно важке положення і низьку конкурентноздатність є дуже відкритою. Як відомо, головним каналом відкритості є зовнішня торгівля. Її частка у ВНП коливається від 8-10% у великих країнах до 70-80% у деяких маленьких країнах (Голландія, Бельгія й інші). По оцінках фахівців, рівень відкритості економіки України, розрахований як частка експортної квоти у ВВП, у 2000 році складав більше однієї третини.
Така ситуація заподіює серйозне занепокоєння для вітчизняної економіки, оскільки високий рівень її відкритості є наслідком не значної конкурентоздатності, а безсистемної торгівлі на тлі глибокої кризи. Яке-небудь небажане коливання конюнктури світових товарних ринків може привести українських виробників до банкрутства через відсутність запасу мі?/p>