Розвиток пам’яті молодшого школяра
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
План
Вступ
Розділ 1. Механізми памяті, її типи, форми та риси.
1.1 Фізіологічні механізми памяті.
1.2. Типи памяті.
1.3 Риси памяті.
1.4 Забування.
Розділ 2. Особливості памяті школярів.
2.1 Розвиток памяті молодшого школяра.
2.2 Розвиток памяті у підлітковому віці.
2.3 Память в юнацькому віці.
Розділ 3. Умови та прийоми розвитку памяті школяра
3.1 Методики діагностики памяті
3.2 Вправи для розвитку памяті школяра
Висновки.
Список використаної літератури.
Додаток
Вступ
Людина не може ставитися байдуже до оточуючого світу, а всяка людська активність побудована на процесі пізнання, тобто відображенні в психіці особи реальної дійсності. Процес пізнання розпочинається з відчуттів та спостережень, щоб пройшовши стадії уявлень і памяті, перетвориться в мислення і завершення в процесах прийняття рішень та виконанні дій.
Уже в старовинні часи люди звертали свою увагу на значення памяті. Есхіл, використавши уста Прометея, промовив: “Послухай, що я зробив цим смертним. Придумав числа, навчив складати слова і дав їм память”. Стародавні греки матірю всіх муз вважали богиню памяті Мнемозину.
Роль памяті на різних щаблях історії людства неоднакова. В далекі часи, коли люди не володіли писемністю, вимоги до міцності та чіткості запамятовування і збереження досвіду були високими. Сучасна людина не взмозі буквально відтворювати те, що сприйняла, бо обєм відомостей дуже великий. В звязку з цим змінились вимоги і до навчання. Якщо раніше в навчанні важливо було запамятати і відтворити відомості, то тепер на перший план виходять завдання розумового розвитку учнів. За даними психолого-педагогічних досліджень останніх десятиліть докорінно змінились зміст і методи навчання в початковій її ланці (Ш.А.Амонашвілі, В.В.Давидов, Л.В.Заков, В.В.Рєпін, Д.Б.Ельконін та ін.).
Ще в 60-х роках було переглянуто існуючі уявлення про вікові можливості засвоєння знань у цей період життя. Зясувалося, що першокласники цілком здатні засвоїти не лише конкретні знання та вміння, які складають зміст традиційної початкової освіти (арифметика, письмо, читання), а й елементи наукових знань у галузі математики і мови. Проте такі знання не можна давати в готовому вигляді, як це практикується. Новий зміст вимагає розробки нового методу навчання, спеціальної організації власних предметних дій учнів з розкриттям істотних властивостей досліджуваного предметного матеріалу. Психологічні дослідження показали, що таке навчання змінює весь хід психологічного розвитку дитини і насамперед сприяє формуванню продуктивного мислення (В.В.Давидов, С.Д.Максименко). Память як особливий пізнавальний процес досліджувалася багатьма вченими як у загальнопсихологічному аспекті, так і в генезисі розвитку (природного - під впливом вікових змін та педагогічно керованого). Це перш за все роботи таких вчених, як Ф.Барлетт, П.П.Блонський, С.П.Бочарова, Л.В.Занков, О.В.Землянська, П.І.Зінченко, Г.С.Костюк, В.Я.Ляудіс, С.Л.Рубінштейн, А.О.Смірнов, Т.Б.Хомуленко та ін.
Переконливо доведено, що шкільний вік є таким, що відіграє важливе значення в становленні основних форм памяті. Саме память, як відомо, виконує продуктивну роль у здійсненні всіх інших форм психічної діяльності людини, накопичуючи і зберігаючи набутий досвід і забезпечуючи можливість його подальшого використання. Тому дослідження видів, форм памяті, а також розвиток та діагностика памяті є дуже актуальними.
Обєкт дослідження: розвиток та діагностика памяті школяра.
Предмет дослідження: особливості розвитку памяті школяра в процесі використання проблемних та ігрових ситуацій.
Мета дослідження полягає у визначенні, обґрунтуванні та експериментальній перевірці особливостей розвитку памяті школярів; психолого-педагогічних умов використання проблемних та ігрових ситуацій в розвитку памяті школярів.
Завдання дослідження:
1. Здійснити теоретичний аналіз літератури з проблеми розвитку та діагностики памяті.
2. Розробити та адаптувати стосовно предмета дослідження методики діагностики памяті.
3. Здійснити порівняльний аналіз впливу ігрових і проблемних ситуацій на розвиток памяті.
Методи дослідження.
Для розвязання поставлених завдань, досягнення мети використані загальнонаукові методи теоретичного рівня (аналіз, синтез, порівняння, моделювання, систематизація), організаційні методи (порівняльно-психологічне дослідження), методику узагальнення науково-теоретичних і дослідних даних, методи емпіричного дослідження (констатуючий та формуючий експерименти, спостереження), статистичні методи обробки отриманих даних.
Розділ 1. Механізми памяті, її типи, форми та риси
Кожного дня ми взнаємо багато нового, з кожним днем збагачуються наші знання. Все, про що дізнається людина, може бути надовго збережене в “кольорах” її мозку. Мозок не тільки зберігає наші знання про навколишній світ, а й має здатність за нашим бажанням відтворювати ці знання.
Процес запамятовування, збереження й наступного пригадування або упізнавання того, що людина раніше сприймала, переживала чи робила, називається памяттю. Значення памяті в житті людини дуже велике. Абсолютно все, що ми знаємо, вміємо, є наслідок здатності мозку запамятовувати й зберігати в памяті образи, думки, пережиті почуття, рухи та їх системи.
Память зберігає нам знання, а без знань немислимі ні плідна діяльність, ні успішне навча