Geum.ru

Курсовой проект

  • 15081. Основания возникновения обязательств
    Юриспруденция, право, государство

    Обязательства вследствие причинения вреда являются одним из внедоговорных обязательств. Эти обязательства характеризуются следующими признаками:

    1. Сфера их деятельности простирается как на имущественные, так и на личные неимущественные отношения.
    2. Возникают в результате нарушения прав, носящих абсолютный характер, будь то имущественные права (право собственности, пожизненного владения, хозяйственного ведения, оперативного управления и т.д.) или личные неимущественные блага (жизнь, здоровье, телесная неприкосновенность, честь, достоинство).
    3. Обязательства носят внедоговорной характер, поскольку нарушено абсолютное право, хотя право было нарушено лицом, с которым потерпевший находится в договорных отношениях. Если вред жизни или здоровью гражданина причинен при исполнении им договорных и иных обязательств, то обязательство, которое возникло в данном случае вследствие причинения вреда, носит внедоговорной характер (статья 1084 ГК). Так если потерпевший утратил трудоспособность вследствие несоблюдения работодателем правил по технике безопасности, обязательство из причинения вреда носит внедоговорной характер, поскольку оно возникло вследствие нарушения абсолютного права. То же можно сказать в отношении обязательств по возмещению вреда, причиненного вследствие недостатков товаров, работ и услуг (глава 59 ГК).
    4. Обязательство направлено на полное возмещение потерпевшему причиненного вреда, кому бы ни был причинен вред, в чем бы он не выражался и каковы бы не были способы возмещения вреда. При определенных обстоятельствах объем и размер возмещения вреда, причитающегося потерпевшему или его семье, могут даже выйти за пределы полного возмещения вреда.
    5. В случаях, предусмотренных законом, обязанность возмещения вреда может быть возложена не только на причинителя вреда, но и на иных лиц (например, на лицо, в интересах которого действовал причинитель)
  • 15082. Основания возникновения права собственности
    Юриспруденция, право, государство

    В ГК определены основания и порядок приобретения права собственности на бесхозяйные недвижимые вещи (п.2 ст.225 ГК) и на движимые вещи, от которых собственник отказался (ст.226ГК). "Недвижимые вещи по заявлению органа местного самоуправления принимаются на учет органом, на который возложена государственная регистрация прав на недвижимость. Учет ведется по месту нахождения недвижимости. Через год после постановки на учет орган по управлению муниципальным имуществом может обратиться в суд с требованием о признании недвижимости муниципальной собственностью. Если суд не признает недвижимость муниципальной собственностью, она может быть вновь принята оставившим ее собственником либо приобретена в собственность по давности владения. " Что же касается движимых вещей, то они могут быть обращены другими лицами в собственность, в их числе лицо, в собственности, владении или пользовании которого земельный участок или иной объект, где находится брошенная вещь. Если стоимость вещи явно ниже установленного законом минимума (ниже пяти минимальных зарплат), то лицо, приступив к использованию вещи либо совершив иные действия по обращению ее в собственность, может стать собственником вещи. Вновь выявленные объекты, представляющие историческую, научную, художественную или иную культурную ценность, которые не имеют собственника или собственник которых неизвестен, поступают в собственность государства, если законодательством не предусмотрено иное (ст.4 Закона РСФСР "Об охране и использовании памятников истории и культуры").

  • 15083. Основания возникновения, изменения и прекращения гражданских правоотношений
    Юриспруденция, право, государство

    Судебная практика

    1. Ïîñòàíîâëåíèå Êîíñòèòóöèîííîãî Ñóäà ÐÔ îò 23 ÿíâàðÿ 2007ã. ¹1-Ï "Ïî äåëó î ïðîâåðêå êîíñòèòóöèîííîñòè ïîëîæåíèé ïóíêòà 1 ñòàòüè 779 è ïóíêòà 1 ñòàòüè 781 Ãðàæäàíñêîãî êîäåêñà Ðîññèéñêîé Ôåäåðàöèè â ñâÿçè ñ æàëîáàìè îáùåñòâà ñ îãðàíè÷åííîé îòâåòñòâåííîñòüþ "Àãåíòñòâî êîðïîðàòèâíîé áåçîïàñíîñòè" è ãðàæäàíèíà Â.Â.Ìàêååâà" // Ðîññèéñêàÿ ãàçåòà. 2007. 2 ôåâðàëÿ.
    2. Ïîñòàíîâëåíèå Ïëåíóìà Âûñøåãî Àðáèòðàæíîãî Ñóäà ÐÔ îò 14 ìàÿ 1998 ã. ¹9 "Î íåêîòîðûõ âîïðîñàõ ïðèìåíåíèÿ ñòàòüè 174 Ãðàæäàíñêîãî êîäåêñà Ðîññèéñêîé Ôåäåðàöèè ïðè ðåàëèçàöèè îðãàíàìè þðèäè÷åñêèõ ëèö ïîëíîìî÷èé íà ñîâåðøåíèå ñäåëîê" // ÑÏÑ «Êîíñóëüòàíò Ïëþñ».
    3. Ïîñòàíîâëåíèå Ïëåíóìà Âûñøåãî Àðáèòðàæíîãî Ñóäà ÐÔ îò 10 àïðåëÿ 2008 ã. ¹22 "Î íåêîòîðûõ âîïðîñàõ ïðàêòèêè ðàññìîòðåíèÿ ñïîðîâ, ñâÿçàííûõ ñ ïðèìåíåíèåì ñòàòüè 169 Ãðàæäàíñêîãî êîäåêñà Ðîññèéñêîé Ôåäåðàöèè" // Âåñòíèê Âûñøåãî Àðáèòðàæíîãî Ñóäà Ðîññèéñêîé Ôåäåðàöèè. 2008. ¹ 5.
  • 15084. Основания возникновения, изменения и прекращения правоотношения
    Юриспруденция, право, государство

