Основи методики тренувань у культуризмі
Курсовой проект - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие курсовые по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
езультатах тестів можна проаналізувати ефективність тренувань і ухвалити рішення щодо необхідності зниження або збільшення навантаження.
Фактори, що впливають на розвиток сили.
Важливо сказати, що є шість головних факторів, що визначають здатність кожного індивідуума досягати певних результатів у розвитку сили й маси мязів. І над більшістю із цих факторів ми не маємо контролю.
Тип Мязового волокна
Один з найбільш впливових факторів - тип мязового волокна. Людина має два основні типи мязових волокон: повільні мязові волокна й швидкі мязові волокна. Повільні мязові волокна найбільш пристосовані для виконання тривалої аеробної роботи. Вони здатні робити зусилля малої потужності протягом тривалого проміжку часу. Швидкі мязові волокна більшою мірою пристосовані для виконання роботи анаеробного характеру. Вони розбудовують короткочасні зусилля великої потужності. Найбільше застосування швидкі мязові волокна знаходять у таких видах спорту як важка атлетика, боротьба, метання та ін.
Вік. Люди в будь-якому віці можуть збільшувати масу й силу мязів у результаті тренувальних програм, спрямованих на розвиток сили. Однак найбільші результати досягаються при тренуваннях у віці від 10 до 20 років. Після досягнення фізіологічної зрілості, розвиток мязової маси не йде з великою швидкістю.
Стать. Стать не впливає на співвідношення типів мязових волокон, але зате сильно впливає на кількість мязової тканини. Хоча чоловіча й жіноча мязова тканина - не має відмінностей, чоловіки мають більшу кількість мязової тканини аніж жінки. Різниця в кількості утворюється за рахунок присутності в чоловіків чоловічого полового гормону - тестостерону. Саме тому більшість чоловіків має більш добре розвинену мязову систему ніж жінки.
Довжина плеча й довжина мяза. Люди з короткими кістками мають можливість справлятися з більшими вагами. Так само відмінності в розвитку сили можуть виникати через різницю в довжині мяза. Деякі люди мають довгі мязи, а деякі люди мають короткі мязи. Люди з відносно довгими мязами мають більший потенціал для розвитку мязового зусилля ніж люди з відносно короткими мязами.
Місце сухожильної вставки. Сила мяза - також залежить від місця сухожильної вставки. Наприклад, скажемо, Іван і Петро мають однакову довжину руки й довжину мяза. Однак, сухожилля біцепса Івана приєднується до його передпліччя далі від його ліктьового суглоба ніж у Петра. Це дає Івану біомеханічна перевага: він здатний підняти більше за Петра у вправах на біцепс. Усі ці фактори впливають на нашу здатність розбудовувати мязову систему при тренуваннях. Однак треба мати на увазі ще один важливий фактор, що впливає на розвиток сили: силові вправи повинні виконуватися в повільному темпі й до стомлення мяза.
Крім гарної методики занять, необхідно також давати мязам повністю відновитися до чергового тренування. Перетренованість - помилка більшості людей.
Інша розповсюджена помилка - виконання однієї й тієї ж програми тренувань уже після досягнення плато в розвитку сили. Для досягнення нових результатів необхідно поміняти тренувальну програму після того, як стара програма тренувань перестає приносити свої результати.
Генетична схильність звичайно сильно впливає на потенційні можливості в розвитку мязової системи. Але все ж визначальним буде ставлення до тренувань та дотримання правил побудови тренувальних занять, кількість відпочинку і спосіб життя.
Тренування серцево-судинної системи.
Для того, щоб забезпечити максимальну ефективність і безпеку тренування серцево-судинної системи необхідно додержуватися певних інструкцій, що стосуються частоти, тривалості й інтенсивності тренування. Це три дуже важливі правила, які потрібно зрозуміти й притримуватися їх. До того ж, ваше тренування серцево-судинної системи повинне включати розминку, затримку й розтяжку мязів, задіяних у тренуванні.
Розминка й розтяжка. Однієї з найпоширеніших помилок є розтяжка мязів перед їх розминкою (розігрівом). Дуже важливо розтягувати вже розігріті мязи, тобто мязи, у яких установився адекватний кровообіг. Ніколи не слід розтягувати не розігріті мязи, для початку проводиться розминку. Розминка повинна тривати як мінімум 5-10 хвилин і виконуватися з низькою інтенсивністю. Звичайно при розминці робляться ті ж вправи, що й при основномк тренуванні, але при інтенсивності 50-60% від максимальної частоти серцевих скорочень. Щоб запобігти різним ушкодженням мязів і поліпшити якість тренування необхідно розігріті мязи. Затримка. Затримка, як і розминка, повинна тривати 5-10 хвилин і повинна бути проведена з низькою інтенсивністю (50-60% від максимальної частоти серцевих скорочень). По закінченню тренування й затримки важливо знову розтягти основні мязи, які були задіяні в тренуванні. Розминка, розтяжка й затримка це дуже важливі компоненти для кожного тренування, які не тільки допомагають ефективно провести тренування й одержати гарні результати, але й значно знижують імовірність одержання травм.
Частота тренувань. Важливим моментом у тренуванні серцево-судинної системи є частота тренувань, тобто їхня кількість у тиждень. Для того, щоб поліпшити функціональний стан серцево-судинної системи, а також знизити кількість жирової тканини в організмі або підтримати його на оптимальному рівні необхідно тренуватися як мінімум 3 рази в тиждень. Американ?/p>