В. Я. Тація Доктора юридичних наук, професора
Вид материала | Документы |
- В. Я. Тація Доктора юридичних наук, професора, 9394.89kb.
- Право інтелектуальної власності академічний курс, 45378.17kb.
- За редакцією доктора юридичних наук, професора, академіка апрн україни О. Л. Підопригори,, 9389.19kb.
- За редакцією Заслуженого діяча науки І техніки України, академіка апрн україни, доктора, 66.83kb.
- В. Д. Гавловський кандидат юридичних наук (розд. 4, 6, 8, висновки), 3601.83kb.
- М. В. Костицького, доктора юридичних наук, професора, 4657.11kb.
- Загальна редакція програми доктора філософських наук, професора Добронравової І. С.,, 159.98kb.
- За редакцією Заслуженого діяча науки І техніки України, академіка апрн україни, доктора, 8479.21kb.
- Зміст, 8231.73kb.
- Національна юридична академія України, 6335.29kb.
§ 5. Державність Західної України
в 20—30-х роках. Приєднання
західноукраїнських земель
до складу УРСР
роблеми української державності за кордоном. 22 січня 1919 р уряди УНР і ЗУИР урочисто проголосили об'єднаний (злуку) двох українських республік. Однак воєнні дії призвели до того, що під польською окупацією опинилися Галичина, Холмщина, Нідляшшя.
Деякі легальні українські політичні партії брали участь у польській політичній системі. Найвнливішою і авторитетнішою серед таких політичних організацій було Українське національно-демократичне об'єднання (УНДО), створене у липні 1925 р. У 1935 р. УНДО мало найбільше серед усіх українських політичних формувань представництво в польському сеймі (17 депутатів) і сенаті (3 депутати).
Версальське рішення 1923 р., яким визнано приєднання Галичини до Польщі, викликало хвилю протесту і деяке зневір'я до Заходу. Це сприяло утворенню у 1923 р. компартії Західної України, яка пізніше стала складовою частиною компартії Польщі.
В 30-х роках обстановка різко змінилася. Встановлення тоталітарної системи в СРСР, її злочини проти українського народу у вигляді насильницької колективізації, голодомору 1932—1933 рр., численних політичних процесів внесли істотні корективи в дію по-ічних чинників на західноукраїнських землях.
Прорадянські, прокомуністичні погляди взагалі не були домінуючими у політичній думці галицьких українців. Переважна більшість з них стояла на відкрито націоналістичних і антирадян-ських позиціях і розрізнялась передусім методами своєї боротьби. У непримиренній опозиції до УСРР перебувала, наприклад, Українська військова організація (УВО), заснована у 1920 р., провід якої складався із старшин Українських січових стрільців. Основним засобом своєї боротьби проти польської влади УВО обрала індивідуальний терор.
Наприкінці 20-х років виникає кілька націоналістичних груп: Союз української націоналістичної молоді, Легія українських на-пюналістів та ін. На конференціях 1927 і 1928 рр. вони висловлюва-