Психология

6681. Родительское наказание
Доклад пополнение в коллекции 12.01.2009

Обычно такие срывы происходят в момент, когда вы чувствуете себя уставшей, обессилевшей или если у вас долго копилось раздражение на малыша. Когда же в переполненную чашу попадает последняя капля, ребенку достается шлепок или окрик. Насколько это вредно? Если малышу уже исполнилось два с половиной года, если вы не злоупотребляете своей властью, не шлепаете его по каждому поводу и это наказание не слишком пугает его, то в некотором смысле оно может оказаться даже полезным. Дело в том, что в этом возрасте ребенок уже начинает понимать, что делает что-то не то, но самостоятельно остановиться может не всегда. Например, он чувствует себя плохо из-за того, что топает ногами на бабушку, кусает соседа по песочнице или выкрикивает обидные слова, но справиться с собой не в состоянии. Ему нужна ваша помощь, но какая? Спокойные слова он вряд ли сейчас услышит. Взять его за руку и попытаться увести тоже не всегда возможно (хотя бы потому, что вы сами возмущены поведением любимого чада и вам сложно сохранять спокойствие). В этом случае какой-нибудь резкий звук или движение (окрик, шлепок по столу или по попе) подействуют на малыша отрезвляюще. Он остановится, и с ним уже можно будет разговаривать.
6682. Родительское отношение приемного родителя
Информация пополнение в коллекции 20.09.2011

Мотив четвертый. Семья берёт приёмного ребёнка для реализации педагогических способностей, желая с помощью успешного воспитания сделать из «трудного» ребёнка достойного и успешного. Для приёмных родителей этого типа характерно постоянно тревожное ожидание «проявления неблагоприятного генофонда», недоверие к себе как к родителю, идеализация семейной ситуации. При этом наблюдается два варианта поведения родителей, при воспитании приемных детей. В первом случае родители часто обращаются за помощью к врачам и психологам, нередко их дети находятся в больницах на лечении. Во втором случае родители ставят воспитание на центральное место, они активно изучают литературу, посещают и организуют различные сообщества, в которых обсуждаются темы, связанные с воспитанием приемных детей. Здесь имеет место недоверие к себе как к родителю, страх оказаться плохим родителем, стремление постоянно показывать и доказывать свою любовь и заботу к ребенку.
6683. Родовая идентичность в группаналитической терапии
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

Эта интерпретация намечает некий путь для объяснения тенденций женщин, по крайней мере изначально, занимать более активное положение в группе. Однако, я полагаю что это только один аспект более сложной и запутанной проблемы. В этой точке будет полезно вернуться к стереотипным образам мужчины и женщины, предложенным Kaplan. Можно увидеть, что черты женские главным образом соотносимы с заботой и эмпатическими качествами, которые, как я полагаю, связанны с фантастической грудью. Мужские черты главным образом соответствуют активным, ориентированным на задачу качествам, которые, как я полагаю, ассоциированны с фантастическим пенисом. Когда женские черты привносятся (проявляются) в групповой аналитической сессии, происходит странное бессознательное уравнивание. В этой обстановке - заботы, эмпатии, интуиции и неподавленности потребностей: все это уравнивается с силой, контролем и потенцией. Это как если бы качества заботливости, сходные с кормящей грудью, как выражаемые женщинами - не воспринимаются как кормящая грудь, а воспринимаются скоре как подобные пенису. Alonso и Rutan полагают, что сильные женщины переживаются как до-Эдиповские матери. Я полагаю, что они переживаются прежде всего как мужские фигуры. Женщины кажутся вовлеченными в их демонстрацию их силы и контроля. Их слова о внутреннем потентны (сильны). Примеры такого рода агрессивной эмпатии могут быть замечены в кратком описании в начале этой статьи.
6684. Родство и различие психики животных и человека
Реферат пополнение в коллекции 09.12.2008

Отличие человека от животного заключается в его способности создавать и сохранять орудия. Энгельс отмечал, что нашим отдаленным предком была высокоразвитая древняя порода обезьян. Изменившийся образ жизни обезьян обусловил новый способ их передвижения по поверхности земли, при которой они постепенно перестали пользоваться для этой цели руками и стали усваивать прямую походку. Руки, освободившись от передвижения, стали специализироваться на трудовых операциях. Первоначально рука человека мало чем отличалась от руки обезьяны и могла выполнять только примитивные действия орудовать палкой, камнем. В дальнейшем рука постепенно совершенствовалась, приспособляясь к более сложным функциям, к трудовому процессу. “ Труд создал самого человека ” говорил Энгельс - … но процесс труда начинается только при изготовлении орудий.”1 Некоторые предпосылки этого процесса уже имеются у высших животных. Например, обезьяна может использовать палку, что бы сбить фрукты с дерева, слон отламывает ветку и сгоняет ею насекомых с тела. Но животные используют палку случайно и эпизодически, поэтому они не изготовляют своих орудий и не хранят их на будущее. Животное создает орудие в конкретной ситуации. Вне конкретной ситуации животное никогда не выделит орудие как орудие, не сохраняет его впрок. Как только орудие сыграло свою роль в данной ситуации, оно тут же перестанет существовать как орудие для обезьяны. Таким образом животные не живут в мире постоянных вещей. Кроме того, орудийная деятельность животных никогда не совершается коллективно - в лучшем случае обезьяны могут наблюдать деятельность своего собрата.
6685. Роды и виды ораторского искусства
Реферат пополнение в коллекции 09.12.2008

