Л. В. Багрій-Шахматов доктор юридичних наук, професор, академік

Вид материала

Документы

Подобный материал:

• Парламентське видавництво, 5723.42kb.
• В. О. Серьогін державне будівництво, 11391.98kb.
• В. О. Серьогін державне будівництво, 11412.44kb.
• Київський національний університет внутрішніх справ, 661.83kb.
• Академічний курс Підручник для вищих навчальних закладів За загальною редакцією академіка, 15341.53kb.
• Ю. М. Грошовий, академік Академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор,, 4780.01kb.
• Задорожній Олександр Вікторович, Буткевич Володимир Григорович, Мицик Всеволод Всеволодович, 3357.97kb.
• Національна юридична академія України, 6335.29kb.
• Л. К. Воронова фінансове право україни підручник Рекомендовано Міністерством освіти, 6508.38kb.
• Борисов Вячеслав Іванович, доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових, 1062.14kb.

Глава IX Виконання попереднього ув'язнення під варту

§ 1. Правова природа, підстави і порядок застосування попереднього

ув'язнення під варту.

§ 2. Особливості тримання ув'язнених у слідчих ізоляторах. § 3. Залучення ув'язнених до праці і організація виховної роботи

з ними. § 4. Підстави і порядок звільнення осіб, взятих під варту.

§ 1. Правова природа, підстави і порядок застосування попереднього ув'язнення під варту

У попередніх главах були викладені необхідні відомості, які доз­воляють дати загальну характеристику виконання покарання, і на­самперед такого його виду, як позбавлення волі, а також усвідомити загальні цілі покарання.

Попереднє ув'язнення під варту здійснює особливий правовий інститут, близький до покарання у вигляді позбавлення волі, який запозичує деякої риси позбавлення волі, особливо при виконанні ос­таннього.

Проте інститут попереднього ув'язнення не став предметом до­кладного всебічного розгляду в літературі з кримінально-виконавчо­го права. Та й у дореволюційній пенітенціарній літературі цей інсти­тут не одержав серйозного висвітлення. Так, в "Очерках тюрьмове-дения" С. В. Познишева попередньому ув'язненню приділяється один параграф, який вмістився на одній сторінці¹.

У підручниках з виправно-трудового права, що побачили світ у 1966—1983 рр., подібні розділи взагалі були відсутні. Трохи до­кладніше в ті часи спинявся на виконанні попереднього ув'язнення під варту М. О. Стручков².

Проте дана проблема важлива, оскільки і для закону, і для прак­тики, і для науки не байдуже, які умови існують у місцях поперед­нього ув'язнення, де утримуються особи, ще не визнані винними у вчиненні злочину вироком, який вступив у законну силу.

Виступаючи проти однакового поводження з особами, ізольова­ними в силу запобіжного заходу, і засудженими до позбавлення во-

лі, автори посібника вважають, що місця попереднього ув'язнення обов'язково мають бути відділені від місць позбавлення волі, а ув'яз­нені повинні піддаватися зовсім іншому режиму, ніж засуджені до позбавлення волі.

Про особливий режим у місцях попереднього ув'язнення вказу­ється і в міжнародних документах. Наприклад, Мінімальні стандарт­ні правила поводження з ув'язненими вказують, що підслідні ув'яз­нені вважаються невинними і з ними варто поводитися відповідно. За умови дотримання законоположень, що стосуються свободи осо­би або процедури поводження з підслідними ув'язненими, до цих ув'язнених варто застосовувати особливий режим (п. 2, 3 Прави­ла 84)¹.

Отже, попереднє ув'язнення під варту є однією з форм позбав­лення волі і являє собою примусову ізоляцію громадянина у відпо­відності з кримінально-процесуальним законодавством в спеціально призначених для цього установах. Воно носить тимчасовий харак­тер і застосовується щодо обвинувачуваного, підсудного, підозрюва­ного у скоєнні злочину, за який може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі, а також засудженого, стосовно якого ви­рок не вступив у законну силу.

Попереднє взяття під варту є найсуворішим запобіжним захо­дом. Обвинувачуваний, а в деяких випадках і підозрюваний береть­ся під варту лише тоді, коли ніякий інший захід, передбачений зако­ном, не може забезпечити припинення злочинної діяльності, належ­ної ізоляції небезпечного злочинця.

Попереднє взяття під варту як запобіжний захід має процесуаль­ний характер, тобто є засобом примушення людини. Від покарання у вигляді позбавлення волі попереднє взяття під варту відрізняється метою, з якою воно призначене. Якщо позбавлення волі як захід по­карання є не тільки карою за вчинений злочин, а й засобом виправ­лення засуджених, то взяття під варту застосовується для того, щоб обвинувачуваний не міг ухилитися від слідства і суду, перешкодити встановленню істини, вчинити новий злочин.

Відповідно до Конституції, громадянам гарантується недоторкан­ність особи, і ніхто не може бути заарештований без судового рі­шення або санкції прокурора. Тому, згідно із законодавством Украї­ни, при розгляді питання про застосування запобіжного заходу у ви­гляді взяття під варту потрібно мати підстави для обрання саме та­кого заходу. Це рішення мусить бути законним і обгрунтованим.

¹ Пєтков В. П. Пенітенціарне законодавство і його реформування: Навч. посібник. — Запоріжжя, 1997. - С. 228-229.

177

12 — 2-659

За ст. 1 Закону України "Про попереднє ув'язнення", взяття під варту застосовується до таких осіб:

1. обвинувачуваного, тобто особи, стосовно якої винесена поста­
   нова про притягнення як обвинувачуваного у вчиненні злочину;
   
2. підсудного, тобто особи, яка притягнута до кримінальної від­
   повідальності і передана суду;
   
3. підозрюваного у вчиненні злочину, стосовно якого має бути
   призначене покарання;
   

4) засудженого — до вступу вироку в законну силу.
Відповідно до ст. З цього Закону, попереднє взяття під варту як

запобіжний захід застосовується лише судом. Тому підставою для попереднього ув'язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу взяття під варту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів України¹.

