В. Я. Тація Доктора юридичних наук, професора

Вид материала

Документы

Содержание УСРР з РСФРР

Подобный материал:

• В. Я. Тація Доктора юридичних наук, професора, 9394.89kb.
• Право інтелектуальної власності академічний курс, 45378.17kb.
• За редакцією доктора юридичних наук, професора, академіка апрн україни О. Л. Підопригори,, 9389.19kb.
• За редакцією Заслуженого діяча науки І техніки України, академіка апрн україни, доктора, 66.83kb.
• В. Д. Гавловський кандидат юридичних наук (розд. 4, 6, 8, висновки), 3601.83kb.
• М. В. Костицького, доктора юридичних наук, професора, 4657.11kb.
• Загальна редакція програми доктора філософських наук, професора Добронравової І. С.,, 159.98kb.
• За редакцією Заслуженого діяча науки І техніки України, академіка апрн україни, доктора, 8479.21kb.
• Зміст, 8231.73kb.
• Національна юридична академія України, 6335.29kb.

§ 3. Розвиток федеративних зв'язків УСРР

з РСФРР та іншими радянськими

республіками

Розділ 1. Держала і прало в роки громадянської яійни і лосиної інтервенції

На останньому засіданні IV Всеукраїнського з'їзду Рад було обрано ВУЦВК у кількості 82 членів і 44 кандидатів. Серед членів ВУЦВК було 74 комуністи, 2 укапісти, 3 лівих есерів (боротьбисти), З безпартійних.

ВУЦВК і Раднарком, керуючись рішенням IV конференції КП(б)У «Про роботу на селі», ЗО квітня ухвалили постанову про ор­ганізацію комітетів незаможних селян. Комнезами відрізнялися від комбідів. Якщо останні створювалися у більшості випадків там, де не було сільських Рад, або замість них і тому вважалися органами влади, то комнезами виникали поряд з місцевими Радами і працю­вали під їхнім керівництвом. Масова організація комнезамів розпо­чалася в червні—липні 1920 р. Була створена 800-тисячна організа­ція незаможників, яка відіграла помітну роль у зміцненні радянсь­кої влади, в проведенні більшовицької продовольчої політики.

В умовах боротьби з польськими інтервентами та Врангелем радянська влада формувала надзвичайні органи безпосередньо у прифронтовій зоні. На більшій частині УСРР створювалися і діяли Ради. Водночас зберігалися центральні органи влади й управління, передбачені Конституцією 1919 р.

Наступ Червоної армії викликав революційний сплеск у За­хідній Україні. У Тернополі 8 липня 1920 р. більшовики сформува­ли тимчасовий радянський уряд Східної Галичини — Галицький революційний комітет на чолі з В. Затонським, а на місцях — по­вітові, міські та сільські ревкоми. Було проголошено створення Га­лицької радянської соціалістичної республіки. Галицький ревком видав декрети про встановлення радянської влади у Східній Гали­чині, скасування усіх законів австро-угорської монархії та Польщі, конфіскацію поміщицьких та церковних земель, про націоналізацію банків і промисловості та низку інших декретів. Проте в 1920 р. більшовикам не вдалося утвердити радянську владу в Західній Україні та домогтися її возз'єднання з УСРР. Переважна більшість населення не підтримувала владу ревкомів.

У листопаді 1920 р. в Харкові відбулася V конференція КП(б)У, яка накреслила свої основні завдання у зв'язку з переходом до ми­рної праці. У сфері державного будівництва насамперед ставилося завдання організації переходу влади від надзвичайних органів до Рад. Було прийнято рішення про перевибори Рад. В основу вибор­чої кампанії покладався принцип скликання широких робітничих конференцій, загальних зборів, мітингів. У жовтні— грудні 1920 р. у багатьох промислових центрах були обрані міські Ради. ЦК КП(б)У надзвичайними методами, аж до нелегітимних, забезпечив проле­тарську більшість та комуністичне партійне керівництво в Радах.

ід.р.ііииіп зв'язки радянських республік до укладення ¹ неннио-політичного союзу. Наприкінці 1918 — на почат-'ку 1919 рр. набули розвитку такі форми зв'язків між радянськими республіками, які склалися ще наприкінці 1917 — на початку 1918 рр. Ці форми державних зв'язків визначалися тотожністю суспільно-економічного і полі­тичного ладу, керівною роллю ЦК комуністичної партії на території усіх радянських республік, що забезпечувало у будівництві феде­рації особливе становище РСФРР. Цій федерації було притаманно чимало рис, властивих унітарній державі.

Керуючись вказівками ЦК РКП(б), Тимчасовий робітничо-се­лянський уряд УСРР в декларації від 26 січня 1919 р. заявив, що міцний зв'язок між усіма радянськими республіками є передумо­вою торжества радянської влади в Україні. 28 січня Тимчасовий робітничо-селянський уряд УСРР за ініціативою ЦК РКІІ(б) звер­нувся безпосередньо до радянських урядів, Росії, Латвії, Білорусі, Естляндії та Литви з пропозицією укласти тісний оборонний союз. Провідною силою процесу об'єднання виступали більшовики, які привносили у пролетарські маси дух класової інтернаціональної со­лідарності, що згуртовував їх на загальній політичній платформі радянської влади. На цьому етапі більшовицькі лозунги, демагогічні за своїм характером, ще позитивно сприймалися значною частиною пролетарів.

