Зміст

Вид материалаДокументы

Содержание


Частина друга 196
ЧАСТИНА ПЕРША - Вступ
Розділ перший - Рабовласницькі державні утворення і право на території сучасної України (середина І тис. до н. є. — V ст. н. є.)
§ 2. Античні міста-держави
§ 3. Боспорське царство
Розділ другий Становлення і розвиток держави і права Київської Русі (VI — початок XII ст.)
§ 2. Суспільний лад Київської Русі У ДРУГІЙ половині IX — першій третині XII ст.
§ 3. Державний лад
§ 4. Право Київської Русі
Розділ третій Держава і право феодально роздробленої Русі (30-ті роки XII—XIV ст.)
§ 3. Галицько-Волинське князівство
§ 4. Основні риси права Південно-Західних земель Русі (30-ті роки XII — перша половина XIV ст.)
Розділ четвертий Українські землі під владою Польщі та Литви (кінець XIV — перша половина XVII ст.)
§ 2. Суспільний лад
§ 3. Державний лад
§ 4. Право
Розділ п'ятий Створення української національної держави та обмеження її суверенітету у другій половині XVII ст.
§ 2, Формування української національної держави у 1648—1654 pp.
§ 3. Становлення права Української держави (1648—1654 pp.)
§ 4. Перехід України під протекторат російського царя. Стосунки України і Росії в 1648—1654 pp.
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   36

Історія держави і права України У 2-х томах ТОМ І

За редакцією докторів юридичних наук, професорів В. Я. Тація, А. Й. Рогожина В. Д. Гончаренка

 

ЗМІСТ


ЗМІСТ 1

Передмова 3

ЧАСТИНА ПЕРША - Вступ 6

Розділ перший - Рабовласницькі державні утворення і право на території сучасної України (середина І тис. до н. є. — V ст. н. є.) – 7

§ 1. Держава скіфів 7

§ 2. Античні міста-держави 11

§ 3. Боспорське царство 16

Розділ другий Становлення і розвиток держави і права Київської Русі (VI — початок XII ст.) 20

§ 1. Формування державності східних слов'ян. Утворення давньоруської держави — Київської Русі 20

§ 2. Суспільний лад Київської Русі У ДРУГІЙ половині IX — першій третині XII ст. 28

§ 3. Державний лад 33

§ 4. Право Київської Русі 40

Розділ третій Держава і право феодально роздробленої Русі (30-ті роки XII—XIV ст.) 52

§ 1. Розвиток суспільно-політичного ладу Русі на початковому етапі феодальної роздробленості (30-ті роки XII — 30-ті роки XIII ст.) 52

§ 2. Зміни в суспільно-політичному ладі Південно-Західних земель у період поглиблення феодальної роздробленості і боротьби Русі проти навали кочових орд та інших іноземних загарбників (XIII—XIV ст.) 60

§ 3. Галицько-Волинське князівство 64

§ 4. Основні риси права Південно-Західних земель Русі (30-ті роки XII — перша половина XIV ст.) 68

Розділ четвертий Українські землі під владою Польщі та Литви (кінець XIV — перша половина XVII ст.) 72

§ 1. Колонізація українських земель 72

§ 2. Суспільний лад 75

§ 3. Державний лад 90

§ 4. Право 106

Розділ п'ятий Створення української національної держави та обмеження її суверенітету у другій половині XVII ст. 115

§ 1. Війна українського народу за визволення з-під влади Речі Посполитої 115

§ 2, Формування української національної держави у 1648—1654 pp. 118

§ 3. Становлення права Української держави (1648—1654 pp.) 124

§ 4. Перехід України під протекторат російського царя. Стосунки України і Росії в 1648—1654 pp. 127

§ 5. Українська держава у 1654—1657 pp. 134

§ 6. Автономія України 139

§ 7. Основні риси права у другій половині XVII ст. 148

Розділ шостий Суспільно-політичний устрій і право України в період наступу на її автономію (XVIII ст.) 154

§ 1. Суспільний лад 155

§ 2. Державний лад 160

§ 3. Право 171

§ 4. Суспільно-політичний лад і право на західноукраїнських землях (друга половина XVII —друга половина XVIII ст.) 184

^ ЧАСТИНА ДРУГА 196

Вступ 196

Розділ перший Суспільно-політичний устрій і право України після ліквідації української державності (перша половина XIX ст.) 197

§ 1. Суспільний лад 197

§ 2. Державний лад 203

§ 3. Право 207

§ 4. Суспільно-політичний лад і право на західноукраїнських землях (кінець XVIII — перша половина XIX ст.) 221

Розділ другий Суспільно-політичний лад і право України в період утвердження і розвитку капіталізму (друга половина XIX ст,) 232

§ 1. Суспільний лад 232

§ 2. Державний лад Реформи і контрреформи 249

§ 3. Джерела та основні риси права 278

§ 4. Суспільно-політичний лад і право Галичини, Північної Буковини і Закарпаття (друга половина XIX ст.) 309

