Л. В. Багрій-Шахматов доктор юридичних наук, професор, академік
| Вид материала | Документы |
- Парламентське видавництво, 5723.42kb.
- В. О. Серьогін державне будівництво, 11391.98kb.
- В. О. Серьогін державне будівництво, 11412.44kb.
- Київський національний університет внутрішніх справ, 661.83kb.
- Академічний курс Підручник для вищих навчальних закладів За загальною редакцією академіка, 15341.53kb.
- Ю. М. Грошовий, академік Академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор,, 4780.01kb.
- Задорожній Олександр Вікторович, Буткевич Володимир Григорович, Мицик Всеволод Всеволодович, 3357.97kb.
- Національна юридична академія України, 6335.29kb.
- Л. К. Воронова фінансове право україни підручник Рекомендовано Міністерством освіти, 6508.38kb.
- Борисов Вячеслав Іванович, доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових, 1062.14kb.
Матеріально-побутове і медико-санітарне забезпечення засуджених до позбавлення волі
§ 1. Правове регулювання та організація матеріально-побутового забезпечення засуджених до позбавлення волі.
§ 2. Організація медико-санітарного забезпечення засуджених до позбавлення волі.
§ 1. Правове регулювання та організація
матеріально-побутового забезпечення
засуджених до позбавлення волі
Ефективність карально-виховного впливу значною мірою залежить від матеріально-побутового і медико-санітарного забезпечення осіб, засуджених до позбавлення волі.
Загальновідомо, що сутністю покарання є кара, яка безпосередньо наявна у порядку і умовах виконання покарання. Щодо осіб, позбавлених волі, кара проявляється передусім у комплексі правооб-межень, що входять до режиму відбування покарання. Комплекс правообмежень включає в себе і обмеження засуджених у сфері матеріально-побутового забезпечення та медичного обслуговування. Звичайно, виконання покарання не має на меті заподіяння фізичних страждань і погіршення здоров'я засудженого. Про це свідчать і вимоги міжнародних норм. Так, у ст. 62 Мінімальних стандартних правил поводження з ув'язненими наголошується, що "медичні служби і заклади повинні виявляти всі фізичні і психічні захворювання — недоліки, які можуть перешкоджати перевихованню ув'язнених, і піклуватися про їх лікування. З цією метою заклади повинні мати можливість забезпечити необхідне медичне, хірургічне і психіатричне обслуговування... Всі заклади повинні мати у своєму розпорядженні принаймні одного кваліфікованого медичного працівника, який володіє певними знаннями в галузі психіатрії. Медичне обслуговування слід організовувати у тісному зв'язку з місцевими або державними органами охорони здоров'я. Воно повинно охоплювати психіатричні, діагностичні служби, і там, де це потрібно, лікування психічно ненормальних ув'язнених".
Правове регулювання матеріально-побутового і медичного обслуговування засуджених повинно враховувати вимоги принципу соціальної справедливості, оскільки за своєю функціональною роллю цей принцип мусить безпосередньо впливати на формування вка-
240
заних норм, забезпечуючи при цьому ясність і точність правових формулювань, що відповідають міжнародним стандартам. Україна, яка є членом Ради Європи, зобов'язалася привести діюче законодавство, що регулює питання боротьби зі злочинністю, зокрема на стадії виконання покарання у вигляді позбавлення волі, у відповідність з міжнародними актами про захист прав людини, де закріплено, що "всі приміщення, якими користуються ув'язнені, повинні відповідати всім санітарним вимогам. Адміністрація повинна у звичайних умовах забезпечити кожному ув'язненому харчування, достатньо якісне для підтримки його здоров'я і сил" (ст. 20 Мінімальних стандартних правил поводження з ув'язненими).
Зазначимо, що норми діючого виправно-трудового законодавства не досить повно і чітко регламентують питання створення у виправно-трудових установах нормальних, що відповідають завданням виправлення, комунально-побутових умов, а також забезпечення засуджених речовим майном, харчуванням і медичним обслуговуванням.
При цьому принцип соціальної справедливості при реалізації норм матеріально-побутового і медичного забезпечення засуджених нерідко недооцінюється. Засуджені дуже гостро реагують на всі випадки порушення їх прав у цій сфері, і часто реакція їх на недоліки матеріально-побутового характеру буває настільки сильною, що призводить іноді до виникнення ексцесів, у тому числі й масових безпорядків.
Безумовно, належний побут у виправно-трудових установах позитивно впливає на виправлення засуджених, виробляє в них корисні навички і звички, привчає до порядку, дисципліни, закладає основу для формування здорового морально-психологічного клімату в колективі.