Ораторская «речь должна быть определенной не только по своей теме, конкретному содержанию, но и способу изложения, по тому, как она исполняется, по степени эмоциональности и лаже по составу и характеру терминологии. Иначе говоря, те формы и средства освещения темы, которые уместны при изложении, например, отчетного доклада на заседании Думы или профсоюзном собрании, неприемлемы для вузовской лекции; или же стиль чисто агитационной речи был бы вовсе не уместен на научной конференции, посвященной проблемам предмета философии, методологии науки, принципам и основам генерального планирования экономического развития страны, сущности и целям научно-технической революции и других не менее сложных тем. Отсюда следует, что мастерство в красноречииэто овладение спецификой каждого рода и вида ораторского искусства, тем более знание его предмета. По каким же научным принципам мы должны классифицировать красноречие? Думается, что верное толкование причин многообразия ораторского искусства поможет определить сами эти принципы (методологию) его разделения. Речь в данном случае должна идти о диалектическом достоинстве объективных и субъективных факторов развития красноречия. Оно, как уже было сказано, возникло из необходимости публичного продумывания каких-то явлений и проблем, разбора и решения вопросов, имевших общественное значение. "«Такова объективная основа зарождения и прогресса красноречия. Но вопросы, которые становились предметом публичного выступления, никогда не были однородными, не отражали тождественных, а тем более равнозначных по существу и характеру явлений действительности. В одних случаях они отражали остро назревшие политические явления жизни, в других касались быта или нравственности, в третьих были предметом судебного разбирательства и т.д. В одних случаях публичная речь была предварением определенных решений и затем практических действий, а в других -носила познавательный характер и имела сугубо теоретическое, прогнозирующее. и даже гипотетическое значение. Сама действительность то решающее обстоятельство, которое дает основание утверждать: в красноречии не может быть одинакового отношения к явлениям мира.
6686. Рождение ребенка и уход за ним
Реферат пополнение в коллекции 09.12.2008

Врачи так страшились нерегулярности питания, что пришли, в конце концов, к его осушению с психологической точки зрения. Они уверяли матерей, что нерегулярность питания ведет к избалованности ребенка. Наиболее рьяные защитники режима советовали матерям подходить к ребенку только в точно установленные часы кормления, а в остальное время не обращать никакого внимания. Некоторые настаивали, чтобы детей не целовали и не ласкали, так как это якобы может их избаловать. Большинство детей приспосабливалось к строгому режиму, так как они могли выпить достаточное количество молока, чтобы не чувствовать голода в течение следующих четырех часов; так обычно и работает пищевой тракт новорожденного. Человек быстро привыкает ко всему в любом возрасте. Если нас кормить всегда в точно установленные часы, то именно в эти часы мы и будем чувствовать голод. Но всегда были дети, которым было очень трудно приспосабливаться к строгому режиму в первые месяцы, чьи желудки не могли удержать количество молока, достаточное для четырехчасового перерыва, или те, которые засыпали, не успев насытиться, или беспокойные дети, или такие, которых мучили газы. Они отчаянно кричали по нескольку часов в день. Но их матери не спешили накормить их или даже взять на руки вне расписания. Нынешним матерям повезло врачи разрешили следовать им своим естественным стремлениям. Гибкий режим означает сведение количества кормлений до разумного в более или менее определенные часы и прекращение ночных кормлений, как только ребенок к этому готов. Что хорошо и удобно для родителей, то хорошо и удобно для их ребенка, и наоборот. Раз нет необходимости соблюдать строгий режим можно сначала подчиняться требованиями ребенка, а затем постепенно установить режим, удобный для родителей и для него.
6687. Рождение эмоций и Как этим управлять
Статья пополнение в коллекции 12.01.2009