Розділ третій Суспільно-політичний лад і право в Україні (початок XX ст. — липень 1914 р.) 318

§ 1. Суспільний лад 319

§ 2. Державний лад 329

§ 3. Право 339

Розділ четвертий Суспільно-політичний лад і право в Україні у період Першої світової війни (1914 — лютий 1917 pp.) 345

§ 1. Суспільний лад 346

§ 2. Державний лад 351

§ 3. Право 355

§ 4. Зміни в суспільно-політичному ладі та праві Галичини, Буковини і Закарпаття 360

Висновок 363

Передмова


24 серпня 1991 р. стало історичною подією в житті українсь­кого народу. В цей день Верховна Рада України проголосила утво­рення самостійної незалежної держави. Цим історичним актом було продовжено багатовікову традицію українського державотво­рення. Перед українським народом постало завдання величезної ваги — побудова демократичної, правової держави. Кожний грома­дянин, і передусім молодь, має визначити свою роль і місце у її розбудові.

У незалежній Україні значна увага має приділятися підготов­ці висококваліфікованих спеціалістів, здатних продовжувати кращі традиції власного державотворення, основні моменти якого висвіт­люються в цьому виданні.

Підручник містить основні відомості, оцінки й аналіз найваж­ливіших подій в історії держави і права України з найдавніших часів і до сьогодення. Він покликаний сприяти правовому, демокра­тичному і патріотичному вихованню студентів і всієї молоді, фор­муванню у них високих моральних і правових цінностей. Опора на історичний досвід має допомогти юристу зайняти тверду громадян­ську позицію у складному сучасному житті, бо мусить бути наступ­ність у розвитку держави і права.

Водночас не може не турбувати й те, що в суспільно-політич­ній свідомості українського народу ще, на жаль, існує протистояння щодо деяких питань історичного минулого нашої держави. Інколи це протистояння тягне за собою відхилення від історичної правди. Суспільно-політичне примирення громадян було б важливим кро­ком до консолідації всіх політичних сил країни, сприяло б пошукам шляхів до правди і справедливості в оцінці нашої історії.

Історія України й історія інших країн залишили яскраві при­клади перемог саме тоді, коли переважала політика узгоджених дій.

Сподіваємося, що висвітлення і вивчення історії держави і права України в наукових і навчальних закладах країни сприятиме просуванню до зазначеної правди і справедливості. З цією метою історичні джерела, довідкова і монографічна література аналізуються і подаються у підручнику об'єктивно, без штучного їх відбо­ру на догоду формуванню заздалегідь визначеної концепції.

Предметом науки історії держави і права України є історія виникнення, змін і розвитку типів та форм держави і права, а та­кож конкретних державних органів і правових інститутів народів, що населяли і населяють територію України. В курсі, що пропону­ється, особливе місце посідає історія боротьби українського народу за утвердження в Україні суверенної державності, мрія про яку за­родилася ще в сиву давнину.

Як наука історія держави і права України є частиною загаль­ної історії нашого народу, тісно пов'язаної з історією розвитку еко­номіки, культури, науки та інших галузей людської діяльності. Во­дночас вона зберігає відносну самостійність і має особливо вираже­ний об'єкт дослідження. Історія держави і права України є також наукою юридичною, однією з фундаментальних державно-право­вих дисциплін. Вона охоплює розвиток усіх аспектів еволюції дер­жави на території України — її державний механізм, форму дер­жавної єдності, право.

Виникненню тих чи інших державних або правових інститутів передують відповідні ідеї. Проте наука історії держави і права України спеціально не вивчає таких ідей, враховуючи те, що вони глибоко висвітлюються в самостійному курсі вчень про державу і право. Тут же про ці ідеї згадується лише взагалі.

Існує певна схожість історії держави і права з теорією держа­ви і права. Але принципова відмінність між ними полягає в тому, що теорія держави і права вивчає переважно загальні закономірно­сті розвитку держави і права різних народів, а історія держави і права — конкретні державно-правові системи, їхні особливості та характерні риси. Історія держави і права використовує узагаль­нення й понятійний апарат, розроблені теорією держави і права, й водночас дає конкретний державно-правовий матеріал для таких узагальнень.

Зауважимо, що історія держави і права вивчає політичні та правові інститути практично аж до сьогодення, тому вона стикуєть­ся з чинним правом, допомагаючи певною мірою зрозуміти його сутність, негативні та позитивні сторони. Історико-правова наука, вивчаючи та узагальнюючи досвід минулого, сприяє пізнанню і ви­користанню закономірностей державно-правового розвитку, уник­ненню повторення помилок. Проте, як уже зазначалося, це можли­во лише за умови правдивості історико-правового матеріалу. Користуватися сумнівними даними про минуле — значить робити хибний прогноз і на майбутнє.

Періодизація історії держави і права України здійснюється з урахуванням теорії суспільно-економічних формацій. Принципо­ве значення при цьому має розрізнення рабовласницьких, феодаль­них, капіталістичних і соціалістичних державно-правових утво­рень. Під час періодизації враховуються і найважливіші зміни у сфері державно-правової надбудови.

