Geum.ru

Курсовой проект

  • 15101. Основи планування у підприємстві
    Экономика

    Доход від реалізації продукції визначається як сума добутку плану продажу виробів (згідно з варіантом табл..Б.1) на планово-розрахункову ціну з ПДВ (табл. 13.1, рядок4). Податок на додану вартість визначається як 16,66% від доходу від реалізації продукції (табл..14.1, рядок1). Чистий доход визначається як різниця між доходом від реалізації продукції та податком на додану вартість. Виробнича собівартість реалізованої продукції визначається як сума добутку плану продажу виробів на виробничу собівартість відповідного виробу (табл. 12.1, рядок8). Валовий прибуток визначається як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (рядок3) та виробничою собівартістю реалізованої продукції (рядок4). Адміністративні витрати дорівнюють загальногосподарським витратам, які визначаються як 130% від річного фонду нормованої заробітної плати основних робітників (див. табл..8.1, рядок1). Витрати на збут дорівнюють 5% від виробничої собівартості реалізованої продукції (табл..14.1, рядок4). Операційний прибуток визначається як різниця між валовим прибутком та адміністративними витратами та витратами на збут (табл..14.1, рядок5рядок6рядок7). Податок на прибуток визначається як 25% від операційного прибутку (рядок8). Чистий прибуток це різниця між операційним прибутком та податком на прибуток (табл..14.1, рядок8 рядок9). Рентабельність виробництва визначається як відношення чистого прибутку (рядок10) до повної собівартості реалізованої продукції (рядок4+рядок6+рядок7), помноженою на 100%.

  • 15102. Основи побудови обліку фінансування витрат
    Экономика

     

    1. Бабіч В.В., Сагова С.В. Фінансовий облік (облік активів): Навч. посіб. 2-ге вид., без змін. К.: КНЕУ, 2007. 288с.
    2. Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку.: Київ, КДТЕУ, 2000, -692с.
    3. Бутинець Т.А. Документування господарських операцій: теорія, методологія, компютеризація. Наукове видання. - Житомир: ЖІТІ, 1999. -412с.
    4. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник для студентів вузів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит». / Вид. 2-е, доп. і перероб. -Житомир: ЖГГІ, 2007. - 640 с.
    5. Бутинець Ф.Ф., Малюга Н.М. Особливості бухгалтерського обліку в торгівлі: Житомир, ПП «Рута», 2000,-608с.
    6. Завгородній В.П. Бухгалтерський облік в Україні. Навч.посібник. К.: А.С.К., 2001. 848 с.
    7. Лишиленко О.В. Бухгалтерський фінансовий облік. Навч.посібник.- Київ: Вид-во «Центр учбової літератури», 2003. 524 с.
    8. Михайлов М.Г., Мельник О.А., Теслюк В.М. та ін. Національні стандарти в бухгалтерському обліку. Питання використання.: Київ. «Вища освіта», 2002, -400с.
    9. Н.В.Чебанова, Ю.А.Василенко. Бухгалтеріський фінансовий облік: Посібник. К.: Вид. Центр „Академія”, 2002 672 с.
    10. Нашкерська Г.В. Бухгалтерський облік: Навч.посібник. Київ: центр навчальної літератури, 2004. 464 с.
    11. Організація бухгалтерського обліку. Навч.посіб. /Ф.Ф.Бутинець, О.В.Олійник, М.М.Шигун, С.М.Шулепова. Житомир: ЖІТІ, 2001. 576
    12. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій затверджений МФУ від 30.11.1999р. № 291.
    13. Пушкар М.С. Фінансовий облік: Підручник. Тернопіль: Карт-бланш, 2002. 628 с.
    14. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч.посібник. К.:КНЕУ, 2000. 578 с.
    15. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України.: Київ, «А.С.К.», 2008, -770с.
  • 15103. Основи промислового виробництва ліків
    Медицина, физкультура, здравоохранение

     

    1. Ажгихин И.С. Технология лекарств. Москва: “Медицина” 1980, 440 с.
    2. Государственная фармакопея СССР, Х издание под. ред. Машковского М.Д. Москва: “Медицина” 1968, 1078 с.
    3. Дмитриєвський Д.І. Промислова технологія ліків. Вінниця: “Нова книга” 2008, 277 с.
    4. Державна фармакопея України, перше видання під. ред. Георгієвського В.П. Харків: “РІРЕГ” 2001, 531 с.
    5. Державна фармакопея України, перше видання, доповнення 1. під. ред. Георгієвського В.П. Харків: “РІРЕГ” 2004, 492 с.
    6. Державна фармакопея України, перше видання, доповнення 2. під. ред. Гризодуба О.І.. Харків: “РІРЕГ” 2008, 617 с.
    7. Кондратьева Т.С., Иванова Л.А. Технология лекарственных форм т.1,2. Москва: “Медицина” 1991, 1038 с.
    8. Краснюк И.И. Технология лекарственных форм. Москва: “Академия” 2004, 455 с.
    9. Милованова Л.Н. Технология изготовления лекарственных форм. Ростов-на-Дону: “Феникс” 2002, 447 с.
    10. Муравьев И.А. Технология лекарств т.1,2. Москва: “Медицина” 1980, 704 с.
    11. Синев Д.Н., Гуревич И.Я. Технология и анализ лекарств. Ленинград: “Медицина” 1989, 367 с.
    12. Тихонов А.И. Биофармация. Харків: “НФАУ” 2003, 238 с.
    13. Чуешов В.И. Промышленная технология лекарств, т.1,2. Харьков: “НФАУ” 2002, 1272 с.
    14. Чуєшов В.І. Технологія ліків. Харків: “Золоті сторінки” 2003, 719 с.
  • 15104. Основи раціоналізму Р. Декарта
    Философия

     