Что делают умные родители, когда ребенок решает заболеть? Они его лечат. Только делают так, чтобы быть здоровым ребенку было выгоднее, чем быть больным. «Так, ты уверен, что решил заболеть? Хорошо, тогда постельный режим и лечение. Это значит, что мультиков смотреть нельзя, и вообще телевизор лучше руками не трогать (а то знаешь как болезнь от этого прогрессирует). Раз в полчаса полоскать горло и прочищать нос (здесь желательно взять отварчик не повкуснее, а поотвратительнее, чтобы запомнилось). А также постельный режим (играть нельзя), и вставать можно только чтобы покушать (когда все, а не из холодильника куски таскать) и для того, чтобы сделать уроки (а как же! Ведь, чтобы не отстать, нужно заниматься вдвое больше. И умственная деятельность вообще благотворно отражается на здоровье).
6688. Розвиток античної психологічної думки
Контрольная работа пополнение в коллекции 26.01.2010
1. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии. - М., 2004. - 547 с.
2. Анциферова Л.И., Ярошевский М.Г. Развитие и современное состояние зарубежной психологии. - М., 2004. - 428 с.
3. Блонский П.П. Избранные педагогические и психологические произведения. В 2-х т. - М., 1999. - 350 с.
4. Джемс У. Психология. - М., 2001. - 604 с.
5. Ждан А.Н. История психологии: от античности до наших дней. - М., 2000. - 428 с.
6. Кольцова В.А. О целостном подходе в историко-психологическом исследовании // Принцип системности в психологических исследованиях. - М., 1990. - С. 131-137.
7. Кольцова В.А., Олейник Ю.Н. История психологии: теоретические и методологические проблемы исследований // Современная психология. М., 1999. - С. 578-590.
8. Маданес К. Системная семейная психотерапия. - М, 1999. - 470 с.
9. Марцинковская Т.Д. История психологии: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. - М.: Издательский центр "Академия", 2001. - 366 с.
10. Методологические проблемы историко-психологического исследования. - М., 2002. - 404 с.
11. Петровский А.В. Ярошевский М.Г. История и теория психологии в 2-х томах. Т-1. - М., 2004. - 504 с.
12. Роменець В.А. Історія психології. - К.: Вища шк. Головне виднію, 1998. - 452 с.
13. Ярошевский М.Г. История психологии. - М., 2005. - 370 с.
6689. Розвиток батьківської сфери, як особистісної стратегії у період юності і дорослості
Дипломная работа пополнение в коллекции 16.06.2010
Текст опитувальника
1. Якщо діти вважають свої погляди правильними, вони можуть не погоджуватися з поглядами батьків. А а б Б
2. Гарна мати повинна оберігати своїх дітей навіть від маленьких труднощів й образ. А а б Б
3. Для гарної матері дім і родина - найважливіше в житті. А а б Б
4. Деякі діти настільки погані, що заради їх же блага потрібно навчити їх боятися дорослих. А а б Б
5. Діти повинні усвідомлювати те, що батьки роблять для них дуже багато. А а б Б
6. Маленьку дитину завжди варто міцно тримати під час миття, щоб вона не впала. А а б Б
7. Люди, які думають, що в гарній родині не може бути непорозумінь, не знають життя. А а б Б
8. Дитина, коли подорослішає, буде дякувати батькам за строге виховання. А а б Б
9. Перебування з дитиною цілий день може довести до нервового виснаження. А а б Б
10. Краще, якщо дитина не замислюється над тим, правильні погляди її батьків чи ні. А а б Б
11. Батьки повинні виховувати в дітях повну довіру до себе. А а б Б
12. Дитину варто вчити уникати бійок, незалежно від обставин. А а б Б
13. Найгірше для матері, що займається господарством, почуття, що їй нелегко звільнитися від своїх обов'язків. А а б Б
14. Батькам легше пристосуватися до дітей, чим навпаки. А а б Б
15. Дитина повинна навчитися в житті багатьом потрібним речам, і тому їй не можна дозволяти губити коштовний час. А а б Б
16. Якщо один раз погодитися з тим, що дитина поскаржилася на когось, вона буде це робити постійно А а б Б
17. Якби отці не заважали у вихованні дітей, матері б краще справлялися з дітьми А а б Б
18. У присутності дитини не треба розмовляти про питання статі. А а б Б
19. Якби мати не керувала будинком, чоловіком і дітьми, усе відбувалося б менш організовано. А а б Б
20. Мати повинна робити все, щоб знати, про що думають діти. А а б Б
21. Якби батьки більше цікавилися справами своїх дітей, діти були б кращими й щасливішими. А а б Б
22. Більшість дітей повинні самостійно справлятися з фізіологічними потребами вже з 15 місяців. А а б Б
23. Саме важке для молодої матері - залишатися однією в перші роки виховання дитини А а б Б
24. Треба сприяти тому, щоб діти висловлювали свою думку про життя в родині, навіть якщо вони вважають, що життя в родині неправильне. А а б Б
25. Мати повинна робити всі, щоб уберегти свою дитину від розчарувань, які несе життя. А а б Б
26. Жінки, які ведуть безтурботне життя, не дуже хороші матері. А а б Б
27. Треба обов'язково викорінювати в дітей прояви єхидності. А а б Б
28. Мати повинна жертвувати своїм щастям заради щастя дитини. А а б Б
29. Всі молоді матері бояться своєї недосвідченості при догляді за дитиною. А а б Б
30. Чоловік і жінка повинні час від часу лаятися, щоб довести свої права. А а б Б
31. Строга дисципліна стосовно дитини розвиває в ній сильний характер. А а б Б
32. Матері часто настільки бувають замучені присутністю своїх дітей, що їм здається, начебто вони не можуть із ними бути ані хвилини більше. А а б Б
33. Батьки не повинні з'являтися перед дітьми в поганому світлі. А а б Б
34. Дитина повинна поважати своїх батьків більше інших. А а б Б
35. Дитина повинна завжди звертатися по допомогу до батьків або вчителів замість того щоб вирішувати свої непорозуміння в бійці. А а б Б
36. Постійне перебування з дітьми переконує мати в тому, що її виховні можливості менше вмінь і здатностей (могла б, але...). А а б Б
37. Батьки своїми вчинками повинні завоювати прихильність дітей. А а б Б
38. Діти, які не пробують своїх сил у досягненні успіхів, повинні знати, що потім у житті можуть зустрітися з невдачами. А а б Б
39. Батьки, які розмовляють із дитиною про її проблеми, повинні знати, що краще дитину залишити в спокої й не вникати в її справи. А а б Б
40. Чоловіки, якщо не хочуть бути егоїстами, повинні брати участь у сімейному житті. А а б Б
41. Не можна допускати, щоб дівчати й хлопчики бачили один одного голими. А а б Б
42. Якщо дружина досить підготовлена до самостійного рішення проблем, то це краще й для дітей і для чоловіка. А а б Б
43. У дитини не повинне бути таємниць від своїх батьків. А а б Б
44. Якщо у вас прийнято, що діти розповідають Вам анекдоти, а Ви - їм, то багато питань можна вирішити спокійно й без конфліктів. А а б Б
45. Якщо рано навчити дитину ходити, це благотворно впливає на її розвиток. А а б Б
