В. Я. Тація Доктора юридичних наук, професора

Вид материала

Документы

Содержание 49 Розділ 2. Українські національна державність (листопад 1917—1920 рр.) 80 1. «Перша» Українська Народна Республіка: держалний лад і право 61 Ро-іділ 2. Українськії ниції Судова система. Законодавча діяльність Центральної Ради

Подобный материал:

• В. Я. Тація Доктора юридичних наук, професора, 9394.89kb.
• Право інтелектуальної власності академічний курс, 45378.17kb.
• За редакцією доктора юридичних наук, професора, академіка апрн україни О. Л. Підопригори,, 9389.19kb.
• За редакцією Заслуженого діяча науки І техніки України, академіка апрн україни, доктора, 66.83kb.
• В. Д. Гавловський кандидат юридичних наук (розд. 4, 6, 8, висновки), 3601.83kb.
• М. В. Костицького, доктора юридичних наук, професора, 4657.11kb.
• Загальна редакція програми доктора філософських наук, професора Добронравової І. С.,, 159.98kb.
• За редакцією Заслуженого діяча науки І техніки України, академіка апрн україни, доктора, 8479.21kb.
• Зміст, 8231.73kb.
• Національна юридична академія України, 6335.29kb.

§ 4. Утворення Центральної Ради

Генеральний Секретаріат знову розробив і 12 жовтня 1917 р. прийняв Декларацію, яка уточнювала компетенцію кожного секре­тарства та всього Секретаріату в цілому¹.

Центральна Рада робила спроби поширити свій політичний вплив на аналогічні за характером і спрямованістю рухи інших «недержавних» народів, які проживали на окраїнах колишньої ім­перії. Помітною подією цього періоду став «З'їзд народів», який від­бувся у Києві 21—28 вересня 1917 р. Це був з'їзд представників на­родів і областей, які прагнули до федеративної перебудови Росії. Найактивнішу участь у його роботі брав М. Грушевський як почес­ний голова, а потім і голова сформованої з'їздом Ради народів. А го­ловне — завдяки його зусиллям була прийнята підсумкова резолю­ція «Про федеративний устрій Російської республіки», в якій спов­на була втілена теорія «нової української інтелігенції». Саме на цьому грунті вбачалося практичне вирішення корінних проблем:

національне визволення («оскільки до складу Росії входить
багато народів з більше або менше вираженим національним само­
визначенням... то єдино можливою формою федерації є федерація,
побудована на національних засадах»);

будівництво справді демократичного суспільства («основне
положення сучасної демократії — широка участь громадян у дер­
жавному житті, і тенденція регулювання законодавчим шляхом,
а не адміністративним, можлива тільки при федеральному устрої
держави»);

оптимізація державного правління («головною вадою дер­
жавного ладу Росії як за часів колишнього режиму, так і після ре­
волюції є надмірна централізація законодавчої і виконавчої влади...
За наявності величезного господарства, різнорідності областей Росії
централізація влади стримує розвиток господарської самодіяльнос­
ті населення, призводить до експлуатації окраїн в інтересах непро-

ивних класів центру»).

Згадуючи згодом цю подію, М. Грушевський назвав прагнення народів до федеративної перебудови Росії їх «золотими снами», а дні з'їзду «днями радісного натхнення, ентузіазму, високих гу­манних настроїв»².

Наприкінці серпня 1917 р. відбувався корніловський заколот, 29 серпня Центральна Рада рішуче негативно відгукнулась на нього. Через Генеральний військовий комітет вона запропонувала

^; Копиленко О. Л. Сто днів Центральної Ради. — С. 172—180.

^; Шст. за: Копиленко О. Л., Копиленко М. Д Держава і право України. 1917—1920. —

С 20

47



Роїділ І. Устрій і право України після перемоги Лютневої революції

українським військовим частинам і організаціям не виконувати на­казів КорнІлова.

Водночас поглиблювався конфлікт Центральної Ради з Тим­часовим урядом. У третій декаді жовтня на інформацію про те, що у Києві розгорнулася підготовка до скликання Українських Уста­новчих зборів, Тимчасовий уряд зреагував істерично. Міністр юсти­ції П. Малянтович наказав прокуророві Київської судової палати негайно розпочати слідство з метою притягнення В. Винниченка та інших генеральних секретарів до кримінальної відповідальності. Але 25 жовтня Тимчасовий уряд перестав існувати.

* ♦ *

Отже, період історії держави і права України, який розпочав­ся перемогою Лютневої революції та завершився подіями, що без­посередньо передували жовтневому збройному повстанню в Петро­граді, то був час, коли в Україні в умовах демократичних процесів, які розвивалися під впливом перемоги революції, розгорнулася бо­ротьба за відродження національної державності. Тоді формували­ся демократичні суспільно-політичні структури, головною з яких стала створена легітимним шляхом Центральна Рада — перший український парламент, а також урядовий орган — Генеральний Секретаріат. Цим державним структурам доводилося діяти у скла­дних умовах, оскільки влада в Україні належала Тимчасовому уря­дові, його місцевим органам та законодавству.

Після жовтневого збройного повстання у Петрограді влада Тимчасового уряду була ліквідована і встановилася пролетарська диктатура.

Враховуючи ці обставини, Центральна Рада проголосила ство­рення Української Народної Республіки, а згодом і її незалежність від більшовицької Росії.



Розділ другий

Українська національна державність (листопад 1917—1920 рр.)

§ 1. «Перша» Українська Народна Республіка:

державний лад і право (період Центральної Ради)

Петрограді 25 жовтня 1917 р. перемогло збройне повстан­ня. До влади прийшли більшовики. Генеральний Секрета­ріат як вища територіальна влада в Україні, створена Центральною Радою і затверджена Тимчасовим Урядом, заявив, що разом з іншими демократичними революцій­ними силами рішуче боротиметься проти будь-яких спроб підтримати петроградське повстання.

Коли драматичні події вже перемістилися до Києва, лідери Центральної Ради, покладаючись на підтримку українських військ, вирішили будувати свої відносини з Росією, точніше — вже з біль­шовицьким центром, на принципово нових засадах.

«Грізний момент, — говорив М. Грушевський 7 листопа­да 1917р. на засіданні Малої Ради, — який переживають Росія та

Содержание