Це рішення має бути прийняте тільки по кримінальній справі й виражене у певній кримінально-процесуальній формі: постанови, ух­вали, вироку.

Постанова, ухвала про взяття під варту мають бути мотивовані, повинні містити вказівки про злочин (злочини), в яких обвинувачу­ється або підозрюється певна особа, і мати підставу про вибір саме цього запобіжного заходу. У них повинні бути вказані місце і час їх винесення конкретним судом, по якій кримінальній справі, а також стосовно якої особи остання винесена (повні анкетні дані). Доку­мент має бути підписаний відповідною посадовою особою і скріпле­ний печаткою.

Особі, взятій під варту до винесення обвинувачення, має бути надано не більше 10 діб для ознайомлення з матеріалами справи. Якщо в цей термін обвинувачення не буде висунуте, запобіжний за­хід відміняється, і особа мусить бути звільнена.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про попереднє ув'язнення", установами для утримання осіб, щодо яких обрано запобіжний захід — взяття під варту, є слідчі ізолятори Департаменту з питань вико­нання покарань України і Служби безпеки України, а також тюрми, що виконують функції слідчих ізоляторів. В окремих випадках ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового утримання або на гауптвахті.

Якщо взяття під варту як запобіжний захід обрано відносно осіб, які вчинили злочин під час відбування покарання в місцях позбав-

¹ Стаття 3 у редакції закону України "Про внесення змін до законів України "Про міліцію", "Про попереднє ув'язнення", "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі" від 21 червня 2001 р. за № 2537-ІП.

178

лення волі чи дисциплінарних батальйонах, вони, за постановою особи, яка проводить розслідування, можуть перебувати у штрафно­му ізоляторі виправно-трудової установи чи на гауптвахті.

У місцях тримання затриманих особи, взяті під варту, можуть перебувати не більш як три доби. Якщо доставка ув'язнених у слід­чий ізолятор у цей строк неможлива через віддаленість або відсут­ність належних шляхів сполучення, законодавством передбачений довший термін утримання, але не більше ЗО діб.

Військові, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, можуть утримуватися на гауптвахті, але не більше 20 діб, у виняткових випадках — весь час протягом проведення слідства.

§ 2. Особливості тримання ув'язнених у слідчих ізоляторах

Забезпечення порядку тримання під вартою осіб у місцях попе­реднього ув'язнення покладається на адміністрацію місць поперед­нього ув'язнення (ст. 5 Закону).

Тримання осіб, узятих під варту, здійснюється за принципами неухильного додержання Конституції України, Закону України "Про попереднє ув'язнення", вимог діючого законодавства України, За­гальної декларації прав людини, інших міжнародних правових норм і стандартів поводження з ув'язненими, ратифікованих Україною, і не може поєднуватися з навмисними діями, що завдають фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.

Діяльність адміністрації слідчого ізолятора грунтується на суво­рому дотриманні законів. Працівникам забороняється вступати в неслужбові стосунки з особами, взятими під варту, та засудженими, а також користуватися їх послугами. Працівники слідчих ізоляторів звертаються до осіб, узятих під варту, і засуджених на "ви" і нази­вають їх за прізвищем ("громадянин Іванов", "засуджений Петров").

У слідчих ізоляторах тримаються:

1. особи, узяті під варту на підставі санкції прокурора або ухва­
   ли чи постанови суду;
   
2. особи, які відповідно до законодавства України взяті під варту
   Для їх подальшої екстрадиції;
   
3. передані в Україну особи, які перебували під вартою на тери­
   торії іншої держави, у зв'язку з прийняттям кримінального переслі­
   дування від іноземної держави;
   

179

12*

4. тимчасово передані в Україну особи, які перебували під вар­
   тою на території іншої держави, у зв'язку з провадженням досудо-
   вого (судового) слідства про злочини, вчинені іншими особами;
   
5. особи, які у випадках, передбачених законодавством України,
   перевозяться на території України транзитом для їх подальшої пере­
   дачі правоохоронним органам іншої держави;
   

6) засуджені до позбавлення волі на певний строк, вироки
відносно яких набрали законної сили — до направлення їх у виправ­
но-трудові установи; залишені в установленому порядку у слідчому
ізоляторі для роботи з господарського обслуговування чи благоуст­
рою; залишені у слідчому ізоляторі або переведені до нього з ви­
правно-трудових установ у зв'язку з провадженням слідчих дій у
справах про злочини, вчинені іншими особами, або у зв'язку з роз­
глядом справи в суді; переведені з виправно-трудових установ у
зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності з іншої
справи, коли щодо них обрано запобіжний захід — узяття під варту;
особи, які у випадках, передбачених законодавством України, прий­
маються чи передаються до іншої держави для подальшого відбуван­
ня покарання;

7. засуджені до довічного позбавлення волі;
   
8. засуджені до відбування покарання в дисциплінарному ба­
   тальйоні — до направлення їх у дисциплінарний батальйон;
   
9. особи, які підлягають направленню згідно із ст. 13 КК України
   за постановою суду на примусове лікування в психіатричну лікарню
   (відділення) з посиленим або суворим наглядом.
   