    Выполнение трудовой функции, предусматривающее определенные усилия, внимание, приложение сил, в том числе и для недопущения возможных негативных последствий в виде несчастных случаев (травм и проч.) соответственно предполагает установления случаев изменения в таких отношениях, связанное с правом работодателя отстранить от работы, не допускать к работе работника. Так появление на работе в состоянии алкогольного, наркотического или иного токсического опьянения, не прохождение обязательного обучения в области охраны труда, медосмотра, психиатрического освидетельствования в случаях предусмотренных федеральными законами и иными нормативными правовыми актами РФ, могущее повлечь за собой отрицательные последствия, являются в обязательном порядке основаниями для отстранения работника от выполнения трудовой функции. Выполнение работы, предполагающее требования к физическому, психическому состоянию работника, в случае выявленных в соответствии с медицинским заключением (выдано в порядке федерального закона, иного нормативно правового акта РФ) противопоказаний для выполнения работы, обусловленной трудовым договором, есть факт отрицательный и влекущий причинение вреда здоровью работника, а потому законодатель почел возможным установить обязанность отстранения от работы в этих случаях. в случае приостановления действия на срок до двух месяцев специального права работника (лицензии, права на управление транспортным средством, права на ношение оружия, другого специального права) в соответствии с федеральными законами и иными нормативными правовыми актами Российской Федерации, если это влечет за собой невозможность исполнения работником обязанностей по трудовому договору и если невозможно перевести работника с его письменного согласия на другую имеющуюся у работодателя работу (как вакантную должность или работу, соответствующую квалификации работника, так и вакантную нижестоящую должность или нижеоплачиваемую работу), которую работник может выполнять с учетом его состояния здоровья. При этом работодатель обязан предлагать работнику все отвечающие указанным требованиям вакансии, имеющиеся у него в данной местности. Предлагать вакансии в других местностях работодатель обязан, если это предусмотрено коллективным договором, соглашениями, трудовым договором.

  • 15085. Основания для пересмотра по вновь открывшимся обстоятельствам решений судов по гражданским делам
    Юриспруденция, право, государство

    В качестве темы для данной курсовой работы выбрана тема: основания пересмотра по вновь открывшимся обстоятельствам решений, определений и постановлений, вступивших в законную силу. В ходе рассмотрения данной темы рассмотрим следующие вопросы: понятие и значение вновь открывшегося обстоятельства и основания пересмотра, предмет пересмотра по вновь открывшимся обстоятельствам, основания пересмотра по вновь открывшимся обстоятельствам, а также затронем вопросы, касающиеся пробелов и противоречий в гражданско-процессуальном законодательства в рамках данного вопроса и некоторые отличные от общепризнанных точки зрения отдельных специалистов касаемо отдельных аспектов выбранной темы. Актуальность данной темы заключается в том, что данная стадия в наиболее общем виде призвана обеспечивать защиту прав и интересы граждан. Хотя данный институт гражданского процесса не претерпел глобальных изменений с принятием нового ГПК, споры на его основе имеют место. Так некоторые юристы, не смотря на то, что перечень оснований для пересмотра по вновь открывшимся обстоятельствам, данный в ГПК является исчерпывающим, имеют иное мнение. Важность темы уже содержится в самом определении такого пересмотра как самостоятельной, хотя и исключительной стадии гражданского процесса; а урегулированность всего процесса фактически зависит от степени урегулированности его отдельных стадий. В данной работе при раскрытии темы будут использованы как учебная литература так и материалы судебной практики, а также научные труды юристов. Перейдем к рассмотрению темы.

  • 15086. Основания заключения трудового договора при определенных условиях
    Юриспруденция, право, государство

    Учитывая значение должности руководителя организации для собственника ее имущества, вполне оправдано предписание законодателя, что указание о замещении этой должности путем проведения конкурса должно содержаться в учредительных документах, которые исходят от собственника имущества или уполномоченного им органа. Последнее, однако, вовсе не означает, что сам порядок проведения конкурса, то есть процедурные вопросы, связанные с избранием руководителя, тоже должен быть изложен в учредительных документах. В ч. второй ст.254 ТК законодатель, употребив термин «процедуры», имел в виду мероприятия, которые должны предшествовать заключению трудового договора (в частности, проведение конкурса, избрание на должность). Такой вывод следует сделать на основании сопоставительного анализа ст.24 и 254 ТК. В первом случае конкурс это мероприятие, во втором процедура. Иного толкования ст.254 ТК быть не может. Конечно же, здесь можно упрекнуть законодателя в нарушении им самим же сформулированных требований о недопустимости употребления в тексте нормативного правового акта в одном и том же смысле разных понятий (терминов). Устранить отмеченную некорректность юридических формулировок возможно путем внесения соответствующих корректив в Трудовой кодекс. Что касается применения ст.254 ТК на практике, то вполне очевидно, что сам порядок проведения конкурса может быть принят в виде отдельного документа, который и будет являться локальным актом, решающим эти процедурные вопросы.

  • 15087. Основания и порядок приобретения гражданства Российской Федерации
    Юриспруденция, право, государство

    Основополагающими принципами гражданства были установлены: принцип единого гражданства (граждане Российской Федерации, постоянно Проживающие на территории республики и составе Российской Федерации, являются одновременно и гражданами этой республики); равное гражданство (оно не зависит от оснований приобретения); открытое и свободное гражданство (в РФ каждый человек имеет право на гражданство и закон определил основания приобретения и прекращения гражданства); недопустимость лишения человека гражданства (в СССР лишение человека гражданства против его волн широко использовалось на протяжении всей истории его развития как средство борьбы с инакомыслием, служило формой государственных репрессий по отношению к своим гражданам); возможность иметь двойное гражданство; сохранение гражданства за лицами, проживающими за пределами Российской Федерации; защита покровительство своим гражданам за рубежом со стороны государства; отрицание автоматического изменения гражданства лицами при заключении или расторжении брака; невозможность выдачи гражданина РФ другому государству.

  • 15088. Основания и способы наследования
    Юриспруденция, право, государство

    Суть завещательного отказа состоит в том, что из всей совокупности прав и обязанностей по наследованию конкретному лицу или лицам передается определенное право или группа прав. Завещательный отказ должен быть установлен, в завещании. Предметом завещательного отказа, согласно абзацу 1 п, 2 ст. 1137 ГК РФ, может быть передача вещи, входящей в состав наследства отказополучателю, в собственность, во владение на ином вещном праве, в пользование; передача входящего в состав наследства имущественного права; приобретение для отказополучателя какого-либо имущества; передача отказополучателю иного имущества; выполнение определенной работы для отказополучателя; оказание отказополучателю определенней услуги; осуществление в пользу отказополучателя периодических платежей; иные указания согласно завещательному отказу. Например, предметом отказа может быть выплата авторского гонорара наследником, которому переданы авторские права.