    1. Алексеев П.В., Панин А.В. Философия: Учебник. М., 1996. Разд. 1.
    2. Асмус В.Ф. Декарт. М.: Высш. Школа, 2006, - 335 с.
    3. Богомолов А. Буржуазная философия кануна и начала империализма. М.:Высшая школа, 1977.-421с.История философии в кратком изложении И90 Пер. с чеш. И.И.Богута М.: Мысль, 1991
    4. Большая советская энциклопедия.
    5. Библер В.С. От наукоучения к логике культуры. Два философских введения в двадцать первый век. М., 1991
    6. Быховский Б.Э. Философия Декарта. М.; Л., 1940
    7. Введение в философию: Учебник для вузов. В 2 ч. Ч.1 /Под общ. ред. И.Т. Фролова./- М.; Политиздат, 1989.
    8. Гайденко П.П.Эволюция понятия науки (формирование научных программ нового времени XVII - XVIII вв.). - М.: Наука, 1987
    9. Гуссерль Э. Картезианские размышления. М., 1998. § 13.
    10. Декарт Р. Избранные произведения. М. Госполитиздат. 1950
    11. Декарт Р. Размышления о первой философии // Декарт Р. Соч.: В 2 т. Т.2. М., 1994
    12. Декарт Р. Разыскание истины посредством естественного света// Декарт Р. Соч.: В 2 т. - М.: Мысль, 1989. - Т.I. - С. 154-178
    13. Декарт Р. Рассуждение о методе, чтобы верно направлять свой разум и отыскивать истину в науках// Сочинения: В 2 т. Т.1. М., 1989. С.250-296
    14. Декарт Р. Сочинения в двух томах. Том 1.- М.: Мысль, 1989.- 654 c.
    15. Доброхотов А. Онтология и этика cogito // Встреча с декартом. М., 1996
    16. История философии /Под ред. Г.Ф. Александрова и др. М., 1941. Т. 2. С.127, 135-136
    17. Краткий очерк истории философии / Под ред. М.Т. Иовчука и др. 2-е изд. М., 1971.
    18. Кононович Л.Г., Медведева Г.И. Философия: учебник для высших учебных заведений. - Ростов н/Д.: Феникс, 1997.
    19. Конев В.А. Семинарские беседы по "Картезианским размышлениям"
    20. Кузнецова А.П. Проблема субстанции в философии Декарта: Автореф. дис. канд. филос. наук. М., 1968
    21. Кузнецов Б.Г. Разум и бытие: Этюды о классич. рационализме и неклассич. науке. М., 1972
    22. Любимов Н.А. Философия Декарта СПб, 1886.
    23. Ляткер Я.А. Декарт. М., Мысль, 1975.
    24. Мамардашвили М.К. Картезианские размышления. Самара, 1996
    25. Мотрошилова Н. "Картезианские медитации" Гуссерля и "Картезианские размышления" Мамардашвили (двуединый путь к трансцендентальному ego) //Встреча с Декартом. М., 1996.
    26. Никулин Д.В. Спор о природе протяжения: Генри Мори-Рене Декарт // Вопросы истории естествознания и техники. 1989. № 4.
    27. Ойзерман Т.И. Философское учение Ренэ Декарта / Декарт Р. Рассуждение о методе. М., 1953. С. 423-434
    28. Орынбеков М.С. Проблема субстанции в философии и науке. Алма-Ата, 1975
    29. Радугин А. Философия. - М.:Владоc, 1995.
    30. Рассел Б. История западной философии. М., 1993. Т. 12.
    31. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. М., 19941997, Т. 14.
    32. Соколов В.В. Европейская философия XVXVII веков. М., 1984.
    33. Соколов В.В. Философия Рене Декарта. М.: Политиздат, 1989.
    34. Спиркин А.Г. - Основы философии: Учеб. пособие для вузов. - М.; Политиздат, 1988.
    35. Философская энциклопедия: В 5 т. М., 19601970.
    36. Философский энциклопедический словарь М.: Сов. Энциклопедия, - 1983. 840 с.
    37. Фишер К. История Новой философии. Декарт: Его жизнь, сочинения и учение. Спб., 1994.
    38. Шульц Д.П.,Шульц С.Э., История современной психологии. С-Петербург, 1998
    39. Ярошевский М.Г. История психологии. М,1985
    40. Boyer, Carl (1985). A History of Mathematics. Princeton, NJ: Princeton University Press. ISBN 0-691-02391-3.
    41. Clarke, Desmond (2006). Descartes: A Biography. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-82301-3.
    42. Costabel, Pierre (1987). René Descartes - Exercices pour les éléments des solides. Paris: Presses Universitaires de France. ISBN 2-13-040099-X.
    43. Cottingham, John (1992). The Cambridge Companion to Descartes. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-36696-8.
    44. Garber, Daniel (1992). Descartes' Metaphysical Physics. Chicago: University of Chicago Press. ISBN 0-226-28219-8.
    45. Gaukroger, Stephen (1995). Descartes: An Intellectual Biography. Oxford: Oxford University Press. ISBN 0-19-823994-7.
    46. Garber, Daniel; Michael Ayers (1998). The Cambridge History of Seventeenth-Century Philosophy. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-53721-5.
    47. Grayling, A.C. (2005). Descartes: The Life and times of a Genius. New York: Walker Publishing Co., Inc.. ISBN 0-8027-1501-X.
    48. Farrell, John. "Demons of Descartes and Hobbes." Paranoia and Modernity: Cervantes to Rousseau (Cornell UP, 2006), chapter seven.
    49. Fulton J.S. The Cartesianism of Phenomenology. Essays in Phenomenology. The Hague, 1966
    50. Keeling, S. V. (1968). Descartes. Oxford: Oxford University Press. ISBN.
    51. Melchert, Norman (2002). The Great Conversation: A Historical Introduction to Philosophy. New York: McGraw Hill. ISBN 0-19-517510-7.
    52. Sorrell, Tom (1987). Descartes. Oxford: Oxford University Press.. ISBN 0-19-287636-8.
    53. Schäfer, Rainer (2006). Zweifel und Sein - Der Ursprung des modernen Selbstbewusstseins in Descartes' cogito. Wuerzburg: Koenigshausen&Neumann. ISBN 3-8260-3202-0.
  • 15105. Основи раціонального харчування
    Разное