46. Недобре, коли мати одна переборює всі труднощі, пов'язані з доглядом за дитиною і її вихованням. А а б Б
47. У дитини повинні бути свої погляди й можливість їх вільно висловлювати. А а б Б
48. Треба берегти дитину від важкої роботи. А а б Б
49. Жінка повинна вибирати між домашнім господарством і розвагами. А а б Б
50. Розумний батько повинен навчити дитину поважати начальство. А а б Б
51. Дуже мало жінок одержують подяку дітей за працю, витрачену на їхні виховання. А а б Б
52. Якщо дитина потрапила в лихо, у кожному разі мати завжди почуває себе винуватою. А а б Б
53. У молодого чоловіка й жінки, незважаючи на силу почуттів, завжди є розбіжності, які викликають роздратування. А а б Б
54. Діти, яким вселили повагу до норм поводження, стають гарними, стійкими й шановними людьми. А а б Б
55. Рідко буває, щоб мати, що цілий день займається з дитиною, зуміла бути ласкавою й спокійною. А а б Б
56. Діти не повинні поза домом учитися тому, що суперечить поглядам їхніх батьків. А а б Б
57. Діти повинні знати, що немає людей більш мудрих, ніж їхні батьки. А а б Б
58. Немає виправдання дитині, що б'є іншу дитину. А а б Б
59. Молоді матері страждають із приводу свого перебування вдома, під час догляду за маленькою дитиною більше, ніж по якій-небудь іншій причині. А а б Б
60. Змушувати дітей відмовлятися й пристосовуватися - поганий метод виховання. А а б Б
61. Батьки повинні навчити дітей знайти заняття й не витрачати вільного часу. А а б Б
62. Діти мучать своїх батьків дрібними проблемами, якщо із самого початку до цього звикнуть. А а б Б
63. Коли мати погано виконує свої обов'язки стосовно дітей, це, мабуть, виходить, що батько не виконує своїх обов'язків по утриманню родини. А а б Б
64. Дитячі ігри із сексуальним змістом можуть привести дітей до сексуальних злочинів. А а б Б
65. Планувати повинна тільки мати, тому що тільки вона знає, як потрібно господарювати. А а б Б
66. Уважна мати повинна знати, про що думає її дитина. А а б Б
67. Батьки, які вислухують зі схваленням відверті висловлення дітей про їхні переживання на побаченнях, товариських зустрічах, танцях і т.п., допомагають їм у більше швидкому соціальному розвитку. А а б Б
68. Чим швидше слабшають зв'язки дітей з родиною, тим швидше діти навчаться розв'язувати своїх проблеми. А а б Б
69. Розумна мати робить все можливе, щоб дитина до й після народження перебувала в гарних умовах. А а б Б
70. Діти повинні брати участь у рішенні важливих сімейних питань. А а б Б
71. Батьки повинні знати, як потрібно поступити, щоб їхні діти не потрапили у важкі ситуації. А а б Б
72. Занадто багато жінок забувають про те, що їхнім належним місцем є дім. А а б Б
73. Діти мають потребу в материнській турботі, якої їм іноді не вистачає. А а б Б
74. Діти повинні бути більше турботливі й вдячні своєї матері за працю, вкладену в них. А а б Б
75. Більшість матерів побоюються мучити дитину, даючи їй дрібні доручення. А а б Б
76. У сімейному житті існує багато питань, які не можна вирішити шляхом спокійного обговорення. А а б Б
77. Більшість дітей повинні виховуватися більш строго, ніж це відбувається насправді. А а б Б
78. Виховання дітей - це важка нервова робота. А а б Б
79. Діти не повинні сумніватися в способі мислення їхніх батьків. А а б Б
80. Більше всіх інших діти повинні поважати батьків. А а б Б
81. Не треба сприяти тому, щоб діти займалися боксом і боротьбою, тому що це може привести до серйозних порушень тіла й інших проблем. А а б Б
82. Одне з поганих явищ полягає в тому, що в матері, як правило, немає вільного часу для улюблених занять. А а б Б
83. Батьки повинні вважати дітей рівноправними стосовно себе у всіх питаннях життя. А а б Б
84. Коли дитина робить те, що потрібно, вона перебуває на правильному шляху й буде щасливою. А а б Б
85. Треба залишити дитину, якій смутно, у спокої й не займатися нею. А а б Б
86. Найбільше бажання будь-якої матері - бути зрозумілою чоловіком. А а б Б
87. Одним із самих складних моментів у вихованні дітей є сексуальні проблеми. А а б Б
88. Якщо мати керує домом і піклується про все, вся родина почуває себе добре. А а б Б
89. Так як дитина - частина матері, вона (мати) має право знати все про її життя. А а б Б
90. Діти, яким дозволяється жартувати й сміятися разом з родителями, легше сприймають їхні поради. А а б Б
91. Батьки повинні прикласти всі зусилля, щоб якомога раніше навчити дитини справлятися з фізіологічними потребами. А а б Б
92. Більшість жінок мають потребу в більшій кількості часу для відпочинку після народження дитини, чим їм дається насправді. А а б Б
93. У дитини повинна бути впевненість у тому, що її не покарають, якщо вона довірить батькам свої проблеми. А а б Б
94. Дитину не потрібно привчати до важкої домашньої роботи, щоб вона не втратила охоту до будь-якої роботи. А а б Б
95. Для гарної матері досить спілкування із власною родиною. А а б Б
96. Часом батьки змушені чинити проти волі дитини. А а б Б
97. Матері жертвують усім заради блага власних дітей. А а б Б
98. Найголовніша турбота матері - благополуччя й безпека дитини. А а б Б
99. Природно, що двоє людей із протилежними поглядами в шлюбі сваряться. А а б Б
100. Виховання дітей у строгій дисципліні робить їх більше щасливими. А а б Б
101. Природно, що мати «божеволіє», якщо в неї діти егоїсти й дуже вимогливі. А а б Б
102. Дитина ніколи не повинна слухати критичні зауваження про своїх батьків. А а б Б
103. Перший обов'язок дітей - довіра стосовно батьків. А а б Б
104. Батьки, як правило, хочуть мати спокійних дітей ніж забіяк. А а б Б
105. Молода мати почуває себе нещасною, тому що знає, що багато речей, які їй хотілося б мати, для неї недоступні. А а б Б
106. Немає ніяких підстав, щоб у батьків було більше прав і привілеїв, ніж у дітей. А а б Б
107. Чим раніше дитина зрозуміє, що нема рації гаяти час, тим краще для неї. А а б Б
108. Діти роблять все можливе, щоб зацікавити батьків своїми проблемами. А а б Б
109. Деякі чоловіки розуміють, що матері їхньої дитини теж потрібна радість у житті. А а б Б
110. З дитиною щось не в порядку, якщо вона багато розпитує про сексуальні питання. А а б Б
111. Виходячи заміж, жінка повинна усвідомлювати те, що буде змушена керувати сімейними справами. А а б Б
112. Обов'язком матері є знання таємних думок дитини. А а б Б
113. Якщо включати дитину в домашні роботи, вона стає більше пов'язаною з родителями й легше довіряє їм свої проблеми. А а б Б
114. Треба якомога раніше припинити годувати дитину грудьми й з пляшечки (привчити дитину «самостійно» харчуватися). А а б Б
115. Не можна жадати від матері занадто великого почуття відповідальності стосовно дітей. А а б Б
6690. Розвиток і самоактуалізація особистості
Информация пополнение в коллекции 25.02.2010