  • 15089. Основания прекращения прав на земельные участки
    Юриспруденция, право, государство

     

    1. Конституция Российской Федерации (принята 12 декабря 1993 г.)
    2. Гражданский кодекс РФ (часть 1, II, III) с изм. и доп // Собрание законодательства РФ, 1994, №32. Ст. 3301; 1996. № 5. Ст. 410; № 9. Ст. 773; № 34. Ст. 4026; 1997; № 43. Ст. 4903; 1999. № 28. Ст. 3471; № 51. Ст. 6288; 2001. № 17. Ст. 1644; 2001. № 21. Ст. 2063; № 49. Ст. 4552; 2002. № 12. Ст. 1093; № 48. Ст. 4737, 4746; 2003. № 2. Ст. 160, 167; № 13. Ст. 1179; 2003. № 52 (ч. I). Ст. 5034; 2004. № 31. Ст. 3233. 2009. № 1. Ст. 14, 16, 19, 20, 23; № 7. Ст. 775; № 15. Ст. 1778.
    3. Земельный кодекс РФ от 25 октября 2001 г. № 136-ФЗ с изм. и доп. Собрание законодательства РФ. 2001. № 44, ст. 4147; 2003. № 27( часть 1). Ст. 2700; 2004. № 27. Ст. 2711; № 41. Ст. 3993; 2009. № 1. Ст. 19; № 11. Ст. 1261,№52 (ч.1), ст.6441.
    4. Градостроительный кодекс РФ от 29 декабря 2004 г. № 190-ФЗ с изм. и доп. // Собрание законодательства РФ. 2005. № 1 (ч. 1). Ст. 16; № 30 (ч. II). Ст. 3128; 2006. № 1. Ст. 10; Ст. 21; 2009. № 1. Ст. 17, №52 (ч.1) ст.6419.
    5. Закон РСФСР от 23 ноября 1990 г. «О земельной реформе» с изм. и доп. // Ведомости Съезда народных депутатов РСФСР и Верховного Совета РСФСР. 1990. № 26. Ст. 327; 1991. № 1. Ст. 4; 1992. №34. Ст. 1966; 1993. № 50. Ст. 2962. (утратил силу).
    6. Федеральный закон от 15 апреля 1998г. № 66-ФЗ «О садоводческих, огороднических и дачных некоммерческих объединениях граждан» с изм. и доп. //Собрание законодательства РФ, 1998. № 16. Ст. 1801; 2000. № 48. Ст. 4632; 2002. № 12. Ст. 1093; 2004. № 35. Ст. 3607; № 45. Ст. 4377, 2008. № 20 . Ст. 2253. 2009. № 1. Ст. 17.
    7. Федеральный закон от 16июля 1998 г. № 102-ФЗ «Об ипотеке (залоге недвижимости)» с изм. и доп. // Собрание законодательства РФ, 1998. № 29. Ст. 3400; 2001. № 46. Ст. 4308; 2002. № 7. Ст. 629; 2004. № 6. Ст. 406, № 27 (ч. I). Ст. 2711; 2005. № 1 (ч. 1). Ст. 42, 2007. № 27. Ст. 3213; № 50. Ст. 6237; 2008. № 20 . Ст. 2251, № 52 (ч. 1). Ст. 6219, 2009. № 1. Ст. 14.
    8. Федеральный закон от 18 июня 2001 г. № 78-ФЗ «О землеустройстве» с изм. и доп. //Собрание законодательства РФ, 2001. № 26. Ст. 2582; 2005. № 30 (ч. 1). Ст. 3098, 2008. № 20. Ст. 2253, № 30 (ч. II). Ст. 3616.
    9. Федеральный закон от 17 июля 2001 г. № 101-ФЗ «О разграничении государственной собственности на землю» // Собрание законодательства РФ, 2001. № 30. Ст.3060 (утратил силу).
    10. Федеральный закон от 25 октября 2001 г. № 137-ФЗ «О введении в действие Земельного кодекса Российской Федерации» с изм. и доп. // Собрание законодательства РФ. 2001. № 44. Ст. 4148; 2003. № 28. Ст. 2875; № 50. Ст. 4856; 2004. № 41. Ст. 3993; 2005. № 1 (ч. 1). Ст. 17; № 25. Ст. 2425; 2006. № 1. Ст. 3, 17, 2007. № 7. Ст. 834; № 31. Ст. 4009; № 43. Ст. 5084; № 46. Ст. 5553; № 48 (ч. 2). Ст. 5812; № 49. Ст. 6071, 2008. № 30 (ч. I). Ст. 3597, 2009. № 1. Ст. 19, №52 (ч.1), ст.6427
    11. Федеральный закон от 21 декабря 2001 г. № 178-ФЗ «О приватизации государственного и муниципального имущества» с изм. и доп. // Собрание законодательства РФ, 2002. № 4. Ст. 251. 2003. № 9. Ст. 805; 2005. № 19. Ст. 1750; № 25. Ст. 2425; № 30 (ч. 1). Ст. 3101; № 52 (ч. 2). Ст. 5602; 2006. № 1. Ст. 10; № 2. Ст. 172, 2007. № 7. Ст. 834; № 18. Ст. 2117; № 21. Ст. 2455; № 31. Ст. 4009; № 46. Ст. 5557; № 49. Ст. 6079; 2008. № 20. Ст.2253, № 30 (ч. 1). Ст. 3615, № 30 (ч. II). Ст. 3616, 3617.
    12. Федеральный закон РФ от 10 января 2002г. № 7-ФЗ «Об охране окружающей среды» с изм. и доп. // Собрание законодательства РФ. 2002. № 2. Ст. 133; 2009. № 1. Ст. 17; № 11. Ст. 1261.
    13. Федеральный закон от 24 июля 2002 г. № 101-ФЗ «Об обороте земель сельскохозяйственного назначения» с изм. и доп. // Собрание законодательства РФ 2002. № 30. Ст. 3018. 2003. № 28. Ст. 2882; 2004. № 27. Ст. 2711; № 52 (ч. 1). Ст. 5276; 2005. № 10. Ст. 758; № 30 (ч. 1). Ст. 3098, 2007. № 7. Ст. 832; 2008. № 20. Ст. 2251, № 49. Ст. 5748, 2009. № 1. Ст. 5.
    14. Федеральный закон от 6 октября 2003 г. № 131-ФЗ «Об общих принципах организации местного самоуправления в Российской Федерации» с изм. и доп. // Собрание законодательства РФ, 2003. № 40. Ст. 3822; 2004. № 25. Ст. 2484; № 33. Ст. 3368; 2005. № 1 (ч. 1). Ст. 9; 17; 25; 37; № 17. Ст. 1480; № 27. Ст. 2708; № 30 (ч. 1). Ст. 3104; 3108; № 42. Ст. 4216; 2006. № 1. Ст. 10; Ст. 17; № 6. Ст. 636; № 8. Ст. 852, 2007. № 1 (ч. 1). Ст. 21; № 10. Ст. 1151; № 18. Ст. 2117; № 21. Ст. 2455; № 30. Ст. 3801; № 45. Ст. 5430; № 46. Ст. 5553, 5556; 2008. № 24. Ст. 2790; № 30 (ч. 2). Ст. 3616; № 48. Ст. 5517; № 49. Ст. 5744; № 52 (ч. 1). Ст. 6229, 6236.
    15. Федеральный закон от 11 июня 2003 г. № 74-ФЗ «О крестьянском (фермерском) хозяйстве» // Собрание законодательства РФ 2003. № 24. Ст. 2249, 2008. № 20. Ст. 2251.
    16. Федеральный закон от 7 июля 2003 г. № 112-ФЗ «О личном подсобном хозяйстве» // Собрание законодательства РФ 2003. № 28. Ст. 2881, 2008. № 30 (ч. 1). Ст. 3597, № 30 (ч. II). Ст. 3616, 2009. № 1. Ст. 10.
    17. Федеральный закон от 21 декабря 2004 г. № 172- ФЗ «О переводе земель или земельных участков из одной категории в другую» с изм. и доп. // Собрание законодательства РФ 2004. № 52 (ч. 1). Ст. 5276; 2005. № 30 (ч. II). Ст. 3122, 2007. № 21. Ст. 2455; № 45. Ст. 5417; № 46. Ст. 5557; 2008. № 20. Ст. 2251, № 30 (ч. II). Ст. 3616; 2009. № 11. Ст. 1261.
    18. Постановление Правительства РФ от 11 ноября 2002 г. «Об организации и проведении торгов по продаже находящихся в государственной и муниципальной собственности земельных участков или права заключения договоров аренды таких земельных участков» // Собрание законодательства РФ 2002. № 46, ст. 4582.
    19. Закон Саратовской области от 21 мая 2004 г. № 23 ЗСО «О земле» с изм. и доп. // «Саратов- СП» № 98 (1049); Неделя области 2005, 9 февраля; 1 апреля.
  • 15090. Основания прекращения трудового договора по инициативе работодателя
    Юриспруденция, право, государство