    З огляду на значущість здоров'я населення у контексті суспільно-економічного розвитку і безпеки країни, важливим завданням у сфері збереження і зміцнення громадського здоров'я та забезпечення майбутнього України, є вдосконалення державної політики у сфері харчування населення та забезпечення раціонального збалансованого харчування, особливо підростаючого покоління. Вирішити проблему харчування населення в Україні можливо за умов вдосконалення державної політики у цій сфері та забезпечення раціонального збалансованого харчування усіх верств населення, особливо підростаючого покоління, шляхом досягнення максимального продовольчого самозабезпечення за основними видами харчових продуктів; забезпечення виробництва продовольства, в обсязі та асортименті достатньому для харчування за науково обгрунтованими нормами; забезпечення відповідності харчових продуктів вимогам безпечності для здоров'я людини; забезпечення повноцінності харчування. Враховуючи важливу роль аліментарних чинників у формуванні здоров'я, політика в сфері харчування має грунтуватися на міжсекторальних засадах, охоплювати освіту, законодавство та державне регулювання та передбачити координацію між охороною здоров'я та сільським господарством, співробітництво з харчовою промисловістю при виробництві та обробці харчових продуктів, селективний контроль за цінами та правила перевірки якості. Потребує нагального вирішення питання забезпечення державного регулювання та контролю якості і безпеки продуктів харчування на рівні норм міжнародного законодавства в галузі харчування. Освіта та інформування громадськості про здорове харчування в школах, на робочих місцях, в магазинах, об'єктах громадського харчування впливає на звички харчування. Вивчення здорового харчування слід включати до навчальних програм в школах. Магазини та заклади громадського харчування повинні мати в асортименті продукти, які відповідають здоровому харчуванню. Потрібно впроваджувати високоякісну рекламу, щоб зробити такі продукти помітними та привабливими, демонструвати здорові продукти, наклеювати етикетки з інформацією про склад і поживні якості харчових продуктів. Вирішенню проблем сприятиме координація дій між засобами масової інформації, добровільними товариствами, медичними працівниками і працівниками харчової промисловості.

  • 15106. Основи санітарії і гігієни, державний нагляд у закладах готельно-ресторанного господарства
    Безопасность жизнедеятельности

    Природне освітлення - це освітлення приміщень світлом неба (природним або денним світлом), яке проникає крізь світлові отвори в зовнішніх загороджувальних конструкціях. Денне (природне) світло - теплове випромінювання Сонця, що пройшло крізь атмосферу. Це випромінювання з суцільним спектром на довжинах хвиль від 300 до 4500 нм з колірною температурою близько 5000 К. До 90-х років 20 століття природному світлу в спорудах відводилася дуже незначна роль, а штучне освітлення використовувалося практично протягом усього робочого часу в переважній частині приміщень. Проте загальна ефективність освітлювальної устави додатково визначається дією на психіку людини і тонус її нервової системи, тому роль природного світла в приміщенні дуже велика. Досвід роботи в приміщеннях без світлових отворів показав, що зорове відключення людини від зовнішнього середовища гнітюче відображається на її психіці і несприятливо позначається на продуктивності праці. Якісна оцінка природного освітлення проводиться відносною величиною КПО (коефіцієнтом природного освітлення). КПО визначається за формулою:

  • 15107. Основи теорії графів. Властивості ойлерових та гамільтонових графів
    Математика и статистика

    Назва гамільтонів граф виникла у зв язку з тим , що в 1859 році відомий ірландський математик сер Вільям Гамільтон випустив до продажу своєрідну іграшкову головоломку . ЇЇ основою частиною був правильний додекаедр, зроблений з дерева (рис.3.1). Це один з так званих правильних багатогранників: його граням є 12 правильних пятикутників, в кожній з його вершин сходиться три ребра. Кожна з вершин гамільтонового додекаедра була позначена назвою одного з крупних міст Земної кулі Брюсель, Кантон, Делі, Лондон і так далі. Задача полягає в знаходженні шляху вздовж ребер додекаедра, який проходить через кожне місто в точності один раз. Гамільтонів цикл на додекаедрі не пок-риває, звичайно, всіх ребер додекаедра, бо в кожній вершині він проходить в точності по двох ребрах.