Ми починаємо розуміти, що стан буття, поза системою цінностей є психопатогенним. Людській істоті, щоб жити й осягати життя, необхідні система координат, філософія життя, релігія (або замінник релігії), причому вони потрібні йому майже тією самою мірою, що й сонячне світло, кальцій або любов. Це я називаю «когнітивною потребою в розумінні». Хвороби, джерелом яких є відсутність цінностей, називаються по-різному - «втрата радостей життя», «моральне розкладання» , апатія, аморальність, безнадійність, цинізм і т.п. - і цілком можуть перетворитися у хворобі фізичні. В історичному плані, ми в даний момент живемо в період «міжцарів'я», коли всі зовні задані системи цінностей (політичних, економічних, релігійних і т.п.) виявилися помилковими й немає нічого «святого» . Людина без утоми шукає те, що йому потрібно й чого в нього ні, і виявляє небезпечну готовність ухопитися за будь-яку надію, будь те гарну або погану. У нас немає ніяких сумнівів на рахунок того, що є ліками від цієї хвороби. Нам потрібна обґрунтована, практично застосовна система істинно людських цінностей, у які ми можемо вірити й служінню яким ми можемо себе присвятити (за які ми будемо готові вмерти), тому що вони щирі, а не тому, що нас змушують у них «вірити». Мені здається, що в цей час існує реальна, принаймні теоретично, можливість появи такого емпірично обґрунтованого світогляду.
6691. Розвиток комунікативних здібностей дітей дошкільного віку
Курсовой проект пополнение в коллекции 16.11.2010
1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / наук. ред. та упоряд. О.Л.Кононко. 2-ге вид., випр.. К. : Світич, 2008. 430 с.
2. Березовська Л.І. Розвиток творчого мовленнєвого самовираження старших дошкільників в ігрових казкових ситуаціях : автореф дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 “Теорія і методика навчання (українська мова)” / Л.І.Березовська; Південноукраїнський держ. пед. ун-т ім. К.Д.Ушинського. Одесса, 2004. 23 с.
3. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання [Текст] : науково-метод. посібник / І.Д.Бех. К. : ІЗМН, 1998. 204 с.
4. Гавриш Н.В.Розвиток мовленнєвої творчості в дошкільному віці [Текст]: навчально-методичний посібник / Н.В.Гавриш. Донецьк : ТОВ “Лебідь”, 2001. 218 с.
5. Демченко О.П. Формування у майбутніх учителів початкових класів професійної готовності до створення виховних ситуацій : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти” / О.П.Демченко; Вінницький держ. пед. ун-т ім. М.Коцюбинського. Вінниця, 2006. 20 с.
6. Ильяшенко В.М. Воспитание речевого общения в дошкольном детстве : учебно-методическое пособие / В. М. Ильяшенко, О. С. Ушакова. Елец:ЕГУ им. И.А.Бунина, 2003. 122 с.
7. Ильяшенко М.В. Развитие культуры речи дошкольников / М. В. Ильяшенко // Педагогика творчества : развитие языковых и творческих способностей дошкольников. М. : Институт развития дошкольного образования РАО, 2007. 208 с.
8. Калмикова Л.О. Формування мовленнєвих умінь і навичок у дітей: психолінгвістичний та лінгвометодичний аспекти : навч.посіб. для студ. ВНЗ Калмикова Л. О. К. : НМЦВО, 2003. 300 с.
9. Кизилова В.В. Основи культури й техніки мовлення : навчальний посібник / В. В. Кизилова. Луганськ: Знання, 2007. 126с.
10. Орланова Н.П Складання казок дітьми старшого дошкільного віку // Дошк. пед. і психологія : республ. наук.-метод. зб. / Н.П Орланова. Вип. 3. Рад. шк.: 1967. С. 251-257.
11. Пабат В.В. Формування естетичних почуттів дітей дошкільного віку засобами української народної казки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 “Теорія і історія педагогіки освіти” / В.В.Пабат. К., 1997. 21 с.
12. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві // Вибрані твори: В 5-ти т. Т.2. / В.О.Сухомлинський - К. : Рад. школа, 1976. С. 419-654.
13. Трунова В.А. Мовленнєві ситуації як засіб формування комунікативних умінь // Поч. шкала. 1988. - № 8. С. 26-29.
6692. Розвиток обдарованих дітей
Курсовой проект пополнение в коллекции 19.02.2011
Ïðè öüîìó À.Ì. Ìàòþøê³í ââàæàº ïðèíöèïîâî âàæëèâèì â³äçíà÷èòè, ùî îáäàðîâàí³ñòü, òàëàíîâèò³ñòü íåîáõ³äíî çâ'ÿçóâàòè ç îñîáëèâîñòÿìè âëàñíå òâîð÷î¿ ä³ÿëüíîñò³, ïðîÿâîì òâîð÷îñò³, ôóíêö³îíóâàííÿ "òâîð÷î¿ ëþäèíè". Ç öèì ö³ëêîì ïîãîäæóºòüñÿ Â.À. Ìîëÿêî. Éîãî äîñë³äæåííÿ òàêîæ äîçâîëèëè éîìó âèä³ëèòè â ñèñòåì³ òâîð÷îãî ïîòåíö³àëó íàñòóïí³ ñêëàäîâ³:
- çàäàòêè, ñõèëüíîñò³, ùî âèÿâëÿþòüñÿ â ï³äâèùåí³é ÷óòëèâîñò³, âèçíà÷åíî¿ âèá³ðêîâîñò³, ïåðåâàãàõ, à òàêîæ ó äèíàì³÷íîñò³ ïñèõ³÷íèõ ïðîöåñ³â;
- ³íòåðåñè, ¿õíÿ ñïðÿìîâàí³ñòü, ÷àñòîòà ³ ñèñòåìàòè÷í³ñòü ¿õíüîãî ïðîÿâó, äîì³íóâàííÿ ï³çíàâàëüíèõ ³íòåðåñ³â;
- äîïèòëèâ³ñòü, ïðàãíåííÿ äî ñòâîðåííÿ íîâîãî, ñõèëüí³ñòü äî ð³øåííÿ ³ ïîøóêó ïðîáëåì;
- øâèäê³ñòü ó çàñâîºíí³ íîâî¿ ³íôîðìàö³¿, óòâîðåííÿ àñîö³àòèâíèõ ìàñèâ³â;
- ñõèëüí³ñòü äî ïîñò³éíèõ ïîð³âíÿíü, ñï³âñòàâëåíü, âèðîáëåííþ åòàëîí³â äëÿ íàñòóïíîãî äîáîðó;
- ïðîÿâ çàãàëüíîãî ³íòåëåêòó ñõîïëþâàííÿ, ðîçóì³ííÿ, øâèäê³ñòü îö³íîê ³ âèáîðó øëÿõó ð³øåííÿ, àäåêâàòí³ñòü ä³é;
- åìîö³éíà çàáàðâëåí³ñòü îêðåìèõ ïðîöåñ³â, åìîö³éíå â³äíîøåííÿ, âïëèâ ïî÷óòò³â íà ñóá'ºêòèâíå îö³íþâàííÿ, âèá³ð, ïåðåâàãó ³ ò.ä.
- íàïîëåãëèâ³ñòü, ö³ëåñïðÿìîâàí³ñòü, ð³øó÷³ñòü, ïðàöüîâèò³ñòü, ñèñòåìàòè÷í³ñòü ó ðîáîò³, ñì³ëèâå ïðèéíÿòòÿ ð³øåíü;
- òâîð÷³ñòü óì³ííÿ êîìá³íóâàòè, çíàõîäèòè àíàëîãè, ðåêîíñòðóþâàòè; ñõèëüí³ñòü äî çì³íè âàð³àíò³â, åêîíîì³÷í³ñòü ó ð³øåííÿõ, ðàö³îíàëüíå âèêîðèñòàííÿ çàñîá³â, ÷àñó ³ ò.ï.;
- ³íòó¿òèâ³çì ñõèëüí³ñòü äî çâåðõøâèäêèõ îö³íîê, ð³øåíü, ïðîãíîç³â;
- ïîð³âíÿíî á³ëüø øâèäêå îâîëîä³ííÿ óì³ííÿìè, íàâè÷êàìè, ïðèéîìàìè, îâîëîä³ííÿ òåõí³êîþ ïðàö³, ðåì³ñíè÷îþ ìàéñòåðí³ñòþ;
- çäàòíîñò³ äî âèðîáëåííÿ îñîáèñò³ñíèõ ñòðàòåã³é ³ òàêòèê ïðè ð³øåíí³ çàãàëüíèõ ³ ñïåö³àëüíèõ íîâèõ ïðîáëåì, çàäà÷, ïîøóê âèõîäó ç³ ñêëàäíèõ, íåñòàíäàðòíèõ, åêñòðåìàëüíèõ ñèòóàö³é ³ ò.ï. [16]
6693. Розвиток пам’яті молодшого школяра
Курсовой проект пополнение в коллекции 18.06.2010
1. Алферов А. Психология развития школьников: Учебное пособие по психологии. Ростов-на-Дону: «Феникс», 2000. 384 с.;
2. Андреев О.А., Хромов Л.Н. Доминанта 2000 года. Мн.: Унiверсiтэцкае, 1997;
3. Богословський В. Общая психология. М., 1981;
4. Бьюзен Т. Суперпамять - Пер. с англ.; Худ. обл. М. В. Драко. 2-е изд. Мн.: ООО “Попурри”, 2001;
5. Бузан Т. Скоростная память. Пер. с англ., 1998;
6. Выготский Л. Педагогическая психология. М., 1991;
7. Гализо М., Домашенко И. Атлас по психологи. М.; 1980;
8. Гримак Л. Резервы человеческой психики. М., 1989;
9. Дусавицький О. Розвиток особистості в навчальній діяльності. К., 1996;
10. Дусавицький О. Цілісний розвиток особистості дитини. Ж. “Директор школи”. К., 1997;
11. Заброцький М.М. Основи вікової психології: Навч. посібник. - Тернопіль: Богдан, 2001. - с.57-71;
12. Костюк Г. Вікова психологія. К., 1976;
13. Коробко С. Память учащихся нужно развивать. М., 1999;
14. Критецький В. Психологія. К., 1978;
15. Макселона Л. Психологія. Л., 1998;
16. Матюгин И.Ю. Чекаберия Е.И. Запоминание лиц и имен. -М.: Эйдос, 1994;
17. Матюгин И.Ю. Чекаберия Е.И. Запоминание цифр, телефонов, исторических дат.-М.: Эйдос, 1995;
18. Немов Р. Психология. М., 1990;
19. Савченко О.Я. Умій вчитися: Навч. посібник для молодших школярів. - К.: Освіта, 1998. - 188 с;
20. Орлов Ю. Восхождение к индивидуальности. М.; 1991;
21. Основы общей психологии. Брушлинский А.В., Абульханова-Славская К.А., СПб: Издательство "Питер", 2000 ;
22. Шадриков В. Познавательные процессы и способности в обучении. М., 1990;
6694. Розвиток психології в Сполучених Штатах на рубежі ХІХ-ХХ століть
Информация пополнение в коллекции 03.11.2010