    Данный пункт увольнения правомерен, если:

    • Условие о неразглашении государственной тайны предусмотрено трудовым договором;
    • Исполнение обязанностей по занимаемой должности связано с использованием сведений, составляющих государственную тайну;
    • Основание прекращения допуска к государственной тайне соответствует действующему законодательству. В соответствии со ст.23 Закона о государственной тайне допуск работника к государственной тайне может быть прекращен по решению руководителя организации в случаях:
    • Однократного нарушения предусмотренных трудовым договором обязательств, связанных с сохранением государственной тайны;
    • Признания его судом недееспособным, ограниченно дееспособным или опасным рецидивистом, нахождение его под судом или следствием за государственные или иные тяжкие преступления, наличие у него неснятой судимости за эти преступления;
    • Наличие у него медицинских противопоказаний для работы с использованием сведений, составляющих государственную тайну, согласно перечню, утвержденному в установленном порядке;
    • Постоянного проживания его близких родственников за границей и (или) оформление ими документов для выезда на постоянное место жительства в другие государства.
  • 15091. Основания расторжения трудового договора по инициативе работодателя
    Юриспруденция, право, государство

    Нормативно-правовые акты

    1. Конституция Российской Федерации, 1993// ИПС Гарант, 2007
    2. Трудовой кодекс Российской Федерации от 30 декабря 2001 г. N 197-ФЗ (с изменениями от 24, 25 июля 2002 г., 30 июня 2003 г., 27 апреля, 22 августа, 29 декабря 2004 г., 9 мая 2005 г., 30 июня, 18, 30 декабря 2006 г., 20 апреля 2007 г.)// ИПС Гарант, 2007
    3. Кодекс Российской Федерации об административных правонарушениях от 30 декабря 2001 г. N 195-ФЗ // Собрание законодательства Российской Федерации. - 7 января 2002г. - №1. - Ст.1.
    4. Федеральный закон от 12 января 1996 г. N 10-ФЗ "О профессиональных союзах, их правах и гарантиях деятельности" (с изм. и доп. от 21 марта, 25 июля 2002 г., 30 июня, 8 декабря 2003 г., 29 июня 2004г.) // ИПС Гарант, 2007
    5. Федеральный закон от 27 июля 2004 г. N 79-ФЗ "О государственной гражданской службе Российской Федерации" // Собрание законодательства Российской Федерации. - 2 августа 2004г. - №31. - Ст.3215.
    6. Федеральный закон от 20 февраля 1995 г. N 24-ФЗ "Об информации, информатизации и защите информации" // Собрание законодательства Российской Федерации. - 20 февраля 1995г. - №8. - Ст.609.
    7. Федеральный закон от 21 декабря 2001 г. N 178-ФЗ "О приватизации государственного и муниципального имущества" // Собрание законодательства Российской Федерации. - 28 января 2002г. - №4. - Ст. 251.
    8. Федеральный закон от 26 декабря 1995 г. N 208-ФЗ "Об акционерных обществах" // Собрание законодательства Российской Федерации. - 1 января 1996г. - №1. - Ст.1.
    9. Федеральный закон от 26 октября 2002 г. N 127-ФЗ "О несостоятельности (банкротстве)" // Собрание законодательства Российской Федерации. - 28 октября 2002г. - №43. - Ст.4190.
    10. Федеральный закон от 8 января 1998 г. N 8-ФЗ "Об основах муниципальной службы в Российской Федерации" // Собрании законодательства Российской Федерации от 12 января 1998г. - №2. - Ст.224
    11. Федеральный закон от 29 июля 2004 г. N 98-ФЗ "О коммерческой тайне" // Собрание законодательства Российской Федерации. - 9 августа 2004г. - №32. - Ст.3283
    12. Закон РФ от 21 июля 1993 г. N 5485-1 "О Государственной тайне" // Собрание законодательства Российской Федерации. - 13 октября 1997г. - №41. - Ст. 4673.
    13. Постановление Правительства РФ от 4 сентября 1995 г. N 870 "Об утверждении Правил отнесения сведений, составляющих государственную тайну, к различным степеням секретности" // Собрание законодательства Российской Федерации. - 11 сентября 1995г. - №37. - Ст. 3619
    14. Постановление Правительства РФ от 23 июля 2005 г. N 443 "Об утверждении Правил разработки перечня сведений, отнесенных к государственной тайне" // Собрание законодательства Российской Федерации. - 1 августа 2005г. - №31. - Ст. 3224.
    15. Постановление Правительства РФ от 11 ноября 2002 г. N 805 "О формировании и ведении реестра дисквалифицированных лиц" // Собрание законодательства Российской Федерации. - 18 ноября 2002г. - №46. - Ст.4584
    16. Постановление Минтруда РФ от 24 октября 2002 г. N 73 "Об утверждении форм документов, необходимых для расследования и учета несчастных случаев на производстве, и Положения об особенностях расследования несчастных случаев на производстве в отдельных отраслях и организациях" // Бюллетень нормативных актов федеральных органов исполнительной власти. - 13 января 2003г. - №2.