  • 15108. Основи теорії права
    Юриспруденция, право, государство

    Ñèñòåìàòèçîâàíå òëóìà÷åííÿ ÿâëÿº ñîáîþ âèùèé ñòóï³íü íàóêîâîãî ðîçðîáëåííÿ ïèòàíü ïðàâà. Íåñèñòåìàòèçîâàíå òëóìà÷åííÿ âèðàæàºòüñÿ â íàóêîâèõ ã³ïîòåçàõ, ³äåÿõ, ÿê³ ïîòðåáóþòü ïåðåâ³ðêè, äîïîâíÿëüíî¿ àðãóìåíòàö³¿, çâåäåííÿ äî ñèñòåìè, íàïðèêëàä ÷åðåç îðãàí³çàö³þ äèñêóñ³é, êîíôåðåíö³é òîùî. Êîìïåòåíòíå (ïðîôåñ³éíå) òëóìà÷åííÿ äàºòüñÿ þðèñòàìè (íàïðèêëàä àäâîêàòàìè). Ïðîôåñ³éíå òëóìà÷åííÿ çä³éñíþºòüñÿ òàêîæ ÷ëåíàìè ñàìîêåðîâàíèõ íåäåðæàâíèõ îðãàí³çàö³é, äëÿ ÿêèõ ðîç'ÿñíåííÿ çì³ñòó çàêîíó º ïðîôåñ³éíèì îáîâ'ÿçêîì. Áóäåííå òëóìà÷åííÿ äàºòüñÿ îñîáàìè, ÿê³ âèðàæàþòü öèì ïðàâîâ³ ïî÷óòòÿ, åìîö³¿, óÿâëåííÿ, õâèëþâàííÿ ³ äóìêè â ¿õ ïîâñÿêäåííîìó ñï³ëêóâàíí³ ï³ä 䳺þ ïðàâà. Òàêå òëóìà÷åííÿ ìຠâåëèêå çíà÷åííÿ â ïðàêòèö³ äîòðèìàííÿ ãðîìàäÿíñüêèõ ïðàâ, ï³ä ÷àñ øòîïàííÿ íèìè ãðîìàäÿíñüêèõ îáîâ'ÿçê³â, à òàêîæ ó çä³éñíåíí³ íèìè ¿õí³õ ñóá'ºêòèâíèõ ïðàâ. Çà îáñÿãîì ðîçð³çíÿþòü àäåêâàòíå (áóêâàëüíå), îáìåæóâàëüíå (çâóæåíå) òà ïîøèðåíå (ðîçøèðåíå) òëóìà÷åííÿ.

  • 15109. Основи управлінського консультування
    Менеджмент

    №ІнструментЗмістОбмеження застосуванняПеревагиНедоліки1. Контакт з клієнтом1Рекламно-презентаційні матеріали консалтингової компаніїШироке ознайомлення майбутніх клієнтів з послугами консалтингової компаніїФінансові витрати на рекламні інструментиШироке коло майбутніх клієнтівНенаправленість реклами2Лист - пропозиціяПропозиція майбутньому клієнту на зустрічВідсутність реакції клієнтівПряма дія зверненняВідсутність зворотнього звязку3Початкова зустріч- бесідаВикладення майбутньому клієнту пропозиції по його підприємствуОбмеженість інформаціїМожливість прямого зверненняНедостатність аргументів2. Первинна пропозиція1.Попередній діагноз проблем клієнта методом порівняньПопередній маркетинговий аналіз та фінансовий аналіз діяльності клієнта та конкурентів в галузіВідсутність внутрішньої документації клієнтаШвидкість проведення попереднього діагнозуНевисока глибина аналізу3. Консультаційна пропозиція та угода про консультування1.Документ консультаційна пропозиціяПропозиції на основі перших 2-х етапів відображають власне бачення консультантом проблематики клієнта та представляють мету, методологію, перелік результатів витрати та план консультаціїВикладення методологічних основ консультування без явних висновків для клієнтаРозширення контакту з клієнтом, викладення плану робіт, строків та витратМожливе завищення витрат та строків, що визиває негативну реакцію клієнта2.Контракт угода про консультуванняОфіційний контракт Погодження клієнта на дослідження проблем підприємства та оплату послуг консультуванняМожливість доступу до внутрішньої документації клієнтаВзяття на себе обовязків по строкам виконання та ризиків отримання негативного результату4. Пошук інформації (збирання даних для аналізу)1.Робочі записи фактів по документаціїКонспектування огляду внутрішньої документації клієнтаДоступ до детальної внутрішньої економічної інформаціїГлибина матеріалів для аналізуНадвеликий обсяг інформації2.СпостереженняМетод для придбання інформації, яка важко піддається записуОгляд в натурі робочого процесу, психології в колективі та стилю керівництва і виконанняМожливість отримання недокументованої інформаціїСхибність та неповнота трактовки спостережень3.Листи опитуванняМожливість отримання обмеженої кількості інформації від великого кола осібСтруктурованість питань відповідно компетенції консультантаНаправленість результатів опитуванняНещирість відповідей4.БесідиПланування питань бесіди та можливість

  • 15110. Основи фізіології харчування
    Биология

    До неспецифічних функцій порожнини рота належать:

    1. Формування поведінки, пов'язаної з пошуками і добуванням їжі.
    2. Ротова порожнина - рецептивне поле, де зібрано рецептори, які є початковою ланкою рефлекторної дуги і забезпечують здійснення рефлексу у відповідь на подразнення. Між усіма системами організму існує взаємозв'язок і послідовність у роботі, що зумовлено спільністю нервових і гуморальних механізмів регуляції. Тому зміни діяльності шлунково-кишкового каналу проявляються в порушенні роботи органів дихання, системи кровообігу, нервово-м'язової системи, органів виділення й організму загалом.
    3. Ротова порожнина - найважливіший компонент функціональної системи харчування, тобто динамічної, саморегулювальної, такої, що безперервно працює, організації, діяльність елементів якої спрямовано на підтримання хімічного складу і фізико-хімічних властивостей внутрішнього середовища (гомеостазу).
    4. Ротова порожнина забезпечує гомеостатичні процеси: підтримує постійність кислотно-лужної рівноваги у межах рН 5,8-7,4 (наприклад, під час тривалого затримання дихання у слині збільшується вміст кислих продуктів, а під час гіпервентиляції збільшуються показники рН слини у бік алкалозу за рахунок збагачення її бікарбонатами); здійснює терморегуляцію, особливо у тварин, позбавлених потових залоз; регулює осмотичний тиск.
    5. Ротова порожнина - потужний бар'єр, який запобігає проникненню у шлунково-кишковий канал нехарчових (відторгнених) чинників і мікроорганізмів, серед яких можуть бути й хвороботворні. Слина містить низку бактерицидних і бактеріостатичних речовин - лізоцим, сполуки синильної кислоти, які беруть участь у захисних реакціях організму і процесах регенерації епітелію. У слині виявлено фактори згортання крові (тромбопластин, антигепариновий фактор, фібриназа) і фібринолізу, що сприяють припиненню кровотечі у ротовій порожнині (наприклад, під час екстракції зуба), інтенсивному загоюванню і розсмоктуванню фібринового згустку.
  • 15111. Основная деятельность потребительской кооперации
    Экономика