Щодо осіб, названих вище, адміністрація слідчих ізоляторів за­безпечує: охорону і режим тримання взятих під варту осіб і вико­нання вироків, які набрали законної сили, ухвал і постанов суду; створення належних житлово-комунальних умов і матеріально-побу­тового забезпечення, медичного обслуговування і надання згідно з встановленими нормами харчування; виконання передбачених нор­мами Закону України "Про попереднє ув'язнення" і Кримінально-процесуального кодексу України розпоряджень слідчих і судових ор­ганів; виконання щодо засуджених вимог Виправно-трудового ко­дексу України.

Порядок і умови тримання осіб, взятих під варту, та нагляду за ними з метою забезпечення попереднього ув'язнення встановлюєть­ся Законом "Про попереднє ув'язнення" та іншими нормативними актами (наприклад, Правилами тримання осіб, узятих під варту, і засуджених у слідчих ізоляторах Державного департаменту України з питань виконання покарань).

180

Основними вимогами режиму в місцях попереднього ув'язнення є ізоляція осіб, взятих під варту, постійний нагляд за ними, у перед­бачених випадках роздільне їх тримання.

Закон також називає і засоби забезпечення режиму: сувора ізо­ляція та нагляд; обшуки з метою вилучення предметів, які можуть бути використані для здійснення втечі з-під варти; утримання під охороною і наглядом у закритих приміщеннях (камерах); обмежен­ня можливості вільного пересування і спілкування, суворий порядок листування, побачень з родичами та іншими особами, позбавлення негативного впливу з боку осіб, які раніше відбули покарання в міс­цях позбавлення волі або були притягнуті до кримінальної відпові­дальності за вчинення тяжких злочинів.

Підставою для приймання і тримання у слідчому ізоляторі осіб, узятих під варту, і засуджених є: санкціонована прокурором поста­нова слідчого, органу, який проводить дізнання, постанова прокуро­ра або вирок, ухвала суду чи постанова судді про обрання як запо­біжного заходу взяття під варту, винесені відповідно до криміналь­ного та кримінально-процесуального законодавства України; вирок суду, що не набрав законної сили, про засудження до позбавлення волі або направлення в дисциплінарний батальйон; вирок суду, що набрав законної сили, про засудження до позбавлення волі особи, яка не перебувала під вартою до набрання вироком законної сили; постанова судді про скасування умовного засудження або відстроч­ки виконання вироку; ухвала (постанова) суду про поміщення осо­би, яка тримається під вартою, до психіатричної лікарні з посиленим або суворим наглядом; розпорядження Департаменту у випадках, передбачених законом.

Документи, які є підставою для приймання у слідчий ізолятор, повинні бути завірені підписами посадових осіб і скріплені гербовою печаткою відповідної установи.

Засуджені, які переведені з виправно-трудових установ або тим­часово залишені у слідчому ізоляторі після набрання вироком закон­ної сили у випадках, передбачених ст. 23, 25 ВТК України, трима­ються в ньому на підставах, зазначених у цьому Кодексі та в Законі України "Про попереднє ув'язнення".

Транзитно-пересильні особи приймаються у слідчий ізолятор і направляються до місця призначення на підставі довідок за особови­ми справами й попутними списками, форми яких визначаються Інст­рукцією про роботу відділів (відділень, груп, частин) спеціального обліку слідчих ізоляторів і тюрем.

Жінки, які мають дітей віком до двох років, можуть бути прий­няті у слідчий ізолятор з дітьми. Підставою для приймання жінки з

181

дитиною є свідоцтво про народження або інші документи, які під­тверджують належність дитини даній особі, а в разі відсутності та­ких документів — розпорядження слідчого органу або суду, у про­вадженні яких перебуває кримінальна справа.

Приймання від конвою осіб, узятих під варту, і засуджених здій­снюється черговим помічником начальника слідчого ізолятора (да­лі — черговий) або заступником чергового помічника начальника слідчого ізолятора (далі — заступник чергового). Ув'язнені, які приймаються, повинні бути одягнені відповідно до сезону.

При цьому названі працівники зобов'язані перевірити наявність підстав для тримання у слідчому ізоляторі кожної доставленої осо­би, опитувати її і відповіді звіряти з даними, вказаними в особовій справі. Прийняті від конвою особи на період оформлення на них об­лікових документів розміщуються з додержанням вимог ізоляції на строк не більше двох годин у кабінах збірного відділення, де є місця для сидіння, а також освітлення та вентиляція.

Хворих розміщують в камерах збірного відділення з додержан­ням вимог ізоляції. При потребі їм надається відповідна медична до­помога.

Доставлені у слідчий ізолятор особи підлягають обшуку, дакти-лоскопуються і фотографуються, а їхні речі — оглядаються.

їм забороняється мати при собі гроші і цінні речі, а також пред­мети, не дозволені для зберігання в камері. Вилучені в них при до-ставленні у слідчий ізолятор гроші зараховуються на їхні особові ра­хунки, а цінні речі і предмети здаються на зберігання з одночасним оформленням і видачею на них квитанції. Гроші, коштовності і цінні папери в установленому порядку здаються до фінансового відділу, а документи — до відділу спеціального обліку.

У прийнятих у слідчий ізолятор осіб залишаються тільки ті пред­мети, речі та продукти харчування, які їм дозволяється мати при со­бі і зберігати в камерах, у кількості та асортименті, установленому Правилами поведінки у слідчих ізоляторах осіб, взятих під варту, і засуджених, затверджених наказом Державного департаменту Ук­раїни з питань виконання покарань від 20.09.2000 р. № 192.

Виявлені в осіб, узятих під варту, при доставленні у слідчий ізо­лятор речі та предмети, заборонені для користування, вилучаються для зберігання або знищуються за згодою ув'язненого. Знищення предметів і зіпсованих продуктів харчування оформляється відповід­ним актом.

