В. Я. Тація Доктора юридичних наук, професора
Вид материала | Документы |
- В. Я. Тація Доктора юридичних наук, професора, 9394.89kb.
- Право інтелектуальної власності академічний курс, 45378.17kb.
- За редакцією доктора юридичних наук, професора, академіка апрн україни О. Л. Підопригори,, 9389.19kb.
- За редакцією Заслуженого діяча науки І техніки України, академіка апрн україни, доктора, 66.83kb.
- В. Д. Гавловський кандидат юридичних наук (розд. 4, 6, 8, висновки), 3601.83kb.
- М. В. Костицького, доктора юридичних наук, професора, 4657.11kb.
- Загальна редакція програми доктора філософських наук, професора Добронравової І. С.,, 159.98kb.
- За редакцією Заслуженого діяча науки І техніки України, академіка апрн україни, доктора, 8479.21kb.
- Зміст, 8231.73kb.
- Національна юридична академія України, 6335.29kb.
ня про долю Галичини повинно бути передане для вирішення мирної конференції».
Боротьба «соборним фронтом», як говорили тоді, збільшувала воєнний потенціал УНР, але водночас мала й негативний бік. Щодо останнього можна назвати цілу низку причин, включаючи й особисте суперництво за лідерство, але один з найважливіших пунктів розбіжностей стосувався саме шляхів розбудови держави — політичні кола ЗУНР виступали проти «радянського» принципу у будь-яких його проявах і прагнули європейської моделі.
Отже, балансуючи між «лівими» і «правими», повстанцями і «галичанами», Директорія була змушена рахуватися і з зовнішніми чинниками. А вони були не на користь «радянськофільстпа». Прагнення до міжнародного визнання і, зокрема, до взаєморозуміння З Антантою вимагало відмови від будь-яких кроків, що могли дати підставу для звинувачення у більшовизмі. Крім того, революція у Європі йшла на спад, про що свідчили події в Угорщині.
Злободенна того часу проблема державного устрою відбилася і на міжпартійних відносинах. Так, 11 серпня 1919 р. ЦК УСДРП надіслав листа своїм «колегам» з ЦК УПСР з вимогою підтримати «звернення про загальне виборче право». Під таким формулюванням розумівся перехід на європейський варіант розвитку. Відповідальний момент, внутрішня і зовнішня ситуація, зазначалося у цьому листі, «вимагає, щоб Уряд став на шлях чіткої демократичної політики».
Врешті-решт, після тривалих дискусій, остаточний вибір був зроблений, і 12 серпня 1919 р. Рада народних міністрів УНР прийняла Декларацію, яка проголосила перехід до нового етапу будівництва Української держави на основі європейської моделі.
Звичайно, ніхто «урочисто» не проголошував відмову від ідеї трудових рад — зміна курсу випливала з самого змісту Декларації: замість терміна «ради» йшлося про органи самоврядування, які мали обиратися на підставі загальновизнаних демократичних засад.
Організація державної влади і територіальний устрій (серпень