Основи методики тренувань у культуризмі
Курсовой проект - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие курсовые по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
Чернігівський національний педагогічний університет
імені Т.Г.Шевченка
факультет фізичного виховання
кафедра спорту
на правах рукопису
Ондюк Дмитро Сергійович
Основи методики тренувань у культуризмі
Курсова робота
Студента IV курсу 43 групи
денної форми навчання
за спеціальністю
Фізичне виховання
Спеціалізація спортивно-масова
і туристична робота
Науковий керівник -
старший викладач:
Кондратенко Павло Борисович
Чернігів - 2010
ЗМІСТ
ВСТУП
1.1ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИЗМУ (БОДИБІЛДИНГУ)
РОЗДІЛ 2. ЗАВДАННЯ, МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.2. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.3. ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА ТРЕНУВАНЬ У КУЛЬТУРИЗМІ (БОДИБІЛДИНГУ)
3.1. АНАТОМІЯ МЯЗІВ
3.2. МЕТОДИКА ТРЕНУВАННЯ У КУЛЬТУРИЗМІ (БОДИБІЛДИНГУ)
ВИСНОВКИ
ВСТУП
Культуризм, як вид спорту, зародився у вічнім прагненні людства до фізичної й духовної досконалості. Поняття досконалості людського тіла зявилося ще в прадавньому світі. Ми можемо й сьогодні побачити чудові зразки людської статури, відбиті майстрами - скульпторами прадавнього Середземноморя. Але у своїх творіннях майстри відбивали не тільки зовнішню красу, але й багатий внутрішній зміст героїв своїх створінь, підтвердженням чому служать описані в літературі незабутні образи Геркулеса, Антея, Ахілла та інших героїв. У прадавніх державах таких як, наприклад, Спарта, де найважливішим уважалося виростити з людини справжнього воїна, величезна увага приділялася всебічному розвитку. Фізичне виховання невідємно сполучалося з духовним і розумовим розвитком.
Саме ця вічна ідея гармонійного розвитку особистості й лягла в основу сучасного культуризму (бодибілдингу). Але професійний спорт у будь-якому своєму виді (будь то бодибілдинг, футбол і т.д.) - це світ рекордів і максимального прояву можливостей людину. Найчастіше спортсмен своїм девізом ставить: результат за всяку ціну.
Обєктом прагнення будь-якого спортсмена є змагання. Змагання в бодибілдингу - це, насамперед, тактична боротьба, нервова й психічна напруга, найтяжча мязова робота. На сцені ми бачимо всміхнених спортсменів, і нам здається, що це лише конкурс краси. Але тим же поглядом можна подивитися й на художню гімнастику, фігурне катання, акробатику, де на подіумі все виглядає легко й просто. Лише людина, яка хоч трішки знайома з будь-яким видом спорту, знає, якою працею досягається ця легкість і невимушеність. Основна боротьба завжди протікає за лаштунками й у спортивних залах.
Не кожний прагне бути спортсменом - професіоналом і тому не бачить смислу в заняттях спортом. Але ж спорт існує не тільки заради рекордів, а культуризм - не тільки заради мускулів. Культуризм це ще й здоровя, задоволення, спілкування й нові цікаві знайомства.
Займаючись культуризмом людина може поправити своє здоровя, нормалізувати обмін речовин, позбутися зайвої ваги, поліпшити роботу серцево-судинної системи, позбутися депресії, за бажанням збільшити мязову масу або привести мяза в тонус, не змінюючи їх обсягу, отримати гарні форми.
У результаті поліпшується самопочуття, настрій, спортсмен стає справжнім хазяїном свого тіла й життя, тому що культуризм як ніщо інше вчить ставити цілі й щабель за щаблем досягати їх.
Мета досліджень проаналізувати методику тренувань у культуризмі.
Обєкт досліджень тренувально-педагогічний процес у культуризмі.
Предмет дослідження методика тренувань у культуризмі.
Структура роботи: роботу викладено на 33 друкованих сторінках, вона складається зі вступу, основної частини у трьох розділах, висновків, списку використаної літератури, що містить 26 джерел.
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КУЛЬТУРИЗМУ
- . Історія розвитку культуризму (бодибілдингу)
Культуризм (культура тіла, бодибілдинг) це система вправ, спрямована на пропорційний розвиток людського тіла, нарощування маси й розвиток рельєфу мязів, контроль товщової (жирової) тканини тіла, тренування сили й витривалості.
Культуризм бере свій початок у античній Греції. Високий престиж переможців Олімпійських ігор спричинив появу професійних спортсменів. Отримуючи гроші за свою спортивну діяльність, спортсмени могли регулярно фізично тренуватися в гімназії. Гімназії були поширеним явищем для еллінського світу.
У часи античного риму престиж спорту занепав фізичні вправи, це для легіонерів, чи гладіаторів, людей із низьким соціальним рівнем.
Підвищений інтерес до спеціального нарощування мускулатури виник наприкінці девятнадцятого сторіччя. Причому потужні мязи вважалися не стільки засобом виживання або самозахисту, скільки поверненням до давньогрецького ідеалу - гармонійно розвиненому людському тілу. Прадавня традиція підняття ваг перетворилася в сучасний вид спорту - важку атлетику. У міру свого розвитку вона здобувала різну спрямованість. У Європі важка атлетика стала одним з видів циркового мистецтва. Зявилися професійні силачі - люди, які заробляли собі на життя різного виду силовими атракціонами. Краса тіла не мала для них значення, тому вони тяжіли до нарощування здоровенних масивних тіл.
В Америці ж знач?/p>