Гроші, коштовності, цінні папери й інші речі та предмети, вилу­чені в особи, узятої під варту, та відповідно оформлені, можуть бути передані або переслані нею родичам або іншим особам тільки з доз-

182

волу особи чи органу, у провадженні якого перебуває кримінальна справа.

Гроші та цінні речі, одержані шляхом обману під час перебуван­ня у слідчому ізоляторі або джерело одержання яких службовою пе­ревіркою не встановлено, передаються в дохід держави за мотивова­ною постановою начальника слідчого ізолятора, санкціонованою прокурором (її копія додається до особової справи ув'язненого), крім випадків, коли на них у встановленому кримінально-процесу­альним законодавством порядку накладено арешт або вони визнані речовими доказами в кримінальній справі.

Не дозволяється приймати до слідчих ізоляторів осіб, хворих на алкогольний психоз, та осіб, які страждають на тяжкі соматичні або інфекційні захворювання.

Порядок приймання до слідчого ізолятора ув'язнених іноземних громадян установлено діючим законодавством і відомчими норма­тивними актами.

Розміщення у слідчих ізоляторах ув'язнених і засуджених

Прийняті у слідчий ізолятор особи в день їх прибуття проходять медичний огляд і санітарну обробку. Результати медичного огляду заносяться до медичної карти. Після санітарної обробки дорослі осо­би розміщуються черговим у камерах за узгодженням з оператив­ним відділом, неповнолітні — з оперативним відділом і відділом соціально-психологічної роботи, хворі — за вказівкою медичної частини.

Особи, які не пройшли санітарної обробки й медичного огляду, тимчасово розміщуються в камерах збірного відділення з дотрима­нням вимог ізоляції. Медичний огляд, санобробка і розміщення цих осіб у камерах режимного корпусу проводяться наступного дня.

Особи, взяті під варту, і засуджені розміщуються в камерах від­повідно до вимог ізоляції, установлених ст. 7 і 8 Закону України "Про попереднє ув'язнення". Для цього начальником слідчого ізоля­тора затверджується план покамерного розміщення.

Осіб, узятих під варту, розміщують у камерах з додержанням та­ких вимог ізоляції:

1. чоловіків — окремо від жінок;
   
2. неповнолітніх — окремо від дорослих;
   
3. осіб, яких вперше притягнуто до кримінальної відповідаль­
   ності, — окремо від осіб, які раніше притягалися до кримінальної
   відповідальності;
   

183

4. осіб, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення
   волі, — окремо від осіб, які там не перебували;
   
5. осіб, обвинувачуваних або підозрюваних у вчиненні тяжких
   злочинів — окремо від інших осіб, які перебувають під вартою;
   
6. осіб, обвинувачуваних або підозрюваних у вчиненні особливо
   небезпечних злочинів проти держави, як правило, окремо від інших
   осіб, які перебувають під вартою;
   
7. особливо небезпечних рецидивістів — окремо від інших осіб,
   які перебувають під вартою;
   
8. осіб, які раніше працювали в органах внутрішніх справ, служ­
   бі безпеки, прокуратурі, юстиції та суді, — окремо від інших осіб,
   які перебувають під вартою;
   
9. засуджених — окремо від осіб, які перебувають під вартою, в
   тому числі й засуджених, яким за судовим вироком визначений ін­
   ший вид режиму установи, що виконує покарання;
   

10) іноземних громадян і осіб без громадянства, як правило, ок­
ремо від інших осіб, які перебувають під вартою.

Особи, узяті під варту, і засуджені тримаються в зачинених на замки маломісних і загальних камерах. У виняткових випадках, пе­редбачених статтею 8 Закону України "Про попереднє ув'язнення", їх можуть тримати наодинці.

Особи, обвинувачувані або підозрювані в одній і тій самій справі за наявності письмового розпорядження особи або органу, у прова­дженні яких перебуває справа, тримаються роздільно. Ізольовано від інших тримаються особи, які засуджені до довічного позбавлен­ня волі; особливо небезпечні рецидивісти; особи, яким смертна кара або довічне позбавлення волі замінені у порядку помилування чи амністії на позбавлення волі; особи, заарештовані або засуджені за особливо небезпечні злочини проти держави.

Засуджені, які тримаються у слідчому ізоляторі у зв'язку з при­тягненням їх як підозрюваних або обвинувачуваних за іншими спра­вами, тримаються разом з іншими підозрюваними й обвинувачува­ними з дотриманням вимог ізоляції.

Засуджені, які прибули у слідчий ізолятор як свідки, тримають­ся разом з іншими засудженими відповідно до виду режиму виправ­но-трудової установи, встановленого вироком суду.

У стаціонарах медичних частин слідчих ізоляторів особи, узяті під варту, і засуджені, які страждають на інфекційні та психічні зах­ворювання, розміщуються окремо від інших хворих.

Названі вимоги щодо ізоляції повинні забезпечуватися при всіх переміщеннях осіб, узятих під варту, і засуджених (пересування ко­ридорами і територією слідчого ізолятора, під час проведення прогу-

184

лянок, санітарної обробки, соціально-психологічної роботи, на об'єк­тах праці).

У необхідних випадках для усунення можливості вивчення осо­бами, узятими під варту, системи охорони слідчого ізолятора та по­силення їх ізоляції за розпорядженням начальника слідчого ізолято­ра на вікнах камер і карцерів можуть встановлюватись щити-жалюзі.

Засуджені, залишені для виконання роботи по господарському обслуговуванню чи благоустрою, розміщуються в окремих примі­щеннях на території режимної зони або в камерах ізольованих сек­цій режимних корпусів.

Неповнолітні особи розміщуються в окремих корпусах, секціях або поверхах з додержанням установлених чинним законодавством норм площі в камері на одну особу, вимог ізоляції та з урахуванням їх віку, фізичного розвитку і педагогічної занедбаності. Перебування неповнолітніх в одиночних камерах, за винятком поміщення до кар­церу, не допускається.