Хол продовжив писати наукові праці й після своєї відставки з поста президента університету Кларка в 1920 році. Він умер чотирма роками пізніше, через кілька місяців після того, як був вибраний на другий строк президентом АПА. Після його смерті 99 з 120 членів АПА назвали Холу в числі десяти психологів загальносвітового значення. Багато хто з них відзначили його видатний талант педагога, його зусилля по розвитку психології, його виклик ортодоксальності. Правда ті, хто знав його, критично озивалися про його особисті якості. Його вважали важким у спілкуванні, ненадійним, нерозбірливим у виборі засобів для досягнення своїх цілей, хитрим так до того ж і агресивно нав'язливим. Вільям Джемс сказав про нього один раз так: "Єдина людина, з усіх кого я знав, у кому самим дивним образом змішалися велич і дріб'язковість". Але навіть критики Холу погодилися б зі словами із присвяченого йому збірника статей АРА: "Він один (Хол) надихнув на більше число робіт і досліджень, чим три будь-які інші великі фігури в психології".
6695. Розвиток самосвідомості у молодших школярів
Курсовой проект пополнение в коллекции 24.01.2011

Наприклад, в гомерівського грека поняття “самозвеличання” як чогось внутрішнього ще відсутній. Але вже Геракліт говорить про “пошуки себе” і “пізнання себе”. В софіста Георгія з'являються вирази “зрадити самого себе”, “заподіяти зло собі”. Антифон говорить про необхідність “володарювати собою” і “подолати себе”, вважаючи самовладання необхідною передумовою справедливого відношення до ближнього. Сократічеськая філософія вже прямо спирається на внутрішній діалог. Серед формул рефлексій, уживаних Платоном, зустрічаються і “самопізнання”, і “внутрішня задоволеність” і “самовизначення”. Декарта цікавить не конкретне, індивідуальне “Я”, а суб'єкт пізнання взагалі. Декарт прямо прирівнює пізнає “Я” до душі. Він вважає, що душа через свою нематеріальність більш легко пізнавана, чим тіло. А Локк затверджує, що ідеї рефлексій похідні від життєвого досвіду: тільки досягнувши зрілого віку і накопичивши знання про зовнішній світ, люди починають роздумувати серйозно про те, що відбувається усередині них. У Фіхте “Я” виступає як універсальний суб'єкт діяльності, який не тільки пізнає, але і творить з себе весь навколишній світ, негативно визначуваний як “не-а”. Гегель відкидає фіхтеанське визначення “Я” як первинної безпосередньо даної реальності. Концепція “всемогутнього “Я”, рахує Гегель, перетворює весь світ в голу видимість. Крім того, вона не ураховує, що саме “Я” представляє собою живий, діяльний індивід, і його життя полягає в творенні своєї індивідуальності як для себе, так і для інших, в тому, щоб виражати і виявляти себе. Фейєрбах підкреслює похідність самосвідомість від матеріальних умов. Він надає увагу “тілесному початку”.
6696. Розвиток сучасної психології
Информация пополнение в коллекции 25.10.2010