    17. Постановление ГКНТ СССР, Госстроя СССР и Госкомтруда СССР от 17 февраля 1986 г. NN 38, 20, 50 "Об утверждении положения о порядке проведения аттестации руководящих, научных, инженерно-технических работников и специалистов научно-исследовательских учреждений, конструкторских, технологических, проектных, изыскательских и других организаций науки" // Бюллетень нормативных актов министерств и ведомств СССР. -1986. - №5.
    18. Указ Президента РФ от 30 ноября 1995 г. N 1203 "Об утверждении перечня сведений, отнесенных к государственной тайне" // Собрание законодательства Российской Федерации. - 4 декабря 1995г. - №49. - Ст.4775.
    19. Указ Президента РФ от 6 октября 2004 г. N 1286 "Вопросы Межведомственной комиссии по защите государственной тайны" // Собрание законодательства Российской Федерации. - 11 октября 2004г. - №41. - Ст.4024.
    20. Определение Конституционного Суда РФ от 4 ноября 2004г. №343-О «Об отказе в принятии к рассмотрению запроса Советского районного суда города Красноярска о проверке конституционности части первой статьи 261 Трудового кодекса Российской Федерации» // Собрание законодательства Российской Федерации - 20 декабря 2004 г. №51 - Ст. 5263
    21. Определение Конституционного Суда РФ от 27 мая 2004 г. N 188-О "Об отказе в принятии к рассмотрению жалобы гражданина Финкеля Моисея Зусмановича на нарушение его конституционных прав частью пятой статьи 9 Закона Российской Федерации "О государственной тайне"// ИПС Гарант, 2007
    22. Постановление Конституционного Суда РФ от 15 марта 2005 г. N 3-П "По делу о проверке конституционности положений пункта 2 статьи 278 и статьи 279 Трудового кодекса Российской Федерации и абзаца второго пункта 4 статьи 69 Федерального закона "Об акционерных обществах" в связи с запросами Волховского городского суда Ленинградской области, Октябрьского районного суда города Ставрополя и жалобами ряда граждан" // Вестник Конституционного Суда Российской Федерации. - 2005г. - №3.
    23. Определение Конституционного Суда РФ от 8 июля 2004 г. N 235-О "Об отказе в принятии к рассмотрению жалобы гражданина Межмала Сергея Леонидовича на нарушение конституционных прав пунктом 2 статьи 278 Трудового кодекса Российской Федерации"// ИПС Гарант, 2007
    24. Определение СК по гражданским делам Верховного Суда РФ от 13 апреля 2004 г. N 35-Г04-5 "Увольнение работника по основанию прекращения допуска к государственной тайне (п. 12 ст. 81 ТК РФ) производится в случае, если такое условие предусмотрено в трудовом договоре) (извлечение) // ИПС Гарант, 2007
    25. Определение СК по гражданским делам Верховного Суда РФ от 15 декабря 2004 г. N 46-Г04-22 Органы государственной власти субъекта РФ превысили свои полномочия в сфере регулирования трудовых отношений, введя дополнительные ограничения, связанные с невозможностью уволить по инициативе работодателя и перевести на другую работу избранных депутатов законодательного органа субъекта РФ// ИПС Гарант, 2007
    26. Определение СК по гражданским делам Верховного Суда РФ от 15 мая 2003 г. "На депутатов представительных органов местного самоуправления, осуществляющих свои полномочия без отрыва от основной производственной и служебной деятельности, распространяются нормы трудового законодательства об основаниях и порядке расторжения трудового договора по инициативе работодателя" // Бюллетень Верховного Суда Российской Федерации. - 2004г. - №4.
    27. Приказ МЧС РФ от 16 января 2003 г. N 20 "Об аттестации сотрудников Государственной противопожарной службы МЧС России, выполняющих функции по осуществлению государственного пожарного надзора" // Бюллетень нормативных актов федеральных органов исполнительной власти. - 21 апреля 2003г. - №16.
    28. Приказ Минтранса РФ и Минтруда РФ от 11 марта 1994 г. N 13/11 "Об утверждении Положения о порядке аттестации лиц, занимающих должности исполнительных руководителей и специалистов предприятий транспорта" // Бюллетень нормативных актов министерств и ведомств Российской Федерации. - 1994г. -№7.
    29. Приказ Минздрава РФ от 16 марта 1999 г. N 83 "О Перечне медицинских противопоказаний для осуществления работы с использованием сведений, составляющих государственную тайну" // Бюллетень нормативных актов федеральных органов исполнительной власти. - 14 июня 1999г. - №24
  • 15092. Основи діяльності прокуратури України
    Юриспруденция, право, государство

     