З метою запобігання порушенням режиму в камерах, де трима­ють неповнолітніх, допускається з санкції прокурора тримання не більше двох дорослих, які вперше притягуються до кримінальної від­повідальності за вчинення злочинів, що не є тяжкими.

Порядок розміщення в лікувальних закладах місць попереднього ув'язнення осіб, які перебувають під вартою, встановлюється Де­партаментом з питань виконання покарань, Службою безпеки, Мі­ністерством охорони здоров'я за погодженням з Генеральною проку­ратурою України.

Особам, взятим під варту, забезпечуються побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни. Норма площі в камері для однієї особи не може бути меншою 2,5 м², а для вагітної жінки або жінки, що має при собі дитину, — 4,5 м².

Особам, взятим під варту, надаються безплатно, за єдиними нор­мами, встановленими Кабінетом Міністрів України, харчування, ін­дивідуальне спальне місце, постільні речі та інші види матеріально-побутового забезпечення. У необхідних випадках їм видається одяг і взуття встановленого зразка. Медичне обслуговування, а також лі­кувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях поперед­нього ув'язнення організовуються і проводяться відповідно до зако­нодавства про охорону здоров'я.

Адміністрація має право застосовувати до осіб, взятих під варту, заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і порядку, передбачених Законом.

Застосуванню заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї повинно, якщо дозволяють обставини, передува-

185

ти попередження про такий намір. Без попередження заходи фізич­ного впливу, спеціальні засоби і вогнепальна зброя можуть застосо­вуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю працівників місця попереднього ув'язнення або інших осіб. У разі неможливості уникнути застосування заходів фізичного впливу, во­ни не повинні перевищувати міри, необхідні для виконання покладе­них на адміністрацію обов'язків, і мають зводитися до заподіяння найменшої шкоди здоров'ю правопорушників. У разі потреби адмі­ністрація зобов'язана негайно надати допомогу потерпілому.

Працівники місця попереднього ув'язнення мають право застосо­вувати заходи фізичного впливу і спеціальні засоби, в тому числі прийоми рукопашного бою, наручники, гумові палиці, гамівні сороч­ки, сльозоточиві речовини, світлозвукові пристрої відволікаючої дії, водомети, бронемашини та інші технічні засоби, а також використо­вувати службових собак для припинення фізичного опору, насиль­ницьких дій, безчинства, подолання протидії законним вимогам ад­міністрації, якщо інші засоби не забезпечили виконання покладених на неї обов'язків.

Дозвіл на проведення спеціальних операцій з використанням світлозвукових пристроїв відволікаючої дії, водометів, бронемашин та інших технічних засобів, застосування яких пов'язано з ризиком заподіяння шкоди здоров'ю оточуючих, дають начальник управління внутрішніх справ області, начальник обласного управління служби безпеки або особи, які їх замінюють, директор Департаменту з пи­тань виконання покарань України, голова Служби безпеки України або їх заступники. Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та неповнолітніх, крім випадків вчинення ними групово­го нападу, що загрожує життю або здоров'ю працівників місця попе­реднього ув'язнення або інших осіб, чи збройного опору.

Для припинення протиправних дій з дозволу і в присутності ме­дичного працівника особи, взяті під варту, можуть поміщатися до камери для заспокоєння, на них може надягатися гамівна сорочка. До неповнолітніх, жінок, осіб похилого віку та інвалідів застосуван­ня гамівної сорочки забороняється.

Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його за­стосування визначаються з урахуванням обставин, що склалися, ха­рактеру правопорушення і особи правопорушника. У разі вчинення особою, взятою під варту, нападу чи іншої дії, що безпосередньо заг­рожує життю або здоров'ю працівників місця попереднього ув'яз-

186

нення або інших осіб, а також у разі втечі з-під варти неповнолітніх і жінок застосування зброї не допускається.

Працівник місця попереднього ув'язнення, який застосував захо­ди фізичного впливу або спеціальні засоби примусу, рапортом пові­домляє про це безпосередньо начальника. Усі особи, відносно яких були застосовані засоби фізичного впливу, спеціальні засоби або вогнепальна зброя, підлягають обов'язковому медичному огляду. Про поранення або смерть, заподіяння тяжких або середньої тяж­кості тілесних ушкоджень, що сталися внаслідок застосування захо­дів фізичного впливу або спеціальних засобів, а також про всі ви­падки застосування вогнепальної зброї адміністрація місця поперед­нього ув'язнення повинна негайно письмово повідомити прокурора. Перевищення повноважень при застосуванні заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї тягне за собою встановлену законом відповідальність.

Особливий режим у місцях попереднього ув'язнення

У випадках стихійного лиха, епідемій, аварій важливих життєза-безпечуючих систем, масових безпорядків, проявів групової непоко­ри взятих під варту осіб або в разі виникнення реальної загрози збройного нападу на місце попереднього ув'язнення чи у зв'язку з оголошенням надзвичайного стану в районі розташування установи для попереднього ув'язнення, з дозволу директора Департаменту з питань виконання покарань і голови Служби безпеки України, на­чальника управління внутрішніх справ і голови Служби безпеки Ав­тономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя, узгодженим з відповідним прокурором, для осіб, які перебувають в установі для попереднього ув'язнення, може бути введений особливий режим терміном до ЗО днів. У разі введення особливого режиму в місці по­переднього ув'язнення посилюється охорона, нагляд за особами, взятими під варту, припиняються всі заходи, що проводяться з цими особами, а також надання побачень та прийняття посилок і передач, здійснюються інші режимні заходи (ст. 19 Закону).

