В. Я. Тація Доктора юридичних наук, професора
Вид материала | Документы |
- В. Я. Тація Доктора юридичних наук, професора, 9394.89kb.
- Право інтелектуальної власності академічний курс, 45378.17kb.
- За редакцією доктора юридичних наук, професора, академіка апрн україни О. Л. Підопригори,, 9389.19kb.
- За редакцією Заслуженого діяча науки І техніки України, академіка апрн україни, доктора, 66.83kb.
- В. Д. Гавловський кандидат юридичних наук (розд. 4, 6, 8, висновки), 3601.83kb.
- М. В. Костицького, доктора юридичних наук, професора, 4657.11kb.
- Загальна редакція програми доктора філософських наук, професора Добронравової І. С.,, 159.98kb.
- За редакцією Заслуженого діяча науки І техніки України, академіка апрн україни, доктора, 8479.21kb.
- Зміст, 8231.73kb.
- Національна юридична академія України, 6335.29kb.
вимагала від усіх торгових і промислових підприємств реєструватися в органах НКВТ УСРР1.
У той час, коли розвиток державши і кооперативної торгівлі державними органами стимулювався, регулювання приватної торгівлі з боку держави було непослідовним і значною мірою зводилося до її всілякого обмеження і витіснення. Основними методами впливу держави на приватний ринок були: вилучення деяких видів торгівлі з приватної сфери, монополізацій в руках держави торгівлі цілою рядом об'єктів; податкове обкладання торгівлі й обмежене кредитування, економічне регулювання торгівлі шляхом виходу державних торговельних органів па вільний ринок й використання методів конкуренції, адміністративне регулювання торгівлі2.
Для стримання намагань приватних торгівців порушити встановлені законодавством рамки держава активно використовувала судові й адміністративні органи. Під час непу значну роль у посиленні регулюючого впливу на ринок з боку держави відігравало використання такої форми організації обміну, як біржа. Остання обмежувала приватний обіг, сприяла впровадженню планових засад у розвиток товарообігу. В руках урядових установ і держторгових організацій біржі ставали одним з иайдійовіших важелів з обліку й контролю приватної торгівлі3. В Україні формування біржового торгу припадає на 1923 р. На початку цього року в Україні діяло 7 товарних бірж, у січні 1924 р. — вже 124. Правовою базою для діяльності були: постанова РПО РСФРР від 23 серпня 1922 р. «Про товарні біржі», Інструкція щодо реалізації цієї постанови, прийнята Всеукраїнською комісією з внутрішньої торгівлі (Комвнуторг), а також Взірцевий статут товарної біржі, розроблений згаданою комісією. Велике значення у зміцненні товарообігу та господарських зв'язків мала ярмаркова торгівля. У грудні 1922 р. Раднарком УСРР прийняв постанову «Про порядок відкриття ярмарків»5.
Дискримінаційні заходи держави стосовно приватної торгівлі негативно впливали на її стан. Так, уже в 1925/26 рр. частка приватного капіталу в оптовому товарообігу України знизилася до 5,8% Але в роздрібній торгівлі в перші роки непу приватний капітал мав
1 ЗУ УСРР. — 1924. — М* 39 — Ст. 253.
1 Оигіиклоік-лия государства и права / Под ред П Стучка. — М., 1925. — Том 2. —
С. 1438. 3 Дмитренко В. П. Торговая политика советского государства после переходе к нз-
пу 1921—1924 гг. — М. 1071. — С. 83.
* Лантух В В. Становление и развитне торговли ч Украяне в 1921—1932 гг. — X,
1992 — С. 41.
• СУ УССР. — 1922 — М 54. — Ст 778.
204
сильні позиції. Так, за 1922/23 операційний рік 96,3 % роздрібної торгівлі перебувало в руках приватного капіталу1.