    1. Конституція України.-К.,1996.
    2. Закон України “Про прокуратуру” від 5.11.1991 року. //ВВРУ.-1991.-№53. Голос України.-1993.-22 грудня. Урядовий курєр.-2001.-26 липня.-№132.
    3. Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” від 18 лютого 1992 року// ВВРУ.-1992.-№22, 1999.-№4.
    4. Законодавство України про судову і правоохоронну діяльність: Збірник нормативних актів / Відп. ред. В.С. Стефанюк. К.: Юрінком Інтер, 2001. 352 с.
    5. Кримінальний кодекс України.
    6. Кримінально-процесуальний кодекс України.
    7. Цивільно- процесуальний кодекс України.
    8. Постанови Пленуму Верховного Суду України із загальних питань судової діяльності та в кримінальних справах. К.: Юрінком Інтер, 1999.
    9. Указ Президента України "Про День працівників прокуратури”від 2 листопада 2000 р. // Урядовий курєр. 2000. 7 листопада.
    10. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України. Навч. Посіб. За ред. Я.Кондратьєва.-К.:Юрінком-Інтер.,2002.
    11. Молдован В.В. Правоохоронні органи:Опорні конспекти.-К.,1998.
    12. Мостова І.М.,Потеряхін О.А. Правоохоронні органи України.-К.,1998.
    13. Шумський П. В. Прокуратура України. К.: Вентурі. 1998. С. 179.
    14. Басков В. Й. Прокурорский надзор. М.: БЕК, 1996.
    15. Михайленко А. Р. Расследование преступлений: законность й обеспечение прав граждан. К.: Юрінком Інтер. 1999
    16. Михеєнко М.М. Проблеми розвитку кримінального процесу в Україні.-К.:Юрінком Інтер.-1999.
    17. Тацій В. Прокуратура в системі поділу влади // Вісник прокуратури. -1999. - № 2. - С.27.
    18. Прокуратура України: проблеми сьогодення і майбутнього // Юридичний вісник України. 1999. 2228 липня. № 29.
    19. Вернидубов І. Підтримання прокуратурою державного обвинувачення в суді і здійснення правосуддя за Конституцією України.// Право України.-1998.- №4.-С.27-30.
    20. Главгородський В., Руденко М. Становлення і розвиток Української моделі прокурорського нагляду на сучасному етапі (концептуальні проблеми)// Право України.-1996.-№1.
    21. Руденко М. Прокуратура у світлі реалізації положень Конституції України.// Право України.-1996.-№11.
  • 15093. Основи методики розслідування крадіжок
    Журналистика

    2. Факт крадіжки встановлено, є відомості про гаданого злочинця (групу осіб), проте нікого не затримано. У розслідуваній ситуації визначальним чинником є час. Дії слідчого і працівника кримінального розшуку мають відзначатися максимальною оперативністю і спрямованістю на збирання пошукової експрес-інформації шляхом короткого опитування обізнаних осіб про кількість, індивідуальні прикмети зовнішності злочинців (стать, вік, особливі прикмети, одяг та ін.), в якому напрямку вони зникли, можливі місця їх знаходження, а також характер чи специфічні ознаки викраденого ними майна. Після чого негайно здійснюється переслідування злодія (злодійської групи) по «гарячих слідах», а також використання оперативних можливостей органів дізнання. Зокрема, організуються тактичні операції: «Розшук злочинця», «Затримання по «гарячих слідах», «Розшук викраденого майна», «Встановлення свідків», які включають в себе різноманітні слідчі дії та оперативно-розшукові заходи. Так, коло свідків у справі про крадіжку визначається залежно від особливостей розслідуваної події. Наприклад, у справі про квартирну крадіжку слід виявляти свідків насамперед серед мешканців будинку, де вчинена крадіжка (з числа пенсіонерів, домашніх господарок, учнів), а також серед працівників житлово-експлуатаційних контор (двірників, слюсарів, електриків та ін.). При розслідуванні крадіжок, учинених з приміщення державних чи колективних організацій, свідки виявляються з числа клієнтів, працівників та осіб, які охороняли даний об'єкт. Особливу групу свідків складають працівники комісійних крамниць, ломбардів, а також шофери таксі [8, c.659].

  • 15094. Основи методики тренувань у культуризмі
    Медицина, физкультура, здравоохранение

    Для поширення ідеї про те, що фізична слабкість фактично аморальна, він заснував журнал «Фізична культура». Пізніше він почав видавати газету «Нью-Йорк івнінг грефік», яка була націлена на аудиторію, що володіла таким же рівнем освіченості, як і він сам. Макфадден організував цілий ряд конкурсів у Мэдисон Сквер Гарден на звання «Чоловіка з найдосконалішою статурою в Америці». Перший такий конкурс проходив в 1903 році, і його переможець разом зі званням одержав приз - одну тисячу доларів (у той час це було вже станом). І конкурси, і журнал мали успіх протягом десятиліть. Макфадден не тільки проповідував і призивав, але й застосовував свої ідеї на практиці. Щоранку він босий відправлявся пішки з будинку на Ріверсайд Драйв у Нью-Йорку в офіс, розташований у центрі міста, і з'являвся в редакції свого журналу з оголеним торсом, виявляючи собою зразок здоров'я й прекрасної фізичної форми, хоча йому було більш сімдесяти років. Макфадден, імовірно, не схвалив би сучасний бодибілдинг із його упором на видовищність, а не на атлетичну майстерність. Однак він і інші фізкультурники зіграли в еволюції бодибілдингу велику роль. Його конкурси сприяли зростанню інтересу до зовнішнього вигляду тіла, а не просто до сили м'язів, і в результаті цих конкурсів з'явилася суперзірка, якої призначено було стати одним із самих знаменитих людей в Америці на майбутні десятиліття. Переможцем конкурсу Макфаддена в 1921 році став Анджело Сіціліано. Щоб нажити капітал на своїй зростаючій славі, цей чудово складений чоловік поміняв своє ім'я на Чарльза Атласу й придбав права на продаж по поштових замовленнях курсу вправ по фізичній підготовці за назвою «Динамічна напруга». Протягом більш п'ятдесяти років підростаючі хлопчиська бачили рекламу цього курсу в журналах і коміксах: кволому хлопцю ногою шпурляють пісок в обличчя, хлопча посилає заявку на курс по розвиткові мускулатури, а потім вертається, щоб побити хулігана й відібрати в нього назад загублену було свою подружку.

