“Соціально-виховні та психологічні аспекти діяльності пенітенціарного персоналу із засудженими до довічного позбавлення волі в Україні”

Вид материала

Документы

Содержание Список літератури Зниження агресивності в осіб Засуджені переважно за вбивства у сукупності з розбоями та за вбивства на грунті побутових відносин

Подобный материал:

• Проблеми смертної кари Додаток Ответы на вопросы по содержанию осужденных с пожизненным, 728.73kb.
• С. Г. Давтян " " квітня 2010 року, 327.8kb.
• Н. А. Позбавлення волі: адаптація українського закон, 143.68kb.
• Історичні джерела кримінальної відповідальності жінок в Україні, 115.66kb.
• Програма базового курсу „Психологія управління Мета вивчення, 64.58kb.
• Відомості Верховної Ради (ввр), 2004, n 6, ст. 39 ) ( Із змінами, внесеними згідно, 68.32kb.
• Кодексу України, 527.92kb.
• 19. 00. 10 Організаційна психологія; Економічна психологія, 22.85kb.
• Плани семінарсько-практичних занять з соціальної психології Структура залікового кредиту, 1019.87kb.
• Р І шенн явід 23. 12. 08 №33/12 м. Луцьк Про затвердження міської Програми соціальної, 240.36kb.

ВИСНОВКИ

Демократичні перетворення, що відбулися в Україні, зумовили необхідність реформування Державної кримінально-виконавчої служби України та приведення її у відповідність із міжнародними нормами. Функціонування кримінально-виконавчої служби має базуватися на дотриманні положень Конституції і законів України, засад міжнародного права та європейської етики, принципів позапартійності, політичної незаангажованості, відкритості для взаємодії з національними і міжнародними громадськими організаціями та інституціями.

Для оптимального вирішення службових завдань, досягнення високих результатів у роботі працівників установ виконання покарання необхідно мати логічно обґрунтовану, докладно сформовану систему вимог до професійної діяльності персоналу установ виконання покарання. Система вимог повинна охоплювати усі сфери діяльності пенітенціарного персоналу: від прийому на службу, підготовки спеціалістів у цій сфері, до статусу в якому конкретно повинні бути закріплені персональні вимоги до кожного працівника пенітенціарної системи. Відповідність колу вимог до професійної діяльності не повинна бути односторонньою, контролюючою.

Постійні заняття зі службової підготовки, періодичні курси підвищення кваліфікації для кожної посади як на регіональному рівні, так і на центральному; науково-теоретичні конференції з питань методологічного та методичного забезпечення діяльності персоналу установ виконання покарання і практичні наради (семінари) по обміну досвідом практичних працівників (керівників служб установ та активних працівників – на центральному та регіональному рівнях), повинні забезпечувати можливість відповідати змінюваним вимогам щодо кожного співробітника установ виконання покарання.

Грамотно організована кадрова політика системи в цілому та кожної установи виконання покарання повинна створити можливість залучення до діяльності в установах виконання покарання людей, які максимально відповідають, при існуючому забезпеченні, поставленим перед ними завданням.

Концепція реформування Державної кримінально-виконавчої служби (схвалена Указом Президента України від 25 квітня 2008 року № 401/2008) передбачає низку заходів щодо вдосконалення системи підготовки та рівня соціального захисту персоналу, а саме:

• створити вищий навчальний заклад для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу кримінально-виконавчої служби;
  
• створити мережу лікувально-оздоровчих закладів для медичного обслуговування, реабілітаційного та відновного лікування персоналу кримінально-виконавчої служби і членів їх сімей, осіб, звільнених зі служби у кримінально-виконавчій службі;
  
• забезпечити персонал кримінально-виконавчої служби необхідними гарантіями соціального і правового захисту, розробити механізм забезпечення їх житлом.
  

Вимоги та професійна підготовка персоналу, який працює з особами, засудженими до ДПВ, є одним з пріоритетних напрямків реформування пенітенціарної системи України на сучасному етапі. Значну увагу слід приділити: забезпеченню компетентності у виконанні функціональних обов’язків персоналом; формуванню орієнтації на гуманність у стосунках із засудженими; розвитку навичок толерантної поведінки та вмінь поводитися в екстремальних ситуаціях.

Комплектування пенітенціарного персоналу особами зі спеціальною освітою – надійна гарантія належної реалізації пенітенціарної політики держави, адже найважливіше не те, яка пенітенціарна система буде прийнята у суспільстві, а те, які люди будуть виконувати місію морального відродження занепалих і гинучих людей.

Содержание