В 1965 році за редакцією психологів у США початків виходити «Журнал історії біхевіоральних наук» (journal of the History of the Behavioral Sciences). Тоді ж в університеті Акрона, штат Огайо, був заснований Архів історії американської психології - найбагатші збори першоджерел, до яких тепер могли звертатися вчені. В 1966 році, у рамках АРА, виник Відділ історії психології, а в 1969 році було засновано Міжнародне суспільство історії поведінкових і соціальних наук (Суспільство Шеврона), Дипломованих фахівців в області історії психології готовлять у декількох університетах США. Ріст числа книг і статей, семінарів і конференцій, поява нових архівів - все це говорить про те, яке важливе місце займає історія науки в курсі сучасної психології.
6697. Розвиток уваги старшокласників
Курсовой проект пополнение в коллекции 17.07.2010

Ю Т Л Х Е П Ф Г Д Ж Ю У П Ш О Б Ю В Р Х Т Д Л Д З Т К В Н П В І О С П О Н Х Ж Ф Д Ю В Н Т П О Н Л У ЄХ П Д Ї У С Я С З Я Г З Д Ф Ц Ф Я Д У В Р М С Ж Б Ю П Т Ж Ф Ї Б Е М Т У Ж П О Я Н В Д Н Ї Д Х Ж В У Ц Ф С В Щ Л В Д Х О В П С Ч В У ДЮ Ц Р П Є З Н Г Г А Р М В Р Ж Х Т Б О В Я Б Ю, У Ц Т Х П Н К Ч С Т П Д Ж Д Л О Х Н Р О Ж Д Т П Л К У Т Х Ж Д В Н Г Я Ю Д К П У Ц В Г З К С І В Р О М К Ц П Д Ж Ж П Т Ж Ю Б У Ж П Д О Н К О У М П В Ф Ш Х К Р А Н ХО Т В Х П Т О Ц Ц У Х Д Б Ю З П Р С В Ж Ш ШЛ У К С Н З О Ю Н Х Д Л П Є Б І Т Н В М И С О Ю М К Ч П Ж Є С П Ж У Ц Н В Р Т Х С К Л П Ч Д М Т Р Ї К Ж М Х У С Ж Т Д К И Т Л П А Є К У В О Н Е Ю И Ч Б Ф О Г Т Я Д Ж І П Д Т Ж У Ш Х И Ч Й Ц П Т О Н Ю В К А Б И Ч Л Н К У Т Н Р Л Я Х Ф Ї Н Л П В З Я Ю И Ю К П Т Д ЖЮ О В Ц У Ю З Ш К Л Н Р В Ф Х У Б П Д Ж Н Ш К Т А Ж Н П К Т У Ж Ш Щ О Ю В К Ц Ф Д Ж У Н Д Б Т Ф Є К І Г В У П Д Ж Б Е Ц Ф О Р Х Ф Й П Ю Й З Х Ф Я М П Ц З Д А К Н Є Х Ю В Р Л Н Ж Д В Ц Я Х К У Ч Т Б Ж П В В Щ Х Й Б Д Є П С В Ч Е Т Є С П Ж Х В О Б Ж Х Є К Я Ц У Х К Я Х Ц Ф Д Б Ю Х Є Ц К Ч Х З В Я Ц Ф Н Х К В Д Б Ї Й Ц В З Х Ч У Л С П Т Х К Ф П М Б И І Д Л В Ц Я Ф Г Х О П Ц В Д Д Ї З Ф К Ц Н Ш Л Ф О П Ч Р Т Х Д Н К Я Ю Н К Я З Г Ш В Н Ч Ж А Д В Н Ц Х А А В
6698. Розділи та методи практичної психології
Информация пополнение в коллекции 10.08.2010