    В настоящее время потребительские кооперативы начинают создаваться, во-первых, на проверенных историческим опытом и временем кооперативных постулатах кооперативных принципах и ценностях. Во-вторых, современная потребительская кооперация выступает как многоотраслевая социально-экономическая система, уставной целью функционирования которой является удовлетворение личных, экономических, социальных и других потребностей своих членов-пайщиков в товарах, услугах, а также обслуживание экономических интересов объединившихся в ней сельхозтоваропроизводителей и достижение определенных выгод для ее участников. Характерной особенностью деятельности потребительской кооперации является сочетание хозяйственных и социальных функций. Двойственная, социально-экономическая природа кооперации является ее глубоким, основным внутренним противоречием, накладывающим отпечаток на ее хозяйственную деятельность, социальную сущность, возможность устойчивого и стабильного развития. На дуалистический характер природы кооперации указывали многие теоретики, начиная с Р.Оуэна и Ш.Фурье. ПрофессорМ.И.Туган-Барановский писал: «Если тело кооператива создано капитализмом, то душа кооператива вдохнута социалистическим идеалом» именно из социально-экономической природы кооперации вытекают особенности создания и развития организационных форм потребительской кооперации. В нашем понимании, организационная форма есть такая управленческая конструкция, которая несет в себе как бы два начала одно организационно-правовая форма узаконенная форма предприятия как хозяйственного субъекта с правами юридического лица, который, используя закрепленное за ним имущество, производит и реализует товары и услуги. Второе управленческая структура, то есть система последовательно соподчиненных, но параллельно работающих органов управления. Выделяются управленческие структуры: а) внутри потребительского общества; б) в системе «потребительское общество союз»; в) в системе «союз союз». Организационная форма является тем конструктивным элементом кооперативного производства, который придает ему следующие характерные моменты: обеспечивает правовую регламентацию хозяйственной деятельности кооперативного предприятия; включает данное производство в систему единого экономического пространства; организационно закрепляет управление технологическими процессами и людьми; определяет систему внутренних и внешних финансовых взаимоотношений участников производственного процесса; регламентирует механизм взаимодействия профессионального менеджмента и общественного управления. В этой связи организационные формы потребительской кооперации отличает кооперативная самобытность, то есть статус некоммерческой организации, выполняющей социальную миссию и организующей свою экономическую деятельность на основе кооперативной идеологии, принципах и ценностях, что и определяет их потенциал и преимущества по сравнению с другими рыночными субъектами. При этом мы исходим из того, что потребительская кооперация как некоммерческая организация, с одной стороны фиксирует и закрепляет сложившуюся в ней систему экономических отношений между пайщиками и администрацией по поводу реализации объектов кооперативной собственности и распределению продуктов этой реализации между членами кооператива, а, с другой, определяет экономический порядок отношений с внешней средой: с государством и муниципальными органами власти через налоговую систему, финансовые и страховые организации и т.д. Поэтому потребительская кооперация, пожалуй, единственная организационная форма, которая тесно интегрирует интерес государства с его социальными группами. В-третьих, в современных условиях потребительская кооперация рассматривается как своеобразная форма организации производства (форма бизнеса), особая организационно-правовая форма предпринимательской деятельности. Предпринимательство в потребительской кооперации имеет свои особенности. Первая особенность предпринимательство является коллективным, так как осуществляется в интересах пайщиков, но неиндивидуально ими, а в рамках кооперативных структур. Вторая особенность предпринимательская деятельность реализуется преимущественно в сферах обращения и потребления, и лишь частично в сфере производства. Третья особенность целью предпринимательской деятельности потребительского кооператива является не извлечение прибыли. Хотя данное утверждение совсем не означает, что потребительский кооператив не заботится о ее получении. Скорее, наоборот, в наше время ориентация на прибыль для кооператива как субъекта рынка составляет основу его здоровой конкуренции. Для потребительского кооператива прибыль трансформируется в некую общую экономическую выгоду, которую получают его участники. Поэтому прибыль от кооперативного бизнеса в основном используется для хозяйственного укрепления потребительской кооперации и имеет ярко выраженную социальную направленность. Исходя из выше отмеченного, можно назвать следующие характерные черты организационных форм потребительской кооперации как социально-ориентированных хозяйствующих субъектов: свобода экономического выбора потребителя (открытое, доступное членство для всех); справедливое распределение дохода, это означает, что полученные кооперативом доходы распределяются пропорционально уровню пользования членами-пайщиками услугами кооператива; особая и своеобразная экономическая роль факторов производства. Капиталы, которыми обладают кооперативы, выступают для них как вспомогательное средство, так как на первом плане здесь находится человек труда и основное значение придается удовлетворению насущных потребностей людей.

  • 15112. Основная цель и задачи функционирования сельского кредитного кооператива
    Разное

    Федеральное законодательство, определяя правовое положение создаваемых организаций как юридических лиц для осуществления различных видов деятельности, подразделяет их в первую очередь на два вида в соответствии с основной целью их создания и функционирования: коммерческие и некоммерческие. Юридическими лицами могут быть организации как преследующие извлечение прибыли в качестве основной цели своей деятельности (коммерческие организации), так и не имеющие целью извлечение прибыли и не распределяющие полученную прибыль между участниками (некоммерческие организации) (п. 1 ст. 50 ГК РФ). Правовое положение сельского кредитного кооператива причисляет его к некоммерческим организациям.