Підручник складається з двох томів. У першому розглядаєть­ся історія держави і права від часу появи найдавніших рабовласни­цьких державних утворень на території сучасної України у Північ­ному Причорномор'ї і Приазов'ї (ще до нової ери) і завершується ча­сом, коли була відбулася Лютнева демократична революція 1917 р. У межах цього етапу історії держави і права України досить чітко виділяються такі Дві частини: перша — історія держави і права України від появи перших державних утворень на її території й до кінця XVIII ст., коли була ліквідована автономія України у складі Російської імперії, та друга частина — державний лад і право України у XIX — на початку XX ст.

У межах першої частини першого тому слід виділити такі періо­ди: 1) рабовласницькі державні утворення і право на території су­часної України (середина І тис. до н. є. — V ст. н. є.); 2) становлення і розвиток держави і права Київської Русі (VI — початок XII ст.);

3)             держава і право феодально роздробленої Русі (XII—XIV ст.);

суспільно-політичний лад і право в українських землях під владою іноземних держав (кінець XIV — перша половина XVII ст.);

формування Української національної держави у період визвольної війни 1648—1654 pp. та її розвиток до 1657 p.; 6) автономія України у складі Росії у другій половині XVII ст.; 7) суспільно-політичний лад і право України в період обмеження її автономії царизмом (перша половина XVIII ст.); 8) остаточна ліквідація царизмом автономного устрою України (друга половина XVIII ст.); 9) суспільно-політичний лад і право в західноукраїнських землях (друга половина XVII— друга половина XVIII ст.).

У другій частині першого тому висвітлюються: 1) суспільно-політичний лад і право України у складі Російської імперії (перша половина XIX ст.); 2) суспільно-політичний лад і право в західно­українських землях (перша половина XIX ст.); 3) суспільно-політич­ний лад і право України в період здійснення в Росії буржуазних реформ (друга половина XIX ст.); 4) суспільно-політичний лад і право України на початку XX ст.; 5) суспільно-політичний лад і право в Галичині, Північній Буковині та у Закарпатті; 6) зміни в державному апараті України і право в період першої світової війни.

Другий том містить матеріал, що характеризує етап історії держави і права України після лютого 1917 р. У першій частині другого тому виділяють такі періоди: 1) суспільно-політичний лад України після Лютневої демократичної революції (лютий—жов­тень 1917 p.); 2) українська національна державність (листопад 1917—1920 pp.)* утворення УНР, гетьманату, Директорії і ЗУНР.

У другій частині другого тому виділяють такі періоди: 1) утво­рення Української радянської республіки, держава і право УРСР у роки громадянської війни і воєнної інтервенції; 2) держава і право України в умовах нової економічної політики (1921 — початок 1929 pp.); 3) держава і право України в період тоталітарно-репре­сивного режиму (1929—1941 pp.); 4) держава і право України в роки Великої Вітчизняної війни (1941—1945 pp.); 5) держава і право України в перші повоєнні роки (1945 — середина 1950 років); 6) держава і право України в період десталінізації (друга половина 1950-х — перша половина 1960-х років); 7) держава і право Украї­ни в період спроб відродити неосталінізм та в роки застою (середи­на 1960-х — середина 1980-х років); 8) держава і право України в період «перебудови» (1985—1991 pp.). Другий том завершується сьогоденням, коли у політичній боротьбі справедливу перевагу здобуло довічне прагнення нашого народу — створити незалежну суверенну Українську державу.

Підручник може бути використаний не лише для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів. Він розра­хований також на наукових працівників, і не тільки юристів, а й спеціалістів у галузі загальної історії України. Підручник має за мету допомогти подальшому поглибленому вивченню окремих най­важливіших проблем історії держави і права нашої Вітчизни.

У написанні підручника брали участь викладачі Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого: доктор юри­дичних наук, професор, академік Національної академії наук Украї­ни В. Я. Тацій; доктор юридичних наук, професор, член-кореспон­дент Академії правових наук України В. Д. Гончаренко; кандидат юридичних наук, доцент В. М. Єрмолаєв; доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України МЛ. Панов; доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України 1 А. Й. Рогожин); доктор юридичних наук, професор

В.О.Рум'янцев; доктор юридичних наук, професор І П. Сафроно-ва; доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Акаде­мії правових наук України О. Д. Святоцький; доктор юридичних на­ук, професор, член-кореспондент Академії правових наук України М.М. Страхов; учений-практик: доктор юридичних наук, академік Академії правових наук України О. Л. Копиленко; викладачі Націо­нального університету внутрішніх справ: кандидат юридичних на­ук, доцент Л. О. Зайцев; доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук України О. Н. Ярмиш; викла­дачі юридичного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка: доктор юридичних наук, професор, член-коре­спондент Академії правових наук України В. С Кульчицький; кан­дидат юридичних наук, професор Б. Й. Тищик.