Для припинення групових протиправних дій взятих під варту осіб і ліквідації їх наслідків використовуються сили і засоби місць попереднього ув'язнення, а в разі потреби з дозволу Міністра внут­рішніх справ України, начальника Головного управління МВС Ук­раїни в Криму, місті Києві, Київській області, начальника управлін­ня МВС України в області — органів та підрозділів МВС України.

187

Правове становище осіб у місцях попереднього ув'язнення

Особи, які утримуються в місцях попереднього ув'язнення, мають обов'язки і права, встановлені законодавством для громадян України з обмеженнями, що передбачені Законом України "Про по­переднє ув'язнення" і випливають з режиму утримання під вартою. Правове становище іноземних громадян і осіб без громадянства, які перебувають у місцях попереднього ув'язнення, визначається зако­нодавством України. Не допускається надання будь-яких пільг або переваг особам у місцях попереднього ув'язнення залежно від їх ра­сової, національної приналежності, ставлення до релігії, майнового стану, політичних поглядів і минулих заслуг.

Особи, взяті під варту, мають право:

• на захист;
  
• знайомитися з правилами утримання під вартою;
  
• на прогулянку тривалістю одна година. Вагітним жінкам і
  жінкам, які мають при собі дітей, а також хворим тривалість прогу­
  лянки встановлюється до двох годин;
  
• одержувати двічі на місяць посилки, передачі масою до ЗО кг,
  грошові перекази без обмеження;
  
• купувати протягом місяця за безготівковим розрахунком про­
  дукти харчування і предмети першої необхідності на суму до одного
  мінімального розміру заробітної плати та без обмежень письмове
  приладдя, газети, книги;
  
• користуватися власним одягом, взуттям, мати при собі доку­
  менти і записи, що стосуються кримінальної справи;
  
• користуватися телевізорами, одержаними від родичів чи ін­
  ших осіб, настільними іграми, газетами, книгами;
  
• відправляти релігійні обряди;
  
• звертатися із скаргами, заявами, листами;
  
• на 8-годинний нічний сон;
  

— жінки мають право мати при собі дітей віком до двох років.
Особи, взяті під варту, зобов'язані: а) додержуватися порядку,

встановленого в місцях попереднього ув'язнення, і виконувати за­конні вимоги адміністрації; б) дотримуватися санітарно-гігієнічних правил; в) бути ввічливими до працівників місця попереднього ув'язнення, а також поміж собою; г) бережливо ставитися до інвен­тарю та обладнання.

Надання побачень особам, взятим під варту

Надання побачень з родичами та іншими особами здійснюється адміністрацією з письмового дозволу слідчого, органу дізнання або

188

суду, як правило, один раз на місяць тривалістю від однієї до двох годин. Побачення проводиться під контролем адміністрації місця по­переднього ув'язнення. У разі порушення правил побачення припи­няється достроково. Без обмежень проводяться побачення із захис­ником, яке проходить наодинці у вільний від слідчих дій час.

Особи, взяті під варту, можуть листуватися з родичами та інши­ми громадянами, підприємствами, установами та організаціями з письмового дозволу особи, яка проводить слідство. Після набрання вироком законної сили листування здійснюється без обмежень.

Скарги, заяви і листи переглядаються адміністрацією (крім скарг, адресованих Уповноваженому з прав людини і прокуророві) та надсилаються протягом доби за вказаною адресою. Скарги, заяви і листи з питань, не пов'язаних з провадженням у справі, розгляда­ються адміністрацією або надсилаються за належністю. З відповідя­ми на звернення адміністрація ознайомлює осіб, взятих під варту, під розписку, яка додається до особової справи.

Заходи заохочення та стягнення

До осіб, які перебувають під вартою, в разі їх зразкового дотри­мання поведінки можна застосовувати такі заходи заохочення:

• оголошення подяки;
  
• дострокове зняття раніше накладеного стягнення;
  
• збільшення тривалості прогулянки на 1 годину;
  
• дозвіл на додаткове придбання продуктів харчування і пред­
  метів першої необхідності в межах 25% на місяць;
  
• дозвіл на одержання додатково однієї посилки або передачі;
  
• преміювання за кращі показники у роботі.
  

До осіб, які порушують вимоги режиму, адміністрація застосо­вує заходи стягнення:

• попередження або догану;
  
• позачергове залучення до прибирання приміщення;
  
• позбавлення протягом місяця можливості купувати продукти
  харчування і одержувати передачі;
  
• поміщення в карцер на строк до 10 діб, а неповнолітніх — до
  5 діб.
  

Вагітні жінки, а також ті, які мають дітей, поміщенню в карцер не підлягають.

189

§ 3. Залучення ув'язнених до праці і організація виховної роботи з ними

Взяття під варту не є підставою для припинення трудового дого­вору. Тому протягом часу перебування в місцях попереднього ув'яз­нення за особою зберігається місце праці і посада, які вона займала до арешту. При звільненні цієї особи на реабілітаційній основі час перебування в місцях попереднього ув'язнення зараховується як до загального трудового стажу, так і до стажу роботи за спеціальністю. У разі засудження особи і вступу вироку в законну силу трудовий договір розривається з дня взяття під варту.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про попереднє ув'язнен­ня", особи, взяті під варту, і засуджені за їх згодою та з дозволу осо­би або органу, у провадженні яких перебуває справа, можуть залу­чатися до праці в межах території слідчого ізолятора у виробничих майстернях, у камерах або на ремонтно-будівельних роботах.

При цьому дотримуються відповідні вимоги ізоляції та законо­давства про охорону праці і забезпечуються правила техніки без­пеки.

Виробничі майстерні, як правило, розміщуються в окремих бу­динках і тільки в межах території, що охороняється. У них обладну­ються ізольовані приміщення із заґратованими вікнами і дверима тюремного типу.