  • 15113. Основні аспекти технології відтворення поголів`я коней
    Сельское хозяйство

     

    1. Андрюшкин В. Вопросы искусственного осеменения. - Коневодство и конный спорт, 1991, № 7. - С. 9.
    2. Баканов В.Н., Менькин В.К. Кормление сельскохозяйственных животных. М.: Агропромиздат, 1989. 511 с.
    3. Барминцев Ю.Н., Кавешников В.С., Нечаев И.Н. и др. Продуктивное коневодство. - М.: Колос, 1980. - 207 с.
    4. Богданов Г.О. Норми та розрахунки раціонів: Навч. посібник. К.: Вища шк., 1985. 153 с.
    5. Боголюбский С.Н. Происхождение и преобразование домашних животных. - М., 1959.
    6. Бобылев И., Ермолин Г., Гуревич В., Меркулова М. Экспресс-диагностика жеребости. - Коневодство и конный спорт, 1987, № 4. - С. 34-35.
    7. Водолазова М. Содержание заводских жеребцов. - Коневодство и конный спорт, 1990, № 2. - С. 12-13.
    8. Волков Д. Украинская верховая. - Коневодство и конный спорт, 1991, №2. - С. 10-12.
    9. Гопка Б.М., Калантар ОА., Павленко П.М. Коні в сільському господарстві. - К.: Урожай. 1984. - 152 с.
    10. Гопка Б.М. Конярство. К.: Вища школа, 1984. 198 с.
    11. Гордон А. Контроль воспроизводства сельскохозяйственных животных. - М.: Агропромиздат, 1988. 415 с.
    12. Дмитроченко А.П. и др. Методы нормирования кормления сельскохозяйственных животных. - М.: Колос, 1970. - 284 с.
    13. Добрынин В.П. и др. Корма для лошадей. - М.: Сельхозгиз, 1950. - 216 с.
    14. Добрынин В.П. Выращивание жеребят. - М.: Сельхозгиз, 1959.
    15. Камбегов БД. Коневодство и коннозаводство. - М.: Росагропромиздат, 1988. - 224 с.
    16. Кожевников С.И., Гуревич Д.Я. Отечественное коневодство. - М.: Агропромиз, 1990. - 221 с.
    17. Коневодство: Учебное пособие. / Под ред. Калашникова А.П. - М.: Агропромиздат, 1989. 352 с.
    18. Конярство / Б.М. Гопка, П.М. Павленко, О.А. Калантар, В.М. Клок. К.: Урожай, 1991. 216 с.
    19. Красников А.С. Коневодство. - М., 1973. - 312 с.
    20. Кулешов П.Н. Коневодство. - С.-Петербург: Издание Девриена, 1896. -226 с.
    21. Лебедев С.Г. Технология осеменения кобыл/ВНИИ Коневодства: Доклады международного семинара по биологии размножения лошадей. - М., 1976. -С. 15-21.
    22. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных: Справочное пособие. / А.П. Калашников, Н.И. Клейменов, В.Н. Баканов и др. М.: Агромпомиздат, 1985. 352 с.
    23. Основи сільського господарства: Навч. посібник/ За ред. Польський Б.М. К.: Вища шк., 1991. 296 с.
    24. Пащлев Б. Как развиваются жеребята, полученные путем пересадки эмбрионов. - Коневодство и конный спорт, 1990, № 8. - С. 32-33.
    25. Пономаренко ММ. Конярство / В кн.: Довідник зоотехніка. - К.: Урожай, 1989. -С. 188-194.
    26. Примак І.Д. Інтенсивне кормовиробництво. К., 1992. 245 с.
  • 15114. Основні види діяльності (гра, навчання, праця) на різних вікових етапах
    Психология

     

    1. Маклаков А.Г. Общая психология. - СПб.: Питер, 2001. - 592 с.
    2. Рубинштейн С.Л. Принципы и пути развития психологии. - М.: Издательство "Москва", 1959. - 426 с.
    3. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания / 2-е изд. - СПб.: Питер, 2001. -272 с.
    4. Рыбалко Е.Ф. Возрастная и дифференциальная психология. - Л.: Издательство Ленинградского Университета, 1990. - 256 с.
    5. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. - СПб.: Питер, 2007. - 713 с.
    6. Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения: В 2 т. - М.: Педагогика, 1983.
    7. Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. - М., 1960. - 456 с.
    8. Эльконин Д.Б. Детская психология: Учеб. пос. для студ. вузов.3-е изд., стер. - М.: Академия, 2006. - 384 с.
    9. Ананьєв Б.Г. Труд как важнейшее условие развития чуствительности // Вопросы психологии. - 1955. - № 1
    10. Эльконин Д.Б. К проблеме периодизации психического развития в детском возрасте // Вопросы психологии, 1971, № 4
    11. Мухина В.С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество: Учебник для студ. вузов. - 4-е изд., стереотип. - М.: Издательский центр "Академия", 1999. - 456 с.
    12. Заброцький M.М. Основи вікової психології. Навчальний посібник. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2005. - 112 с.
    13. Кулагина И.Ю., Колюцкий В.Н. Возрастная психология: Полный жизненный цикл развития человека. Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. - М.: ТЦ "Сфера", 2001. - 464с.
    14. Хрестоматия по возрастной психологии. Учебное пособие для студентов: Сост.Л.М. Семенюк. Под ред. Д.И. Фельдштейна. - Издание 2-е, дополненное. М.: Институт практической психологии, 1996. - 304 с.
    15. Шаповаленко И.В. Возрастная психология (Психология развития и возрастная психология). - М.: Гардарики, 2005. - 349 с.
  • 15115. Основні види посадок і область їх використання
    Производство и Промышленность
  • 15116. Основні етапи процесу реферування документів
    Иностранные языки