Перехід до нової економічної політики супроводжувався зміцненням таких галузей державного господарства, як фінанси і кредит Нормалізації економічного становища значною мірою сприяла грошова реформа. У жовтні 1922 р. уряд увів банківські білети (червінці), що ааГн иісчувалиея золотом, валютою, ходовими товарами. Але сталий червінець спочатку обслуговував тільки потреби оптової торгівлі і розрахунки між державними установами та підприємствами. У роздрібній торгівлі і сільському господарстві продовжував функціонувати несталий радзнак, що за відсутності інших ресурсів використовувався державою для покриття бюджетного дефіциту2. Із зміцненням змички між промисловістю і сільським господарством, з поліпшенням фінансового становища держави з'явилася можливість завершити реформу. У лютому 1924 р., згідно з декретом ЦВК і Раднаркому СРСР, в обіг надійшли державні казначейські білети вартістю 1, 3, 5 крб. золотом3. Радзнак було вилучено повністю.
На рубежі 1925/26 років закінчувався так званий «відбудовчий період», коли на засадах непу в республіці, як і в цілому в СРСР, були здобуті певні успіхи в усіх галузях народного господарства. Поліпшилося матеріальне становище громадян країни. За рівнем споживання харчових продуктів на душу населення у 1927/28 рр. показники дореволюційної Росії були перевищені. Економіка країни Рад вступала в новий етап свого розвитку. Впровадження його було насамперед поз'язане з рішеннями XIV з'їзду ВКП(б) (18—31 грудня 1925 р), який взяв курс на індустріалізацію країни, і рішеннями XV з'їзду ВКІІ(б) (2—19 грудня 1927 р.), який проголосив курс на колективізацій). Реалізація накреслених біль-зювицькими з'їздами програм призвела до згортання непу.
XV з'їзд ВКИ(б) затверди» директиви першого п'ятирічного здану розвитку народного господарства СРСР, розрахованого на 1928/29—1932/33 господарські роки. У травні 1929 р. проект пер-зюго п'ятирічного плану затвердив V Всесоюзний з'їзд Рад4. В УСРР перший п'ятирічний план розвитку народного господарства
• Огчрт о деятельности рабоче-крестьяиского иравительства Украинской Социалис-
пгчгскоП Советской Республики за период с І октября 1922 г. по 1 октябри 1923 г. —
X. — 1924. — С. 73.
г історія Української РСР. — К., 1977 — Т. в. — С. 57.
1 ■стерня советского государства и права: В 3 кн. — М . 1968. — Кн. 2 — С 480.
* С-ьгздьі Советоп в документах. С0. докумемтов в трех томах. 1917—1936 гг. — М.,
1И0. — ТомЗ. — С 155
205
Розділ 4. Держана і право України в умовах непу
§ І, Нова економічна політика та її законодавче оформлення
України затвердив XI Всеукраїнський з'їзд Рад (7—15 травня 1929 р.)1.
Перший п'ятирічний план розроблявся у двох варіантах — відправному й оптимальному (напруженому). Восени 1929 р. за ініціативою Сталіна було взято курс на «великий перелом», тобто невпинне підвищення показників першого п'ятирічного плану в галузі індустріалізації і колективізації сільского господарства2. Отже, Сталін відкинув ухвалений з'їздом Рад документ, розробка якого зайняла багато сил і праці3. Внесення у прийнятий V Всесоюзним з'їздом Рад перший п'ятирічний план розвитку народного господарства країни суттєвих коректив було організовано верхівкою ЦК ВКП(б) на чолі зі Сталіним і здійснено без відповідного рішення верховного органу влади — з'їзду Рад СРСР4. Наслідки цього для народного господарства країни і долі мільйонів її громадян виявилися дуже тяжкими0. Так, «підхльостування» індустріалізації обернулося невиконанням основних завдань п'ятирічки6. На початку 30-х років було повністю було ліквідовано приватний капітал в економіці країни. Процес витіснення непманів особливо активно відбувався протягом 1928—1929 рр. Тенденцію витіснення приватного капіталу, наприклад у промисловості України, можна простежити за такою таблицею7:
| 1925/26 р. | 1926/27 р. | 1927/28 р. |
Содержание |