Особи, які працюють у майстерні, перебувають під постійною охороною і наглядом. При вході до майстерні, а також у коридорі встановлюється необхідна кількість кнопок охоронно-тривожної сиг­налізації. Пост молодшого інспектора в майстернях обладнується прямим телефонним зв'язком з черговим. При поверненні працюю­чих осіб із майстерні в камери вони обшукуються, а приміщення майстерні оглядаються.

У майстернях вивішуються протипожежні правила, правила тех­ніки безпеки та відповідні витяги із Закону України "Про охорону праці".

Особи, узяті під варту, і засуджені не допускаються до роботи у відділах (відділеннях, групах) спеціального обліку, фотолабораторі­ях, радіотрансляційних вузлах, з розмножувальною апаратурою, до управління транспортними засобами, що виїжджають за межі слід­чого ізолятора, а також до ремонту та експлуатації засобів охорон­но-тривожної сигналізації, зв'язку та догляду за службовими со­баками.

190

Господарське обслуговування слідчих ізоляторів

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про попереднє ув'язнення" та ст. 24 Виправно-трудового кодексу України, засуджені до позбав­лення волі за злочини, що не є тяжкими, можуть бути залишені з їх письмової згоди у слідчому ізоляторі для роботи по господарському обслуговуванню чи благоустрою.

Залишення засудженого для роботи по господарському обслуго­вуванню чи благоустрою оформляється наказом начальника слідчо­го ізолятора. Копія наказу і заява засудженого долучаються до його особової справи.

Крім визначених законом категорій засуджених не дозволяється залишати для роботи по господарському обслуговуванню чи благо­устрою слідчих ізоляторів іноземних громадян та осіб без громадян­ства, колишніх військовослужбовців, засуджених за самовільне за­лишення частини та дезертирство, колишніх працівників правоохо­ронних органів, які засуджені за тяжкі злочини, осіб, засуджених за злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотиків, розкраданням зброї, боєприпасів, а також осіб, які не мали постійного місця про­живання.

Штатна чисельність засуджених, які залишаються для роботи по господарському обслуговуванню слідчих ізоляторів, не може пере­вищувати 7% загальної кількості місць у слідчих ізоляторах. Для благоустрою, проведення поточного та капітального ремонтів, на підставах, згідно з якими засуджені залишаються для роботи з гос­подарського обслуговування, створюються ремонтно-будівельні бри­гади з числа засуджених, яким відбування покарання призначено у виправно-трудовій колонії загального й посиленого режиму. Праця засуджених оплачується за рахунок коштів, виділених для прове­дення ремонтних робіт.

Засуджені, залишені для роботи по господарському обслугову­ванню чи благоустрою слідчого ізолятора, працюють за розпоря­дженням адміністрації під постійним наглядом і охороною.

Виведення цієї категорії засуджених за межі території слідчого ізолятора може здійснюватись у виняткових випадках, тільки під конвоєм і на роботи, пов'язані з матеріальним забезпеченням, упо­рядкуванням і підтриманням у належному технічному стані будин­ків і споруд слідчого ізолятора. Виведення цих засуджених на робо­ти в нічний час (крім аварійних випадків) забороняється.

.

191

Умови проведення виховних заходів з особами, які тримаються у слідчому ізоляторі

Виховна робота з особами, які тримаються у слідчому ізоляторі, спрямована на підвищення їх культурно-освітнього рівня, дотрима­ння ними законів, виконання вимог правил поведінки та режиму тримання.

Виховна робота здійснюється у формі групових та індивідуаль­них бесід, інформацій на морально-етичні, правові, природознавчі, наукові, релігійні та інші теми шляхом ознайомлення з періодични­ми виданнями, користування художньою літературою, перегляду те­лепередач і прослуховування радіопередач.

Виховні заходи серед осіб, які тримаються у слідчому ізоляторі, здійснюються в камерах. Камери слідчого ізолятора та приміщення карцерів радіофікуються. Трансляція радіопередач здійснюється під контролем адміністрації і згідно з установленим розпорядком дня.

Особам, узятим під варту, і засудженим видаються в камери настільні ігри (шахи, шашки, доміно, нарди) з розрахунку один комплект на шість осіб.

Із засудженими, залишеними в слідчому ізоляторі для роботи по господарському обслуговуванню чи благоустрою, виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання здійснюється в по­рядку, встановленому розділом VIII Виправно-трудового кодексу Ук­раїни і нормативними актами, передбаченими для засуджених, які тримаються у виправно-трудових установах.

Бібліотечна робота у слідчих ізоляторах

Особи, взяті під варту, і засуджені користуються художньою, науково-технічною і довідковою літературою, газетами та журнала­ми, які є в бібліотеці слідчого ізолятора. Книжки з бібліотеки вида­ються в камери і замінюються не рідше як один раз на десять днів, а газети і журнали — у міру їх надходження. Повернені книги, жур­нали і газети ретельно перевіряються працівниками бібліотеки. При виявленні псування книжок або спроби використання їх не за при­значенням до винних осіб вживаються заходи реагування.

Для осіб, хворих на туберкульоз, створюється спеціальна бібліо­тека, книги з цієї бібліотеки у міру псування списуються і спалю­ються.

Книжковий фонд бібліотеки обліковується в інвентарних книгах. Він, згідно з наказом начальника слідчого ізолятора, систематично перевіряється комісією на предмет обліку і збереження літератури.

192

Особливості проведення виховної роботи

та організація загальноосвітніх занять з неповнолітніми

Для неповнолітніх, якщо є змога, дозволяється не менше одного разу на тиждень демонструвати кінофільми, які мають виховне зна­чення, а також проводити перегляд телевізійних передач. При виве­денні неповнолітніх для перегляду кінофільмів і телепередач забез­печуються вимоги ізоляції.