     

    1. Автоматизация индексирования и реферирования документов [// Итоги науки и техники. Сер. Информатика. Т.7 / Под ред. проф. В.И.Горьковой. М.: ВИНИТИ, 1983. 246 с.
    2. Аналітико-синтетична обробка документів: Підруч. для студ. ін-тів культури / Е.Т.Карачинська Є.А.Медведєва В.К.Удалова Л.Г.Хромченко. Х.: Харк. держ. ін-т культури, 1996. 257 с.
    3. Блюменау Д. И. Информационный анализ: синтез для формирования вторичного потока документов: Учебно-практич. пособие. - СПб.: Профессия, 2002. - 235 с.
    4. Брискман М.А., Леонов В.П. Современное состояние теории и практики реферирования // Науч. и техн. б-ки СССР. 1976. Вып. 4. С. 29-33.
    5. Вейзе А.А. Реферирование текста. Минск: Изд-во Белорус. ун-та 1978. 128 с.
    6. Гончаренко А.П. Проблемы и перспективы развития общегосударственной системы научно-технической информации Украины //НТИ-99: Материалы конф. М. 1999. С. 85-86.
    7. Дубровіна Л.А. Національна архівна інформаційна система України «Архівна та рукописна україніка» //Актуальні проблеми сучасного джерелознавства: Матеріали укр.-рос. наук. семінару. К. С.Пб. 1999. С. 81-86.
    8. Ефременкова В.М. Хачко О.А. Отражение периодических изданий Украины в Реферативном журнале и Базах данных ВИНИТИ // НТИ. Сер.1.- 1999. № 3. С. 18-22.
    9. Жданова Г.С. О научных основах методики реферирования // НТИ. Сер.2. 1967. № 2. С. 12-16.
    10. Зайченко Н. Реферативні ресурси - інформаційний продукт сучасної наукової бібліотеки //Бібліотечний вісник. - 2005. - №1. - C. 28-35.
    11. Зайченко Н. Сорока М. Український реферативний журнал (методологічні та практичні засади розробки і створення) // Бібл. вісн. 1999. № 1. С. 10-12.
    12. Карташов Р. Про створення реферативних журналів України // Вісник книжкової палати. 1996. № 1-2. С. 27-30.
    13. Коханова І. Реферування документів як затребувана сфера інформаційної діяльності. // Вісник книжкової палати: науково-практичний журнал. 2009. №2. С. 31-32.
    14. Кубах А.І. Рекомендації до підготовки рефератів. - Харків: ХНАМГ, 2007. - 16 с.
    15. Кушнаренко Н.М., Удалова В.К. Наукова обробка документів: Підручник. 4-те вид., перероб. і доп. К.: Знання, 2006. 334 с.
    16. Омельчук В.Ю. Національна бібліографія України: тенденції розвитку проблеми розробки // Бібліографічний вісник. 1995. № 5. С. 1-13.
    17. Самойленко Т. Реферат и аннотация. //Секретарь-референт. - 2005. - №3. - C. 40-41.
  • 15117. Основні етапи розвитку теорії і методики анотування
    Иностранные языки

     

    1. Виноградова Е.Б. Зачем книговедению документологическая линейка? // Науч. и техн. б-ки. 2006. № 2. С. 82-86.
    2. Воробьев Г.Г. Документ: информационный анализ. М.: Наука, 1973. 256 с.
    3. Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: пробл. науки, освіти, практики: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 25-26 трав. 2004 р. / Держ акад. керів. кадрів культури і мистецтв. К., 2004. С. 9-11.
    4. ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять. К., 2005. С. 4.
    5. Зиновьева Н.Б. Документоведение: Учеб.-метод, пособие. М.: Профиздат, 2001. 208 с.
    6. Зиновьева Н.Б; Саяпина ИА., Пашнина И.И. Документ в коммуникации и восприятии: Лекции по курсу "Документоведение". Краснодар, 1995. 58 с.
    7. Ильюшенко М.П., Кузнецова Т.В., Лившиц Я.З. Документоведение. Документ и системы документации. М.: МГИАИ, 1997. 132 с.
    8. Коренной АЛ. Информация и коммуникация. К.: Наук. думка, 1986. 143 с.
    9. Кулешов С. Новий погляд на структуру документознавства // Вісн. Кн. иплати. 2003. № 10. С 24-27.
    10. Кулешов С.Г. Документознавство: Історія. Теорет. основи. К., 2000.
    11. Кушнаренко Н.М. Внутріпредметна і міжпредметна інтеграція дисциплін документознавчого циклу // Вісн. Харк. держ. акад. культури. 2003. Вип. 11. С 106-114.
    12. Кушнаренко Н.М., Удалова В.К. Наукова обробка документів: Підручник. К.: Вікар, 2006. 328 с.
    13. Кушнаренко Н.Н. Документоведение: Учебник. 7-е изд., стер. К.: Знання, 2006.
    14. Низовой Н.Л. Борьба за научную истину или за место под солнцем?: Науч. и нравств. аспекты дискуссии между книговедами и документоведами // Библиография. 2006. № 5. С. 39-51.
    15. Основные проблемы информатики и библиотечно-библиографическая работа: Учеб. пособие для библ. фак. / Под ред. А.В. Соколова; Ленингр. гос. ин-т культуры, каф. информатики. Л., 1976.
    16. Полтавская Е.И. Стоит ли ломать копья? (в продолжение дискуссии по сущностным вопросам библиотековедения) // Библиотековедение. 2004. № 4. С. 42.
    17. Сафиуллина З.Л. Информационная аксиология // Библиотека. 2006. № 4. С. 61-63.
    18. Сафиуллина З.Л. Как оценивается информация в сфере социальных коммуникаций // Мир библиогр. 2006. № 1. С. 44-48;
    19. Слободяник М.С. Галузеве документознавство: перспективні напрями досліджень // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: пробл. науки, освіти, практики: Матеріали Другої міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 17-18 трав. 2005 р. К., 2005. Ч. 1. С. 6.
    20. Слободяник М.С. Документологія: Зміст. Перспективи // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2004. №4. С. 4.
    21. Соков П.С. "Библиотечное дело 2004: всеобщая доступность информации": Междунар. науч. конф. // Библиотековедение. 2004. № 3. С. 131.
    22. Стандарти по библиотечно-информационной деятельности. СПб.: Профессия, 2003. С. 462.
    23. Столяров Ю.Н. О дисциплинах общепрофессионального и специального блока в проекте учебного направления "Библиотечно-информационная деятельность" // Науч. и техн. б-ки. 2004. № 4. С. 13-19.
    24. Швецова-Водка Г.М. Документознавство: Навчальний посібник. К.: Змінна, 2007. 400 с.
    25. Швецова-Водка Г.М. Типологія документа: Навч. посіб. К.: Кн. палата України, 1998. 80 с.
  • 15118. Основні етапи становлення світової політичної думки
    Политология
  • 15119. Основні закономірності суть і наслідки початкових етапів та процесів українського державотворення
    История