Більшовики прагнули передусім забезпечити єдине команду­вання Червоною армією України і збройними силами РСФРР. З цією метою Тимчасовий робітничо-селянський уряд УСРР ви­рішив направити постійного представника командування українсь­кої Червоної армії до Ставки головнокомандувача збройних сил РСФРР. 11 лютого 1919 р. нарком військових справ України М. По-дюйський видав наказ, згідно з яким військове законодавство РСФРР, а також накази та розпорядження Реввійськради і Нарко­мату військових справ РСФРР поширювалися на територію Украї-жж. Встановлювалися також тісні зв'язки між окремими військовим установами і органами радянських республік, утворювалися деякі


158

159

Розділ 1. Держава і право я роки громадянської війни і воєнної інтервенції

3. Ромитик федеративних зв'язків


об'єднані допоміжні органи, діяльність яких була пов'язана а ар-

мією¹.

Велика увага приділялася досягненню централізації в управ­лінні транспортом. Наприкінці січня 1919 р. уряд УСРР прийняв постанову «Про підпорядкування відділу шляхів сполучення Тим­часового робітничо-селянського уряду України Народному коміса­ріату шляхів сполучення РСФРР».

Чимало було зроблено для об'єднання фінансів. В Україні від­крилися відділення народного банку радянської Росії. Єдиною була грошова система республік, що грунтувалася на радянському кар­бованці.

На початку 1919 р. склалася і така ознака тогочасного «феде­ративного характеру» відносин між радянськими республіками, як спільність громадянства².

Раднарком РСФРР для зв'язку і найбільш оперативної коор­динації політики радянських республік призначив при їхніх урядах своїх уповноважених. У свою чергу, Україна на початку 1919 р. на­діслала свого уповноваженого до Раднаркому РСФРР.

Практичні кроки урядів республік щодо зміцнення державних зв'язків були спрямовані на здійснення більшовицьких ідей націо­нально-державного будівництва, закріплених у програмі партії, прийнятій VIII з'їздом РКП(б). Програма передбачала федеративне об'єднання радянських республік як одну з перехідних форм на шляху до повної державної єдності. Вже існуюче «федератив­не об'єднання» істотно обмежувало суверенітет суб'єктів федера­ції, підпорядковуючи їх значною мірою Російському радянському уряду³.

У розвитку більшовицької інтеграції в Україні велику роль відіграв III з'їзд КП(б)У. Його постанови знайшли законодавче втілення в рішеннях III Всеукраїнського з'їзду Рад. З'їзд Рад схва­лив заходи Тимчасового робітничо-селянського уряду, спрямовані на здійснення військового співробітництва, зближення з радянсь­кою Росією та іншими радянськими республіками. У першій Конс­титуції УСРР, прийнятій з'їздом, проголошувалося: «Українська Соціалістична Радянська Республіка заявляє про повну свою со­лідарність з нині існуючими вже Радянськими республіками та про своє рішення вступити з ними у найтісніше політичне об'єднання». Український радянський уряд, зокрема, обговорив пропозицію Ви-

¹ СУ УССР. — 1919. — X» 14 — Ст 157; ІЛ 17. — Ст. 185

² СУ УССР. — 1919. — Х« 9. — Ст. 115.

³ Курицин В. М. Государственное сотрудничество между Украинской ССР и РСФСР
в 1917—1922 гг — М. 1978.

160

щої ради народного господарства Росії (ВРНГ) та Ради народного господарства України (РНГУ) про інтеграцію у сфері економіки Наприкінці березня 1919 р. було укладено угоду між ВРНГ та РНГУ про проведення єдиної економічної політики. Засади цієї по­літики вироблялися в РСФРР.

Установлювалися й розвивалися контакти і співробітництво також між іншими відомствами радянської Росії та України. Особ­ливо тісною була єдність у галузі зовнішньої політики.

В УСРР та інших радянських республіках на підставі дирек­тив більшовицької партії широко враховувався законодавчий до­свід РСФРР. Декларація Тимчасового робітничо-селянського уряду УСРР від 26 січня 1919 р. поширила на Україну дію всіх законодав­чих актів РСФРР у галузі охорони праці та соціального страхуван­ня. Застосовувався й законодавчий матеріал РСФРР, яким регулю­валися інші галузі державного життя.

Слід мати на увазі, що при такому федеративному будівницт­ві часто ігнорувалися особливості національного розвитку, прагнен­ня народів до самобутності, розвитку національної культури. Отже, ще до укладення угоди від 1 червня 1919 р. між РСФРР, УСРР та іншими радянськими республіками складалися характерні форми державного зв'язку, які були розвинуті і юридично оформлені в на­ступних договорах, укладених між ними.

Иоснио-політичний союз

Содержание