Зоопсихологія використовує методи, прийняті в психології, щоб доповнити дані етологів про поводження різних видів тварин. Вона намагається краще зрозуміти те, що становить специфіку людської природи, установлюючи родинні зв'язки людини із тваринним миром. Що стосується парапсихології, те тут дослідник занадто часто буває змушений працювати на самій границі офіційно визнаної науки. Ціль його полягає в тому, щоб перевірити, чи існують у дійсності ті психологічні явища, які неможливо пояснити на сучасному рівні наших знань. Якщо є можливість. він намагається виявити елементи, що дозволяють знайти місце цих проявів у рамках нормальної життєдіяльності організму, і встановити умови, у яких вони виникають. При проведенні експериментів в області парапсихології треба ретельне перевіряти методологію й проявляти крайню обережність в інтерпретації результатів.
6699. Розподіл ролей в сім'ї як фактор тривалого шлюбу
Дипломная работа пополнение в коллекции 13.08.2010
1. Аккерман Н. Теория семейной динамики // Семейная психотерапия. СПб.: Питер, 2000.
2. Алешина Ю.Е. Удовлетворенность браком и межличностное восприятие в супружеских парах с различным стажем совместной жизни: Дисс. …канд. психол. наук. - М., 1985. - 263с.
3. Алешина Ю.Е., Гозман Л.Я., Дубовская Е.М. Социально-психологические методы исследования супружеских отношений: спецпрактикум по психологии. - М.: МГУ, 1987. - 120с.
4. Алешина Ю.Е., Лекторская Е.В. Ролевой конфликт работающей женщины // Вопросы психологии. - 1989. - №5. - С.80-88.
5. Андреева Г.М. Социальная психология. - Издательство Московского университета, 1980.
6. Андреева Т.В. Семейная психология СПб.: Речь, 2004. - 244 с.
7. Антонов А.И., Медков В.М. Социология семьи. М.: МГУ; Из-во Междунар. университета бизнеса и управления ("Братья Карич"), 1996.
8. Антонюк Е.В. Представления супругов о распределении ролей и становление ролевой структуры молодой семьи: Дисс. …канд. психол. наук. - М., 1992. - 169с.
9. Арутюнян М.Ю. Особенности семейного взаимодействия в городских семьях с различным распределением бытовых ролей: Дисс... канд. филос. наук. - М., 1984. - 185с.
10. Белинская Е.П., Куликова И.В. Представления подростков о своем социальном будущем // Мир психологии. - 2000. - №4. - С.135-147.
11. Борисова О.Н. Новое и традиционное в социальном регулировании брачно-семейных отношений // Методология исследований управления социальными процессами в процессе перестройки. - Калинин, 1979. - С.88-94.
12. Варга А.Я. Системная семейная психотерапия. Курс лекций. СПб.: Речь, 2001.
13. Витек К. Проблемы супружеского благополучия /Пер. с чешск. /Под ред. М.С. Мацковского. - М.: Прогресс. 1988. - 144с.
14. Волкова А.Н. Социально-психологические факторы супружеской совместимости: Дисс. …канд. психол. наук. - Ленинград, 1979. - 141с.
15. Волкова И.А., Музыченко В.П. Лоскутное одеяло для одинокой женщины: Практический учебник одинокой женщины. - 2 изд. - М.: Мысль, 1993. - 238с.
16. Волкова А.Н., Трапезникова Т.М. Методические приемы диагностики супружеских отношений // Вопросы психологии. 1985. №5.
17. Голод С.И. Будущая семья: какова она? - М.: Знание, 1990. - 63с.
18. Гребень Н. Популярные психологические тесты. Современная школа.
19. Дилтс Р. Стратегии гениев. Альберт Эйнштейн / Пер. с англ. Н.Е. Ивановой. - М.: Класс, 1998. - В 3-х т. Т.2. - 192с.
20. Дмитриенко А.К. Социально-психологические факторы стабильности брака в первые годы супружеской жизни: Дисс. …канд. психол. наук. - Киев, 1989. - 177с.
21. Добрович А., Ясицкая О. Милые бранятся… - М.: Моск. Рабочий, 1988. - 172с.
22. Дружинин В.Н. Психология семьи. - 3 изд., испр. и доп. - Екатеринбург: Деловая книга, 2000. - 208с.
23. Елизаров А.Н. К проблеме поиска основного интегрирующего фактора семьи // Вестник Моск. Ун-та. Сер.14. Психология. - 1996. - №1. - С.42-49.
24. Елизаров А.Н. Психологическое консультирование семьи. М.: Ось-89, 2004.
25. Ивлева В. Семейная психология. Современная школа, 2006, 352 с.
26. Ильин Е.П. "Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины", 2003.
27. Ковалев С.В. Психология семейных отношений. - М.: Педагогика, 1987. - 160с.
28. Коттлер Дж., Браун Р. Психотерапевтическое консультирование. - СПб.: Питер, 2001. - 464с.
29. Кратохвил С. Психотерапия семейно-сексуальных дисгармоний / Пер. с чешского/ Под. ред.Г. С Васильченко. М.: Медицина, 1991.
30. Кузнецова Л.М. Кто сейчас глава семьи? // Хрестоматия по этике и психологии семейной жизни. - М., 1987. - С.143-151.
31. Малкина-Пых И.Г. Сеиейная терапия. - М.: Изд-во Эксмо, 2005. - 992 с., ил.
32. Майерс Д. Социальная психология / Пер. с англ. - СПб.: Питер, 1997. - 688с.
33. Матеріали сайту Психологічного центру "Адалін"
6700. Ролевая игра как форма профессиональной пробы учащихся
Дипломная работа пополнение в коллекции 02.03.2012

Имиджмейкер - профессионал в области формирования образа клиента. Эта профессия сегодня считается одной из самых модных и востребованных, и многие исследователи пророчат ей большое будущее. Известные и высокопрофессиональные специалисты индустрии имиджа получают высокие гонорары, любовь клиентов и средств массовой информации. В то же время людям, чувствующим в себе талант и желание создавать имидж другим, неясно, а где же можно обучиться этому мастерству. Следует сразу оговориться, что профессии «имиджмейкер», к великому сожалению, нет в государственном реестре. Безусловно, не только имиджмейкеры вынуждены вести свою деятельность на правах «недипломированных» специалистов. Имиджмейкер - это специалист, который помогает своему клиенту достичь поставленной цели, улучшить и изменить что-то в жизни, стать более успешным и гармоничным, и, в конечном счете, способствует самореализации человека. Конечно, имиджмейкер в первую очередь работает с внешностью - подбирает цвета, фактуры, фасоны, ароматы, аксессуары, макияж, в соответствии с природными данными клиента, его психологическими особенностями, статусом, материальным положением, жизненными целями. Рекомендации, которые дает имиджмейкер своему клиенту, выходят за рамки модных тенденций и актуальны в течение многих лет, а порой и всей жизни.

Blog

Психология