    Основою економіки антських племен було орне хліборобство. Соціальна диференціація антського суспільства зумовила зародження державної структури, на чолі якої стояли зверхники царі, імена яких дійшли до сучасників, зокрема, такі як Ардогаст, Межимир, Доброгаст, Пирогаст та ін. Псевдо-Маврикій пише, що анти не мали єдиного глави держави. За Менандром південні словяни наприкінці V ст. корилися волі князів, а всіх їх очолював Давріт. З ним і “найважливішими князями словянського народу” вів переговори аварський каган Ваян, прагнучи підкорити собі словян. З розповіді Менандра вимальовується державна організація південних словян з її ієрархічною структурою влади: під зверхністю Давріта перебували князі, які правили на місцях. З цього випливає, що влада антських царів не була абсолютною. Царі разом з князями, які очолювали княжіння, вирішували питання зовнішніх звязків і проблеми внутрішні. Князі радилися із своїми народами. Це дало грецьким авторам твердити що анти “живуть у народоправстві”. Ця демократія антів мало чим відрізнялася від попередніх періодів розвитку українського суспільства. Народні збори (віче) вирішували найважливіші громадські справи. Найактуальнішим для них була оборона. Для захисту вони утворювали військо, будували земляні вали, чинили інші військові дії. Антське суспільство можна характеризувати як військово-демократичне, яке відродилося після занепаду Скіфської держави.

  • 15120. Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічн
    Разное

    На сьогодні лікарські рослини ростуть на площі, що становить менше 10 відсотків території України. В Україні в цілому близько 85 відсотків лікарської рослинної сировини збирається в природних місцезростаннях видів лікарських рослин. З кожним роком збільшуються площі та різноманіття культивованих лікарських рослин, однак їх кількість, як правило, не перевищує 15 видів. Багато лікарських рослин неможливо вирощувати в культурі у зв'язку зі складністю агротехніки та рядом інших причин. Протягом останніх 10 - 15 років видовий склад лікарських рослин майже не змінився, водночас обсяг заготівлі як у цілому, так і по окремих видах суттєво зменшується кожні 3 - 5 років, оскільки зменшуються природні запаси цих рослин внаслідок інтенсивного господарського використання земель, на яких вони ростуть, та заготівлі їх сировини без урахування норм та правил збору, що, в свою чергу, веде до виснаження ресурсів лікарських рослин. При цьому попит фармацевтичної промисловості України на сировину дикорослих лікарських рослин залишається великим. Загальний обсяг лісокористування в Україні становить 14,4 млн. куб. метрів, у тому числі основного користування - 6,7 млн. куб. метрів, що задовольняє потреби народного господарства лише на 25 - 27 відсотків. У зв'язку з дефіцитом деревини щорічна потреба в її завезенні становить 30 млн. куб. метрів. Хибна практика планування екстенсивного лісокористування призвела до значного виснаження лісів, зниження загальної продуктивності їх ценозів, погіршення товарної структури лісосічного фонду. Так, у повоєнні роки допускалося перевищення розрахункової лісосіки в 1,5 - 2 рази, що спричинило зміну вікової структури лісів, збільшення частки похідних (до 13 відсотків) і менш продуктивних деревостанів. Сьогодні найбільшу площу займають молодняки (45,4 відсотка) і середньовікові насадження (37,7 відсотка), достигаючі і стиглі деревостани становлять відповідно лише 10,1 відсотка і 6,8 відсотка, що в 1,5 - 2 рази нижче оптимальних значень. Інтенсифікація проміжного користування в останні роки призвела до того, що фактичні запаси достигаючих і стиглих деревостанів становлять більше половини потенційно можливих, а частка насаджень з низькими повнотами (0,6 - 0,3) досягає 24 відсотків. У зв'язку з цим під час рубок головного користування щороку недобирають 5 млн. куб. метрів деревини. Сучасний екологічний стан лісів зумовлюється як рівнем та інтенсивністю антропогенного впливу, так і зростаючим техногенним навантаженням, що порушує природну стійкість і середовищно-формуючі функції лісових екосистем. Лише за останнє десятиріччя в Україні загинуло від промислових викидів 2,5 тис. гектарів лісових насаджень, радіаційного забруднення через аварію на Чорнобильській АЕС зазнали 3,5 млн. гектарів лісів, що потребує обмеження лісокористування, удосконалення системи протипожежної безпеки лісів. В середньому щороку виникає 3500 лісових пожеж на площі 4000 гектарів.