З неповнолітніми засудженими організовуються загальноосвітні заняття. У слідчих ізоляторах, де тримається значна кількість не­повнолітніх засуджених, вироки щодо яких не набрали законної си­ли, і тих, які підлягають направленню до виховно-трудових колоній, заняття проводяться в класах з додержанням ізоляції засуджених до відбування покарання у виховно-трудових колоніях посиленого ре­жиму від засуджених до відбування покарання у виховно-трудових колоніях загального режиму.

Неповнолітніх, які перебувають під слідством, і неповнолітніх, справи яких не розглянуті в суді, дозволяється виводити на заняття в навчальні класи лише за умови забезпечення їх ізоляції від засу­джених, а також роздільно (у класах): заарештованих за злочини, що не є тяжкими, і які раніше не відбували покарання у виховно-трудових колоніях; заарештованих за тяжкі злочини; заарештова­них, які раніше відбували покарання у виховно-трудових колоніях; заарештованих, які притягуються за однією кримінальною справою.

У разі відсутності умов для проведення класних (групових) за­нять з додержанням названих вище вимог неповнолітнім надається змога самостійного продовження навчання за програмою загально­освітніх навчальних закладів.

Особам, які підвищують свій загальноосвітній рівень за програ­мою загальноосвітнього навчального закладу самостійно, надається можливість користуватися підручниками з бібліотеки, дозволяється купувати письмове приладдя за свої кошти понад установлені суми і користуватися ним.

§ 4. Підстави і порядок звільнення осіб, взятих під варту

Термін попереднього ув'язнення вважається закінченим після закінчення дізнання, слідства або направлення справи до суду. По­переднє взяття під варту втрачає своє значення на основі ст. 20 За­кону "Про попереднє ув'язнення", де передбачені три підстави:

• скасування запобіжного заходу;
  
• зміна запобіжного заходу;
  

193

13 — 2-659

— закінчення передбаченого законом терміну утримання під вартою, якщо цей термін не продовжений у встановленому порядку.

Начальник місця попереднього ув'язнення повинен не пізніше, як за сім діб до закінчення строку утримання під вартою, письмово повідомити про це слідчого або орган дізнання. У день закінчення строку утримання особи під вартою начальник місця попереднього ув'язнення повідомляє про це прокурора, який здійснює нагляд за дотриманням кримінально-виконавчого законодавства. Звільнює осіб з-під варти начальник установи на підставі постанови слідчого, судді чи прокурора (тобто особи, яка провадить дізнання) або виро­ку чи ухвали суду.

Особа, яка під час попереднього слідства перебувала під вартою протягом максимального строку, встановленого ч. 2 ст. 156 КПК України, підлягає негайному звільненню в перший день після закін­чення цього строку, якщо не отримано повідомлення слідчого чи прокурора про закінчення слідства і не пред'явлено матеріалів для ознайомлення. Персональна відповідальність у цьому разі покладена на начальника установи. Постанова, вирок або ухвала про звільнен­ня підлягають виконанню негайно після їх надходження до місця по­переднього ув'язнення.

Особи, які звільняються, забезпечуються безкоштовним проїз­дом до місця проживання. У необхідних випадках надається грошо­ва допомога і одяг.

У разі потреби хворі, які звільняються, поміщаються до лікарень системи охорони здоров'я. Якщо негайне відправлення хворого ста­новить небезпеку для його здоров'я, то за його згодою та за медич­ним висновком лікаря він може бути тимчасово залишений в окре­мій палаті медчастини слідчого ізолятора. Про це негайно пові­домляється прокурор, який здійснює нагляд за додержанням кримі­нально-виконавчого законодавства, а також сповіщаються родичі хворого.

Література

1. Конституція України.
   
2. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів
   України у зв'язку з утворенням Державного департаменту України
   з питань виконання покарань" від 11 грудня 1998 р. № 312-ХУ //
   Офіційний вісник України.— 1999. — № 2.
   

3. Закон України "Про внесення змін до законів України "Про
міліцію", "Про попереднє ув'язнення", "Про адміністративний

194

нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі" від 21 червня 2001 р. № 2537-ІП.

4. Закон України "Про попереднє ув'язнення" від ЗО червня
1993 р. № 3352-ХІІ.

5. Закон України "Про війська внутрішньої служби та конвойної
   охорони" від 26.03.1992 р. //Відомості Верховної Ради Украї­
   ни.— 1992.— № 29.
   
6. Закон України "Про надзвичайний стан" від 26.06.1992 р //Ві­
   домості Верховної Ради України.— 1992.— № 37.
   
7. Положення про Державний департамент з питань виконання по­
   карань в Україні. Указ Президента України від 31.07.1998 р.
   № 827/98 //Офіційний вісник України.— 1998.— № 31.
   
8. Правила тримання осіб, узятих під варту і засуджених, у слідчих
   ізоляторах Державного департаменту України з питань виконан­
   ня покарань, затверджені наказом Державного департаменту
   України з питань виконання покарань від 20.09.2000 р. № 192.
   
9. Правила поведінки в слідчих ізоляторах осіб, узятих під варту і
   засуджених, затверджені наказом Державного департаменту Ук­
   раїни з питань виконання покарань від 20.09.2000 р. № 192.
   

10. Трубніков В.М. Кримінально-виконавче право України: Навч.
посібник. — Харків, 1998.

11. Филонов В.П., Фролов А. Й. Уголовно-исполнительное законо-
    дательство УкраиньІ — Донецк, 1998.
    
12. Кримінально-виконавче право України: Навч. посібник /Під заг.
    ред. О. М. Джужи — К., 2000.