Основи методики тренувань у культуризмі
Курсовой проект - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие курсовые по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?роміжок між тренуваннями повинен тривати стільки, щоб тіло могло відпочити (3-4 дні, декому корисніше буде відпочивати й більше, лише генетично обдарованим вистачає двох, а навіть одного дня).
Щоб досягти стресу мязів, використовують метод кількох підходів вправу розбивають на кілька частин (від двох до пяти), в кожній частині виконують від 8 до 20 повторювань, у проміжку між серіями повторень є відпочинок. У такий спосіб можна виконати більший обсяг праці ніж при спробі виконати всі повторення в одній серії.
Відомі культуристи: Лу Ферріньйо, Стів Рівз, Майк Ментцер, Кейсі Ваятор, Арнольд Шварценегер, Доріан Єйтс, Гюнтер Шлієркамп, Джей Катер, Свенд Карлсен, Ронні Коулмен, Річард Сандрак.
РОЗДІЛ 2. ЗАВДАННЯ, МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Завдання досліджень
Відповідно до мети роботи вирішувались наступні завдання:
- Розкрити загальні положення стосовно історії культуризму
- Проаналізувати методику тренувань у культуризмі
2.2. Методи досліджень
Вирішення висунутих завдань і досягнення таким чином поставленої мети здійснювалось на теоретичному рівні з використанням відповідних методів отримання ретроспективної інформації .
Методи отримання ретроспективної інформації включали теоретичний аналіз літературних джерел, що передбачав вивчення, аналіз, систематизацію та узагальнення даних наукової і науково-методичної літератури.
Результати проведеного теоретичного аналізу дозволили визначити проблематику, встановити коло завдань та намітити шляхи їх вирішення.
2.3. Організація досліджень
Дослідження проводилось в три етапи: на першому етапі було здійснено вибір теми курсової роботи та складено план і графік її виконання; на другому етапі було здійснено підбір та опрацювання літературних джерел з метою накопичення інформації про закономірності розвитку фізичних якостей; на третьому етапі була здійснена систематизація опрацьованого матеріалу та його компютерний набір. В процесі виконання курсової роботи були використанні літературні джерела бібліотеки Чернігівського національного педагогічного університету, бібліотеки ім.Короленко.
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА ТРЕНУВАНЬ У КУЛЬТУРИЗМІ (БОДИБІЛДИНГУ)
3.1. Анатомія мязів
Форма і розміри мяза, а також напрямок його волокон залежать від виконуваної ним роботи. За формою розрізняють три основних види мязів довгі, короткі і широкі. Довгі мязи розміщені переважно на кінцівках. Вони мають веретеноподібну форму. Деякі довгі мязи починаються кількома голівками на різних кістках або в різних місцях однієї кістки, потім ці голівки зєднуються і на другому кінці мяза переходять у спільний сухожилок. Відповідно до кількості голівок такі мязи називають двоголовими, триголовими і чотириголовими. Короткі мязи розміщені між окремими хребцями і ребрами; тут частково збереглося сегментарне розміщення мязів.
Широкі мязи розміщені переважно на тулубі і мають форму пластів різної товщини. Сухожилки таких мязів являють собою широкі пластинки (апоневрози; мязи живота). Мязову систему людини поділяють на групи відповідно до частин тіла. Мязи голови поділяють на дві групи жувальні й мімічні.
Рис. 1. Форми скелетних мязів:
1 одноперистий; 2 двоперистий; 3 двоголовий; 4 триголовий; 5 двочеревний; б коловий; 7 прямий; 8 поперечний
Мязи шиї приводять у рух голову і шию. Найдовший з них груднино-ключично-соскоподібний (див. рис. 2), який двома своїми ніжками починається на груднині й ключиці і прикріплюється до соскоподібного відростка скроневої кістки. Під час однобічного скорочення цього мяза шия нахиляється в той чи інший бік з одночасним повертанням голови в протилежному напрямку. При скороченні обох мязів голова підтримується у вертикальному положенні, у разі максимального скорочення їх вона відкидається назад. Мязи тулуба поділяють на мязи грудей, спини, живота. Мязи грудей поділяють на мязи грудей, що належать до плечового поясу і верхніх кінцівок (великий і малий грудні мязи, підключичний та ін.), і власне грудні мязи (зовнішні й внутрішні міжреберні мязи). Великий і малий грудні мязи здійснюють рухи верхніх кінцівок. Зовнішні й внутрішні міжреберні мязи беруть участь у дихальних рухах. Зовнішні міжреберні мязи підіймають ребра (вдих), а внутрішні опускають їх (видих).
Рис. 2. Мязи людини:
1 згиначі кисті; 2 двоголовий мяз плеча; 3 триголовий мяз плеча; 4 великий грудний; 5 зовнішній косий мяз живота; в прямий мяз живота; 7 клубовопоперековий; 8 кравецький; 9 чотириголовий мяз стегна; 10, 21 литкові; 11, 17 дельтоподібні; 12 груднино-ключично-соскоподібний; 13 жувальні; 14 коловий мяз рота; 15 коловий мяз ока; /6 розгиначі кисті; 18 трапецієподібний мяз; 19 широкий мяз спини; 20 великий сідничний мяз; 22 двоголовий мяз стегна
Мязи спини поділяють на поверхневі й глибокі. Поверхневі мязи спини (трапецієподібний, найширший) рухають лопатки, шию, голову, плече і опускають руки вниз. Глибокі мязи (ромбоподібні, верхній і нижній зубчасті) рухають лопатки, підіймають і опускають ребра під час дихання. Мяз випрямляч хребта підтримує тіло у вертикальному положенні, розгинає спину.
Мязи живота беруть участь в утворенні передньої й бічних стінок черевної порожнини. Прямі мязи живота згинають тулуб упере