  • 15095. Основи метрології та вимірювальної техніки
    Производство и Промышленность
  • 15096. Основи муніципального права України
    Юриспруденция, право, государство

    Постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету. Постійні комісії обираються радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії. Усі інші питання структури комісії вирішуються відповідною комісією. До складу постійних комісій не можуть бути обрані сільський, селищний, міський голова, секретар сільської, селищної, міської ради, голова районної у місті ради (у разі її створення), районної, обласної ради, їх заступники. Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан і розвиток відповідних галузей господарського й соціально-культурного будівництва, інші питання, що вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради і готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями та співдоповідями. Постійні комісії попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження відповідною радою, готують висновки з цих питань. Постійні комісії за дорученням ради, голови, заступника голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради або за власною ініціативою вивчають діяльність підзвітних і підконтрольних раді та виконавчому комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради органів, а також з питань, віднесених до відання ради, місцевих державних адміністрацій, підприємств, установ та організацій, їх філій і відділень незалежно від форм власності та їх посадових осіб.

  • 15097. Основи обліку готової продукції рослинництва
    Сельское хозяйство

     

    1. Береза А.М.. Основи створення інформаційних систем. Підручник. - Київ, 2004, 410с;
    2. Бутинець Ф.Ф. та ін. Інформаційні системи бухгалтерського обліку. Підручник. - Ж.: ПП «Рута», 2002, 520с;
    3. За редакцією професора Ф.Ф. Бутинця та доцента М.М. Коцупатого. Бухгалтерський облік у сільському господарстві. Підручник. Ж., ПП «Рута», 2003. 504с;
    4. Всеукраїнська професійна бухгалтерська газета «Все про бухгалтерський облік» від 02.10.2002 р. № 90 (758);
    5. Всеукраїнська професійна бухгалтерська газета «Все про бухгалтерський облік» від 18.06.2003 р. № 90 (845);
    6. Всеукраїнська професійна бухгалтерська газета студентам «Все про бухгалтерський облік» , «Фінансовий облік» за 2007р.;
    7. Гужва В.М.. Інформаційні системи і технології на підприємствах. Підручник. - Харків, 2002, 406с;
    8. Загородній А.Г., Усач Б.Ф., Хом'як Р.Л.. Бухгалтерський облік та аудит підприємницької діяльності. Підручник. НУ «Львівська політехніка», 1995, 208с;
    9. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» від 16.07.1999 року № 996 - XIV;
    10. Закон України «Про внесення змін до Закону України» «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» від 14.09.2006р. № 140-V;
    11. Методичні рекомендації № 132 «Калькулювання»
    12. Михайлов М.Г., Телегунь М.І., Кабацька А.М., Баранік О.О.. Бухгалтерський фінансовий облік в сільськогосподарських підприємствах. Навчальний посібник. К.: Центр учбової літератури, 2008. 472с;
    13. Плаксієнко В.Я., Пісьмаченко Л.М., Рябий Є.І.. Бухгалтерський облік у сільському господарстві України. Підручник. Під редакцією В.Я. Плаксієнко. - Дніпропетровськ, 2005, 490с.
    14. План рахунків бухгалтерського обліку Міністерством фінансів України від 30.11.1999року. № 291;
    15. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року № 87;
    16. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 2 «Баланс», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року № 87;
    17. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №3 «Звіт про фінансові результати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року № 87;
    18. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №9 «Запаси» затверджене Міністерством фінансів України від 20.10.1999року № 246;
    19. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318;
    20. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 30 «Біологічні активи», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 18.11.2005 року № 790;
    21. Покропивний В.В.. Економіка підприємства. Підручник. - Харків, 2002, 506с;
    22. Секретарева І.О., Озеран В.О., Павлюк І.М., Грушина Н.В.. Бухгалтерський облік на виробничих підприєствах споживчої кооперації. Підручник. - Київ. 314с;
    23. Собко В.Г.. Бухгалтерський облік у підприємництві. Підручник.- Харків, 2002 , 408с;
    24. Чебанов Н.В., Василенко Ю.А.. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник. - Київ, 2003, 490с.
  • 15098. Основи організації виробництва і виробничої діяльності підприємства
    Менеджмент

    Основні методи формування і підтримки організаційної культури, що можуть бути використані ВАТ “Хмільницька швейна фабрика “Лілея”:

    • Поведінка керівника. Безумовно, керівникові варто почати із себе. Давно доведено, що люди найкраще засвоюють нові для себе зразки поведінки через наслідування. Керівник повинний стати прикладом, рольовою моделлю, показуючи приклад такого відношення до справи, такого поводження, що передбачається закріпити і розвити в підлеглих.
    • Заяви, заклики, декларації керівництва. Не можна забувати, що для закріплення бажаних трудових цінностей і зразків поводження велике значення має звертання не тільки до розуму але і до емоцій, до кращих почуттів працівників: "Ми повинні стати першими!", "Найвища якість це застава нашої перемоги над конкурентами!", "У нашій організації працюють кращі фахівці!", "Цей рік стане переломним для нашої компанії".
    • Реакція керівництва на поведінку працівників у критичних ситуаціях. В організації відношення до людей, до їхніх помилок особливо яскраво виявляється в критичних ситуаціях. Це добре ілюструється на прикладі працівника, помилка якого обійшлася компанії в мільйони доларів. Будучи запрошеним до керівництва, він заздалегідь написав заяву про звільнення. Яке ж було його здивування, коли йому був запропонований новий відповідальний напрямок роботи. "Ваше навчання обійшлося нам занадто дорого, щоб ми розкидалися такими працівниками" почув він від президента компанії.
    • Навчання персоналу. Навчання і підвищення кваліфікації персоналу покликано не тільки передавати працівникам необхідні знання і розвивати в них професійні навички. Навчання є найважливішим інструментом пропаганди і закріплення бажаного відношення до справи, до організації і роз'яснення того, яку поведінку організація очікує від своїх працівників, яка поведінка буде заохочуватися, підкріплюватися, вітатися.
    • Розвиток системи стимулювання відповідно до потреб працівників. Принципи побудови системи стимулювання і її основна спрямованість повинні підтримувати саме ту поведінку, саме те відношення до справи, ті норми поведінки і робітничі результати, у яких знаходить найбільш повне вираження зміст і основна спрямованість підтримуваної керівництвом оргкультури. Непослідовність і розбіжність слова і справи тут неприпустимі, оскільки навіть однократне порушення встановлених принципів стимулювання відразу викликає різке падіння довіри до політики, що проводиться керівництвом.
    • Критерії добору в організацію. Яких працівників ми хочемо бачити в організації: професіоналів, що володіють необхідними знаннями і досвідом, або ж для нас не менше значення має здатність нового працівника прийняти цінності і норми поведінки, що вже склалися в організації і складове ядро її організаційної культури. Підтримка оргкультури в процесі реалізації основних управлінських функцій. Значний вплив на оргкультуру робить те, яке поведінку персоналу підтримується, а яке гнітиться при сформованій практиці керування. Наскільки вітаються керівництвом прояви самостійності й ініціативи з боку підлеглих.
    • Організаційні традиції і порядки. Організаційна культура закріплюється і транслюється в традиціях і порядках, що діють в організації, При цьому на оргкультуру можуть уплинути навіть разові відступи від установленого порядку. Приміром, якщо раптом з якихось причин керівництво один раз не змогло провести щомісячне підведення підсумків роботи з поздоровленням і нагородженням кращих працівників, те що не тільки порушує встановлені правила, але і показує неготовність керівництва розділяти цінності, що, природно, знижує ентузіазм і бажання персоналу "викладатися" на роботі.
    • Широке впровадження корпоративної символіки. Досвід кращих організацій показує, що широке впровадження корпоративної символіки (в упакуванні готової продукції, у рекламних матеріалах, оформленні підприємства, транспортних засобів, робочому одягові, сувенірній продукції) позитивно відбивається на відношенні персоналу до компанії, підвищує прихильність працівників до своєї організації і почуття гордості за свою організацію.
  • 15099. Основи організаційної діяльності у виробничій сфері
    Менеджмент

