В. Я. Тація Доктора юридичних наук, професора

Вид материалаДокументы

Содержание


Державна промисловість
Бабій 6. М Українська радянська держава ■ період відбудови народного господар­ства (1921—1925 рр) — К., 1961 — С. 209—210
Колісник В. Н. Національно-ггшчні ВІДНОСИНИ в Україні: теоритичмі засади та конститукійно-правові аспекти. — X.. 2003 — С 201.
213 Розділ 4. Держала і право України « умовах непу
Подобный материал:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   43
§ І. Нона економічна політика та її законодавче оформлення


вимагала від усіх торгових і промислових підприємств реєструва­тися в органах НКВТ УСРР1.

У той час, коли розвиток державши і кооперативної торгівлі державними органами стимулювався, регулювання приватної тор­гівлі з боку держави було непослідовним і значною мірою зводило­ся до її всілякого обмеження і витіснення. Основними методами впливу держави на приватний ринок були: вилучення деяких видів торгівлі з приватної сфери, монополізацій в руках держави торгівлі цілою рядом об'єктів; податкове обкладання торгівлі й обмежене кредитування, економічне регулювання торгівлі шляхом виходу державних торговельних органів па вільний ринок й використання методів конкуренції, адміністративне регулювання торгівлі2.

Для стримання намагань приватних торгівців порушити вста­новлені законодавством рамки держава активно використовувала судові й адміністративні органи. Під час непу значну роль у поси­ленні регулюючого впливу на ринок з боку держави відігравало ви­користання такої форми організації обміну, як біржа. Остання об­межувала приватний обіг, сприяла впровадженню планових засад у розвиток товарообігу. В руках урядових установ і держторгових організацій біржі ставали одним з иайдійовіших важелів з обліку й контролю приватної торгівлі3. В Україні формування біржового торгу припадає на 1923 р. На початку цього року в Україні діяло 7 товарних бірж, у січні 1924 р. — вже 124. Правовою базою для дія­льності були: постанова РПО РСФРР від 23 серпня 1922 р. «Про то­варні біржі», Інструкція щодо реалізації цієї постанови, прийнята Всеукраїнською комісією з внутрішньої торгівлі (Комвнуторг), а та­кож Взірцевий статут товарної біржі, розроблений згаданою ко­місією. Велике значення у зміцненні товарообігу та господарських зв'язків мала ярмаркова торгівля. У грудні 1922 р. Раднарком УСРР прийняв постанову «Про порядок відкриття ярмарків»5.

Дискримінаційні заходи держави стосовно приватної торгівлі негативно впливали на її стан. Так, уже в 1925/26 рр. частка прива­тного капіталу в оптовому товарообігу України знизилася до 5,8% Але в роздрібній торгівлі в перші роки непу приватний капітал мав

1 ЗУ УСРР. — 1924. — М* 39 — Ст. 253.

1 Оигіиклоік-лия государства и права / Под ред П Стучка. — М., 1925. — Том 2. —

С. 1438. 3 Дмитренко В. П. Торговая политика советского государства после переходе к нз-

пу 1921—1924 гг. — М. 1071. — С. 83.

* Лантух В В. Становление и развитне торговли ч Украяне в 1921—1932 гг. — X,
1992 — С. 41.


СУ УССР. — 1922 — М 54. — Ст 778.

204

сильні позиції. Так, за 1922/23 операційний рік 96,3 % роздрібної торгівлі перебувало в руках приватного капіталу1.

Перехід до нової економічної політики супроводжувався зміц­ненням таких галузей державного господарства, як фінанси і кре­дит Нормалізації економічного становища значною мірою сприяла грошова реформа. У жовтні 1922 р. уряд увів банківські білети (червінці), що ааГн иісчувалиея золотом, валютою, ходовими това­рами. Але сталий червінець спочатку обслуговував тільки потреби оптової торгівлі і розрахунки між державними установами та під­приємствами. У роздрібній торгівлі і сільському господарстві про­довжував функціонувати несталий радзнак, що за відсутності ін­ших ресурсів використовувався державою для покриття бюджет­ного дефіциту2. Із зміцненням змички між промисловістю і сільським господарством, з поліпшенням фінансового становища держави з'я­вилася можливість завершити реформу. У лютому 1924 р., згідно з декретом ЦВК і Раднаркому СРСР, в обіг надійшли державні каз­начейські білети вартістю 1, 3, 5 крб. золотом3. Радзнак було вилу­чено повністю.

На рубежі 1925/26 років закінчувався так званий «відбудов­чий період», коли на засадах непу в республіці, як і в цілому в СРСР, були здобуті певні успіхи в усіх галузях народного гос­подарства. Поліпшилося матеріальне становище громадян країни. За рівнем споживання харчових продуктів на душу населення у 1927/28 рр. показники дореволюційної Росії були перевищені. Еко­номіка країни Рад вступала в новий етап свого розвитку. Впрова­дження його було насамперед поз'язане з рішеннями XIV з'їзду ВКП(б) (18—31 грудня 1925 р), який взяв курс на індустріалізацію країни, і рішеннями XV з'їзду ВКІІ(б) (2—19 грудня 1927 р.), який проголосив курс на колективізацій). Реалізація накреслених біль-зювицькими з'їздами програм призвела до згортання непу.

XV з'їзд ВКИ(б) затверди» директиви першого п'ятирічного здану розвитку народного господарства СРСР, розрахованого на 1928/29—1932/33 господарські роки. У травні 1929 р. проект пер-зюго п'ятирічного плану затвердив V Всесоюзний з'їзд Рад4. В УСРР перший п'ятирічний план розвитку народного господарства

Огчрт о деятельности рабоче-крестьяиского иравительства Украинской Социалис-
пгчгскоП Советской Республики за период с І октября 1922 г. по 1 октябри 1923 г. —
X. — 1924. — С. 73.


г історія Української РСР. — К., 1977 — Т. в. — С. 57.

1 ■стерня советского государства и права: В 3 кн. — М . 1968. — Кн. 2 — С 480.

* С-ьгздьі Советоп в документах. С0. докумемтов в трех томах. 1917—1936 гг. — М.,
1И0. — ТомЗ. — С 155


205

Розділ 4. Держана і право України в умовах непу

§ І, Нова економічна політика та її законодавче оформлення


України затвердив XI Всеукраїнський з'їзд Рад (7—15 травня 1929 р.)1.

Перший п'ятирічний план розроблявся у двох варіантах — відправному й оптимальному (напруженому). Восени 1929 р. за ініціативою Сталіна було взято курс на «великий перелом», тобто невпинне підвищення показників першого п'ятирічного плану в га­лузі індустріалізації і колективізації сільского господарства2. Отже, Сталін відкинув ухвалений з'їздом Рад документ, розробка якого зайняла багато сил і праці3. Внесення у прийнятий V Всесоюзним з'їздом Рад перший п'ятирічний план розвитку народного госпо­дарства країни суттєвих коректив було організовано верхівкою ЦК ВКП(б) на чолі зі Сталіним і здійснено без відповідного рішення верховного органу влади — з'їзду Рад СРСР4. Наслідки цього для народного господарства країни і долі мільйонів її громадян вияви­лися дуже тяжкими0. Так, «підхльостування» індустріалізації обер­нулося невиконанням основних завдань п'ятирічки6. На початку 30-х років було повністю було ліквідовано приватний капітал в еко­номіці країни. Процес витіснення непманів особливо активно відбу­вався протягом 1928—1929 рр. Тенденцію витіснення приватного капіталу, наприклад у промисловості України, можна простежити за такою таблицею7:





1925/26 р.

1926/27 р.

1927/28 р.

Содержание