Л. В. Багрій-Шахматов доктор юридичних наук, професор, академік
Вид материала | Документы |
СодержаниеГородисский А. С., Кистяковский А. Ф.. ДетковМ. Г., ЗубковА. Й., Кузьмин С. Й. |
- Парламентське видавництво, 5723.42kb.
- В. О. Серьогін державне будівництво, 11391.98kb.
- В. О. Серьогін державне будівництво, 11412.44kb.
- Київський національний університет внутрішніх справ, 661.83kb.
- Академічний курс Підручник для вищих навчальних закладів За загальною редакцією академіка, 15341.53kb.
- Ю. М. Грошовий, академік Академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор,, 4780.01kb.
- Задорожній Олександр Вікторович, Буткевич Володимир Григорович, Мицик Всеволод Всеволодович, 3357.97kb.
- Національна юридична академія України, 6335.29kb.
- Л. К. Воронова фінансове право україни підручник Рекомендовано Міністерством освіти, 6508.38kb.
- Борисов Вячеслав Іванович, доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових, 1062.14kb.
У другій половині XVIII ст. під впливом прогресивних гуманістичних ідей починає набирати сили тюремно-філантропічний рух. У 1767 р. італієць Чезаре Беккаріа видає своє безсмертне творіння "Про злочини і покарання"1. У Британії професор Блекстон розпочинає викладання цих проблем в Оксфордському університеті. Трохи згодом виходять друком праці Джона Говарда з описами жахів тогочасних тюрем та пропозиціями щодо їх покращення2. У 1786 р. видатний англійський юрист і економіст Ієремія Бентам, перебуваючи в Україні на запрошення князя Потьомкіна, пише свою класичну працю "Паноктика"3. Цілий ряд видатних філософів, філантропів і суспільних діячів таврують існуючу систему покарань, роблячи перші кроки щодо її реформування.
Втім на практику виконання покарань у Російській імперії, до якої входили й українські землі, ці процеси майже не вплинули, за винятком часткової відміни калічницьких покарань та переходу до широкого застосування ганебних, тавруючих покарань у сукупності з позбавленням волі.
Надзвичайно цікавим документом того часу є "Інструкція київського магістрату магістратському городничому" 1757 р. Фактично — це перший з відомих нам нормативних актів інструктивного характеру власне українського походження.
Інструкція складається із 23 розділів, які торкаються різних функцій поліції. Але кримінально-виконавчі норми містяться лише у двох із них. Зокрема, у 20-му розділі йдеться про нагляд магістратського городничого за виконанням сторожею своїх прямих обов'язків, аби вона "крепкое й недремное имела смотрение" за в'язнями та попереджала втечі з-під варти. Городничий повинен був щоденно відвідувати тюрму, перевіряти стан тюремних споруд на предмет наявності "в том же остроге опасньїх мест", оглядати камери щодо виявлення заборонених предметів, "способньїх к вьіходу й убегу". А в разі виявлення якихось недоліків одразу доповідати магістратові.
У наступному розділі Інструкції городничому заборонялося приймати в тюрму і звільняти з неї засуджених без дозволу магіст-
1