    Директор підприємства:

    1. Визначає, формулює, планує, здійснює і координує всі види діяльності підприємства.
    2. Визначає напрями розвитку підприємства у формуванні цінової, кредитно-банківської, податкової та страхової політики, соціальної та зовнішньоекономічної діяльності.
    3. Організує роботу і ефективну взаємодію виробничих одиниць, цехів та інших структурних підрозділів підприємства, направляє їх діяльність на досягнення високих темпів розвитку і удосконалення виробництва та продукції.
    4. Забезпечує відповідність продукції кращим світовим зразкам з метою задоволення потреб замовників і споживачів у відповідних видах продукції, підвищення продуктивності праці, ефективності виробництва і якості продукції на основі широкого запровадження нової техніки і прогресивної технології, організації праці, виробництва і управління, удосконалення господарського механізму.
    5. Направляє діяльність персоналу на досягнення високих економічних та фінансових результатів.
    6. Забезпечує виконання підприємством програми оновлення продукції, планів капітального будівництва, обов'язків перед державним бюджетом, постачальниками, замовниками і банками.
    7. Організує виробничо-господарську діяльність підприємства на основі застосування методів обґрунтованого планування, нормативних матеріалів, фінансових і трудових витрат, широкого розповсюдження передового досвіду, а також максимальної мобілізації резервів виробництва шляхом досягнення високих техніко-економічних показників, підвищення технічного рівня і якості продукції, раціонального і економного витрачання всіх видів ресурсів.
    8. Вживає заходів щодо забезпечення підприємства кваліфікованими кадрами, найкращого використання безпечних і сприятливих умов праці, додержання вимог законодавства про охорону навколишнього середовища.
    9. Здійснює заходи з соціального розвитку колективу підприємства, забезпечує розроблення, укладання і виконання колективного договору, проводить роботу щодо зміцнення трудової і виробничої дисципліни, сприяє розвитку творчої ініціативи і трудової активності працівників.
    10. Забезпечує сполучення економічних і адміністративних методів керівництва, матеріальних і моральних стимулів підвищення ефективності виробництва, а також підсилення відповідальності кожного працівника за доручену йому справу.
    11. Вирішує всі питання в межах наданих йому прав, доручає виконання окремих організаційно-господарських функцій іншим посадовим особам: заступникам керівника, керівникам виробничих підрозділів підприємства.
    12. Забезпечує додержання законності, активне використання правових засобів удосконалення управління, зміцнення договірної дисципліни і обліку, господарського розрахунку.
    13. Здійснює заходи щодо соціального захисту колективу підприємства, забезпечення і збереження зайнятості працівників.
    14. Представляє підприємство в органах державної влади і у взаємовідносинах з партнерами.
    15. Готує проекти нормативних документів, що вимагають затвердження загальними зборами акціонерів.
    16. ________________________________________________________
  • 15100. Основи організаційної поведінки
    Психология

     

    1. Adler N. International Dimensions of Organizational Behavior. 3rd edition. Cincinnati, 1997.
    2. Gordon RA, Howell JE Higher Education for Business. NY, 1959.
    3. Pierson FC The Education of American Business: A study of University college Programs in Business Administration. NY, 1959.
    4. Usunier J. / C. International and Cross! Cultural Management Research. London, 1998.
    5. Глумаков В.М. Організаційна поведінка: Навчальний посібник. М.: Фінстатінформ, 2002.
    6. Джордж Дж.М., Джоунс Г.Р. Організаційна поведінка. Основи управління Навчальний посібник. М., ЮНИТИ, 2003.
    7. Доблаев В.Л. Організаційна поведінка. М.: ЕКМОС, 2002.
    8. Зімбардо Ф., Ляйппе М. Соціальний вплив. СПб., 2000.
    9. Капрара Дж., Сервон Д. Психологія особистості. СПб., 2003.
    10. Карташова Л.В., Ніконова Т.В., Соломанідіна Т.О. Організаційна поведінка:Підручник. М.: ИНФРА-М, 2000.
    11. Красовський Ю.Д. Організаційна поведінка. Навчальний посібник для вузів. М.: ЮНИТИ, 2000.
    12. Лютенс Ф. Організаційна поведінка. Підручник. Перс англ. М.: Инфра-М, 1999.
    13. Майерс Д. Соціальна психологія. СПб., 1997.
    14. Маллінз Л. Менеджмент та організаційна поведінка. Мінськ, 2003.
    15. Мільграм С. Експеримент у соціальній психології. СПб., 2000.
    16. Молл Є.Г. Менеджмент: організаційна поведінка. Навчальний посібник. М.: Фінанси і статистика, 1999.
    17. Організаційна поведінка в таблицях і схемах: Навчальний посібник. Під ред.
    18. ЛатфуллінаГ.Р., ГромовойО.Н.М.: АЙРІСПРЕСС, 2002.